1. Дисертації та автореферати
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 1. Дисертації та автореферати за Ключові слова "378:373.3]:796(043.3)"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання у молодших школярів культури здоров’язбереження(Хмельницький національний університет, 2021) Цибульська, О.В.; Tsybulska, O.V.Дослідження присвячене вивченню проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання у молодших школярів культури здоров’язбереження. На основі аналізу й узагальнення наукових досліджень обґрунтовано актуальність порушеної проблеми, окреслено термінологічний апарат дослідження. Теоретично обґрунтовано ґенезу поняття «здоровʼязбережувальне виховання» у контексті історичного розвитку, зроблено теоретичний екскурс у сутність здоров’язбереження як соціокультурного феномену. Схарактеризовано коло понять, що відображають сутнісну основу дослідження, серед яких – «здоров’я», «здоров’язбереження», «культура здоров’язбереження», «сприяння здоров’ю» («healthpromotion»); проаналізовано основні аспекти здоров’язбереження. Досліджено науково-педагогічні підходи до проблеми здоров’язбереження у вітчизняних і зарубіжних джерелах. На основі порівняльного аналізу виокремлено основні дефініції понять, що пов’язані з педагогічним контекстом порушеного питання в іноземних науково-педагогічних джерелах: «healthpromotion» – процес формування здорового способу життя, відповідальної поведінки за своє здоров’я та здоров’я інших; пропаганда, популяризація здорового способу життя, що полягає в 3 поширенні політики сприяння здоров’ю, створенні здоров’язбережувального середовища, розвитку партнерської взаємодії, особистісних навичок і підвищенні рівня доступності медичних послуг з охорони здоров’я. Готовність до здоров’язбережувальної педагогічної діяльності по трактована як соціально-професійна позиція вчителя, що охоплює світоглядні позиції, переконання, усвідомлення суспільного обов’язку й громадянської відповідальності за формування особистості молодшого школяра, інтелектуальну активність і потребу в здоров’ятворчій та екологічній самоосвіті, захопленість педагогічною роботою, організаторські здібності. Готовність майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження витлумачена як інтегративне утворення, що містить сукупність особистісних якостей, психолого-педагогічних знань і вмінь, які вможливлюють провадження майбутньої професійної діяльності в просторі початкової школи, що спрямована на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження. Із позицій структурно-компонентного аналізу виокремлено компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження: мотиваційно-особистісний, когнітивний, операційно-діяльнісний. Мотиваційно-особистісний компонент готовності слугує базисом підготовленості майбутнього вчителя початкової школи в психолого-педагогічній, пізнавальній та особистісній сферах; акумулює ціннісно-смислове самовизначення особистості, мотиваційно-ціннісне ставлення до власного здоров’язбереження й здоров’язбережувальної професійно-педагогічної діяльності. Мотиваційно-ціннісний складник готовності майбутніх учителів початкових класів до провадження здоров’язбережувальної діяльності, спрямованої на виховання культуриздоров’язбереження молодших школярів, відображає наявність 4 позитивної емоційної налаштованості студентів на здоров’язбережувальну діяльність і передбачає формування в майбутніх педагогів активної життєвої та професійної позиції у сфері здоровʼязбереження. Пізнавальні мотиви представлені у вигляді прагнень до постійного розвитку своїх знань, спрямованості на вивчення теоретичних і методичних проблем здоров’язбережувальної освіти, на оволодіння способами проєктування ситуацій виховання культури здоров’язбереження молодшого школяра. Особистісні мотиви впливають на процес самореалізації особистості під час підготовки до зазначеної діяльності. Мотиви професійно-творчих досягнень виявляються у вигляді прагнень до вивчення, узагальнення й використання педагогічного досвіду, накопичення методичного матеріалу для вдосконалення здоров’язбережувальної освіти. Когнітивний компонент віддзеркалює специфіку здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя початкової школи, що базоване на системі психолого-педагогічних, предметних і спеціальних знань, загальнометодичних та спеціальних методичних знань, розуміння студентами важливості процесу виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження. Когнітивний компонент досліджуваного феномену потрібно реалізувати як на основі знань здоров’язбережувальної педагогіки, так і на підставі створення полісуб’єктної середовищної взаємодії (учитель – учень – батьки) в умовах початкової школи. Когнітивний компонент готовності майбутнього вчителя початкової школи до виховання культури здоров’язбереження молодших школярів залежить від рівня опанування ним системи знань для забезпечення практичної реалізації завдань професійної здоров’язбережувальної діяльності. Операційно-діяльнісний компонент уможливлює безпосереднє розв’язання теоретичних і практичних проблем у сфері здоров’язбереження молодших школярів, передбачає сформованість рефлексивних, комунікативних, організаційних умінь і навичок майбутньої 5 професійно-педагогічної здоров’язбережувальної діяльності; активізацію вольової сфери особистості; удосконалення вмінь та навичок у галузі самопізнання, саморозвитку; розуміння творчої природи професійно-педагогічної діяльності й розвиток педагогічної творчості майбутніх учителів початкової школи. Важливою характеристикою операційного складника зазначеного компонента готовності майбутнього вчителя початкової школи до виховання культури здоров’язбереження молодших школярів є здатність до усвідомленої саморегуляції, самовдосконалення як почуття власної компетентності й ефективності в процесі здоров’язбереження та організації середовища початкової школи на його основі. Виокремлено критерії оцінювання досліджуваного феномену: спонукально-мотиваційний, пізнавально-інформаційний, рефлексивно-поведінковий. Якісний аналіз ознак критеріальних характеристик дав змогу визначити вихідні рівні сформованості готовності студентів до виховання культури здоров’язбереження молодшого школяра: низький (репродуктивний), середній (продуктивний), достатній (пошуково-творчий). Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження: забезпечення позитивної мотивації студентів до провадження здоров’язбережувальної професійної діяльності в просторі початкової школи; організація освітнього процесу закладу вищої освіти за принципами природодоцільності, культуродоцільності з позиції здоров’язбережувальної особистісно орієнтованої педагогіки, інтеграції освітніх курсів і запровадження систем емпіричного навчання; активізація використання в процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивних методів навчання, спрямованих на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження. 6 Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження, що вможливлює чітке цілеспрямоване формування досліджуваної якості, постаючи як сукупність взаємопов’язаних блоків: цільового, теоретико-методологічного, змістово-технологічного, діагностувально-результативного. Цільовий блок (цілевизначення) акумулює наявність конкретної мети – формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження. Доцільність такої мети зумовлена сучасними тенденціями професійної підготовки, що репрезентовано в соціальному замовленні держави на підготовку компетентного вчителя, здатного до створення середовища початкової школи, яке спрямоване на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження та потреб студентів у поглибленні власного здоров’язбережувального досвіду, його поширення на суб’єктів майбутньої професійної діяльності. Обґрунтування теоретико-методологічного блоку моделі досліджуваного процесу передбачає окреслення методологічних підходів (системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, культурологічний) і принципів (загальнодидактичні (науковості, системності, активності та свідомості в навчанні, зв’язку теорії з практикою, індивідуального підходу), специфічні (гуманістичної спрямованості, здоров’язбереження, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, міждисциплінарної інтеграції, динамічності, природодоцільності, культуродоцільності, прогностичності), взаємозв’язок яких забезпечує ефективну організацію підготовки майбутнього вчителя до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження. Змістово-процесуальний блок моделі формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження презентує педагогічні умови, етапність їх 7 упровадження (адаптаційно-настановчий, пізнавально-збагачувальний, креативно-діяльнісний), а також зміст (навчальні дисципліни, педагогічна практика), форми й методи реалізації модельованого процесу. Діагностувально-реультативний блок моделі акумулює її структурні складники (критерії, показники вияву, рівні), що дають змогу цілісно дослідити ефективність процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження та його діагностичного інструментарію. На констатувальному етапі педагогічного експериментуз’ясовано стан сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження в сучасній практиці закладів вищої освіти. Результати констатувального зрізу щодо вихідних рівнів сформованості готовностімайбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження засвідчили, що за спонукально-мотиваційнимкритерієм 1,7 % студентів ЕГ і 1,8 % КГ мають достатній рівень сформованості досліджуваного феномену; пізнавально-інформаційний критерій – відповідно 1,4 % в ЕГ та КГ; процесуально-операційний критерій – 1,7 % в ЕГ й 1,3 % – КГ. Інші рівневі дані такі:спонукально-мотиваційний критерій – низький рівень: ЕГ – 63,9 %, КГ – 63,6 %; середній рівень: ЕГ –34,4 %, КГ – 34,6 %;пізнавально-інформаційний критерій – низький рівень: ЕГ – 64,6 %, КГ – 65,0 %; середнійрівень: ЕГ – 34,0 %, КГ – 33,6 %; рефлексивно-поведінковийкритерій – низький рівень: ЕГ – 64,9 %, КГ – 65,0 %; середній рівень: ЕГ – 33,3 %, КГ – 33,6 %. Статистично доведено, що домінантним рівнем сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження є низький рівень. На формувальному етапі педагогічного експерименту перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури 8 здоров’язбереження в процесі їх поетапної реалізації в освітньому процесі ЗВО на адаптаційно-настановчому, пізнавально-збагачувальному й креативно-діяльнісному етапах. Адаптаційно-настановчий етап був спрямований на активізацію мотиваційної сфери майбутніх учителів початкової школищодо зміцнення та збереження здоров’я, формування ціннісних орієнтацій стосовно власного здоров’я і здоров’я здобувачів початкової освіти, професійної спрямованості особистості студентів до провадження майбутньої здоров’язбережувальної педагогічної діяльності (перша педагогічна умова). Змістовий ресурс експериментальної роботи був реалізований у процесі викладання навчальних дисциплін «Фізична культура», «Біологія та екологія», «Анатомія та основи медичних знань», «Теорія і методика виховання», позааудиторних форм фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів (заняття в спортивних секціях) і роботи інституту кураторства. Це слугує суттєвим стимулом і провідним чинником щодо професійного зростання й самовдосконалення через використання інформаційних джерел, дистанційних платформ (інтернет-ресурс, стартап-проект «Відеолекторій зі здоров’язбереження»), активними користувачами яких є сучасні студенти (мотиваційні ролики здоров’язбережувальної спрямованості, навчальні кінофільми, відеолекції провідних учених світу), дотримання вільної атмосфери полілогу (приклади життєвих ситуацій, STEM-лайфхаки для сучасного вчителя); створення власногомотиваційного ролика («Вибирай здоровий спосіб життя», «Здоровим бути модно» та ін.), досягнення синергії, узгодженої взаємодії роботи мікрогруп. На пізнавально-збагачувальному етапі освітній процес закладу вищої освіти організований за принципами природодоцільності, культуродоцільності з позиції здоров’язбережувальної особистісно орієнтованої педагогіки, інтеграції освітніх курсів і запровадження систем емпіричного навчання, де домінував розвиток когнітивного компонента 9 досліджуваного феномену (друга педагогічна умова). Більш глибокому усвідомленню студентами цінності здоров’я, необхідності здоров’язбережувальної професійної діяльності, спрямованої на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження, сприяло посилення інформаційного наповнення деяких дисциплін («Педагогіка», «Теорія і методика виховання», «Основи педагогічної майстерності», «Методика навчання соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі»). Крізь призму міждисциплінарності, засадничих постулатів природодоцільності (обов’язковий аналіз біологічних закономірностей розвитку молодших школярів), культуродоцільності (ціннісне ядро змісту здоров’язбережувального виховання) забезпечено систематизацію й поглиблення знань і вмінь майбутніх учителів початкової школи та практичного досвіду реалізації ключових завдань здоров’язбереження молодших школярів у початковій ланці освіти через ресурс емпіричного навчання. В основу покладено ідею психологічної зрілості й соціальних ролей, а також характерологічні ознаки емпіричного навчання (дія, рефлексія, феноменологічний атрибут, суб’єктивний людський досвід). Для цього етапу характерне критичне осмислення майбутніми вчителями початкової школи категорій, закономірностей, технологій формування культури здоров’я індивіда та особливостей виховання в молодшому шкільному віці. Докладено зусиль до стимулювання вияву в студентів власної здоров’язбережувальної позиції, що забезпечене через створення ситуацій вибору, успіху. Креативно-діяльнісний етап передбачав активізацію використання впроцесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивних форм і методів навчання (інтерактивні заняття «Здоров’я – найбільше благо», інтерактивні вправи («Уявний мікрофон», «Карусель» тощо)), здоров’язбережувальні технології взаємодії (ділові, рольові, організаційні ігри, тренінги та ін.), що спрямовані на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження. Ефективнимзасобом 10 підготовки на цьому етапі стало моделювання практико-імітаційних ситуацій,ділові, імітаційні ігри, розробленняй захист творчих проектів із формування культури здоров’язбереження молодшого школяра, сценарії майстер-класів із використаннямздоров’язбережувальних технологій: «Психогімнастика», «Імунна гімнастика», «Дихальна гімнастика», «Ароматерапія», «Фітотерапія», «Арт-терапія (пісочна терапія, кольоротерапія, музикотерапія, ізотерапія)», «Фітотерапія», «Сміхотерапія», щопередбачало використання всього багажузнань і вмінь, опанованих на попередніх етапах. Позитивна динаміка у розрізі констатувального та прикінцевого етапів свідчить про експериментальне підтвердження результативності запроваджених педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання у молодших школярів культури здоров’язбереження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження: забезпечення позитивної мотивації студентів до провадження здоров’язбережувальної професійної діяльності в просторі початкової школи; організація освітнього процесу закладу вищої освіти за принципами природодоцільності, культуродоцільності, інтеграції знань із позиції здоров’язбережувальної особистісно орієнтованої педагогіки; активізація використання в процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивних методів навчання, спрямованих на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження; розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження (цільовий, теоретико-методологічний, змістово-технологічний, діагностувально-результативний блоки); обґрунтовано структуру готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в 11 молодших школярів культури здоров’язбереження (мотиваційно-особистісний, когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти); – удосконалено критерії (спонукально-мотиваційний, пізнавально-інформаційний, рефлексивно-поведінковий), рівні сформованості готовності майбутнього вчителя початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження (достатній, середній, низький), діагностичний інструментарій для дослідження сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження, відповідно до розроблених критеріїв і показників; уточнено сутність поняття «готовність майбутнього вчителя початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження» як інтегративного утворення, що містить сукупність особистісних якостей, психолого-педагогічних знань і вмінь, які вможливлюють провадження майбутньої професійної діяльності в просторі початкової школи, що спрямована на виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження; – подальшого розвитку набули форми й методи підготовки майбутніх учителів початкової школи до виховання в молодших школярів культури здоров’язбереження.