1. Дисертації та автореферати
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 1. Дисертації та автореферати за Ключові слова "378:373.3.02:5](043.5)"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Теоретичні і методичні засади природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи Британії(Хмельницький національний університет, 2021) Височан, Л.М.; Vysochan, L.M.Сучасні виклики реформування освіти в Україні вимагають радикальних змін у вихованні й навчанні здобувачів освіти. Базові документи у галузі національної системи освіти стверджують ключову роль вчителя в її розвитку. У дисертації з’ясовано стан дослідженої проблеми у науковій літературі, виконано аналіз ключових понять; описано передумови розвитку природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи; досліджено сучасні вимоги НУШ до професійної діяльності вчителя початкової школи та з’ясовано особливості природничо-наукової підготовки та стан сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи; обґрунтовано її структуру. Досліджуючи практику підготовки майбутніх учителів, у тому числі початкової школи, з’ясовано прогалини у їхній природничо-науковій підготовці. Вивчення різних підходів науковців до трактування ключових понять дослідження, дало змогу підсумувати, що в педагогічному дискурсі поняття «природничо-наукова підготовка» представлене як міждисциплінарне, багатозначне явище, що відображає різні аспекти досліджуваного феномену. На цій основі поняття «природничо-наукова підготовка майбутніх учителів початкової школи» визначено як цілеспрямований, системний, побудований на міждисциплінарній основі освітній процес, спрямований на формування системи фундаментальних природничо-наукових знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій та досвіду пізнавальної і практичної діяльності, 3 необхідних і достатніх для здійснення продуктивної професійної діяльності та виявлення соціальної активності в суспільному житті. Враховуючи збільшення розриву між досягненнями в розвитку природничих наук і рівнем природничо-наукової освіти, зниження інтересу до природничих наук та мотивації до вивчення природничих дисциплін в школі та ЗВО, актуалізована необхідність модернізації природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Досліджено історичні передумови та сучасні тенденції розвитку природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Предметний аналіз передумов, чинників та самого процесу розвитку природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні дозволив розробити його періодизацію. Визначено чотири основні періоди, які окреслюють ґенезу, передумови, чинники та динаміку, характер, тенденції формування теорії і практики системи природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Домінуючою тенденцією розвитку природничого наукового знання є їхня внутрішня інтеграція та взаємодія з гуманітарними науками. Спільними методологічними засадами і орієнтирами їх розвитку є глобальний еволюціонізм, системність і самоорганізація, що відкриває нові перспективи інтеграції. Встановлені якісні зміни у наповненні освітнього процесу, зокрема, оновленні змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи природознавчим компонентом та досягненнями природничих наук, які відображають характер формування світоглядної і наукової картини світу (симбіоз природничо-наукової і соціально-гуманітарної картини світу). На основі вивчення основних положень Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей, а також положень Концепції «Нова українська школа» з’ясовано основні вимоги до професійної підготовки та професійної діяльності вчителя, у тому числі початкової школи. Відповідно до реформування системи освіти в напрямі концепції «Нова українська школа», визначено компетентності вчителів 4 початкової школи, необхідні для навчання учнів початкової школи у 2018/2019 і 2019/2020 н. р. У структурі професійної компетентності вчителя початкової школи визначено основні складові та їхні характеристики. Обґрунтовано важливість формування природничо-наукової компетентності у майбутніх учителів початкової школи. З’ясовано основні науково-теоретичні підходи і параметри формування предметної природознавчої компетентності учнів початкових класів. На підставі аналізу змісту освітньо-професійних програм різних ЗВО, які готують майбутніх учителів початкової школи, вивчення програмних результатів навчання, уточнено сутнісні характеристики, змістове наповнення та структурні компоненти природничо-наукової компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Природничо-наукову компетентність майбутнього вчителя початкової школи потрактовано як інтегративну властивість особистості, яка відображає прагнення та здатність реалізовувати інтегративні природничо-наукові знання, вміння, навички, досвід, особистісні якості для розв’язання складних спеціальних професійних та науково-дослідницьких завдань у галузі початкової освіти, що в цілому забезпечує підвищення рівня загальнокультурної і професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Результати наукового аналізу літератури, законодавчо-нормативних, навчально-методичних документів, а також закономірностей організації освітнього процесу ЗВО дозволили з’ясувати особливості природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи вчителів та стан сформованості в них природничо-наукової компетентності в контексті реалізації завдань природознавчої освіти молодших школярів. У контексті задекларованої проблеми виокремлено компоненти природничо-наукової компетентності майбутнього вчителя початкової школи: мотиваційний (інтереси, бажання, прагнення, ціннісні орієнтації, мотиви вибору професії, потреби в набутті природничих знань і вмінь); когнітивний (система природничо-наукових знань та психолого-педагогічних знань); діяльнісний (система природничо-наукових, психолого-педагогічних, дослідницьких, 5 творчих умінь і навичок). Відповідно до кожного компонента, диференційовано критерії сформованості природничо-наукової компетентності: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, операційно-діяльнісний. Виокремлення критеріїв та їхніх показників дало змогу визначити рівні сформованості природничо-наукової компетентності: високий, середній, низький. На підставі результатів психолого-педагогічних досліджень і практичного досвіду роботи ЗВО, які здійснюють підготовку студентів за спеціальністю 013 Початкова освіта, галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка», виокремлено та проаналізовано методологічні підходи, які різнобічно актуалізують особливості природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи та спонукають до пошуку способів її цілеспрямованої трансформації відповідно до поставлених завдань. Виокремлені підходи розподілено за трьома групами: перша група – загальнонаукові методологічні підходи, які визначають основні напрями розвитку підготовки майбутніх учителів (системний, діяльнісний, синергетичний); друга – конкретнонаукові або гуманістично-орієнтовані, які окреслюють ціннісні орієнтири та уможливлюють усебічне осмислення суб’єктів професійно-педагогічної підготовки (особистісно орієнтований, аксіологічний, компетентнісний); третя – професійно-орієнтовані, які окреслюють загальне та особливе в природничо-науковій підготовці майбутніх учителів початкової школи (інтегративний, технологічний). Розроблено й науково обґрунтовано основні положення авторської концепції природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Концепція охоплює три взаємопов’язані концепти (методологічний, теоретичний, та методичний), які сприяють реалізації провідної ідеї дослідження. Концепція відображає і органічно поєднує мету, зміст, технології, методики природничо-наукової підготовки студентів, що визначаються освітніми програмами, навчальними планами, науково-методичним забезпеченням, з одного боку, та формуванням природознавчої компетентності 6 учнів, основні параметри якої визначені у навчальних програмах початкової школи, з іншого. Концепцією передбачено розв’язання таких основних завдань: визначення теоретико-методологічних, організаційних, структурно-змістових, навчально-методичних, інформаційно-технологічних передумов розвитку природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи; з’ясування вимог НУШ до формування природознавчої компетентності молодшого школяра; цілісне наукове обґрунтування змісту природничо-наукової підготовки, впровадження в освітній процес інноваційних форм, методів і технологій проблемно-діяльнісного характеру; застосування та розвиток сучасних методик навчання природознавчих дисциплін; розроблення та впровадження дидактично та науково обґрунтованого навчально-методичного забезпечення. Основні положення концепції подано з позицій принципів гуманізації, гуманітаризації освіти, людиноцентризму, які спрямовують розвиток особистості, узгоджуючи, гармонізуючи його особисті можливості, інтереси, цілі, прагнення та загальні суспільні потреби тощо. У природничо-науковій підготовці майбутніх учителів початкової школи зростає роль і значення процесуального компоненту, який забезпечує здійснення особистісно орієнтованого, розвивального навчання, активізацію пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкової школи, реалізацію міжпредметних зв’язків, диференціацію та інтеграцію навчального матеріалу, екологічне виховання, інші аспекти особистісного і професійного становлення. Ядро концепції містить сукупність загальнопедагогічних та специфічних принципів природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкових класів, які покладені в основу формування змісту навчання, вибору методів, технологій, форм організації навчання, які сприяють формуванню природничо-наукової компетентності студентів. До таких принципів відносимо: загальнопедагогічні – гуманізації, науковості, фундаменталізації, системності, послідовності, нерепервності та ін.; специфічні – природовідповідності, диверсифікації, діалогізації, колективної взаємодії, інтеграції знань, наочності, диференціації, індивідуалізації, проблемності та ін. 7 Для обгрунутвання концептуальних засад з’ясовано суть, структуру, вимоги до формування природознавчої компетентності молодших школярів, що окреслюють базовий орієнтир природничо-наукової підготовки майбутнього вчителя початкової школи та її спрямованість на ефективну організацію освітнього процесу в початковій школі. Доведено, що природознавча компетентність учнів має стати стрижнем, що проектує зміст, мету, технології, методики, інші компоненти і чинники формування природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи у педагогічних закладах вищої освіти. Основні напрями удосконалення та розвитку природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачають розроблення та створення педагогічних умов: стимулювання мотивації майбутніх учителів початкової школи до вивчення природничо-наукових дисциплін засобами навчально-ігрових та проектних технологій; забезпечення міжпредметної інтеграції природничо-наукової та психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи; удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи щодо формування природознавчої компетентності молодших школярів; використання інноваційних форм, методів і технологій навчання для активізації науково-дослідницької діяльності студентів. Обґрунтовано систему природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи та розроблено її модель. Доведено, що запропонована система природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи характеризується постійними змінами у своїх компонентах, що оперативно реагують на зміни в шкільній та вищій освіті, і таким чином приводить до поступового вдосконалення системи професійної підготовки вчителів початкової школи. Основні імперативи системи відповідають сучасним освітнім викликам та визначають головні орієнтири розвитку природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкових класів. Виконано предметний аналіз і характеристику змістового наповнення 8 навчальних дисциплін, що забезпечують природничо-наукову підготовку майбутнього учителя початкової школи. Обґрунтовано значення науково-дослідницької діяльності як складової природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи, що має бути орієнтована на формування і розвиток у майбутніх фахівців усвідомленого інтересу до пошукової діяльності, творчого розв’язання навчально-виховних завдань у школі, вироблення знань, умінь, навичок застосування науково-дослідницьких методів для розв’язання актуальних проблем початкової освіти, зокрема, пов’язаних з організацію навчального процесу на дослідній основі, забезпеченням здоров’язбереження школярів тощо. Проведено експериментальне дослідження: досліджено стан сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи у ЗВО (констатувальний етап експерименту); описано організацію, хід і результати констатувального і формувального етапів педагогічного експерименту; узагальнено одержані результати. Результати формувального етапу експерименту підтвердили правомірність та ефективність запропонованих педагогічних умов формування природничо-наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи, а відтак обґрунтованої системи природничо-наукової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Це дає підстави стверджувати, що мета дослідження досягнута, гіпотеза підтверджена, визначені завдання виконані.