Кафедра економіки, аналітики, моделювання та інформаційних технологій в бізнесі
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Трансформація ролі стратегічного планування діяльності підприємств в умовах сучасних викликів(ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2025) Диха, М.В.Документ Інструменти автоматизації бізнес-процесів у системі оптимізації діяльності підприємств(Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, 2025) Диха, М.В.; Боднар, І.Р.Документ Значимість еколого-інноваційної трансформації енергетичного сектору України у системі сталого розвитку(Хмельницький національний університет, 2025) Диха, М.В.; Зима, В.М.Документ Тенденційний аналіз вартості основних криптовалют(Хмельницький національний університет, 2026) Диха, М.В.; Будріна, Д.О.Документ Диверсифікація зовнішньої торгівлі як інструмент забезпечення зовнішньоторговельної безпеки(ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2025) Ляшок, А.П.; Таранюк, О.В.Документ Інституційне забезпечення розвитку зовнішньоторговельної діяльності(Хмельницький національний університет, 2026) Ляшок, А.П.Документ Концепція Smart-територій як інструмент сучасного управління розвитком громад(Research Europe, 2025) Мацерук, А.А.Документ Градація територіальних громад як передумова впровадження smart-рішень(ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2025) Мацерук, А.А.Документ Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі(ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2024) Ляшок, Андрій; Мацерук, АртемДокумент Smart community as a modern model of sustainable development management at the local level(Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Handlu i Usług w Poznaniu, 2025) Matseruk, ArtemThe article presents a comprehensive analysis of scientific and practical approaches to the definition of the concept of "SMART community", which confirms the multifaceted and interdisciplinary nature of this concept. It is determined that a SMART community is an integrated territorial community that systematically uses information and communication technologies to improve the efficiency of management, the quality of public services and the competitiveness of the economy, improve the living standards of community residents and ensure sustainable development. It is emphasized that the main characteristics of such a community are innovative implementation of digital solutions, openness and involvement of citizens in decision-making processes, rational use of resources, focus on social justice and environmental safety. In particular, the structural and functional components of a SMART community are identified, which include smart governance, economy, mobility, environment, life, people, and infrastructure. These components form a holistic architecture that ensures transformational changes in all spheres of life of an administrative-territorial unit. The article also emphasizes that the domestic scientific space and practice of digital transformation do not yet have a clearly regulated definition of a SMART community, but existing initiatives in Ukraine, in particular the activities of the Ministry of Digital Transformation, contain key elements that coincide with this concept. The article identifies promising areas for further research - improving methods for assessing the level of maturity of SMART communities, developing integrated models of their development and adapting digital innovations to the specifics of Ukrainian territorial units.Документ Особливості оцінювання результатів навчання інформатики в контексті компетентнісного підход(Наукові перспективи, 2026-03) Григорук, Павло Михайлович; Максименко, Вероніка Анатоліївна; Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych; Maksymenko, Veronika AnatoliivnaУ статті досліджено особливості оцінювання результатів навчання інформатики в умовах реалізації компетентнісного підходу в системі загальної середньої освіти України. Актуальність проблематики зумовлена системною трансформацією цілей і змісту освіти відповідно до чинної нормативної бази України, що регулює організацію освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтована необхідність перегляду інструментарію оцінювання в умовах реалізації компетентнісної моделі організації освітнього процесу. Проаналізовано нормативні засади оцінювання в інформатичній освітній галузі відповідно до Державних стандартів базової та профільної середньої освіти, зокрема підхід до визначення результатів навчання за групами та особливості їх урахування при проведенні формувального та підсумкового оцінювання. Розкрито сутність формувального оцінювання як механізму безперервного зворотного зв’язку, спрямованого на відстеження динаміки особистісного розвитку учнів і підтримку індивідуальної освітньої траєкторії. Охарактеризовано методи та технології його реалізації на уроках інформатики, зокрема використання портфоліо, сенкану, чеклістів, блогів, листів самооцінювання, а також цифрових інструментів оперативного опитування та аналітики результатів. Встановлено, що інтеграція таких засобів у цифровому середовищі сприяє розвитку рефлексії, самоконтролю, алгоритмічного мислення та цифрової компетентності учнів. Окреслено специфіку підсумкового оцінювання в умовах профільної старшої школи як практикоорієнтованого засобу вимірювання результатів навчання, який реалізується через комплексні завдання, проєктні й дослідницькі роботи з урахуванням профільної диференціації. Обґрунтовано, що ефективна реалізація компетентнісно орієнтованого оцінювання потребує системної методичної підготовки вчителя інформатики, яка передбачає інтеграцію дидактичної, аналітичної, цифрової та рефлексивної складових професійної компетентності. Зроблено висновок, що компетентнісне оцінювання є важливим інструментом забезпечення якості освітнього процесу та формування готовності учнів до подальшого професійного й академічного розвитку в умовах цифрового суспільства.Документ Методичні аспекти навчання інформатики на основному рівні профільної середньої освіти(Наукові перспектики, 2026-02) Григорук, Павло Михайлович; Максименко, Вероніка Анатоліївна; Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych; Maksymenko, Veronika AnatoliivnaСтаття присвячена питанням навчання інформатики на основному рівні профільної середньої освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи та вимог Державного стандарту профільної середньої освіти. Актуальність дослідження підкреслена зростанням ролі інформатики як базової навчальної дисципліни, що забезпечує формування інформаційно-цифрової компетентності, алгоритмічного мислення, креативності та готовності учнів до подальшої професійної самореалізації в умовах інформаційного суспільства. Авторами обґрунтовано, що стрімка діджиталізація економіки та розвиток Industry 4.0 зумовлюють необхідність перегляду підходів до навчання інформатики, яка сьогодні виступає фундаментом цифрового світу та основним інструментом формування цифрової компетентності громадян. Стаття містить огляд сучасних наукових досліджень у галузі профільної ІТ-освіти, зокрема досвіду впровадження компетентнісного підходу в освітньому процесі з інформатики. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності адаптації методики навчання інформатики в контексті переходу до трирічного терміну навчання у профільній школі. Авторами досліджено зміст і структуру навчання інформатики на основному рівні профільної школи з урахуванням освітніх потреб учнів, специфіки інформаційно-технологічного профілю та вимог ринку праці. Запропоновано напрями вдосконалення методики навчання інформатики в контексті досягнення обов’язкових результатів навчання, зокрема щодо формування практичних умінь створення інформаційних продуктів, розвитку критичного мислення та дотримання принципів цифрової етики. Представлені рекомендації узгоджуються з концептуальними засадами інформатичної освітньої галузі та рамкою цифрової компетентності громадян України. Проаналізовано можливості інтеграції інформатики з іншими навчальними дисциплінами та застосування міжпредметних зв’язків як засобу підвищення мотивації та пізнавальної активності учнів.Документ Canonical Correlation Analysis in Information Systems for Assessing Economic Growth and Environmental Security Relationships(CEUR-WS, 2025) Hryhoruk, Pavlo; Khrushch, Nila; Grygoruk, Svitlana; Ramskyi, Andrii; Григорук, Павло; Григорук, Світлана; Хрущ, Ніла; Рамський, АндрійThe study presents a comprehensive exploration of canonical correlation analysis applied within advanced information systems for assessing complex interrelations between economic growth indicators and environmental security factors. Leveraging robust computational methodologies and integrated information systems, this research utilizes canonical correlation analysis to quantitatively evaluate relationships between two sets of multidimensional variables: indicators representing economic well being—including GDP per capita, gross fixed capital formation, value-added industrial production, and household expenditures—and variables reflecting environmental threats such as carbon dioxide and greenhouse gas emissions, and natural resource depletion. Data sourced from the World Bank for 136 countries for the year 2020 served as the empirical foundation of the study. The employed computational information system facilitated advanced preprocessing and normalization procedures, essential for ensuring analytical accuracy given substantial variability across datasets. Statistical computations were executed within a structured digital environment, leveraging computational efficiency to identify canonical variables demonstrating maximal correlation. Results indicated a significant canonical correlation coefficient (r = 0.9762), underscoring the robustness of the identified relationships. Further analytical interpretation using Pearson’s pairwise correlation confirmed the validity and significance of these variables within constructed canonical sets. The presented findings reaffirm previous scholarly insights into economic-environmental interdependencies and reinforce the pivotal role of computational analysis supported by sophisticated information systems in elucidating complex socio-economic phenomena. This methodological approach proves indispensable for strategic policy formulation aimed at balancing economic advancement and environmental sustainability, contributing to the broader discourse on achieving sustainable development goals through innovative computational and analytical techniquesДокумент Методологічні засади організації освітнього процесу в старшій профільній школі(Наукові перспектики, 2026) Григорук, Павло Михайлович; Hryhoruk, Pavlo MykhailovychАктуальність дослідження обумовлена трансформацією старшої профільної школи, зумовленою переходом на трирічний термін здобуття профільної середньої освіти. Метою дослідження є узагальнення та розвиток теоретико-методологічного підґрунтя реалізації освітнього процесу в старшій профільній школі з урахуванням імплементації базових положень концепції Нової української школи та Державного стандарту профільної середньої освіти У статті здійснено аналіз методологічних та організаційних засад організації освітнього процесу в профільній старшій школі в умовах реформування національної системи освіти. Розглянуто нормативно-правове підґрунтя змін. Стаття містить характеристику ключових методологічних принципів, на яких базується організація навчання. Зокрема, принцип соціальної рівноваги передбачає узгодження освітніх послуг із запитами ринку праці та забезпечення рівного доступу до якісної освіти через формування мережі ліцеїв без прив’язки до території обслуговування, але зі зручною доступністю або наявністю пансіонів. Важливим елементом системи є реалізація принципу наступності й неперервності, який забезпечує зв’язок між допрофільною підготовкою та профільним навчанням через ранню профорієнтацію та запровадження інституту кар’єрних радників для супроводу професійного становлення підлітків. У статті також розкрито сутність принципу гнучкості, який відображає можливість зміни учнями початково обраного профіля за результатами адаптаційного циклу навчання та акцентує на розвитку метакогнітивних і соціально-емоційних навичок в умовах стрімких технологічних трансформацій. Констатовано, що відповідно до принципів варіативності та індивідуалізації, закладам освіти надається автономія у виборі моделей реалізації галузей знань та розподілі навчального часу для індивідуалізації навчання. Імплементація принципу диференціації сприяє рівневій організації навчання шляхом розроблення курсів достатнього рівня або модульних програм, що дозволить ефективніше формувати профіль за умов обмеженого навчального часу. В статті зроблений висновок, що перехід до трирічної старшої школи є невідворотним кроком, який наближає вітчизняну освітню систему до світових стандартів. Така організація освітнього процесу сприятиме формуванню успішної життєвої траєкторії випускників, їхньому свідомому самовизначенню та підготовці до подальшого здобуття фаху відповідно до їх власних здібностей та інтересів.Документ Trend analysis of macroeconomic indicators Poland in the conditions of war in Ukraine and global turbulence(Wydawnictwo Wyższej Szkoły Zarządzania i Przedsiębiorczości z siedzibą w Wałbrzychu, 2025) Dykha, Mariia; Dykha, ValeriiThe article analyzes the state and trends of Poland's macroeconomic indicators. It is found that Poland's gross domestic product demonstrates positive dynamics overall, although the annual growth rates are insignificant. The authors analyzed the revenues and expenditures of the Polish state budget, which indicate a budget deficit. The Polish economy responds to modern geopolitical challenges, directs financial resources to strengthen security and develop the country's defense capabilities. On the other hand, Poland is taking measures to increase the revenue part of the Polish budget, is actively developing logistics, and Ukrainian migrants are also signifi-cant taxpayers in Poland. The consolidated gross debt of the Polish general government sector increased during 2021-2024 (from 48.8% of GDP in 2022 to 55.3% of GDP in 2024). Poland is increasing its foreign trade opportunities, has positive dynamics in terms of export and import volumes during 2021-2024, and achieved a positive foreign trade balance in 2023-2024. It is substantiated that the impact of Russia's war against Ukraine on the socio-economic development of Poland is manifested through a number of challenges, and on the other hand, it causes positive structural effects for the development of the Polish economy, that is, it has an ambivalent nature.Документ Foreign trade activities of Ukraine and Poland: trend analysis and prospects for further cooperation(Wydawnictwo Wyższej Szkoły Zarządzania i Przedsiębiorczości z siedzibą w Wałbrzychu, 2025) Dykha, Mariia; Dykha, Valerii; Paczóski, PiotrThe article argues the importance of developing foreign economic cooperation, analyzes the state and trends of foreign trade activity of Ukraine and Poland. The results of Ukraine's foreign trade activity indicate that the Russian Federation's war against Ukraine negatively affected its characteristics/indicators. The analysis shows a significant reduction in the volume of Ukrainian exports during the period under study. Ukraine's imports decreased in 2022, however, in the following years they demonstrate high growth dynamics. Ukraine's foreign trade balance has significantly deteriorated (from -4 770. 8 mln USD in 2021 to -29 037.3 mln USD in 2024). Poland is increasing its foreign trade opportunities and has positive dynamics in terms of export and import volumes during 2021-2024. A positive aspect for Poland is the achievement of a positive foreign trade balance in 2023-2024. The analysis of foreign trade cooperation between Ukraine and Poland showed that Poland is a key foreign trade partner of Ukraine, ranks 1st in terms of the share of exports in the total amount of Ukrainian exports and is in the top three countries - importers of Ukraine. The authors believe that the prospects for Ukrainian-Polish foreign trade cooperation are consistently positive, despite military risks and global economic instability. The authors identified the main directions for further development of cooperation, including such as diversification of the structure of exports and imports, deepening industrial cooperation, creating joint production clusters, as well as the development of logistics hubs on the PolishUkrainian border. In the long term, the partnership between Ukraine and Poland has the potential to develop a strategic economic union based on shared values, mutual benefit, and productive interaction.Документ State regulation of investment activities(2024) Kapustynskyi, RuslanThe author substantiates the importance of investment activity, which ensures the renewal of fixed assets, the creation of new jobs, the increase in the competitiveness of the national economy and the introduction of innovations. Effective state regulation of investment activity determines the creation of a favorable investment and business environment for investors and ensures a balance of interests of all market participants. The author substantiates that state regulation of investment activity consists of a set of measures taken by authorities to create legal, economic and organizational foundations for attracting investments. The main forms of such regulation are legislative support, tax policy, financial incentives, state guarantees and direct budget financing of priority industries. The state also performs a supervisory function, monitors and controls investment projects and establishes liability for violations of investment legislation.Документ Main aspects of rational use of natural resources and environmental protection in the system of ensuring sustainable development(2025) Dykha, Valerii; Dykha, Mariia; Górska, MagdalenaThe authors substantiate the relevance of rational use of resources and environmental protection. The main components that need to be implemented in order to rationally use natural resources, ensure energy efficiency and protect the environment are characterized. The importance of scientifically based use of natural resources and compliance with environmental requirements when using natural resources in economic turnover in all sectors of the economy is described; reducing emissions of pollutants in the context of all sectors and sectors of the economy, in particular, in energy, transport, which are characterized by the largest CO2 emissions, is substantiated. The importance of implementing effective tools, models, mechanisms for rational use of resources and environmental protection, in particular, the circular economy as an environmentally appropriate model for rational use of resources, is substantiated. Attention is focused on the significant role of state / international regulation, monitoring, control in environmental conservation and rational use of resources, as well as the implementation of environmental programs, educational activities, and the promotion of an ecological lifestyle.Документ Main aspects of state policy for the development of foreign trade activities(2025) Liashok, AndriiThe authors of the article identified the following main aspects of the state policy for the development of foreign trade activity: structural, innovative, investment, institutional, integration. The authors substantiated that the structural aspect of the state policy for the development of foreign trade activity consists in the formation of effective measures and means aimed at improving the structure of foreign trade. Among them, the following are identified: expansion of the nomenclature of exports of finished goods, especially goods with a high share of added value; diversification and expansion of the geographical structure of exports, promotion of the development of foreign trade relations; diversification of critical imports. The authors noted that the innovative aspect of the state policy for the development of foreign trade activity should ensure the development of high-tech industries, the implementation of measures to reduce the energy and resource intensity of domestic production, etc.; the investment aspect of the state's foreign trade policy should consist in creating a favorable investment and entrepreneurial climate, creating conditions for technological reequipment of domestic production; the institutional aspect of the state's foreign trade policy consists in creating / improving the regulatory and legal support for foreign trade interaction. The implementation of current legislation in accordance with EU requirements determines the integration direction of the state's foreign trade policy.Документ Smart community as a modern model of sustainable development management at the local level(2025) Matseruk, ArtemThe article presents a comprehensive analysis of scientific and practical approaches to the definition of the concept of "SMART community", which confirms the multifaceted and interdisciplinary nature of this concept. It is determined that a SMART community is an integrated territorial community that systematically uses information and communication technologies to improve the efficiency of management, the quality of public services and the competitiveness of the economy, improve the living standards of community residents and ensure sustainable development. It is emphasized that the main characteristics of such a community are innovative implementation of digital solutions, openness and involvement of citizens in decision-making processes, rational use of resources, focus on social justice and environmental safety. In particular, the structural and functional components of a SMART community are identified, which include smart governance, economy, mobility, environment, life, people, and infrastructure. These components form a holistic architecture that ensures transformational changes in all spheres of life of an administrative-territorial unit. The article also emphasizes that the domestic scientific space and practice of digital transformation do not yet have a clearly regulated definition of a SMART community, but existing initiatives in Ukraine, in particular the activities of the Ministry of Digital Transformation, contain key elements that coincide with this concept. The article identifies promising areas for further research - improving methods for assessing the level of maturity of SMART communities, developing integrated models of their development and adapting digital innovations to the specifics of Ukrainian territorial units.Документ Smart grid як концепція інноваційного розвитку енергетичної системи(Луцький національний технічний університет, 2025) Диха, В.В.Документ Роль стартап-проєктів у реалізації Smart-підходів до розвитку територій(2025) Диха, М.В.; Мацерук, А.А.Документ Економічна безпека підприємства як економічна проблема(Наукові перспектики, 2025) Григорук, Павло; Григорук, Павло Михайлович; Григорук, П.М.; Hryhoruk, Pavlo; Hryhoruk, P.M.; Spivak, Viktor; Spivak, V.V.; Співак, Віктор; Співак, В.В.Актуальність дослідження зумовлена глобальною економічною нестабільністю, зростанням геополітичної напруженості, діджиталізацією виробничих процесів у рамках Industry 4.0, збройною агресією проти України, а також наслідками пандемії COVID-19, які в сукупності породжують складний спектр нових ризиків і загроз для суб’єктів господарювання. Стаття представляє комплексний аналіз економічної безпеки підприємства як багатогранної економічної проблеми, яка в умовах сучасних глобальних викликів потребує переосмислення теоретичних основ і практичних механізмів її забезпечення. Встановлено, що економічна безпека вийшла за межі традиційного розуміння як стану функціонування підприємства відсутності загроз, і постає як динамічний, багатоаспектний процес гарантування стабільності функціонування, стійкості розвитку підприємства та захисту інтересів всіх стейкхолдерів. В статті уточнено сутність економічної безпеки підприємства як інтегративного явища, що поєднує функціональні, ресурсні, інституційні, технологічні та управлінські компоненти. Узагальнено наукові підходи до її трактування, зокрема ресурсно-функціональний, інституційний та адаптивний підходи, з акцентом на важливості координації між фінансовою, кадровою, інформаційною, технологічною та правовою складовими. Методологічною базою дослідження визначений міждисциплінарний підхід, що поєднує положення економічної теорії, менеджменту, фінансів, безпекознавства та інституціональної економіки. Такий підхід дозволив не лише поглибити розуміння теоретичних засад економічної безпеки, а й сформулювати практичні орієнтири для її забезпечення на рівні окремого підприємства. Обґрунтовано, що дослідження економічної безпеки як економічної категорії має базуватись на методологічних принципах. Стаття містить опис ключових принципів принципах системності, комплексності, цілеспрямованості, превентивності, гнучкості та законності, а також передбачати постійний моніторинг і адаптацію до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Окрему увагу приділено питанням цілей і завдань економічної безпеки підприємства. Сформульовано ієрархію цілей – від загальної мети забезпечення організаційної стійкості до часткових: фінансової стабільності, технологічної незалежності, інформаційного захисту, екологічної стійкості та правової безпеки. Наведено докладний перелік завдань, серед яких ключовими є ідентифікація загроз, формування механізмів нейтралізації ризиків, забезпечення стабільності функціонування підприємства, захист матеріальних та нематеріальних активів, а також організація безперервного управління безпекою.Документ Сучасні тренди формування та розвитку цифрових компетентностей вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій(Наукові перспективи, 2025) Григорук, Павло Михайлович; Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych; Maksymenko, Veronika Anatoliivna; Максименко, Вероніка АнатоліївнаУ статті досліджено роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як ключового інструменту цифрової трансформації освіти в умовах Четвертої промислової революції. Обґрунтовано актуальність формування цифрових компетентностей педагогів у контексті сучасних викликів, пов’язаних зі стрімким розвитком технологій, відповідними змінами на ринку праці та впровадженням концепції «Освіта 4.0». Проведено аналіз нормативних документів України та ЄС, що визначають цифрову компетентність педагогів як одну з базових професійних характеристик сучасності. У роботі систематизовано сучасні ІКТ-тренди, які мають найбільший вплив на освітню сферу: застосування штучного інтелекту, технологій гейміфікації, імерсивного навчання (VR/AR), освітньої аналітики та онлайн-платформ. Визначено потенціал цих інструментів для формування як необхідних цифрових навичок, так і навичок критичного мислення, творчості, самостійності учнів, забезпечення персоналізації навчання, розвитку індивідуальних освітніх траєкторій. Акцентовано на ролі інструментарію штучного інтелекту у створенні адаптивного навчального контенту, автоматизованому оцінюванні, розвитку нових форматів репетиторства та поглибленої аналітики освітніх даних. Особливу увагу приділено перевагам цифровізації, пов’язаним з розширенням доступу до освіти, розвитком ключових компетентностей, підвищенням ефективності освітнього процесу та формуванням навичок для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Серед ризиків виділено виклики академічної доброчесності, загрози кібербезпеки, ризик зниження когнітивної самостійності учнів, появи цифрового розриву. Обґрунтовано необхідність підвищення цифрової грамотності педагогів, вдосконалення методичних підходів до організації цифрового середовища, розвиток компетентностей у сфері етики та безпеки цифрової діяльностіДокумент Аналіз виробництва електроенергії у системі досягнення цілей сталого розвитку(Київський національний університет культури і мистецтв, 2025) Диха, В.В.Документ Парадигма розвитку енергетичного ринку на принципах сталості(Хмельницький національний університет, 2024) Диха, В.В.Документ Обґрунтування важливості декарбонізації у системі цілей сталого розвитку(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Диха, ВалерійДокумент Інженерний менеджмент у системі забезпечення енергетичної безпеки України(ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2025) Диха, В.В.Документ Управління ризиками енергоринку(ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2023) Диха, ВалерійДокумент Виклики та загрози для забезпечення економічної безпеки суб’єктів енергоринку(Хмельницький національний університет, 2024) Диха, В.В.; Любохинець, Л.С.; Танасієнко, Н.П.Документ Indicators of achieving the goal of "Quality education" in the system of sustainable development goals(2024) Dykha, ValeriiThe purpose of the article: to analyze the level of performance of tasks related to providing affordable and high-quality education in Ukraine.Документ Problems and prerequisites for achieving quality education in the system of sustainable development goals(2024) Dykha, Mariia; Dykha, ValeriiIn order to achieve the goals of sustainable development, an effective, efficient system of formation and use of intellectual capital is necessary. Quality education forms the fundamental basis of this system. The development of the education system should be based on the principles of sustainability.Документ Циркулярна економіка як вектор трансформації системи управління соціально-економічним розвитком(Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2025) Диха, Марія; Диха, ВалерійДокумент Інноваційний розвиток міст на засадах концепції «розумне місто»(Видавництво «Центр учбової літератури», 2025) Диха, М.В.; Кізляр, О.О.У монографії розкрито теоретичні основи концепції «розумне місто» як інструмента інноваційного розвитку території. Проаналізовано світовий досвід реалізації концепції «розумне місто», сучасний стан та тенденції її реалізації в Україні. Запропоновано методичний підхід оцінювання інноваційної сприйнятливості міст та рекомендації щодо формування базових стратегій її підвищення. Обґрунтовано напрями активізації інноваційного розвитку екосистеми як середовища реалізації проєктів «розумного міста» та пріоритетноціннісний підхід до оцінювання проєктів «розумного міста». Для науковців, здобувачів вищої освіти, органів публічного управління, професіоналів – практиків та усіх зацікавлених осіб, організацій, установ.Документ Requirements characteristics for the electronic educational resources designing(2024) Hryhoruk, PavloIn the context of digital transformation, electronic educational resources (EERs) have emerged as powerful tools not only for enhancing educational accessibility and effectiveness but also for shaping learners' worldviews. This paper explores the essential design characteristics required to develop high-quality EERs that align with modern pedagogical paradigms based on human-centered and competence-based approaches. It emphasizes the integration of interactive and problem-based learning methodologies, highlighting key requirements such as multimedia integration, interactivity, accessibility, clarity, and age-appropriateness. Additionally, it addresses specific considerations for mobile learning environments, including micro-learning, gamification, and ergonomic interface design. The paper concludes that adherence to psychological, pedagogical, technological, and ergonomic principles is critical for creating EERs that support active learning and improve educational outcomes.Документ Характеристика електронних освітніх ресурсів та вимог до їх проєктування(2024) Григорук, Павло Михайлович; Максименко, Вероніка АнатоліївнаУ статті розглянуто сутність, роль і значення електронних освітніх ресурсів (ЕОР) у сучасному освітньому процесі в умовах діджиталізації суспільства. Окреслено їхні дидактичні функції, потенціал для реалізації індивідуалізованого навчання та формування ключових компетентностей здобувачів освіти. Автори визначають вимоги до проєктування ЕОР, серед яких: доступність, коректність, наочність, проблемність та логічність викладу навчального матеріалу. Особлива увага приділена використанню інноваційних педагогічних інструментів і перевагам електронного навчального контенту для підтримки самостійної діяльності здобувачів. Обґрунтовано важливість інтеграції цифрових ресурсів у навчальний процес як чинника формування сучасної цифрової культури та фахової готовностіДокумент Формування цифрових компетентностей в курсі інформаційних технологій(2022) Григорук, Павло; Григорук, СвітланаУ статті розглядаються сучасні виклики цифровізації суспільства та необхідність формування цифрових компетентностей у процесі професійної підготовки. Акцент зроблено на значущості володіння інформаційно-комунікаційними технологіями як базової умови конкурентоспроможності фахівців на ринку праці. Визначено основні напрями розвитку цифрових навичок у межах освітніх програм відповідно до європейських та національних стратегічних документів. Здійснено аналіз концептуальних підходів до формування цифрових компетентностей, зокрема в контексті професійної діяльності, навчання, інклюзії та цифрової безпеки. Надано рекомендації щодо переорієнтації освітніх курсів на інтеграцію цифрових технологій з метою забезпечення ефективної цифрової трансформації суспільства.Документ Особливості прояву дидактичних принципів при викладанні інформатики(2022) Григорук, ПавлоЦя стаття присвячена особливостям прояву дидактичних принципів у викладанні інформатики. Дидактичні принципи розглядаються як система основних вимог до навчання, що забезпечують ефективне вирішення завдань навчання, виховання та розвитку особистості. Вони є рекомендаціями для педагогічної діяльності та навчального процесу в цілому, допомагаючи досягати навчально-педагогічних цілей з урахуванням закономірностей і умов навчально-виховного процесу. Зазначається, що дидактичні принципи взаємопов'язані та зумовлюють один одного, і вчитель повинен керуватися ними всіма при організації навчального процесу. Методика навчання інформатики конкретизує та доповнює основні принципи дидактики, збагачуючи загальну дидактику та позитивно впливаючи на взаємодію з іншими методиками.Документ Використання дидактичних принципів при викладанні інформатики у контексті нової української школи(Наукові перспектики, 2025) Григорук, Павло; Максименко, ВеронікаВ умовах цифрової трансформації суспільства викладання інформатики набуває особливої актуальності, адже ця дисципліна формує базові цифрові компетентності учнів. У статті здійснено науковий аналіз трансформації дидактичних принципів у контексті Нової української школи (НУШ) та їхньої реалізації при викладанні інформатики. Дослідження висвітлює сутність і особливості реалізації основних дидактичних принципів – науковості, наочності, свідомого засвоєння, активності та самостійності, послідовності й циклічності, зв’язку теорії з практикою – у відповідності до вимог компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів, закладених у Концепції НУШ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю теоретичного обґрунтування ролі дидактичних принципів як системоутворюючого фактора якісного освітнього процесу в умовах компетентнісно орієнтованого навчання. Акцентовано увагу на застосуванні сучасних освітніх технологій, таких як STEM, гейміфікація, інтерактивні методи, проектне та проблемне навчання. Визначено особливості реалізації принципів науковості, системності, доступності, наочності, активності, зв'язку теорії з практикою, індивідуалізації та виховного характеру навчання в умовах сучасного освітнього середовища. Обґрунтовано їхню значущість для забезпечення якісного освітнього процесу та формування ключових компетентностей учнів. Наведено приклади конкретних педагогічних рішень та методик, що сприяють формуванню ключових компетентностей учнів – критичного мислення, творчості, навичок командної роботи та самостійного прийняття рішень. Підкреслено важливість використання цифрових інструментів, мультимедійних засобів, моделювання, а також практичної спрямованості освітнього процесу. У статті обґрунтовано, що ефективне викладання інформатики в НУШ неможливе без системного та свідомого застосування дидактичних принципів, які є основою для створення цілісного, логічного, мотиваційно наповненого навчального середовища, орієнтованого на розвиток індивідуальних здібностей учнів.Документ Аналіз індикаторів досягнення цілі «Сталий розвиток міст і громад»(Київський національний університет культури і мистецтв, 2025) Диха, М.В.; Мацерук, А.А.