Якубова Л.А. Аналіз проблем розвитку творчих здібностей у позакласній роботі школи / Л.А. Якубова // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: психологія і педагогіка. – 2008 . – №10. – С. 284–289.
УДК – 371.4:37.02
АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У
ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ШКОЛИ.
Якубова Л. А.
Вінницький державний педагогічний університет,
аспірант
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку суспільства питання розвитку творчих здібностей підлітків привертає увагу вчителів, соціальних педагогів, вихователів загальноосвітніх навчальних закладів та спонукає їх до пошуку й створення необхідних сприятливих умов успішного розвитку творчих здібностей і можливостей учнів в сучасному навчальному закладі. [1; 5; 8 ].
Психолого-педагогічні підходи знаходять своє втілення і у педагогічній теорії, зокрема, розвитку особистості (Б.Д. Грінченко, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, К. Роджерс, А. Маслоу, Е. Торренс та ін.), а згодом і у роботах Ю. Бабанського, Д. Богоявленської, А. Брусилінського, О. Киричука, В. Кан-Калика, Колесник І.І. та ін.
Дослідження проблеми творчості стало можливим тоді, коли творчість почали розглядати як продуктивне мислення (Б. Ананьєв, Г. Андрєєва, Е. Ануфрієва, В. Афанасьєва, С. Батеніна, О. Леонтьєв, К. Платонов, В. Тугарінов, І. Фролов та ін.). Саме на цьому етапі дослідження особливостей продуктивного мислення (творчі завдання, їх регуляція) виробляються нові підходи, методи, моделі (В.К. Зарецький, А.Б. Холмогорова, В.М. Петров, Я.А Пономарьов та ін.) [3; 6; 7].
Аналізуючи роботу загальноосвітніх шкіл, ми виявили, що недостатньо досліджені організаційні форми позакласної роботи з підлітками що до формування у них творчих здібностей.
Тому метою статті є аналіз анкетних даних, що до виявлення основних проблем у розвитку творчих здібностей підлітків в процесі позакласної роботи, виявлення організаційних форм позакласної роботи з учнями для формування їх творчих здібностей.
Для вивчення ситуації, що склалася у закладах освіти з організацією навчально-творчої діяльності підлітків, з розвитком їхньої загальної та розумової культури, було проведено анкетування вчителів та соціальних працівників закладів середньої освіти м. Хмельницького (загальноосвітні школи №24, 29), підлітків та їх батьків. В анкетуванні брали участь педагоги та соціальних працівників. Також були опитані підлітки та їх батьки.
Метою даного дослідження було вивчення наявних проблемних ситуацій як дидактико-методологічного характеру, так і власне творчих завдань, щоб спрямувати експериментальне дослідження у відповідності до загальноосвітніх програм та потреб підлітків.
Анкети опитування вчителів, батьків та підлітків дали можливість виявити наступне:
- які необхідні організаційні форми роботи з підлітками для формування їх творчих здібностей;
- виявлені основні проблеми позакласної роботи, співвідношення творчих та репродуктивних завдань;
- структурованість інтересів та потреб підлітків;
- виявити необхідні наявні вміння та навички, що сформовані в підлітків з метою подолання адекватних, на наш погляд, проблемних ситуацій та завдань.
Аналіз анкет виявив основні проблеми, що дало можливість як використати певний досвід навчальних закладів, так і розробити необхідний інструментарій для формування творчих здібностей підлітків. Всі ці засоби вимагали систематизації, належного наукового обґрунтування.
Більшість учителів та соціальних педагогів відзначали недостатнє педагогічне забезпечення розвитку творчих здібностей підлітків, відсутність методичних розробок, відповідних навчальних посібників та самої готовності працівників до такого напрямку педагогічної діяльності.
Так, наприклад, на запитання «Чи містить навчальна програма завдання для розвитку творчих здібностей школяра?» ствердно відповіли 19 чоловік (27,9%), 44 респонденти підтримали ту думку, що програми містять творчі завдання частково, тобто 64,7%. Не «помітили» творчих завдань 5 респондентів. Іншими словами, «частковість», на думку педагогічних працівників, і варто визнати основною характеристикою творчого рівня навчальних програм. Таким чином, педагоги підтверджують той факт, що творчі завдання застосовуються обмежено, оскільки не передбачені окремими пунктами навчальних програм.
Наступне запитання було такого змісту: «Чи містять навчально-методичні розробки завдання для розвитку творчих здібностей школяра?» Відповіді «ні», «так», «частково» розподілились, відповідно, таким чином: 3 (4,4%), 24 (35,3%), 41 (60,3%).
Подібні співвідношення ми спостерігаємо і в оцінці педагогами наявності інструментарію (дидактичних матеріалів): 12 (17,6%) вказали на повну відсутність інструментарію, на її наявність вказали 17 (25%) респондентів, на певну наявність (частковість) вказали 39 (57,4%) респондентів. Лише 15 респондентів-педагогів вказують, що навчальна програма спонукає до розвитку творчих вмінь та навичок, тобто 22%. Як бачимо, вказані відповіді відображають характерну ознаку-оцінку власне творчого підходу до шкільної освіти та виховання.
На запитання «Яку частку навчального процесу повинні складати творчі завдання?» 46 (67,6%) респондентів, тобто більшість, вказали на «середню» кількість. На питання «Якими ж повинні бути творчі завдання?» більшість (42) віддали перевагу розвитку кмітливості, тобто 61,7%.
Що ж до центрального питання анкети («Які форми (методи) навчально-виховного процесу у повній мірі розвивають творчі здібності учнів?»), то більшість опитуваних «віддали» перевагу позакласній роботі.
Як бачимо, традиційна класно-урочна форма, по суті, на думку респондентів, втратила свою провідну роль у формуванні творчих здібностей дитини. До того ж, «педагогічне забезпечення» розвитку творчих здібностей дитини-підлітка педагогічні працівники вбачають не в можливостях педагогічного колективу, а в директивному визначенні навчальних програм та підручників. Іншими словами, на запитання «Які найсприятливіші способи розвитку творчих здібностей школяра?» педагоги вбачають наявність завдань, що визначені навчальними програмами (58,8%), тобто позакласна робота тут «відступає» (понад 13,2%).
Водночас, ми відмічаємо стійку тенденцію: віддаючи перевагу необхідності формування творчих здібностей згідно навчальних програм та розвитку означуваних нами здібностей на шкільних уроках, педагоги вказують, що позакласна робота не є високо дієвою, вона залишається «середньо-дієвою» (60,3%). Як бачимо, педагоги, як безпосередні виконавці визнають недоліки школи як у класній, так і позакласній роботі.
Більшість опитуваних (69%) також вважають, що кількість репродуктивних завдань, по відношенню до творчих, повинна складати біля 30%. До того ж, більшість педагогів (58,8%) вважають школяра не підготовленим до вдосконалення власних творчих здібностей.
На нашу думку, дане опитування визначає потенційні можливості вказаних шкіл, педагогічних колективів, виявляючи, при цьому, базові закономірності розвитку творчих здібностей, проблемні поля та можливі шляхи виходу з явного кризового стану.
Учням-підліткам нами було також запропоновано батарею запитань, яка, на нашу думку, повинна виявити основні проблеми як і школи в цілому, так і позакласної роботи, зокрема.
Вже на просте, здавалось би, запитання «Яким повинно бути навчання у школі?» відповіді розподілились наступним чином: 45 респондентів вказали, що навчання у школі повинно бути цікавим (60%), але лише 22 вказали, що навчання повинно бути корисним (27,8%). 9 респондентів вказали на необхідність поєднання і інтересу і корисності (11,4%). Як бачимо, у підлітковому віці ще домінує феномен дитинства, хоча 11,4% опитуваних фіксують, на нашу думку, позицію дорослої людини. Репродуктивним завданням у школі віддають перевагу 20 опитуваних, тобто 25,3%, творчим завданням – 35 респондентів або 44,3%. Водночас, на запитання «Яким повинен бути шкільний урок?» – «стандартним» чи «творчим» - відповіді розподілились порівну.
Що ж до проблеми позакласної роботи, то лише 5 респондентів вказали, що вони відвідують гуртки у школі, тобто 6,3%. І, при цьому, 56 респондентів (70,9%) вказали, що у них є достатньо вільного часу, тому не дивно, що 63 респонденти, тобто 80% вказали, що вони відвідують дискотеки, парк, театр тощо. Іншими словами, акцент «вільного часу» виявився поза школою.
Водночас, на запитання «У яких шкільних гуртках Ви приймаєте участь?» 20 опитуваних (25,3%) вказали: у гуртках художньої самодіяльності, 9 – у гуртках за напрямками навчальних дисциплін (11, 4%), тоді як 63,3% вказали, що не відвідують шкільних гуртків.
Таким чином, четверте та сьоме питання анкети відображають реальну ситуацію наявності гуртків у школі та відвідування їх учнями. Водночас, 48 респондентів вказали, що у школі є гуртки за інтересами, тоді як їх відвідують від 5 до 29 респондентів, тобто до 36,7%. Подібна ситуація вказує на сумнівну долю позакласної роботи у школі.
Наступне питання, яке, на нашу думку, і повинно було виявити рівень та значення позакласної роботи у школі з позиції підлітка, зводилось до наступного: «Що Ви розумієте під поняттям «позакласна робота?». 27,8% вказали, що позакласною роботою є гурткова робота, 17,7% - розваги, 54,4% - класна виховна година. Таким чином, узагальнене розуміння позакласної роботи визначається самими підлітками як «виховна година», тобто, можливо, і зводиться до неї.
Поряд з оцінкою розвитку творчих здібностей засобами позакласної роботи дітьми-підлітками суттєвим, у нашому дослідженні, є думки батьків підлітків. Насамперед, нами передбачалось виявити стурбованість батьків щодо навчання та виховання своїх дітей. На запитання «Які захоплення… їх дитини?» 8,3% респондентів вказали, що захоплення у їх дітей відсутні, решта мають певну уяву та цікавляться захопленнями своїх дітей. Більшість опитуваних (88,9%) задоволені тим, як їх діти проводять свій вільний час, 16,4% респондентів не цікавляться вибором професії їх дитини, 83,6% - достатньо цікавляться захопленнями своїх дітей, 52,7% навіть «знають» потаємні мрії своїх дітей.
Водночас, 13,9% опитуваних вказали, що їх діти не читають книг, 13,9% – що вихованню своєї дитини приділяють достатньо часу, багато – 58,3%. На запитання «Хто відповідальний за розвиток дитини: школа чи батьки?» школі віддали перевагу лише 11,1%, взяли відповідальність на себе 47,2%, 41,6% не «визначились», вказавши, що і школа, і батьки.
Тестовими, на нашу думку, були два останні запитання: «У яких шкільних гуртках приймає участь Ваша дитина?» та «Ви віддаєте перевагу творчому вихованню чи розвитку розумових здібностей?» На перше запитання відповіді розподілились так: «не приймають» - 75%, «приймають» - 25%. Як бачимо, відповіді і підлітків, і їх батьків варто визнавати надійними.
Щодо другого питання, то творчому вихованню надають перевагу 19,4% опитуваних, розвитку розумових здібностей – 27,8%. Водночас, утримались від оцінки 25%, на взаємодоповнюваність розвитку творчих і розумових здібностей вказали – 27,8% респондентів. Окрім цього, батьки не зовсім розрізняють дидактичні завдання від творчих завдань, вважаючи, що перші і є ними.
В цілому ж, на нашу думку, анкетування виявляє, що педагогічний процес перевантажується суто когнітивним блоком розумової культури, завдання обмежуються так званими показовими (шкільними) задачами, які спрямовані на формування певних пізнавальних навичок (тренується розум, виробляється кмітливість та вміння послідовно міркувати).
Ми не заперечуємо, що у такій структурі проблеми-головоломки (риторичні проблеми) - кросворди, ребуси, задачі на складання фігур спрямовані також на тренування розуму, виховується винахідливість, наполегливість [2], але, на наш погляд, вони не спрямовані на глибину, оригінальність та самостійність міркування. Вчителі та соціальні педагоги віддають перевагу науковим проблемам, мало надаючи уваги софізмам, антиноміям, парадоксам міфам, що, на нашу думку, є суто творчими завданнями.
Водночас, як анкетування, так і спілкування з педагогами та соціальними працівниками виявляє, що до основних причин обмеження формування творчих здібностей підлітків вони відносять:
- уніфікований (формальний) підхід до особистості дитини,
- переважання репродуктивних методів навчання та виховання,
- недостатнє матеріально-психологічне стимулювання творчого росту як самих педагогів, так і школярів,
- ригідність навчальних програм,
- недостатнє знання як індивідуальних особливостей дитини, так і самих механізмів формування як творчої діяльності, так і особистості.
Важливо відмітити, що до «непедагогічних» причин, що гальмують розвиток творчих здібностей дитини, педагогічний колектив відносить низьку самосвідомість, відсутність схильності до самоаналізу, відсутність творчого натхнення, недостатнє технологічне та методичне забезпечення творчої діяльності. Окрім цього, педагоги виділяють недоліки власне психічного розвитку, серед яких: обмеження розумових здібностей, недостатня емоційна адаптація, проблеми здоров’я, поведінки тощо.
Що ж до участі у експериментальній дослідницькій діяльності, то більшість як і педагогів, так і підлітків безпосередньо приймали участь в експерименті та надавали організаційну допомогу. Окрім цього, з підлітками/учнями досліджуваних класів проводились бесіди, в яких їм у доступній формі пояснювалась сутність поняття творчих здібностей, їх місце та роль у загальній культурі, після чого і було запропоновано заповнити анкету. У більшості підлітків спостерігається великий інтерес до досліджуваної нами проблеми, однак вони ще слабко аргументують свою позицію, а наявне розуміння ними сутності і значення творчої культури ґрунтується переважно на здогаді, інтуїції тощо.
Аналіз відповідей респондентів дозволяє зробити висновок, що вчителі, здебільшого, не використовують широкого кола творчих завдань. На запитання про види умінь, що формуються у підлітків, вчителі виділяють як специфічні, так і загальноосвітні. Однак, проведене дослідження дає підставу стверджувати, що зусилля працівників спрямовані, у першу чергу, на формування загальноосвітніх та спеціальних умінь, тоді як творчі та експериментальні завдання відступають на другий план.
Література
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991.
2. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить: Кн. для учащихся ст. классов. – М.: Просвещение, 1990. – С. 154-179.
3. Исследование проблем психологии творчества. – М.: Наука, 1983.
4. Колесник І.І. Позакласна робота старшокласників. – К.: Знання, 1967.
5. Пильнік Р.О. Формування розумової культури старшокласників у процесі навчальної творчої діяльності. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. - Кривий Ріг, 2005.
6. Пономарев Я. А. Психология творческого мышления. - М.: Изд-во АПП РСФСР, 1960.
7. Психологія творчості: Навчальний посібник для студентів ВНЗ психолого-педагогічних спеціальностей / Автор укладач Т.В. Дуткевич. – Кам’янець-Подільський: 2003.
8. Фелющенко І.В. Формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури. Дис. на здобуття наук. ст. к. пед. н. – Херсон, 2004.