Psychology travelogs - 2025 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Роль соціальних мереж у процесі саморозвитку молоді на дошлюбному етапі(Хмельницький національний університет, 2025) Карпова, Дарія; Бохонько, Тамара; Karpova, Dariia; Bokhonko, TamaraУ статті досліджено роль соціальних мереж у процесі саморозвитку молоді на дошлюбному етапі. Здійснено теоретичний аналіз понять «саморозвиток особистості», «дошлюбний етап» «цифрова ідентичність», охарактеризовано психологічні особливості комунікацій у соціальних мережах та їхній вплив на формування ціннісних орієнтацій і моделей сімейних стосунків. Виокремлено позитивні аспекти мережевого середовища (доступ до освітніх ресурсів, підтримка рефлексії, можливість моделювання поведінкових патернів) та ризиковані чинники (нереалістичні очікування, залежність від соціальних мереж, зниження самооцінки). Проаналізовано фактори, що модифікують цей вплив, зокрема рівень психологічної зрілості, соціокультурний контекст і сімейні моделі. З’ясовано рівень впливу соціальних мереж та аудіовізуального контенту на процес саморозвитку молоді на дошлюбному етапі.Документ Концептуальні засади розвитку лідерських якостей курсантів в умовах сучасної військової освіти(Хмельницький національний університет, 2025) Кулешова, Олена; Лавровська, Валентина; Kuleshova, Olena; Lavrovska, ValentynaУ статті обґрунтовано концептуальні та психолого-педагогічні засади формування лідерських якостей курсантів у контексті сучасної військової освіти. Визначено вплив трансформацій сектору безпеки й оборони, зростання гібридних загроз та високої інтенсивності службово-бойової діяльності на вимоги до лідерських компетентностей майбутніх офіцерів. Проаналізовано науковий доробок із проблематики військового лідерства та окреслено ключові напрями професійної підготовки, що забезпечують розвиток мотиваційних, когнітивних, комунікативних й управлінських характеристик курсантів. Представлено результати емпіричного дослідження рівнів сформованості компонентів лідерського потенціалу, які засвідчили наявність як сильних сторін (мотивація до успіху, самоефективність, комунікативні здібності), так і проблемних зон, зокрема нестійкість стилю управління, недостатній розвиток організаторських умінь і знижена концентрація уваги частини респондентів. На основі отриманих даних розроблено комплекс науково обґрунтованих підходів до формування лідерських якостей майбутніх офіцерів, що включає розвиток когнітивної саморегуляції, емоційного інтелекту, цільової комунікації, організаторських здібностей, мотивації до успіху та ефективного стилю управління. Підкреслено значення індивідуалізованого підходу, інтеграції теоретичної й практичної підготовки, наставництва, залучення до командної діяльності та використання методів моделювання управлінських ситуацій. Зазначено перспективи подальших досліджень, зокрема експериментальну перевірку ефективності комплексу, розширення діагностичного інструментарію, аналіз гендерних особливостей лідерського становлення та впливу бойового досвіду на лідерські компетентностіДокумент Психологічні особливості розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів(Хмельницький національний університет, 2025) Гомонюк, Олена; Шпичко, Інна; Шевчук, Світлана; Homoniuk, Olena; Shevchuk, Svitlana; Shpychko, InnaУ статті розкрито дієвий механізм подолання низького рівня цифрової культури педагогів – розвиток інформаційно-цифрової компетентності, що визначається як здатність упевнено, критично й відповідально використовувати цифрові технології та ресурси у професійній діяльності, навчанні й розвитку учнів. Висвітлено погляди науковців на сутність поняття «інформаційно-цифрова компетентність майбутніх педагогів», а також схарактеризовано її складові, зокрема, інформаційна грамотність, комунікація і взаємодія у цифровому середовищі, створення цифрового контенту, безпека в цифровому середовищі, розв’язання проблем у цифровому середовищі і визначено компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивний, комунікативно-етичний. Обґрунтовано, що її розвиток зумовлюється комплексом чинників – освітніх, технічних, соціально-психологічних, нормативних і культурноцінніснихДокумент Емоційні та когнітивні профілі осіб, які перенесли Covid-19: динаміка стану, гендерні особливості та ресурси адаптації(Хмельницький національний університет, 2025) Яковлева, Анастасія; Афанасенко, Валентина; Yakovleva, Anastasiia; Afanasenko, ValentinaУ статті продемонстровано результати дослідження емоційних та когнітивних змін у осіб, що мали досвід захворювання на COVID-19. Здійснено комплексну оцінку емоційного стану осіб, які перенесли COVID-19, у ретроспективному та актуальному вимірах, з метою виявлення напрямів і вираженості змін депресивної, тривожної та стресової симптоматики після захворювання. Проаналізовано динаміку емоційних показників до та після перенесеного захворювання COVID-19 у загальній вибірці та з урахуванням гендерної належності респондентів, використовуючи непараметричні критерії статистичного аналізу. Досліджено особливості суб’єктивних когнітивних скарг у постковідний період за основними когнітивними доменами (увага, пам’ять, виконавчі функції) та визначити їхню поширеність і інтенсивність у загальній вибірці й окремих гендерних підгрупах. Здійснено порівняльний аналіз суб’єктивних когнітивних труднощів з об’єктивними показниками когнітивного функціонування, отриманими за допомогою модифікованої версії MoCA, з метою встановлення специфіки співвідношення між суб’єктивно переживаними та об’єктивно фіксованими когнітивними змінами. Визначено характер взаємозв’язків між показниками емоційного дистресу, суб’єктивними когнітивними скаргами та якістю життя у постковідний період, а також оцінити роль психологічної резильєнтності як потенційного адаптаційного ресурсу. Здійснено порівняльний аналіз актуального емоційного, когнітивного та ресурсного стану чоловіків і жінок, які перенесли COVID-19, з метою виявлення гендерних особливостей постковідного психологічного реагування. Визначено типові профілі емоційно-когнітивного реагування у постковідному періоді на основі інтеграції результатів описового, порівняльного та кореляційного аналізів, з урахуванням рівня емоційного дистресу, вираженості когнітивних скарг, якості життя та ресурсного потенціалу особистості.Документ Психологічні особливості впливу самотності на навчальну успішність студентів(Хмельницький національний університет, 2025) Ігумнова, Ольга; Кравченко, Ірина; Igumnova, Olga; Kravchenko, IrinaУ статті досліджено психологічні особливості впливу самотності на навчальну успішність студентів. У вибірку увійшли 30 студентів Хмельницького національного університету. Використано шкалу DASS-21 для оцінки емоційного стану, UCLA Loneliness Scale для вимірювання самотності, Монреальський когнітивний тест для оцінки когнітивної активності та Academic Motivation Scale для вивчення навчальної мотивації. Виявлено, що високий рівень самотності пов’язаний із підвищеною тривожністю, зниженням когнітивної концентрації та демотивацією. Результати можуть бути використані для розробки психологічних програм підтримки студентів.Документ Психологічні наслідки участі у бойових діях для особистості ветерана(Хмельницький національний університет, 2025) Комар, Таїсія; Берегова, Наталія; Жмуд, Любов; Komar, Taisiia; Berehova, Natalia; Zhmud, LiubovУ статті розглянуто психологічні наслідки участі у бойових діях для особистості ветеранів, зокрема розвиток посттравматичного стресового розладу, тривожності, депресивних станів і психосоматичних порушень. Проаналізовано труднощі соціальної адаптації, міжособистісної взаємодії та сімейних стосунків після повернення з війни. Окреслено соціально-психологічні чинники, що впливають на процес реінтеграції ветеранів у мирне життя, а також підкреслено значення емпатії, підтримки суспільства й професійної підготовки психологів до роботи з травмованими особами. Матеріал базується на сучасних дослідженнях психічної травматизації та практичному досвіді психологічного супроводу ветеранів.Документ Кіберкомунікативна залежність у структурі сучасних цифрових адикцій: теоретичний огляд(Хмельницький національний університет, 2025) Міхеєва, Людмила; Онишко, Оксана; Матковська, Аліна; Mikheieva, Liudmyla; Onyshko, Oksana; Matkovska, AlinaУ статті представлено теоретичний огляд кіберкомунікативної залежності як однієї з форм цифрових адикцій, яка набирає поширення серед студентської молоді на тлі активного використання соціальних мереж. Уточнено її місце в контексті інтернетадикцій та висвітлено зв’язок із проблематичним ставленням до використання Інтернету. Виділено ключові психологічні фактори, які підвищують схильність до надмірної онлайн-комунікації, серед яких самотність, занижена самооцінка, недостатня здатність до саморегуляції та підвищена тривожність. Окреслено особливості проявів кіберкомунікативної залежності серед українських студентів в умовах цифровізації освіти та впливу воєнного стану на цей процес.Документ Дослідницька поведінка, інтелект і творчість майбутнього доктора філософії в процесі набуття іншомовної комунікативної компетентності : психологічний ракурс(Хмельницький національний університет, 2025) Олександренко, Катерина; Oleksandrenko, KaterynaУ статті здійснено аналіз психологічних аспектів співвідношення дослідницької поведінки, інтелекту і творчості майбутнього доктора філософії в процесі набуття ним іншомовної комунікативної компетентності. Розглянуто дослідження, в яких зв’язки дослідницької поведінки, інтелекту і творчості вивчалися на рівні кореляцій між відповідними тестами. У свою чергу, проведено дослідження таких взаємозв’язків і взаємодій між дослідницькою поведінкою, інтелектом і творчістю, які виникають або актуалізуються у цілісному акті пізнання нових об’єктів під час вивчення та використання іноземної мови. Частина отриманих різноманітних результатів є відправними точками нових напрямків пізнання об’єкта, що реалізуються через постановку нових цілей, пошук і виявлення нових способів дій і стратегій випробування, побудову нових систем інтерпретації з врахуванням іноземної мови, що вивчається. Таким чином, дивергентне мислення стимулюється новою інформацією, що надходить від об’єкта у результаті застосування дивергентних стратегій.Документ Теоретичний огляд доказових практик психологічної реабілітації населення під час війни(Хмельницький національний університет, 2025) Попелюшко, Роман; Кургузов, Володимир; Popeliushko, Roman; Kurhuzov, VolodymyrСтаття присвячена теоретичному аналізу доказових практик психологічної реабілітації населення в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена масштабною психотравматизацією громадян України внаслідок бойових дій, втрат і вимушеного переселення. Метою є систематизація сучасних ефективних методів психологічної допомоги, підтверджених міжнародними дослідженнями. Розглянуто когнітивно-поведінкову терапію, травмофокусовану КПТ, EMDR, наративну експозиційну терапію, групові інтервенції, психоосвіту, тренінги стресостійкості та гіпнотерапію. Узагальнено дані щодо їх ефективності у зниженні симптомів посттравматичного стресу, тривожності й депресії, а також у формуванні психологічної стійкості. Обґрунтовано необхідність адаптації доказових підходів до українського контексту, підготовки кваліфікованих фахівців і впровадження цифрових технологій у систему реабілітації.Документ Емпіричне дослідження зв’язку рефлексії та особистісної саморегуляції в підлітковому віці(Хмельницький національний університет, 2025) Подкоритова, Лариса; Лазарчук, Тетяна; Lazarchuk, Tetiana; Podkorytova, LarysaУ статті представлено результати емпіричного дослідження зв’язку рефлексії та особистісної саморегуляції у підлітків за допомогою методик: «Оцінка рівня рефлексивності особистості» А. Карпова, В. Пономарьова; Опитувальник «Диференціальний тип рефлексії» Д. Леонтьєва; «Дослідження вольової саморегуляції» А. Звєрькова та Є. Ейдмана; Опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової; «Діагностика вольового потенціалу особистості» за Н. Фетіскіним. Виявлено рівень рефлексивності особистості, системної рефлексії, інтроспекції, квазірефлексії, вольової саморегуляції, загального рівня саморегуляції, вольового потенціалу особистості. З метою визначення наявності взаємозв’язку між різними типами рефлексії та особистісної саморегуляції у підлітковому віці проведено кореляційний аналіз.Документ Самокритика як дезадаптивна копінг-стратегія у жінок з розладом дефіциту уваги та гіперактивності в умовах війни(Хмельницький національний університет, 2025) Руденок, Алла; Войчишин, Олександр; Григорук, Наталія; Rudenok, Alla; Voichyshyn, Oleksandr; Hryhoruk, NataliiaУ статті представлено результати емпіричного дослідження самокритики як ключової дезадаптивної копінг-стратегії у жінок з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) в умовах повномасштабної війни в Україні. У рамках інтегративного підходу, що поєднує кількісний та якісний аналіз, розкрито психологічні особливості самокритики, її зв’язок з психологічним дистресом та роль воєнного контексту як каталізатора дезадаптивних копінг-стратегій. Вибірку склали 34 жінки з підтвердженим діагнозом РДУГ (середній вік 32.1 років). Використовувався комплекс методик: опитувальник COPE для оцінки копінгстратегій, шкала DASS-21 для вимірювання психологічного дистресу, шкала ASRS для верифікації симптомів РДУГ, якісний аналіз відкритих відповідей про стресори війни. Результати виявили високий рівень самокритики як найвищий показник серед дезадаптивних копінгів. Показники дистресу виявилися критично високими: тяжкий стрес, надзвичайно тяжка тривога, помірна-тяжка депресія. Кореляційний аналіз встановив статистично значущі зв’язки самокритики з тривогою, стресом та депресією. Самокритика негативно корелює з адаптивними стратегіями – пошуком соціальної підтримки та вирішенням проблем, натомість позитивно пов’язана з соціальним відходом. Якісний аналіз виділив чотири категорії проявів: пряма самокритика («звинувачую себе», «концентрую на вадах»), деструктивні реакції на стрес, соціальна ізоляція, воєнний контекст як тригер. Проаналізовано нейропсихологічні механізми: порушення виконавчих функцій та емоційна дисрегуляція при РДУГ призводять до інтерналізації критики та формування замкненого кола «симптоми РДУГ – помилки – самокритика – дистрес – погіршення симптомів». Результати вказують на необхідність цільових психотерапевтичних інтервенцій з акцентом на заміну самокритики самоспівчуттям, психоедукацію про нейробіологічну природу РДУГ та створення груп підтримки для жінок з РДУГ в умовах війни.Документ Дослідження стресостійкості в учнів старших класів під час підготовки до вступних іспитів(Хмельницький національний університет, 2025) Подкоритова, Лариса; Гринчук, Лілія; Hrynchuk, Liliia; Podkorytova, LarysaСтаття присвячена дослідженню стресостійкості у старшокласників у період підготовки до вступних іспитів. Акцентовано увагу на стресорах та ресурсах стресостійкості як важливому феномені для забезпечення психологічного благополуччя учнів. Наведено результати емпіричного дослідження рівня стресостійкості та тривожності у старшокласників Полонського ліцею №1 за допомогою таких методик: Опитувальник С. Мадді та Шкалу ситуаційної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна. Виявлено, що по мірі наближення до складання іспитів рівень стресостійкості знижується, а рівень тривожності зростає. У статті запропоновано загальні рекомендації для шкільних психологів та соціальних педагогів щодо акумулювання ресурсів стресостійкості старшокласників у період підготовки до вступних іспитівДокумент Когерентність у студентському віці як показник адаптації та психологічного благополуччя(Хмельницький національний університет, 2025) Кулешова, Олена; Охрименко, Ольга; Kuleshova, Olena; Okhrymenko, OlhaУ статті представлено аналіз почуття когерентності як ключового психологічного ресурсу адаптації та психологічного благополуччя студентської молоді. Розкрито особливості студентського віку як періоду, що супроводжується високим рівнем стресогенності, підвищеними навчальними вимогами та соціальною невизначеністю. Окреслено роль когерентності (зрозумілості, керованості та осмисленості) у забезпеченні здатності студентів орієнтуватися в складних обставинах, підтримувати внутрішню рівновагу, ефективно долати стрес і зберігати мотивацію до навчання. Проаналізовано взаємозв’язок когерентності із психологічним благополуччям, життєстійкістю, стійкістю до стресу та адаптивними копінгстратегіями. Особливу увагу приділено впливу сучасного соціального контексту, зокрема воєнних подій, на формування та функціонування когерентності у молоді. На основі теоретичного огляду окреслено соціально-психологічні детермінанти розвитку когерентності та підкреслено необхідність цілеспрямованих освітніх і психопрофілактичних заходів, спрямованих на зміцнення внутрішніх ресурсів студентів. Почуття когерентності розглядається як інтегральний показник особистісної стійкості, що забезпечує конструктивне подолання життєвих труднощів та сприяє гармонійному розвитку студентської молоді.Документ Інтеграція сучасних психологічних технологій емоційної регуляції у розвитку академічних досягнень підлітків(Хмельницький національний університет, 2025) Ігумнова, Ольга; Скрипковський, Роман; Igumnova, Olga; Skripkovskyi, RomanСтаття присвячена проблемі розвитку емоційної регуляції та академічної саморегуляції підлітків як чинників навчальної успішності та психоемоційного благополуччя. Описано результати емпіричного дослідження впливу психотехнологій емоційної регуляції на підлітків. Проаналізовано прояви дисфункціональних когнітивних установок та емоційної дисрегуляції у підлітків з різним рівнем академічної успішності. Описано розроблену психологічну програму, що включає інтерактивні вправи, когнітивні техніки, майндфулнес, рольові ігри, рефлексивні щоденники та психоосвітні матеріали, спрямовану на формування усвідомлення емоцій, ефективних когнітивних стратегій та академічної саморегуляціїДокумент Психологічні особливості розвитку емоційно-етичної компетентності майбутніх педагогів(Хмельницький національний університет, 2025) Гомонюк, Олена; Проценко, Андрій; Кіщенко, Анна; Homoniuk, Olena; Kishchenko, Anna; Protsenko, AndriiУ статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку емоційно-етичної компетентності майбутніх педагогів, що визначається як система знань, умінь і навичок, що забезпечує здатність особистості усвідомлювати й регулювати власні емоційні стани, адекватно сприймати емоції інших, ефективно взаємодіяти у міжособистісних відносинах та приймати морально-етично обґрунтовані рішення в різних професійних і соціальних ситуаціях. Розкрито наукові підходи до визначення змісту поняття «емоційно-етична компетентність майбутніх педагогів», а також охарактеризовано складові цього поняття – «емоційну компетентність» і «етичну компетентність». Визначено та класифіковано фактори, що впливають на розвиток емоційноетичної компетентності: особистісні; соціально-педагогічні; соціокультурні; психолого-педагогічні умови навчання. Уточнено психологічні особливості розвитку емоційно-етичної компетентності майбутніх педагогів та розкрито зміст і структурні компоненти цієї компетентності. Підкреслено, що на її розвиток впливають як індивідуальні особливості здобувачів освіти, так і педагогічна практика, колективні взаємини, цінності та соціокультурне середовищеДокумент Психологічні особливості реалізації виховної функції прийомною сім’єю(Хмельницький національний університет, 2025) Потапчук, Наталія; Задерей, Наталія; Potapchuk, Nataliia; Zaderei, NataliiaСтаття присвячена аналізу психологічних особливостей реалізації виховної функції в прийомних сім’ях, що відіграють ключову роль у розвитку дітей, позбавлених батьківського піклування. Метою дослідження є виявлення факторів, які впливають на ефективність виховних практик і формування довірливих стосунків між прийомними батьками та дітьми. На основі анкетування 42 прийомних батьків з різних регіонів України з’ясовано, що успішність виховання визначається емпатійністю, психологічною зрілістю й здатністю створювати стабільне, підтримувальне середовище. Підкреслюється, що реалізація виховної функції потребує системної психологічної підтримки, гнучких виховних стратегій і сприятливого емоційного клімату, який забезпечує дитині почуття безпеки, прийняття й можливість гармонійного розвиткуДокумент Психологічне благополуччя особистості: теоретичні підходи, структура та детермінанти(Хмельницький національний університет, 2025) Гузар, Ірина; Huzar, IrynaУ статті проаналізовано та узагальнено сучасні наукові концепції психологічного благополуччя особистості. З’ясовано, що психологічне благополуччя є багатовимірним феноменом, що визначає здатність особистості адаптуватися до стресових та кризових умов, підтримувати емоційну стабільність, ефективно взаємодіяти із соціальним середовищем і реалізовувати життєві цілі. Виявлено структурні компоненти психологічного благополуччя, включаючи внутрішні ресурси особистості (життєстійкість, самоприйняття, компетентність, емоційну стабільність) та зовнішні фактори середовища (соціальна підтримка, сімейні та професійні стосунки, економічні умови). Окреслено основні підходи до дослідження психологічного благополуччя, серед яких інтегративні моделі зарубіжних і українських науковців, гедонічні та евдемонічні концепції, теорія самодетермінації та підходи до психометричного оцінювання. Доведено, що рівень психологічного благополуччя залежить від взаємодії особистісних ресурсів та соціального середовища, а його розвиток сприяє підвищенню адаптивності, стійкості та життєвої ефективності особистості. Запропоновано подальші напрямки досліджень, зокрема розробку контекстуально чутливих моделей психологічного благополуччя для різних соціальних груп та удосконалення методів його комплексного оцінювання.Документ Ненасильницька комунікація як засіб подолання конфліктів у студентському середовищі(Хмельницький національний університет, 2025) Міхєєва, Людмила; Петяк, Олена; Букшій, Ольга; Mikheieva, Liudmyla; Petyak, Olena; Bukshii, OlhaСтаття присвячена аналізу ненасильницької комунікації як ефективного засобу подолання конфліктів у студентському середовищі. Розкрито психологічні засади моделі М. Розенберга, її значення для розвитку емпатії, емоційної регуляції та культури діалогу. Висвітлено специфіку конфліктів у студентських групах і окреслено роль навичок ненасильницької комунікації у зниженні комунікативних викривлень. Представлено результати діагностики комунікативної толерантності студентів та обґрунтовано необхідність упровадження ненасильницьких підходів у освітню практику.Документ Тренінгові програми у закладах загальної середньої освіти як засіб формування навичок відповідального сім’янина(Хмельницький національний університет, 2025) Потапчук, Євген; Месропян, Вікторія; Potapchuk, Yevhen; Mesropian, ViktoriiaУ статті розглядається проблема формування навичок відповідального сім’янина в закладах загальної середньої освіти як важливого напряму виховної роботи у відповідь на сучасні соціальні виклики. У статті акцентується увага на ролі школи як середовища соціалізації молоді та формуванні уявлень про сімейні цінності, партнерство й відповідальність. Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне висвітлення можливостей впровадження тренінгових програм у закладах загальної середньої освіти. Представлено аналіз психолого-педагогічних підходів і характеристику змісту тренінгів, що сприяють емоційній зрілості, партнерській взаємодії, відповідальному батьківству та розвитку життєвих компетентностей. Визначено педагогічні умови впровадження таких програм і окреслено перспективи подальших досліджень.Документ Психологічні стратегії профілактики та подолання професійного вигорання у викладачів(Хмельницький національний університет, 2025) Комар, Таїсія; Матвійчук, Тетяна; Мозгова, Ангеліна; Komar, Taisia; Matviichuk, Tetiana; Mozghova, AngelinaУ статті представлено теоретичний огляд проблеми професійного вигорання педагогів закладів вищої освіти. Розглянуто еволюцію наукових уявлень про феномен вигорання, основні концепції та моделі його пояснення. Визначено провідні психологічні чинники формування вигорання у викладачів, серед яких інтенсивне емоційне навантаження, комунікативні вимоги, високий рівень соціальних очікувань, перфекціонізм, стресові умови та професійна відповідальність. Окреслено специфічні прояви вигорання у педагогів вищої школи: емоційне виснаження, зниження задоволеності професійною діяльністю. Особливу увагу приділено теоретичним підходам до профілактики й корекції, що включають розвиток навичок саморегуляції, професійної підтримки, ресурсного мислення, балансування навантаження та впровадження освітніх програм психопрофілактикиДокумент Психодіагностика готовності старшокласників до професійного вибору(Хмельницький національний університет, 2025) Сургунд, Наталія; Вусатюк, Оксана; Surgund, Natalia; Vusatyuk, OksanaПитання готовності до вибору майбутньої професії, професійного самовизначення є ключовим питанням взаємодії між особистістю та суспільством, а також важливою подією для розуміння сенсу життя людини. В статті проаналізовано провідні зарубіжні концепції (З. Фройд, К. Хорні, М. Мозер та ін.), які пояснюють професійне самовизначення як тривалий і безперервний процес, що передбачає надання індивідуальної допомоги оптантам у виборі професії, що включає пошук резервів особистості, творчого потенціалу, оригінальності, унікальності та українські підходи (Л. Оліховська, Г. Радчук І. Маноха, А. Боднар, Н. Макаренко та інші), які пов’язують професійне самовизначення з особистим самовизначенням, самоактуалізацією, самоперетворенням, самореалізацією в різних сферах життя та самопізнанням.Документ Ресурсний потенціал арттерапії в системі психологічної підтримки медичного персоналу(Хмельницький національний університет, 2025) Подкоритова, Лариса; Кулаківська, Анастасія; Podkorytova, Larisa; Kulakivska, AnastasiaУ статті висвітлюється актуальне питання психологічної підтримки медичного персоналу за допомогою арттерапії. Метою дослідження є аналіз ресурсного потенціалу арттерапії для психологічної підтримки медичного персоналу. Проаналізовано підходи до використання арттерапії в системі психологічної підтримки медичний працівників. Визначено, що психологічна підтримка медичних працівників має здійснюватися за чотирма основними напрямками: 1) діагностичноаналітичний; 2) профілактичний; 3) корекційний; 4) розвивальний. Представлено результати емпіричної перевірки ресурсного потенціалу арттерапії в системі психологічної підтримки медичного персоналу, яка показала, що цей метод допомагає відновлювати внутрішню рівновагу, знижувати тривожність, наслідки професійного вигорання, розвивати позитивну взаємодію у колективі.Документ Міжособистісна комунікація та емоційна близькість як ресурс подолання сімейних конфліктів(Хмельницький національний університет, 2025) Петяк Олена; Ксінчук Катерина; Козельський Віктор; Petyak, Olena; Ksinchuk, Kateryna; Kozelskyi, ViktorУ статті розглядається проблема міжособистісної комунікації та емоційної близькості як головних чинників ефективного подолання сімейних конфліктів. Сучасні соціально-економічні та культурні трансформації суспільства зумовлюють підвищення напруги у сімейних стосунках, що актуалізує необхідність пошуку нових ресурсів гармонізації взаємин. Особливу увагу приділено аналізу стилів спілкування, ролі емпатії та особливостям комунікативної взаємодії у подружніх та дитячо-батьківських відносинах. Метою дослідження стало виявлення особливостей впливу міжособистісної комунікації та емоційної близькості на перебіг і подолання сімейних конфліктів, а також визначення ефективних психологічних ресурсів, що сприяють конструктивному вирішенню суперечностей у сімейному середовищі. У процесі роботи було здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до вивчення сімейної комунікації, розглянуто концепції емоційної близькості та емпатії як чинників стабільності сімейних стосунків. На емпіричному рівні проведено опитування та психологічне тестування подружніх пар, що перебували на різних етапах сімейного життя. Основні результати показали, що високий рівень емоційної близькості та розвинені навички емпатійного слухання сприяють зниженню частоти конфліктних ситуацій, а також більшій готовності партнерів до компромісу. Водночас домінування авторитарного стилю спілкування та недостатня здатність до емоційного співпереживання підвищують ймовірність ескалації сімейних суперечностей. У висновках підкреслено, що міжособистісна комунікація та емоційна близькість виступають потужними психологічними механізмами профілактики та подолання сімейних конфліктів. Вони забезпечують гармонізацію стосунків, підвищують рівень сімейної згуртованості та створюють основу для формування здорового мікроклімату в родині.Документ Психологічна допомога родичам військових, які зникли безвісти(Хмельницький національний університет, 2025) Попелюшко, Роман; Дзяна, Юлія; Popeliushko, Roman; Dziana, YuliaУ статті розглядаються особливості психологічного стану родичів військовослужбовців, які зникли безвісти внаслідок бойових дій. Основну увагу приділено феномену невизначеної втрати, який супроводжується тривалим емоційним напруженням, амбівалентністю почуттів та втратою відчуття контролю. Описано типові реакції родин на тривалий стан невизначеності, зокрема: ізоляцію, почуття провини, тривожність, розлади сну та апатію. Запропоновано підходи до надання психологічної підтримки: нормалізація емоцій, побудова щоденних рутин, робота з тілесними реакціями, активізація соціальних зв’язків та звернення до фахівців. Наголошено на важливості професійного супроводу родин у ситуації невизначеної втрати як чинника збереження психічного здоров’я та емоційної стійкості.Документ Моделі поведінки подружжя при подоланні проблеми невдалої реалізації репродуктивної функції(Хмельницький національний університет, 2025) Козловська, Людмила; Kozlovska, LiudmylaУ статті проаналізовано психологічні аспекти невдалої реалізації репродуктивної функції подружжям та моделі поведінки. Досліджено вплив репродуктивних труднощів на психоемоційний стан, фізичне здоров’я та міжособистісні взаємини. Представлено результати опитування шлюбних партнерів, які виявили емоційні, фізіологічні та міжособистісні труднощі у процесі невдалих спроб зачаття. Встановлено, що конструктивні моделі поведінки підвищують адаптивність подружжя, а деструктивні сприяють емоційному напруженню і конфліктності. Обґрунтовано необхідність розробки практичних рекомендацій щодо подолання подружжям психологічних труднощів при невдалій реалізації репродуктивної функції.Документ Професійні компетенції викладачів іноземних мов у процесі підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи(Хмельницький національний університет, 2025) Олександренко, Катерина; Oleksandrenko, KaterynaПредставлено результати емпіричного дослідження професійної компетентності викладачів іноземних мов, які готують фахівців із соціальної роботи, розглянуті із позиції екопсихологічної моделі становлення суб’єктності. Розглядається, якими суб’єктними якостями повинен володіти викладач для здійснення релевантних дидактичних дій із метою забезпечення зворотного зв’язку та оптимізації освітнього процесу. Показано нерівномірність поетапного становлення суб’єктності викладача іноземних мов. За допомогою дискримінантного аналізу виявлено більш глибокі відмінності між стадіями становлення суб’єктності викладача і впливом діяльнісних характеристик (у термінах компетентнісного підходу). У результаті виокремлено чотири групи викладачів іноземних мов, що відрізняються своїми суб’єктними якостями і стадіями становлення професійної компетенції. Сформульовано умови викладацької діяльності, в яких у педагога найкращим чином буде реалізована самотрансформація суб’єкта.Документ Психодіагностика резильєнтності: інтеграція зарубіжних і національних концепцій(Хмельницький національний університет, 2025) Сургунд, Наталія; Панкратьєва, Катерина; Surgund, Natalia; Pankratieva, KaterynaУ статті розглянуто багатовимірну природу резильєнтності як динамічного процесу адаптації, відновлення та розвитку на індивідуальному, сімейному, організаційному й суспільному рівнях. Проаналізовано провідні зарубіжні концепції (Е. Мастен, М. Раттер, Ф. Вальш та ін.), що описують універсальні механізми стійкості, та українські підходи (О. Мерзлякова, Л. Музичко, О. Креденцер, Є. Потапчук, О. Поліщук), які адаптують ці моделі до соціокультурних і воєнних реалій. Показано відмінності у фокусі: зарубіжні дослідження орієнтовані на універсальні біопсихосоціальні моделі, українські – на практичні стратегії розвитку стійкості у війні. Запропоновано інтегровану модель і окреслено перспективи її психодіагностики в різних цільових групах.Документ Емоційне благополуччя дитини в умовах військової мобілізації батьків(Хмельницький національний університет, 2025) Руденок, Алла; Полякова, Христина; Rudenok, Alla; Poliakova, KhrystynaУ статті розглянуто психологічні особливості емоційного благополуччя дітей під час тривалої розлуки з одним із батьків через військову мобілізацію. Актуальність зумовлена зростанням емоційної вразливості дітей через порушення сімейних умов. Емоційне благополуччя – здатність регулювати емоції, відчувати безпеку та підтримку дорослих. Мобілізація дестабілізує дитяче емоційне середовище. Теоретична основа – теорія прив’язаності, психосоціальний розвиток та когнітивно-стресова модель. Емоційна реакція залежить від віку: дошкільнята переживають тривогу та страх втрати, молодші школярі – нестабільність настрою і адаптаційні труднощі, підлітки – агресію, амбівалентність чи емоційне відсторонення. Розлука порушує довіру до світу й спричиняє дистрес, посилений відсутністю соціальної підтримки. Для збереження емоційного благополуччя потрібен комплексний підхід із залученням фахівців, педагогів і сім’ї.Документ Саморегуляція як ключова психологічна компетентність майбутнього соціального працівника(Хмельницький національний університет, 2025) Романовська, Людмила; Новак, Микола; Romanovska, Lyudmyla; Novak, MykolaУ статті розкрито значення саморегуляції як ключової психологічної компетентності майбутнього соціального працівника. Обґрунтовано важливість емоційної, поведінкової та когнітивної складових саморегуляції для ефективної діяльності в складних соціальних умовах. Охарактеризовано основні механізми її розвитку: саморефлексію, самомотивацію та контроль стресу. Виокремлено роль практичного навчання як середовища закріплення навичок саморегуляції. Описано психолого-педагогічні умови її формування. Встановлено зв’язок між рівнем саморегуляції та професійною стійкістю, а також окреслено напрями подальших досліджень, які вбачаються у вдосконаленні методичних засобів оцінювання саморегуляції, розробленні спеціальних освітніх програм, спрямованих на її розвиток, а також у міждисциплінарному аналізі феномену саморегуляції в контексті професійної підготовки фахівців соціальної сфериДокумент Збереження ресурсного стану здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану(Хмельницький національний університет, 2025) Поляновська, Ольга; Старовойт, Ілона; Олійник, Антоніна; Polianovska, Olha; Starovoyt, Ilona; Oliinyk, AntoninaУ статті здійснено теоретичний аналіз структурних особливостей, характеристик та параметрів ресурсного стану особистості здобувачів вищої освіти. Доведено, що ресурсний стан слід розглядати як психоемоційний і мотиваційний феномен, який має такі властивості: особистісну спрямованість, позитивну забарвленість і здатність до регенерації. Розроблено визначення ресурсного стану особистості, яке трактується як мотиваційний стан-переживання, зумовлений усвідомленими трансформаціями у ставленні до іншої особи, що проявляється в реалізації психологічної готовності до надання підтримки.Документ Психологічні інтервенції для підвищення резильєнтності студентів під час воєнних дій(Хмельницький національний університет, 2025) Петяк, Олена; Комар, Таїсія; Вельський, Дмитро; Мельничук, Антоніна; Petyak, Olena; Komar, Taisiia; Velskyy, Dmytro; Melnychuk, AntoninaСучасні виклики, зумовлені військовими діями, значно впливають на психоемоційний стан студентської молоді, спричиняючи підвищену тривожність, стрес і зниження психологічної стійкості. Одним із головних чинників адаптації в кризових умовах є резильєнтність – здатність до успішного подолання труднощів, збереження психічного здоров’я та подальшого особистісного розвитку. Метою дослідження є комплексне наукове обґрунтування ефективності психологічних інтервенцій, які сприяють підвищенню резильєнтності студентів в умовах воєнних дій. У процесі дослідження вивчено такі психологічні інтервенції: когнітивноповедінкова терапія (КПТ), майндфулнес-практики, елементи позитивної психотерапії, групові підтримувальні заходи, а також методи емоційно-фокусованої терапії. Результати дослідження підтверджують, що застосування комплексного підходу до психологічних інтервенцій сприяє підвищенню рівня резильєнтності студентів, зміцненню їхньої адаптивності та психологічного благополуччя в умовах воєнного конфлікту. Отримані висновки можуть бути використані для розробки програм психологічної підтримки студентської молоді в кризових умовах.Документ Формування цифрової компетентності підлітків як умови гармонійної соціалізації й ефективної адаптації в інформаційному суспільстві(Хмельницький національний університет, 2025) Синюк, Наталія; Кравчук, Ольга; Synyuk, Nataliya; Kravchuk, OlgaУ статті розглянуто проблему формування цифрової компетентності підлітків як важливого чинника гармонійної соціалізації та ефективної адаптації до умов сучасного інформаційного суспільства. Особливу увагу приділено впливу вебресурсів на навчальну успішність школярів. Уперше досліджено взаємозв’язок між рівнем цифрової компетентності та ефективністю соціалізації підлітків у цифровому середовищі; визначено позитивні впливи та ризики цифрової соціалізації; проведено педагогічний експеримент, який підтвердив позитивний вплив інтеграції вебресурсів у навчальний процес на успішність учнів. Доведено, що цілеспрямоване формування цифрової компетентності сприяє успішній адаптації підлітків до вимог інформаційного суспільства, розвитку критичного мислення, комунікативних навичок та підвищенню мотивації до навчання. В експериментальній групі продемонстровано зростання залученості учнів, покращення засвоєння знань. Використання вебресурсів дозволило підліткам навчатись у власному темпі та вдосконалити вміння користуватися цифровими інструментами у навчанні; онлайн-інструкції та відеоуроки підвищили якість підготовки до практичних занять, а віртуальні симуляції доповнили реальний досвідДокумент Прояви негативних психічних станів у юнацькому віці: причини, особливості та шляхи подолання(Хмельницький національний університет, 2025) Берегова, Наталія; Подлюк, Яна; Beregova, Natalia; Podlyuk, YanaСтаття присвячена дослідженню проявів негативних психічних станів у юнацькому віці, їх причин, особливостей та можливих шляхів подолання. Розглядаються основні фактори, що впливають на психічне здоров’я молоді, такі як: соціальний тиск, конфлікти, академічні навантаження та зміни в емоційно-психологічному стані. Особлива увага приділяється специфічним проявам тривожності, депресії, агресивності та апатії в юнацькому віці. Окреслено шляхи психологічної підтримки, включаючи розвиток емоційної стійкості, психокорекційні програми та важливість здорового способу життя. Окремо розглянуто вплив сучасних технологій та соціальних мереж на психічне здоров’я молоді. Стаття також звертає увагу на важливість створення сприятливого соціального середовища як в освітніх закладах, так і в сім’ї для збереження психічного здоров’я молоді.Документ Авторська психологічна методика діагностики емоційної байдужості подружжя(Хмельницький національний університет, 2025) Потапчук, Євген; Карпова , Дарія; Potapchuk , Yevhen; Karpova, DariiaУ статті розкрито процес та результати розроблення і апробації авторської психологічної методики «Діагностика емоційної байдужості між подружжям» (ДЕБП). Виокремлено ознаки кризи емоційної байдужості між партнерами. На основі змістовної характеристики емоційної байдужості подружжя та ознак її сконструйовано тестові твердження. За результатами структурного аналізу емоційної байдужості шлюбних партнерів твердження опитувальника відображають 6 шкал: бажання турбуватися про партнера; захоплення партнером; інтерес, увага до партнера; інтимна та сексуальна байдужість; негативні емоції та негативні стани; сумнів у виборі партнера.Документ Здоров’язбережувальна поведінка як прояв психологічної резильєнтності сімейних систем(Хмельницький національний університет, 2025) Руденок, Алла; Дідик, Наталія; Войчишин, Олександр; Rudenok, Alla; Voichyshyn, Oleksandr; Didyk, NataliiaУ статті здійснено теоретико-психологічний аналіз здоров’язбережувальної поведінки як прояву психологічної резильєнтності сімейної системи в умовах життєвих криз. Обґрунтовано її системний характер, що формується через міжособистісну взаємодію в родині. Резильєнтність розглядається як внутрішній ресурс адаптації, який підтримує цілісність сім’ї та психосоматичне благополуччя її членів. Визначено структурні компоненти резильєнтності (когнітивний, емоційний, поведінковий, комунікативний) як умови для розвитку мотивацій, підтримки та спільних рішень щодо збереження здоров’я. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язку між психологічною резильєнтністю сім’ї та здоров’язбережувальною поведінкою, яка пояснює механізми їх взаємної детермінаціїДокумент Гендерний паритет: прогалини та здобутки(Хмельницький національний університет, 2025) Бриндіков, Юрій; Bryndikov, YuriyДослідження передбачало вивчення та висвітлення соціально-психологічних проблем, пов’язаних із питанням гендерного паритету. Зауважено, що проблема не нова, адже розглядалась у працях чималої кількості науковців та митців минулого й сьогодення, але суспільні трансформації несуть нові виклики. Нами окреслено генезу гендерного паритету на теренах України, висвітлено психологічний портрет жінки через аналіз творів класиків української літератури. У доробку розглянуто нормативно-правову базу щодо гендерної рівності з її здобутками та прогалинами (декларативність чималої кількості законодавчих актів), продемонстровано динаміку гендерного балансу в державних та політичних інституціях. Надано рекомендації щодо оптимізації гендерної політики, наведено в якості прикладу систематичну та фундаментальну роботу фахівців Хмельницького національного університетуДокумент Резильєнтність як психологічний ресурс військовослужбовців під час війни(Хмельницький національний університет, 2025) Райко, Валерій; Гузар, Ірина; Стражник, Юлія; Strazhnyk, Juliya; Rayko, Valeriy; Huzar, IrynaУ статті досліджується резильєнтність як ключовий психологічний ресурс військовослужбовців під час війни. Резильєнтність визначається як здатність адаптуватися до стресових умов та відновлюватися після травматичних подій. Охарактеризовано види резильєнтності: фізична, психологічна, емоційна та соціальна. Проаналізовано вплив бойових стресорів, фізичних і психоемоційних навантажень на психологічний стан військових. Наведено результати діагностики рівня стійкості військовослужбовців за допомогою шкали CD-RISC-10 та особистісних ресурсів військовослужбовців за методикою «Особистісні ресурси» (О. Савченко, С. Сукач). Окреслено рекомендації щодо впровадження програм психологічної підтримкиДокумент Техніки когнітивно-поведінкової терапії як інструмент підтримки психологічної стійкості майбутніх психологів(Хмельницький національний університет, 2025) Ігумнова, О.; Джигун, Л.; Грібова, Ю.; Igumnova, O.; Dzнyhun, L.; Hribova, Y.Стаття присвячена проблемі психологічної стійкості майбутніх психологів та пошуку ефективних інструментів її підтримки та розвитку. Описано результати емпіричного дослідження прояву психологічної стійкості майбутніх психологів. Проаналізовано результати діагностики психологічної стійкості та її складових у майбутніх психологів на різних курсах навчання. Проведено порівняльний аналіз особливостей прояву когнітивної складової майбутніх психологів з різними рівнями психологічної стійкості. Описано програму тренінгу та техніки когнітивно-поведінкової терапії для підтримки та розвитку психологічної стійкості майбутніх психологівДокумент Дослідження соціально-психологічних особливостей агресивних проявів підлітків під час війни(Хмельницький національний університет, 2025) Міхєєва, Л.; Дідик, Н.; Руденок, А.; Mikheieva, L.; Didyk, N.; Rudenok, A.У статті висвітлено дослідження соціально-психологічних особливостей агресивних проявів підлітків під час війни, де увага акцентується на психоемоційних і поведінкових змінах у критичних умовах. Агресивність підлітків зумовлена стресом, емоційною нестабільністю, травматичними подіями та соціальними змінами. Авторами представлено результати діагностики агресії, яка виявила високі рівні фізичної, вербальної, непрямої агресії, роздратування та підозрілості серед респондентів. Розробка ефективних програм підтримки сприятиме зниженню агресії та стабілізації емоційного стану підлітківДокумент Поведінкові стратегії кривдників та їх корекція шляхом психологічних інтервенцій(Хмельницький національний університет, 2025) Петяк, О.; Коцюк, О.; Petyak, O.; Kotsiuk, O.У сучасному світі важливість психічного здоров’я та емоційної стабільності особистості набуває особливого значення, особливо в умовах соціальних змін та криз. Дослідження в цій галузі показують, що поведінкові стратегії, які використовують особи, схильні до агресії, можуть суттєво впливати на їхнє життя та життя оточуючих. Важливою метою даної статті є аналіз поведінкових стратегій кривдників та їх корекція за допомогою психологічних інтервенцій. Також у статті представлені сучасні дослідження українських науковців щодо питання поведінкових особливостей кривдників та способи корекції дисфункціональних патернів. Результати свідчать, що корекція поведінкових стратегій може здійснюватися через цілеспрямовані втручання, спрямовані на розвиток емоційної свідомості, покращення комунікативних навичок та формування конструктивних моделей поведінки. Однією з ключових рекомендацій є впровадження програм тренінгів, які б надавали кривдникам можливість усвідомити причини своїх агресивних дій, а також навчитися альтернативним способам реагування на конфліктні ситуації. Крім того, акцентується увага на важливості сімейної терапії та соціальної підтримки у процесі зміни поведінки агресорів. Дослідження демонструє, що позитивні зміни можливі за умови комплексного підходу до корекції агресивної поведінки, який враховує індивідуальні особливості особи та її соціальне середовище. Визначені в рамках роботи результати можуть бути використані фахівцями для розробки ефективних програм психотерапії та соціальної корекції, реабілітації. Таким чином, результати дослідження мають практичне значення для психологів, соціальних працівників та педагогів, що працюють з особами, схильними до агресії.