Переглянути
Нові надходження
Документ Developing english language competence in future professionals in electronic communications and radio engineering: EU experience(Хмельницький національний університет, 2025) Roskvas, IhorIn today’s era of global digitalisation, specialists in electronic communications and radio engineering must function effectively in multilingual and multicultural professional environments, where English is the primary language of technical documentation, scientific research, and innovation. Ukrainian higher education faces a challenge: while students often possess strong technical knowledge, their limited English proficiency restricts access to international publications, participation in global projects, and academic mobility. This article analyses European practices that integrate English language development with engineering education, including Content and Language Integrated Learning (CLIL), English-Medium Instruction (EMI), project- and task-based learning (PBL/TBL), and blended and flipped learning approaches. Case studies from Austria, the Czech Republic, Norway, and Poland demonstrate that combining these methods enhances students’ technical understanding, professional communication, and intercultural competence. Embedding English within technical curricula, engaging students in authentic engineering tasks, and employing digital tools and virtual labs fosters active use of English in context, strengthens domain-specific vocabulary, and improves reporting and presentation skills. Adapting such practices in Ukrainian programmes requires teacher training, curriculum redesign, institutional support, and partnerships with international universities and industry. A coordinated, multi-method approach can significantly boost students’ employability, readiness for global collaboration, and ability to meet European engineering standards. For Ukrainian higher education, adopting these practices represents a critical opportunity to close the linguistic gap that currently limits students’ academic mobility, employability, and international engagement. Further research could explore the long-term effectiveness of integrated methods and the role of digital tools and international projects in enhancing professional English skills and technical competence in Ukraine.Документ Approaches to teaching english grammar in U.S. universities(Хмельницький національний університет, 2025) Orlovska, OlhaThe article deals with contemporary approaches to teaching English grammar in U.S. universities in the context of ongoing transformations in higher education and the growing demand for communicative and professionally oriented foreign language training. Grammar instruction is viewed not as an isolated component of language learning, but as an integral part of communicative competence development that supports students’ ability to use language accurately, fluently, and appropriately in academic and professional settings. The study focuses on four widely implemented and theoretically grounded approaches to grammar teaching in U.S. higher education institutions: Communicative Grammar Teaching (CGT), Task-Based Language Teaching (TBLT), inductive and deductive approaches to grammar instruction, and Technology-Еnhanced Grammar Teaching. The article provides a detailed analysis of the theoretical foundations of each approach. Special attention is paid to the pedagogical principles underlying communicative and task-based grammar instruction, which emphasize meaningful interaction, contextualized language use, and learner engagement in problem-solving activities. The inductive and deductive approaches are examined in terms of their cognitive and methodological value, highlighting their relevance for different learning styles, proficiency levels, and instructional goals. The study also explores the role of digital technologies in grammar teaching, including online corpora, mobile applications, and adaptive learning platforms, which contribute to individualized instruction, increased learner autonomy, and formative assessment. The article argues that effective grammar teaching in U.S. universities is characterized by methodological flexibility, іntegration of form and meaning, and the purposeful combination of traditional and innovative instructional practices. It is concluded that the balanced use of the analyzed approaches enhances students’ grammatical accuracy, communicative competence, and motivation for learning, and contributes to the overall quality of foreign language education in higher education institutions.Документ Фандрейзинг у сфері хореографічного мистецтва та освіти у США(Хмельницький національний університет, 2025) Бідюк, ДмитроСтаття присвячена комплексному аналізу організаційних, соціально-педагогічних та управлінських аспектів фандрейзингових практик у сфері хореографічного мистецтва та освіти в США. Окреслено специфіку залучення фінансових, матеріальних і комунікаційних ресурсів для підтримки хореографічного мистецтва та освіти в американському досвіді. Детально розглянуто основні форми фандрейзингу: івентові заходи (dance-a-thon, майстер-класи, локальні виступи, шоу-програми, продаж брендованого мерчу), цифрові інструменти збору коштів через онлайн-платформи (GoFundMe, Snap!Raise, Givebutter), партнерські ініціативи з представниками малого й середнього бізнесу, а також діяльність неприбуткових асоціацій, що забезпечують інституційну підтримку та прозорий фінансовий менеджмент танцювальних студій. Особливу увагу приділено освітньому потенціалу фандрейзингових практик, які інтегровані у навчальний та мистецький процес танцювальних інституцій. З’ясовано, що висока культура благодійності в американських громадах, системна участь батьків і волонтерів, стратегічні партнерства з приватним сектором та активне використання цифрових технологій створюють цілісну та ефективну екосистему підтримки танцювальних студій. Наголошено на освітній і соціальній функції фандрейзингу, що сприяє розвитку соціальної відповідальності молоді, залученню її до громадських ініціатив, формуванню лідерських якостей, навичок командної роботи та самоменеджменту. Висвітлено фандрейзинг як дієву форму культурної дипломатії, що поєднує механізми ресурсної підтримки з інструментами міжнародної комунікації, репрезентації культурних цінностей та формування позитивного іміджу держави на глобальній арені. Обґрунтовано доцільність використання американського досвіду для розвитку внутрішньої системи фандрейзингу в мистецькій освіті України, де питання інтеграції фандрейзингу у діяльність хореографічних студій набуває особливої актуальності у контексті воєнних та соціокультурних викликів. Зроблено висновок, що американська модель фандрейзингу в хореографічній сфері є багаторівневою, інституційно підтриманою та технологічно розвиненою, а її структурні компоненти можуть слугувати орієнтирами для формування сталих механізмів фінансової, педагогічної та соціальної підтримки мистецьких ініціатив у глобальному контексті.Документ Інституційні та методичні засади навчання іноземних мов у Німеччині(Хмельницький національний університет, 2025) Король, СвітланаУ статті здійснено комплексний аналіз системи навчання іноземних мов у закладах загальної середньої освіти Німеччини. Обґрунтовано актуальність німецького досвіду з огляду на високий рівень володіння англійською мовою серед молоді Німеччини та провідні позиції країни у світових рейтингах мовної компетентності. Розкрито роль Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR) як рамкового інструменту, що визначає компетентнісну та комунікативну спрямованість мовного навчання без прив’язки до віку чи конкретних мов. Проаналізовано основні методичні принципи, що лежать в основі викладання іноземних мов у Німеччині, зокрема комунікативний, компетентнісний, діяльнісноорієнтований підходи, а також поєднання імпліцитного та експліцитного засвоєння граматики, тощо. Показано значення автентичних мовленнєвих ситуацій, інтерактивних форм роботи, цифрових технологій та сучасних навчально-методичних комплексів у формуванні мовної й міжкультурної компетентностей учнів. Окрему увагу приділено структурі мовної освіти залежно від типу школи, початку вивчення іноземних мов, багатомовності, а також системі оцінювання навчальних досягнень і співвідношенню шкільних оцінок з рівнями CEFR. Проаналізовано місце іноземної мови в структурі підсумкових шкільних іспитів (Abitur) з урахуванням федеративної специфіки освітньої системи Німеччини. Зроблено висновок, що німецька модель навчання іноземних мов є цілісною, практично орієнтованою та такою, що може слугувати методичним орієнтиром для модернізації підготовки вчителів іноземних мов в Україні. Окреслено перспективи подальших порівняльних досліджень і можливості адаптації ефективних німецьких практик до національної освітньої системи. Впровадження таких підходів сприятиме підвищенню якості фахової підготовки майбутніх учителів, розвитку їхньої професійної автономії та відповідності європейським стандартам освіти. Це, своєю чергою, забезпечить більш ефективну інтеграцію української педагогічної освіти в європейський освітній простір.Документ Практична підготовка магістрів права в університетах Великої Британії(Хмельницький національний університет, 2025) Сутяга, ОлександрСтаття присвячена розкриттю особливостей практичної підготовки майбутніх юристів в університетах Великої Британії. Констатовано, що юридична освіта у Великій Британії поєднує академічну та практичну складові. З’ясовано, що практична складова юридичної освіти у Великій Британії чітко інтегрована в зміст магістерських програм підготовки юристів. Помітною рисою магістерських програм є розвинена система юридичних клінік, що забезпечує індивідуально орієнтовану практичну підготовку. Встановлено, що університети Великої Британії активно інтегрують у структуру магістерських програм юридичні стажування, вибудовують структуровані й системні моделі співпраці з юридичними компаніями. Охарактеризовано основні види стажувань магістрів права: тривалі та короткострокові стажування в юридичних фірмах, центрах, клініках, стажування у дослідницьких центрах при університетах. Однією з найвиразніших ознак практичної спрямованості британських магістерських правових програм є систематичне залучення практиків до безпосереднього навчання студентів. У багатьох магістерських програмах британських університетів студенти отримують менторів – юристів із провідних фірм. Встановлено, що університети Великої Британії розглядають практичну підготовку як один із ключових та ефективних механізмів формування професійної компетентності майбутніх юристів. Проаналізовано практико-орієнтовані форми навчання майбутніх юристів. Зроблено висновок, що практична підготовка майбутніх юристів у Великій Британії вирізняється системністю, високим ступенем інтеграції теорії та практики, широким застосуванням інноваційних освітніх технологій та тісною співпрацею навчальних закладів із професійною юридичною спільнотою. Така модель забезпечує формування у випускників комплексу компетентностей, необхідних для ефективного виконання професійних обов’язків, успішного складання кваліфікаційних іспитів та подальшої діяльності в умовах сучасної правової системи Великої БританіїДокумент Сутність і зміст підготовки майбутніх учителів іноземних мов в університетах Японії(Хмельницький національний університет, 2025) Дрига, ІванСтаття присвячена ґрунтовному розкриттю сутності та змісту професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у Японії в умовах глибокої трансформації системи освіти, глобалізації ринку освітніх послуг та посилення ролі іноземних мов як інструменту економічної та культурної інтеграції. Підкреслюється, що японська модель підготовки педагогічних кадрів сформувалася під впливом поєднання традиційної ціннісної культури та сучасних інноваційних стратегій. Вона базується на концепції безперервного професійного розвитку, колективної рефлексії та співпраці, що зумовлено соціальною природою японської освітньої системи, орієнтованої на командну відповідальність і спільне ухвалення рішень. Сутність підготовки майбутніх учителів трактується як інтегрований процес формування фахової компетентності, що включає предметний, методичний, цифровий, соціальний та комунікативний компоненти. В статті наголошено, що зміст цієї підготовки виходить за межі традиційної академічної освіти та охоплює практико-орієнтоване навчання – стажування, супервізію та «lesson study», які забезпечують перехід від вивчення теорії до її усвідомленого застосування у реальних умовах шкільного середовища. У статті окреслено також роль цифровізації освіти, яка набула особливої актуальності після пандемії COVID-19: університети розширюють зміст програм шляхом інтеграції інтерактивного змішаного навчання, застосування хмарних платформ, інструментів співпраці та сервісів для формувального оцінювання. Особливу увагу приділено актуальним викликам та суперечностям: нерівномірності якості підготовки в різних університетах, потребі у розширенні наставництва, загрозі професійного виснаження, а також розриву між цілями державної політики та реальними практиками класного навчання, які залишаються переважно орієнтованими на граматико-перекладний підхід. Зроблено висновок, що японський досвід може бути цінним орієнтиром для систем педагогічної освіти, що прагнуть поєднати академічність, цифровізацію та практичну підготовку. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом ефективності різних моделей університетсько-шкільного партнерства, вивченням впливу цифрових інструментів на формування комунікативної компетентності та порівнянням національних моделей наставництва й супервізії як чинників професійного становлення майбутніх учителів іноземних мовДокумент Самостійна робота студентів у системі підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин Великої Британі(Хмельницький національний університет, 2025) Губін, ЮрійОбґрунтовано важливість самостійної роботи студентів спеціальності «Міжнародні відносини» у процесі їх професійної підготовки у ЗВО Великої Британії. З’ясовано, що лише близько 20 % навчального навантаження студентів становлять аудиторні заняття, решта 80 % самостійна робота, яка спрямована на поглиблення загальних та професійних знань, а також розвиток організаційних навичок (раціонального використання часу та планування); навичок аналітичного читання та рефлексійних навичок. Проаналізовано особливості самостійної роботи студентів-міжнародників у провідних університетах Великої Британії, зокрема Королівському коледжі Лондона, Ланкастерському університеті, Манчестерському університеті, університеті Бірмінгема, Кента, Лондона, Редінга, Суссексу. Визначено, що основними формами самостійної роботи є: опрацювання літературних джерел; підготовка презентацій; підготовка до іспитів; курсові проєкти; виконання аналітичних письмових завдань (аргументовані есе, метод case study тощо); дослідницькі проєкти; критичні огляди; дипломна робота. Університети Великої Британії пропонують окремі модулі для самостійної роботи студентів під супервізією викладачів для написання дипломної роботи, а також для формування навичок роботи з програмним забезпеченням SPSS (Statistical Package for the Social Sciences) для статистичного аналізу, управління даними та їх візуалізації, розвитку аналітичних навичок та методів кількісного аналізу. Окреслено два основних вектори самостійної роботи студентів-міжнародників: самостійне дослідження у рамках офіційно затвердженої університетської теми; самостійна робота в рамках самоосвіти. З’ясовано, що британські університети пропонують різні ресурси для самостійної роботи студентів, такі як відкриті навчальні онлайн-курси, онлайн-платформи MIT's OpenCourseWare, OpenLearn, репозитарії тощо. Самостійна робота студентів ОП «Міжнародні відносини» часто носить міждисциплінарний характер і передбачає дослідження з суміжних галузей (антропології, економіки, соціології та політології).Документ Developing Assessment Literacy in Pre-Service Teachers: a Cambridge-Based Approach to A2 Key for Schools Writing(Хмельницький національний університет, 2025-12) Bidyuk, Natalya; Zachynska, Natalia; Sadovets, OlesiaQualifications, in secondary education and in the systematic development of assessment literacy in pre-service English teachers, with a specific focus on the writing paper. Emphasis is placed on the email / letter and story tasks and on preparing teacher-training students to apply the analytic Writing Assessment Scale and CEFR A2 descriptors to learners’ written production. Drawing on recent official exam materials and teacher-development resources, the study proposes a framework of core competences for pre-service English teachers. These include: understanding the principles of analytic writing assessment and the structure of the scale (Content, Organisation, Language); interpreting and applying A2-level criteria when working with learners’ texts; designing coherent lesson sequences that integrate preparation for A2 Key for Schools with the communicative development of writing; using formative assessment, varied feedback formats and self-assessment; organising mock exams, analysing typical learner errors and planning subsequent teaching on this basis. Practical implications concern the elective course “International Examinations and the Specificities of Exam Preparation”, which is presented as a reference model for designing methodology and assessment components aligned with international examination standards. It is argued that informed, reflective and ethically grounded exam-preparation practices enhance both learners’ writing performance and the professional growth of pre-service teachers. Aligning university-based teacher education with school realities through such a framework helps future teachers to build a robust understanding of the A2 Key for Schools Writing paper and to prepare learners for the exam in a responsible, learner-centered way. Future research is aimed at exploring the long-term impact of exam-focused assessment literacy on classroom outcomes, adaptation of the framework to other CEFR-aligned exams, and the integration of digital assessment tools to enhance pre-service teachers’ training.Документ Документ Структура освітніх програм підготовки тренерів-викладачів у Великій Британії в контексті сучасних вимог спортивної індустрії(Хмельницький національний університет, 2025) Ломака, ОлексійСтаття присвячена компаративістичному аналізу структури бакалаврських програм підготовки тренерів-викладачів у провідних університетах Великої Британії в контексті їх відповідності сучасним вимогам спортивної індустрії. У сучасному світі, де спортивна наука стрімко розвивається, попит на висококваліфікованих фахівців у галузі спортивного тренерства та фізичного виховання зростає, що потребує адаптації освітніх програм до швидко змінюваних потреб спортивної індустрії. Розглянуто основні аспекти організації навчального процесу в десяти провідних університетах, зокрема структуру навчальних планів, методи викладання педагогічних дисциплін, підходи до оцінювання тренерсько-педагогічних компетентностей та роль обов'язкових стажувань у школах і освітніх закладах. Особливу увагу приділено зв'язку цих програм із стандартами підготовки вчителів фізичного виховання, професійними акредитаціями Інституту з управління спортом та фізичною активністю (CIMSPA) та Асоціації спортивних тренерів Великої Британії (UK Coaching), а також кваліфікаційними вимогами для роботи в освітніх закладах. На основі компаративного аналізу виявлено ключові елементи, що впливають на якість підготовки майбутніх тренерів-викладачів: розвиток педагогічних компетентностей для викладання спортивних дисциплін, інтеграція тренерських та освітніх методик, спрямованість курсів на подвійну підготовку для роботи як з спортсменами, так і з учнями в освітніх закладах, тісна співпраця зі школами та педагогічними коледжами. У статті підкреслено важливість інноваційних компонентів освітніх програм, таких як інтеграція педагогічних практик з тренерськими методиками, стажування в школах та освітніх закладах, співпраця з педагогічними факультетами та розробка навичок викладання спортивних дисциплін різним віковим групам. Виявлено, що програми, які орієнтовані на подвійну підготовку (тренер + викладач) та співпрацю як з професійними спортивними організаціями, так і з освітніми закладами, підвищують універсальність та конкурентоспроможність випускників на ринку праці.Документ Дуальна форма здобуття освіти у Німеччині: структура, динаміка, порівняльні аспекти впровадження в Україні(Хмельницький національний університет, 2025) Петрова, Софія.У статті проаналізовано дуальну форму здобуття вищої освіти в Німеччині як інституційно сталу модель інтеграції академічного навчання з професійною підготовкою. Представлено структуру освітньої пропозиції за основними критеріями: типи закладів (університети прикладних наук, класичні університети, професійні академії), рівні програм (бакалавр, магістр), галузі знань, форми власності, організаційні моделі (освітньо-, практико-, професійно-інтегровані) та фінансові механізми. На підставі даних Федерального інституту професійної освіти, Центру розвитку вищої освіти та порталу HRK Hochschulkompass виявлено ключові характеристики німецької моделі: високу частку практико-інтегрованих програм, переважання прикладних галузей (інженерія, економіка, ІТ), активну участь роботодавців у фінансуванні навчання. Здійснено порівняльний аналіз із українською системою дуальної освіти, яка нині розвивається в межах експериментальних проєктів. Виокремлено головні виклики для України: фрагментарність нормативної бази, відсутність стимулів для підприємств, нестача механізмів контролю якості практики. Обґрунтовано напрями адаптації німецького досвіду: розроблення типових моделей дуального навчання, запровадження фінансових стимулів для бізнесу, залучення роботодавців до проєктування освітніх програм, створення системи зовнішнього моніторингу. З’ясовано, що дуальна освіта має значний потенціал для підвищення якості вищої освіти в Україні, особливо в умовах необхідності наближення освітніх результатів до потреб ринку праці. Її розбудова має спиратися не лише на європейський досвід, а й на глибоке розуміння потреб національної системи освіти, особливостей економіки та специфіки українського ринку праці. Стаття містить рекомендації щодо розвитку нормативного, інституційного та фінансового забезпечення дуальної освіти в Україні та визначає перспективи подальших досліджень. Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для масштабування пілотних проєктів і вдосконалення державної політики у сфері підготовки фахівців, орієнтованої на потреби ринку праці.Документ Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування національної ідентичності учнів у контексті євроінтеграційних процесів(Хмельницький національний університет, 2025) Демченко, ВіталійСтаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та системному аналізу змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в контексті формування національної ідентичності учнів із урахуванням європейських цінностей. У центрі уваги дослідження – оновлення освітньо-професійних програм відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, Концепції «Нова українська школа», сучасних соціокультурних викликів та культурної політики Європейського Союзу. Акцентовано на ролі вчителя початкової школи як ключового суб’єкта формування світоглядних орієнтацій учнів, здатного поєднувати виховання патріотизму з відкритістю до демократичних і гуманістичних європейських цінностей. Обґрунтовано актуальність інтеграції змісту європейських програм, практик і цінностей у педагогічну освіту. Визначено основні напрями культурної політики ЄС в Україні (збереження культурної спадщини, інклюзивність, гендерна рівність, міжкультурний діалог, розвиток культурної екосистеми) та проаналізовано їх виховний потенціал у контексті професійної підготовки вчителя. Окреслено структуру професійних компетентностей педагога відповідно до нового Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024), акцентуючи на 12 компетентностях, що безпосередньо пов’язані з формуванням національної ідентичності. Надано деталізовані характеристики кожної з них із урахуванням компонентів: здатностей, знань, умінь, навичок, комунікації, відповідальності та автономності. Розглянуто можливості оновлення змісту дисциплін освітньо-професійних програм з урахуванням міждисциплінарного підходу, поєднання патріотичного та інтеркультурного змісту, упровадження інклюзивних і цифрових технологій. Представлено приклади тематичних блоків для таких дисциплін, як «Педагогіка», «Теорія та методика виховання», «Основи інклюзивної освіти» та методики навчання освітніх галузей.Документ Інституційний консалтинг у вищій освіті США : підтримка молодих лідерів і управлінських команд(Хмельницький національний університет, 2025) Бідюк, НаталяУ статті обґрунтовано значення інституційного консалтингу як ефективного інструменту стратегічного управління, спрямованого на розвиток кадрового потенціалу, управлінських компетентностей та підтримку молодих лідерів і управлінських команд в США. Розглянуто феномен лідерства як ключового чинника забезпечення якості, інноваційності та конкурентоспроможності закладів вищої освіти в умовах трансформації освітньої системи. Зазначено, що університетський консалтинг у сфері лідерства охоплює такі компоненти: психолого-педагогічний супровід (формування індивідуального лідерського стилю); коучинг та фасилітацію командних проєктів; експертну підтримку щодо розробки та реалізації лідерських ініціатив; створення внутрішніх центрів лідерства і розвитку лідерського потенціалу здобувачів, викладачів та керівників. Проаналізовано програми провідних університетів США щодо лідерського розвитку науково-педагогічних працівників та керівників підрозділів. Визначено, що ці програми поєднують теоретичну підготовку, наставництво, коучинг, фасилітацію та зворотний зв’язок, сприяючи індивідуалізованому розвитку управлінських навичок у динамічному академічному середовищі. Констатовано, що зміст прогам орієнтований на розвиток навичок стратегічного мислення для гнучкого лідерства; формування організаційної культури та підвищення результативності лідерського потенціалу тощо. Підкреслено, що комплексний підхід до розвитку лідерства в академічному середовищі США базується на інтеграції освітніх і управлінських стратегій, акценті на персоналізацію навчального досвіду, міждисциплінарності та адаптивності до змін. Наголошено на доцільності адаптації ефективних моделей інституційного консалтингу до потреб українських закладів вищої освіти з метою формування сучасного управлінського корпусу, здатного ефективно реагувати на виклики освітніх реформ і глобальних змін. Імплементація подібного досвіду у вітчизняних університетах може стати ефективним засобом формування кадрового резерву для системи управління освітою, розвитку університетської автономії та підвищення якісних характеристик освітнього процесу загалом.Документ The integration of Artificial Intelligence in efl instruction across Europe:a critical review of tools, methods and impacts(Хмельницький національний університет, 2025) Lysak, HalynaThe integration of Artificial Intelligence (AI) into English as a Foreign Language (EFL) education marks a significant transformation in pedagogical practices, particularly in higher education. In many European countries, such as Germany, Estonia, Finland, and Ukraine, this transformation is accelerating as education systems increasingly adopt AI technologies that replicate human cognitive processes like problem-solving and decisionmaking. They provide unprecedented opportunities for personalizing language learning based on individual student needs. This study explores current trends, pedagogical models, and empirical findings related to the implementation of AI in EFL classrooms, with particular attention tо its impact on the development of language skills, learner autonomy, and affective factors such as motivation and engagement. Within the European context, these issues are especially relevant due to the widespread status of English as a foreign language and the strategic emphasis on digital innovation in national education systems. Drawing on both international and Ukrainian research, the study examines the application of widely used AI tools, such as chatbots, writing assistants, translation platforms, and intelligent tutoring systems, in language teaching. Empirical evidence, including findings from European-based studies, indicates significant improvements in students’ receptive (reading, listening) and productive (speaking, writing) language skills, lexical acquisition, and intercultural competence. Furthermore, AI enhances the affective dimension of learning by boosting motivation, promoting engagement, and alleviating foreign language anxiety through personalized, adaptive feedback and autonomous learning pathways. Despite these benefits, the integration of AI into EFL education is characterized by some challenges, including students’ over-reliance on technology, insufficient digital literacy among users, ethical concerns regarding data privacy, and a lack of comprehensive pedagogical frameworks. The study emphasizes the need for pre-service teacher training programs that effectively incorporate AI competencies. Overall, the study results indicate a positive impact of integrating AI into the teaching of English as a foreign language in European counties (including Ukraine), demonstrating how technological innovations can complement traditional pedagogical approaches to support accessible, effective, and learner-centered foreign language education in the digital era.Документ Integrating applied linguistics and language studies:foreign experience and implications for Ukraine(Хмельницький національний університет, 2025) Lapshyna, Olha; Dorofeyeva, Olena; Komochkova, OksanaThe integration of applied linguistics and language studies is a key factor in enhancing the quality and relevance of language education, particularly in countries undergoing educational transformation such as Ukraine. As global trends shift toward learner-centred, evidence-based education, applied linguistics offers the tools to bridge theoretical insights with classroom realities. This article explores international experience of applying linguistic theory to educational practice and evaluates their potential for improving Ukraine’s language educational system. Drawing on examples from the UK, Finland, the Netherlands, Canada, and others, the study highlights best practices in curriculum development, teacher training, bilingual education, assessment, and language policy. The research adopts a qualitative comparative methodology, analyzing relevant scholarly literature. The findings reveal that successfully integrating applied linguistics in foreign contexts fosters communicative, inclusive, and research-informed language instruction. For Ukraine, aligning language curricula with applied linguistic principles can enhance communicative competence and learner autonomy. Teacher education programmes should emphasize practical skills such as classroom research, materials design, and assessment literacy. Expanding the use of Content and Language Integrated Learning (CLIL) and English as a Medium of Instruction (EMI) can promote bilingualism and interdisciplinary learning. Moreover, language assessment practices need to reflect real-world use, and language policy should be informed by sociolinguistic research to ensure inclusivity and cultural sensitivity. These insights point to the value of a systematic, research-grounded approach to educational innovation. It is determined that by strategically integrating applied linguistics into language education, Ukraine can enhance the quality, relevance, and global competitiveness of its educational system, ultimately contributing to broader social and cultural development. The article concludes with recommendations and prospects for further research to contextualise foreign experience to support systemic reform in Ukraine’s language education landscape.Документ Освітній потенціал хореографії в контексті танцювально-рухової терапії: досвід США(Хмельницький національний університет, 2025) Бідюк, ДмитроУ статті проаналізовано досвід США щодо використання хореографії як сучасного освітнього інструменту арт-терапії, спрямованого на відновлення психоемоційної рівноваги, розвиток творчого самовираження та соціальної інтеграції особистості. Визначено, що хореографія в контексті танцювальнорухової терапії (ТРТ) функціонує не лише як форма мистецького самовираження, а й як педагогічний та терапевтичний засіб, що поєднує психологічні, педагогічні, соматичні та соціальні компоненти освітньо-корекційного процесу. У відповідь на сучасні виклики посттравматичний стрес, соціальна ізоляція, емоційна дисрегуляція) хореографічні практики сприяють формуванню навичок саморегуляції, емпатії та міжособистісної взаємодії. Зазначено, що системне впровадження ТРТ у навчальних та реабілітаційних закладах США забезпечує не лише опанування рухових стратегій подолання стресу, а й розвиток критичного мислення, креативності та комунікації учасників. Історико-соціальний аналіз виявив витоки становлення ТРТ у США та окреслив провідні напрями діяльності Американської асоціації танцювальної терапії (American Dance Therapy Association, ADTA). З’ясовано, що в американському освітньому просторі хореографія виконує функцію засобу соціального включення та широко застосовується в шкільній, університетській, спеціальній і реабілітаційній практиці. Представлено практичні кейси застосування хореотерапевтичних методик у США в роботі з різними категоріями клієнтів. Обґрунтовано ефективність хореографії як педагогічного засобу арт-терапії, що інтегрує художньо-естетичний, тілесно-руховий і психоемоційний компоненти, створюючи умови для цілісного розвитку особистості. Констатовано, що освітні цілі (розвиток креативності, самовираження, комунікативної компетентності) можуть гармонійно поєднуватися з терапевтичними потребами клієнтів (зниження тривожності, формування тілесної усвідомленості, відновлення соціальної взаємодії). Акцентовано увагу на зростанні потреби у висококваліфікованих фахівцях, здатних поєднувати знання з психології, соматики, хореографії, психотерапії, педагогіки та нейронаук, клінічної практики. З’ясовано вимоги до професійної кваліфікації та підготовки танцювальних терапевтів у США. Наведено перелік освітніх програм провідних американських університетів з підготовки танцювальних терапевтів.Документ Порівняльний аналіз форм контролю та методів оцінювання навчальних досягнень бакалаврів з програмної інженерії в університетах України та Великої Британії(Хмельницький національний університет, 2025) Бойко, В’ячеславСтаття присвячена порівняльному аналізу організації контролю навчальних досягнень і методів оцінювання студентів-бакалаврів спеціальності «Програмна інженерія» в університетах України та Великої Британії. У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства і стрімких змін на ринку праці питання ефективного оцінювання здобутих знань і практичних навичок студентів набуває особливої актуальності. У дослідженні розглянуто теоретичні засади формування системи контролю та оцінювання вищої освіти в обох країнах, визначено нормативно-правові засади організації оцінювального процесу, зокрема відповідно до національних освітніх стандартів і міжнародних рекомендацій. Окрему увагу приділено ролі оцінювання як інструменту розвитку професійних компетентностей, необхідних для успішної діяльності у сфері інформаційних технологій. На основі компаративного аналізу виявлено спільні риси та відмінності у підходах до контролю знань бакалаврів з програмної інженерії, зокрема щодо використання традиційних та інноваційних методів оцінювання, спрямованих на перевірку як академічних знань, так і практичних навичок проєктування, розробки та тестування програмного забезпечення. У роботі обґрунтовано переваги застосування практико-орієнтованих методів оцінювання, що моделюють реальні виробничі процеси, та сформульовано рекомендації щодо модернізації національної системи оцінювання результатів навчання на основі кращих практик британської освіти. З’ясовано, що британські університети забезпечують високу педагогічну прозорість завдяки чіткому розмежуванню форм контролю та методів оцінювання, що відображені у програмних документах відповідно до стандартів Агентства з забезпечення якості (QAA). Такий підхід сприяє розвитку компетентнісного підходу, орієнтації на реальні умови професійної діяльності та формуванню академічної доброчесності. Результати дослідження можуть бути використані для подальшої оптимізації змісту освітніх програм, удосконалення форм контролю і методів оцінювання з урахуванням тенденцій розвитку світової ІТ-індустрії.Документ Європейський досвід реалізації дуальної форми здобуття вищої освіти(Хмельницький національний університет, 2025) Садовець, ОлесяЗ’ясовано, що з метою відповідності потребам сучасного ринку праці, в Україні популярності набуває дуальна освіта, яка поєднує академічне навчання у ЗВО з досвідом роботи на підприємстві/в компанії. Обґрунтовано важливість вивчення передового зарубіжного досвіду впровадження такої форми освіти. Проаналізовано нормативні й установчі документи, а також практика реалізації програм дуального навчання в Європейському університеті дуальної освіти та університетах-партнерах (Баден-Вюртемберзькому державному кооперативному університеті у Німеччині; інституті передових промислових технологій у Франції; університеті прикладних наук Йоаннеум в Австрії; Мальтійському коледжі мистецтв, науки та технологій; університеті Мондрагон в Іспаніі; університеті Джона фон Неймана в Угорщині; університеті прикладних наук PAR у Хорватії; університеті прикладних наук Савонії у Фінляндії; Кошалінському технологічному університеті у Польщі). Виявлено основні напрями та переваги діяльності Університету щодо реалізації дуальної освіти. Описано три типи дуальних програм у Німеччині (практико-орієнтовані, академічно-орієнтовані та кар’єро-орієнтовані). З’ясовано, що у Франції студенти у процесі дуальної освіти формують нові жорсткі та м’які навички, які вимірюються та оцінюються (індивідуальні навички, навички роботи у компанії, науково-технічні). В Австрії у співпраці із зацікавленими сторонами Федеральне міністерство економіки, енергетики та туризму вдосконалює дуальну освіту шляхом її постійної модернізації (впровадження цифрових елементів у відомі професії, модульність дуальної освіти, стимули для тренінгових компаній, співпраця здобувачів за дуальною формою навчання та досвідчених працівників компаній («проникність навчання») тощо). Водночас, варто зауважити, що іспанська дуальна освіта має певні аспекти, які потребують вдосконалення, зокрема нормативна база. Це ж стосується і Хорватії, де є певні труднощі з диференціацією понять «дуальна освіта», «навчання на робочому місці», «учнівство», «стажування», що створює проблеми відповідності європейським освітнім практикам. Окреслено переваги дуальної освіти у Польщі, Угорщині та на Мальті. На основі проаналізованого досвіду сформульовано рекомендації щодо ефективної реалізації програм дуального навчання, які можуть бути використані для оптимізації дуальної освіти в Україні.