1. Дисертації та автореферати
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 1. Дисертації та автореферати за Автор "Dumanska, K.S."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Стратегізація корпоративного управління промисловими компаніями за умов глобалізації(Хмельницький національний університе, 2020) Думанська, К.С.; Dumanska, K.S.В результаті проведених досліджень компаній різних типів в контексті світового економічного простору в дисертації виявлено та підтверджено прикладами основний принцип створення, функціонування та розвитку компаній, що полягає у процесі акціонування капіталу та визначено основні завдання формування сучасних вітчизняних компаній. Досліджено і виявлено причини появи компаній у світовому економічному просторі та показано різницю в процесах створення компаній на теренах України та у світовій економіці, а саме: вітчизняні компанії та компанії, що розташо вано на території колишніх радянських республік створено в результаті роздержавлення суб’єктів державної власності та їх приватизації, в той час як основою світових тенденцій формування корпоративної власності став процес примусової консолідації суб’єктів приватного сектору малого і середнього розміру у монопольні та олігополістичні утворення. В процесі розшифровки історичної парадигми виникнення корпоративних суб’єктів господарювання виявлено аспекти впливу концептуальної природи історичної епохи на формування компаній; проаналізовано кожну з історичних епох з точки зору концепції виникнення та існування, передумов формування компаній та економічних досягнень кожної з епох в розрізі історико-географічного підґрунтя. В роботі запропоноване авторське визначення корпоративного управління, яке на відміну від існуючих, наголошує на стратегічному аспекті систематизації організаційних процесів структуризації діяльності компанії в цілому та його конкурентоспроможних підрозділів зокрема. Отже, з точки зору автора, «корпоративне управління – це стратегічний аспект систематизації процесів структурування, організації та планування розвитку компанії в цілому та диверсифікації самодостатніх конкурентоспроможних стратегічних зон господарювання в напрямі розширення та поглиблення діяльності компанії на нові ринки або їх сегменти на вигідних для компанії умовах». У запропонованому визначенні корпоративного управління автор наполягає на значенні організаційної складової корпоративного управління в процесі егулювання діяльності не тільки компанії в цілому, а також підприємств-учасників/ компаній-учасників та стратегічно перспективних підрозділів, виділених у стратегічні зони господарювання. Проведений аналіз ретроспективи виникнення поняття «стратегізація» та «стратегування» виявив концептуальну основу стратегізації, яка з точки зору автора «полягає у процесі розробки стратегії компанії на основі поглибленого аналізу факторів оточення з урахуванням їх емерджентних змін та волатильних коливань із застосуванням стратегічних технологій та корпоративної методології дослідження особливостей розвитку компанії за умов невизначеного загрозливого середовища». Аналіз етимології поняття «стратегізація» підтвердив необхідність уточнення даної дефініції у зв’язку з відсутністю чіткої та однозначної характеристики стратегізації як економічної категорії. Таким чином, сформульоване авторське бачення поняття «стратегізація», а саме: «стратегізації компанії» – це специфічний управлінський підхід, що поєднує стратегічне прогнозування, моніторинг та швидке реагування на зміни оточення шляхом застосування набору стратегій скорегованих згідно поточної ситуації. Автор також надає інше визначення, стратегізації, яке визначає цільове призначення стратегізації як аспекту корпоративного управління, а саме: «стратегізація – це багаторівневий процес розробки і формування корпоративної стратегії за вертикаллю управління від портфельної до набору функціональних стратегій». В результаті досліджень було виявлено, що модель вітчизняного корпоративного управління находиться в стадії формування, у зв’язку з чим було розроблено концепцію системи корпоративного управління для вітчизняних компаній. Розроблену концепцію системи управління компанією засновано на системі консолідуючих принципів. Створення даної концепції спрямоване на формування ефективних стратегічних зон господарювання згідно обґрунтованих напрямів диверсифікації, а також вибір найбільш перспективної з них для подальшого розвитку як потенційного підприємства-учасника компанії; дану концепцію розроблено з метою формування системного корпоративного управління компанією в умовах глобалізації. Основою сформульованої концепції стала модель системи управління компанією на основі консолідуючих принципів, яка наочно відображуєконцептуальні зв’язки між стратегізованими складовими процесу функціонування компанії. Автором сформовано системний підхід до визначення оптимального розміру підприємств- учасників диверсифікованої компанії. З одного боку, розроблений системний підхід надає можливість врахувати вплив внутрішніх економічних факторів консолідації підприємств-учасників на їх розмір, а з іншого боку, визначає вплив зовнішніх факторів оцінки ефективності експортно-імпортних процесів з урахуванням можливості визначення доцільності сегментарної транснаціоналізації компанії. Застосування системного підходу до визначення оптимального розміру підприємств- учасників компанії дозволяє визначати оптимальні обсяги виготовлення продукції як для компаній, що забезпечують не лише внутрішній ринок країни, але можуть бути використаніі для експортно- орієнтованих компаній. Запропонований системний підхід забезпечує ефективність розподілу ресурсівта повноважень в межах диверсифікованої компанії. За результатами досліджень в дисертації виділено три історичні віхи міжгалузевої спеціалізації компаній; виявлено основні напрями міжнародного виробничого кооперування та напрями міжнародної співпраці як прояву світової економічної інтеграції та глобалізації економічних процесів. З метою систематизації виявлених напрямів міжнародної співпраці в сферах виробництва, товарообміну та фінансових відносин обґрунтовано економічну природу прояву процесів глобалізації та систематизовано форми прояву міжнародної співпраці на прикладах функціонування внутрішніх та міжнародних систем комерційних угод. Дослідження результатів причинно-наслідкового ланцюжка формування основних теорій виникнення, функціонування та розвитку компаній в глобальному середовищі показало особливості їх впливу на створення транснаціональних корпораційз урахуванням факторів глобалізації економічних процесів, що розкриває історичні причини та визначає сучасні тенденції розвитку глобальних корпоративних утворень. В свою чергу розкриття причинно-наслідкового зв’язку появи міжнародних економіко- політичних альянсів, історичної природи їх розвитку та цілей дає можливість спрогнозувати подальший розвиток «економічних держав» та їх вплив на глобальні світові процеси. Згідно методу рейтингових оцінок в роботі проаналізовано більше 20-ти найбільш успішних машинобудівних компаній України та оцінено тенденції їх стратегічного розвитку і стратегічний рівень можливостей успішної діяльності у стратегічному періоді. За результатами аналізу та оцінки успішн ості функціонування вітчизняних машинобудівних компаній на основі їх рейтингових позицій, показників доходності та прибутковості, автором запропоновано шляхи стабілізації розвитку вітчизняних машинобудівних компаній з урахуванням можливих сприятливих умов ведення бізнесу в Україні на основі запровадження основних принципів стратегізації компанії, а саме: розробка стратегії на всіх рівнях корпоративного управління, формування стратегічних зон господарювання у потенційних сферах майбутнього розвитку компанії, прогнозування рівня емерджентності виникнення загроз в сфері економічного оточення,визначення показників волатильності секторів машинобудівного ринку,формування набору стратегічних реакцій компанії на не прогнозовані зміни економічного оточення. На основі результатів дослідження глобальних світових покажчиків рівню розвитку країни в роботі сформульовано типологію глобальних індексів за двома напрямами, а саме: згідно способів розрахунку індикаторів і за напрямами глобалізації. Згідно сформованого методологічного базис у за типологіями глобальних індексів автором проаналізовано та синтезовано рейтингові позиції України в глобальних рейтингах і виявлено тенденції стратегізованого розвитку країни в контексті глобального простору. Секторальний аналіз промисловості України в цілому та машинобудівного сектору зокрема, проведений автором за період з 2010 року і донині, виявив загрозливі тенденції зниження кількості машинобудівних компаній з внутрішнім капіталом на користь появи малих та середніх підприємств з будівництва комплектуючих машинобудівної галузі із зовнішнім іноземним капіталом, що свідчить про зниження експортного потенціалу України на зовнішньому ринку машинобудівної продукції та необхідність підтримки експортно-орієнтованих компаній на державному рівні. Сегментарна оцінка машинобудівного комплексу України на базі індексного підходу, проведена автором за період з 2011 року і донині, виявила наявність резервів стратегічного потенціалу розвитку таких сегментів машинобудування як виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів та виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань в 2019 році та виробництво електричного устаткування і виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції в 2020 р. Результати сегментарної оцінки машинобудування в Україні свідчить про необхідність розробки програм стратегізації ро звитку виявлених потенціально успішних сегментів та інвестиційної підтримки нерентабельних сегментів з метою запобігання їх занепаду. Таким чином, за умов законодавчої підтримки корпоративного бізнесу України, не відкидається потенційна можливість відновлення стратегічного розвитку машинобудівного комплексу України. Подібна ситуація підтверджена результатами оцінки прогнозних тенденцій витрат на виробництво продукції компаній, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності та рентабельності операційної діяльності компаній на п’ятирічний період, які свідчить про можливе зростання як витрат так і рентабельності з урахуванням ситуації стабільної беззбитковості суб’єктів господарювання. В результаті оцінки потенціалу розвитку машинобудування Хмельницької області на основі кластерного підходу було виявлено 4 сегменти, у виробництві продукції яких задіяні успішні, еззбиткові, компанії Хмельницької області в цілому та м. Хмельницького зокрема, а саме: ПАТ «Укрелектроапарат», ДП «Новатор», АТ «Завод»Темп». Серед виявлених перспективних сегментів машинобудування за даними 2019 року визначено виробництво обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; виробництво вузлів і деталей для автотранспортних засобів та виробницт во електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільної та контрольної апаратури, що забезпечують,відповідно, 3,3%, 7,7% та 7,1% доданої вартості машинобудування в економіці України. В роботі здійснено оцінку потенціалу сталого розвитку представників корпоративного бізнесу Хмельницької області, і за результатами сегментарного аналізу кластерного потенціалу згідно кластерного підходу найбільш перспективними в Хмельницькій області виявлено ДП «Новатор» (в сегменті виробництва обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (LQ=6,4)) та ПАТ «Укрелектроапарат» (в сегменті виробництва електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільної та контрольної апаратури (LQ=2,8)). Результати оцінки фінансово-економічної активності та резервів стратегічного розвитку найбільш успішних компаній м. Хмельницьког о (ПАТ «Укрелектроапарат», ДП «Новатор»,АТ «Завод»Темп») за період діяльності з 2009 до 2020 рр. на основі методології оцінки маржинального прибутку підтвердило наявність несприятливих стратегічних тенденцій в Українській промисловості та існування загроз нестійкого подальшого розвитку зазначених компаній у зв’язку з наявністю низьког ації обґрунтовано доцільність формування методологічного підходу до оцінювання потенціалу успіху сталого розвитку компанії та запровадження його до практики корпоративного управління як одного з аспектів стратегізації управлінських процесів. З цією метою в роботі проаналізовано наявні концепції визначення та управління сталим розвитком компаній в умовах глобалізації; виявлено поліспрямованість розуміння стало о розвитку компанії в економічному, соціальному та економічному н апрямах; зазначено взаємозалежність понять «сталий розвиток» та «корпоративна відповідальність» в контексті стратегічного розвитку компанії. Запропоновано авторське бачення поняття «потенціал успіху сталого розвитку компанії », яке наголошує на значенні успішної діяльності компанії як ключового фактору її конкурентоспроможності та ефективності на ринку. Удосконалено механізм стратегізації управління промисловою компанією в умовах невизначеного економічного оточення, в результаті впровадження якого виявлено дієвість запропонованої управлінської розробки в процесі застосування в ситуації формування набору альтернативних корпоративних стратегій та вибору ефективних стратегічних рішень. Механізм страте гізації корпоративного управління промисловою компанією завдяки багатозначній варіативності формування набору альтернативних стратегій дозволяє визначити стратегічні перспективи та сформувати стратегічні напрями розвитку компанії; формування і впровадження механізму передбачає проходження таких етапів як розробка набору стратегічних альтернатив, формування оригінальних стратегічних дій (ходів), прогнозування можливих змін факторів середовища компанії, розробка набору альтернативних стратегій розвитку компанії за результатами прогнозів, реалізація стратегії на всіх функціональних рівнях, і перший з етапів було удосконалено порівняно з подібними ме тодами, що застосовуються у процесі розробки стратегії регіону в Україні та за кордоном. Розроблено науково-методичний підхід до моделювання процесу стратегізації корпоративного управління, з огляду на відсутність подібних підходів в управлінських процесах українськими компаніямиця розробка є достатньо вагомим внеском, сутність якого полягає у послідовному застосуванні аспектів моделювання стратегізованих процесів управління, а саме: моделювання системи управління набором стратегічних зон господарювання в промисловості шляхом застосування теорії ігор, розробка моделей процесу вибору напряму успішного стратегізованого р озвитку компанії та прийняття поліваріантних управлінських рішень. Метою застосування подібного підходу в практиці корпоративного управління є створення стратегізованої моделі корпоративного управління промисловою компанією за умов глобалізації. Основою розроблених моделей стратегізації машинобудівних компаній стали теорія ігор, аспекти математичного моделювання у вигляді побудови лінійних логарифмічних залежностей, метод аналізу ієрархій з оцінкою гармонійності на основі системної ентропії. Концепція науково-методичного підходу до моделювання процесу стратегізації корпоративного управління передбачає наявність моделей, що різнобічно розкривають сутність стратегізації корпоративного управління. Тому в контексті розроблено і схематично представлено моделі, які послідовно розкривають сутність даного підходу, а саме: моделі стратегізації промислової компанії на ринку та моделі організації та приведення в дію процесу стратегізації корпоративного управління