Вісник ХНУ. Економічні науки - 2026 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник ХНУ. Економічні науки - 2026 рік за Автор "Matiukh, Serhii"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив соціокультурних чинників на організацію та планування діяльності підприємств у сучасних умовах(Хмельницький національний університет, 2026) Диха, Марія; Диха, Валерій; Матюх, Сергій; Dykha, Mariia; Dykha, Valerii; Matiukh, SerhiiУ статті обґрунтовано важливість впливу соціокультурних чинників на систему організації та планування діяльності підприємств, їх структуроутворюючий вплив на діяльність підприємств у цілому. Авторами визначено такі базові соціокультурні чинники: система цінностей та корпоративна культура, національні культурні особливості, стиль управління та лідерства, соціальні очікування працівників і рівень соціальної відповідальності підприємств, комунікаційні практики та трудова етика. Обґрунтовано їх вплив на здатність колективів працювати в умовах ризику та невизначеності, мотивацію та залученість працівників, підтримання продуктивності праці в кризових ситуаціях та забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Обґрунтовано, що особливої значимості в умовах сучасних викликів набули такі соціокультурні чинниками: національна єдність, відповідальність та взаємопідтримка, соціальна згуртованість трудових колективів, рівень довіри між працівниками та керівництвом, готовність до змін, релокації та гнучких форм зайнятості, організаційна культура мислення, соціальна відповідальність підприємств. В умовах війни в Україні зросла консолідація трудових колективів, соціальна згуртованість, готовність до взаємозаміни та допомоги, довіра між працівниками та керівництвом підприємств. Нових форм в умовах війни набула соціальна відповідальність підприємств, яка проявляється через допомогу працівникам і їхнім родинам, внутрішньопереміщеним особам, спрямуванні ресурсів на посилення обороноздатності України. Доведено, що соціокультурні чинники визначають здатність підприємств до гнучкого планування та організаційних рішень, здатність до адаптації, забезпечення безперервності діяльності підприємств та збереження їх стійкості у складних воєнних умовах, а також формування потенціалу післявоєнного відновлення України. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності управління персоналом, вдосконалення системи організації та планування, досягнення оптимальних результатів діяльності підприємств.Документ Особливості впливу державного управління на економічну безпеку України в умовах «цифровізації» суспільства(Хмельницький національний університет, 2026) Корбут, Сергій; Матюх, Сергій; Рудніченко, Євгеній; Korbut, Sergiy; Matiukh, Serhii; Rudnichenko, YevheniiУ статті розглянуто особливості впливу державного управління на економічну безпеку України в умовах «цифровізації» суспільства. Підкреслено, що за умов війни економічна безпека набуває стратегічного значення, а методи, інструменти та підходи до управління трансформуються під впливом цифровізації, що дозволяє оперативніше реалізовувати необхідні інституційні зміни та потребує оперування значним обсягом актуальної аналітичної інформації. Метою статті визначено встановлення основних тенденцій соціально-економічного розвитку України та ідентифікацію впливу державного управління на її економічну безпеку. У викладі основного матеріалу узагальнено глобальні шоки останнього десятиліття (пандемія COVID-19, війна в Україні, торгівельно-технологічне протистояння США та Китаю, Brexit, енергетична й інфляційні кризи) та їх вплив на економічні процеси й інституційні трансформації. На основі DHL Global Connectedness Report проаналізовано динаміку глобального індексу зв’язаності DHL і його компонентів (торгівля, капітал, інформація, люди), що свідчить про відсутність загального тренду до де-глобалізації та про перехід до режиму високого, але структурно мінливого рівня зв’язаності. Висвітлено динаміку світових індексів невизначеності (WUI, WPUI, WTUI) та зроблено акцент на ускладненні зовнішнього контуру для України. Показано інституційне закріплення розриву двосторонніх економічних зв’язків України з рф через запровадження повної заборони імпорту та експорту товарів. Проаналізовано зростання державного та гарантованого державою боргу України, а також динаміку споживчих цін у порівнянні з групами країн. Оцінено цифрову спроможність державного управління за індексом е-урядування EGDI (2003–2024 рр.) і підіндексами онлайн-послуг, телекомунікаційної інфраструктури та людського капіталу; зафіксовано результативність за складовими сервісів і інфраструктури та обмежувальну роль людського капіталу. У висновках підкреслено високу чутливість національної економіки до геополітичних ризиків і значущий вплив держави на економічну безпеку макро-, мезо- та мікрорівня, а також необхідність подальших досліджень специфіки такого впливу.