1. Дисертації та автореферати
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 1. Дисертації та автореферати за Ключові слова "378.046+341.63(410) (043.5)"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Теорія і практика професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в університетах Великої Британії(Хмельницький національний університет, 2021) Нагорна, О.О.; Nahorna, O.O.У роботі виконано бібліографічний аналіз задекларованої проблеми; схарактеризовано поняттєвий апарат дослідження; вивчено генезу професії міжнародного арбітражу; виокремлено чотири основні етапи: зародження професії (кінець XІХ століття – 70-ті – 80-ті роки ХХ століття); утвердження (80- ті – 90-ті роки ХХ століття – початок ХХІ століття); усвідомлення (початок ХХІ століття – до 2010 року); «партиципації» (фз 2010 року – донині); описано особливості професійної діяльності міжнародного арбітра та його соціально- професійний профіль (професійні, особистісні, інтелектуальні якості); обґрунтовано методологічні підходи до професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу (акмеологічний, компетентнісний, міждисциплінарний, професіографічний, діяльнісний, особистісно орієнтований). З’ясовано особливості професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в університетах Швеції, Швейцарії та США, що вважають світовими арбітражними центрами. Зокрема, проаналізовано організаційні й дидактичні засади їх функціювання. Професійна підготовка магістрів міжнародного арбітражу в європейському та американському (Швеція, Швейцарія, США) досвіді має подібні особливості: доступність; професійність; гнучкість; дотримання принципів фундаменталізації, оптимальності й достатності, системності та послідовності навчання; міжкультурний підхід до навчання; порівняльний підхід до навчання (загальне право vs континентальне право); проблемно-орієнтований підхід заради інтенсивної підготовки майбутніх 3 фахівців; принцип інтерактивності через максимальну взаємодію студентів із викладачами, ментором, однокурсниками; застосування прогресивних форм і методів роботи; практична спрямованість навчання з можливістю проходження навчання в реальних умовах, тобто стажування у відомих міжнародних юридичних фірмах або в провідних міжнародних організаціях, участь у міжнародних навчальних засіданнях; міжнародна взаємодія через організацію навчальних візитів, міжнародних конференцій, симпозіумів, зустрічей для стимулювання академічної мобільності; розвиток науково-дослідницьких навичок майбутніх арбітражних юристів. Організація професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу у Великій Британії ґрунтована на принципах оптимальності й достатності, мобільності, інтерактивності, проблемності, професійної спрямованості, фундаменталізації, зв’язку теорії з практикою, системності, послідовності; передбачає дослідження та аналіз історичних і філософсько-педагогічних передумов становлення британської юридичної школи, законодавчого регулювання й управління системою юридичної освіти у Великій Британії, особливостей вступу на магістерські програми з міжнародного арбітражу у Великій Британії. У роботі представлено основні завдання магістерських програм із міжнародного арбітражу в університетах Великої Британії; виявлено, що високий рівень сформованості комунікативно-мовленнєвої, соціокультурної, міждисциплінарної, цифрової, самоосвітньої, міжособистісної, науково- дослідницької, діагностичної, аналітичної, конфліктологічної компетентностей на основі необхідних знань, умінь і навичок є доказом успішного закінчення магістерських програм із міжнародного арбітражу в університетах Великої Британії. Навчальний процес організований за такими формами, як аудиторні навчальні заняття, самостійна робота, практична й науково-дослідницька підготовка. Описано зміст професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в університетах Великої Британії, схарактеризовано форми, методи та технології навчання магістрів міжнародного арбітражу в університетах Великої Британії, 4 з’ясовано особливості практичної підготовки як важливого компонента магістерських програм із міжнародного арбітражу в університетах Великої Британії, досліджено науково-дослідницьку підготовку магістрів міжнародного арбітражу, проаналізовано систему оцінювання результатів навчання магістрів міжнародного арбітражу, відрефлектовано процес підвищення кваліфікації арбітрів у Великій Британії. Представлено особливості магістерської підготовки юристів у ЗВО України та з’ясовано освітньо-ресурсний потенціал для запровадження професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу; виконано порівняльно-педагогічний аналіз підготовки, на підставі якого обґрунтовано можливості творчого використання прогресивних ідей британського досвіду для розвитку системи професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в Україні. З’ясовано, що якість вищої юридичної освіти в Україні лише частково корелює з сучасними потребами глобалізованого суспільства. Українська спільнота вимагає висококваліфікованих, компетентних фахівців у галузі міжнародного арбітражу, проте цей запит не задоволений системою юридичної освіти в Україні повною мірою, а професія міжнародного арбітра не визнана як соціально важлива. Провідні вітчизняні університети, державні установи й організації, юридичні фірми роблять спроби залучати фахівців до арбітражу, популяризувати цю науково-практичну діяльність через організацію лекцій, нетривалих навчальних курсів, семінарів, вебінарів, круглих столів, конференцій. Адміністрація юридичних факультетів потужних українських університетів поступово вводить до навчальних планів дисципліни, пов’язані з вивченням альтернативних способів вирішення спорів загалом та з арбітражем зокрема. Однак такі кроки мають фрагментарний характер, відсутня система професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в системі юридичної освіти України. Використання прогресивних ідей британського досвіду вможливить розвиток системи професійної підготовки магістрів міжнародного арбітражу в Україні. 5 Теоретичною основою дослідження слугують положення: ідей філософії позитивізму, що спрямовані на раціональний, науковий погляд стосовно суспільства на основі спостереження й експерименту; утилітаризму, орієнтованого на корисність процесів, досягнення цілей і практичну сфокусованість британської освіти; ліберального консерватизму, основна мета якого – пошук смислу, набуття мудрості, широке вивчення права, технократизму, що акцентують увагу на домінуванні в професійній сфері фахівців із технічними навичками; філософії управління, що зосереджена на формуванні вмінь професійно управляти різними критичними ситуаціями, зокрема виявляти, урегульовувати проблеми, конфлікти, спори й запобігати їм, а також винаходити нові форми та методи управління; економічного аналізу права, тобто глибинного розуміння сутності правових принципів й інститутів у широкому економічному аспекті, економічної ефективності для права в цілому.