Кафедра слов’янської філології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2025-12-30)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства, перекладознавства і дидактики.Документ Алюзійні тексти в афоризмах В.Простопчука(Умань, ФОП Жовтий, 2014) Станіславова, Людмила ЛеонідівнаДоповідь присвячено характеристиці афоризмій В.Простопчука у функціональному аспекті. Розглянуто особливості трансформації алюзійних текстів, що використовуються при побутові афоризмів.Документ Полоністика на Поділлі(Кафедра словянської філології, 2022-10-19) Колектив, авторівАльманах «Полоністика на Поділлі» є результатом засідання круглого столу «Дослідження молодих науковців-полоністів», проведеного у рамках Всеукраїнського науково-методичного семінару «Полоністика на Поділі» (12 жовтня 2022 року), та містить інформацію про відомих польський науковців, життєвий і творчий шлях яких пов’язаний із Поділлям зокрема та Україною загалом, про розвиток полоністики на Хмельниччині, пам’ятки культури, засновані поляками у різні роки. Заслуговує на увагу також рубрика спогадів, подяк, розповідей «Із вдячністю до Польщі».Документ Зіставна характеристика українських і польських усталених виразів з онімним компонентом (на матеріалі «Короткого українсько-польського словника усталених виразів: еквіваленти слів, фразеологізми, прислів’я та приказки» Т. Космеди, О. Гоменюк, Т. Осіпової).(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06) Торчинська, Наталія; Торчинський, МихайлоУ статті за структурою, походженням, семантикою та іншими особливостями схарактеризовані фразеологізми з онімним компонентом, зафіксовані в „Короткому українсько-польському словнику усталених виразів: еквіваленти слова, фразеологізми, прислів’я та приказкиˮ, укладеному Т. Космедою, О. Гоменюк, Т. Осіповою. Загалом проаналізовано 107 фразеологічних одиниць. Встановлено, що найбільш часто в усталених зворотах трапляються теоніми і відтеонімні прикметники, особові імена, міфоніми і відміфонімні прикметники.Документ Морфемні та словотвірні особливості власних назв(Athens, 2022-06) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyі, MychaіloУ статті проаналізовано словотвірні й морфемні особливості власних назв, які разом із морфологічними та синтаксичними, є складником граматичних ознак. У процесі дослідження використано методи класифікації і систематизації, описовий метод і прийом кількісних підрахунків. Основними способами творення найменувань живих істот та географічних об’єктів є афіксація, складання і власне семантизація, а інших онімних класів – різновиди лексико-семантичної деривації. Із словотвірними нерозривно поєднані морфемні ознаки, що яскраво проявляється в розрізненні продуктивних моделей пропріативів і детальній характеристиці простих і складних форм онімів.Документ Односкладні речення: проблеми трактування і типології.(Будапешт: Printpix nyomda és grafikai stúdió, 2022-09) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyi, MychaіloУ статті крізь призму традиційного та семантико-синтаксичного підходів до вивчення односкладних речень зроблено спробу з’ясувати лінгвістичний статус односкладних речень загалом та місце узагальненоособових конструкцій у цій групі речень зокрема. У результаті дослідження погоджуємося з пропозицією окремих науковців, що означено-особові та неозначено-особові речення варто трактувати як неповні, а односкладними вважати лише безособові, інфінітивні, номінативні та вокативні речення. Усі прислів’я, приказки, афоризми, сентенції або авторські рядки з відповідною узагальненою семантикою варто класифікувати залежно від способу вираження граматичної основи, кількості предикативних центрів, зв’язків між ними тощо.Документ Формування компетенцій наукового мовлення у студентів-філологів.(Кропивницький, Центральноукраїнський університет ім. В.Винниченка, 2022-07) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyi, MychaіloУ статті схарактеризовано основні проблеми формування у студентів-філологів компетенцій писемного наукового мовлення; окреслено шляхи подолання складнощів у процесі вивчення дисциплін «Методологія та організація наукових досліджень» і «Теорія і практика філологічних досліджень»; описано специфіку підготовки здобувачів вищої освіти до написання наукових статей, курсових і кваліфікаційних робіт, також звернено увагу на особливості презентації результатів наукових досліджень.Документ Ендофазне мовлення в постмодерному дискурсі (на прикладі повісті С. Андрухович «Фелікс Австрія»)(НУ «Острозька академія», 2022-07) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, NataliiaУ статті проаналізовано праці, об’єктом вивчення яких стали різні форми репрезентації невласне прямого мовлення на прикладі українських та іншомовних художніх дискурсів. Звернення до внутрішнього світу людини, неоднозначність її думок, почуттів, поведінки і спонукає письменників до вибору певного стилю викладу, де важливу роль відіграють ендофазні, тобто внутрішні, невласне прямі, форми мовлення дійових осіб. Відсутність у наукових рóзвідках єдиного чіткого структурування, типології і визначення сутності невласне прямого мовлення зумовлено постійною еволюцією художнього мовлення, індивідуальними стилями письменників, які навіть у межах власних творів можуть варіювати способи репрезентації чужої мови. Мета статті – схарактеризувати специфіку побудови невласне прямого мовлення, з’ясувати функції ендофазних форм, які використала в романі “Фелікс Австрія” Софія Андрухович. При аналізі увагу зосереджено на таких аспектах, притаманних оформленню і виокремленню внутрішнього мовлення у постмодерному дискурсі: синтаксичному (наявність специфічних синтаксичних конструкцій), лексичному (використання суб’єктивно-оцінних лексем із позитивною та негативною конотацією), морфологічному (вживання відповідних вербально-прономінальних одиниць), структурному (репрезентація певною кількістю речень – від синтаксично нечленованих конструкцій до складного синтаксичного цілого). Отже, ендофазне мовлення в досліджуваному романі спрямоване на усвідомлення свого “Я”, пізнання внутрішнього світу, визначення власного місця в соціумі, намагання віднайти мотивацію як власних вчинків, так і представників оточення.Документ Структурно-граматичні й семантичні особливості функціонування чужого мовлення у православних молитвах(УДПУ імені Павла Тичини, 2022-10-10) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, Nataliia; Торчинський, Михайло Миколайович; Torchynskyi, MykhailoУ статті зосереджено увагу на характеристиці молитов, одного з найбільш поширених жанрів конфесійного стилю, із погляду репрезентології, тобто функціонування чужого мовлення; описано стан лінгвістичного вивчення молитовних текстів, виокремлено конструкції з різними формами чужого мовлення, проаналізовано дієслова мовлення і мислення, які вводять елементи чужого мовлення у структуру молитви. Зокрема, у текстах молитов у словах автора або частинах складних речень, співвідносних із ними, переважають дієслова мовлення (благати, вигукнути, відповісти, говорити, казати, обіцяти, промовляти, просити, співати та ін.), достатньо продуктивними також є лексеми на позначення процесів мислення і пізнання (бажати, думати, забути, знати, зрозуміти, пам’ятати), сприймання (вислухати, чути), прикметною ознакою стало використання дієслів, семантика яких дотична до релігійної сфери (благословляти, вірувати, молити, присягати, сповідувати). Репрезентантами чужого мовлення також виступають спонукальні, питальні й окличні речення, побудовані за зразком прямої, непрямої та вільної прямої мови. На прикладі аналізу 458 молитов зроблено висновки, що молитва, уже будучи елементом чужого мовлення, у структурі містить низку відповідних конструкцій, тобто передає мовлення в мовленні.Документ Dialogue in the Philosophical and Educational(Postmodern Openings, 2022-06-24) Torchynska, Nataliia; Zhukova, Halyna; Vashevich, Olha; Patlaichuk, Oksana; Shvets, Tetiana; Maidaniuk, IrynaThe article analyses the modern assimilations of the definition ‘dialog’ and its rendering by the world academic community. Attention is drawn to the exceptional empirical significance of dialogics as a general scientific universal. The etymology of dialogue as a key category of philosophical, educational and pedagogical knowledge is identified. The evolution of the lead notionalists` ideas about the kernel and nature of dialogue that are relevant of the humanity itself, human mind and constant search of true knowledge is studied. A parallel is drawn between Socratic dialogue and dialogue in the postmodern educational and philosophic discourse. The problem of the antique thinkers` understanding of dialogue is studied discretely. The contemporary approaches to the fundamentals of dialogism, as outlined in the works of the lead theorists, are studied from the antiqueness to these days. It is highlighted how relevant and applicable for educational philosophy of the XXI century ‘G. Skovoroda`s dialogues’ are. It is ascertained that setting dialogue as autonomous subject of research of a particular school of thought reaches the works of L. Feuerbach with its thesis origins, but gets its final formulization in the works of M. Buber. The author dwells on the main theses of the approach of M. Bakhtin about the dialogic sources of the human beingness.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Кафедра словянської філології, 2022-07)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, перекладачів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Використання новітніх технологій для покращення аудиторної діяльності на заняттях із вивчення дисципліни «Практичний курс польської мови»(Хмельницький : ФОП Бідюк Є. І., 2021) Войталюк, Світлана ВасилівнаУ статті проаналізовано новітні технології, які можна використовувати на занятті «Практичний курс польської мови». Зазначено їхні переваги, наведено приклади таких завдань. З’ясовано значення кожної з обраних технологій.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Кафедра словянської філології, 2021-12-14)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Кафедра слов'янської філології, 2021-04-05)Збірник наукових праць видано за результатами роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Міжкультурні комунікації в галузі освіти», яка відбулася 19 березня 2021 року у Хмельницькому національному університеті і містить публікації вітчизняних і закордонних науковців, магістрантів, присвячені питанням міжкультурної комунікації, перекладознавства, української і зарубіжної філології та дидактики.Документ Intertextuality as an Integral Component of the Modern Ukrainian Discourse (on the Example of Literary and Journalistic Styles)(LUMEN Publishing House, 2021-12-17) Torchynska, Nataliia; Shymanska, Viktoriia; Gontsa, Iryna; Dudenko, OlenaThe article highlights the impact of globalization processes on formation of dominant worldviews and guidelines, as well as ways and means of representing the latter. The state and prospects of studying intertextuality as an important element of modern world discourses in the projection on the national cultural background are studied. Attention is drawn to the high degree of development of both theoretical and applied aspects of intertextuality of discourses by representatives of academic communities of different countries and fields of knowledge, which gave grounds to establish the polydiscursive and interdiscursive nature of the object of analysis. Orientation of domestic experts on parameterization of mainly specific manifestations of intertextuality within certain discourses at the level of isolated intertexts and presence of gaps in the theoretical description of the phenomenon in the context of national specificity is stated. Emphasis is placed on the definite variability of the terminology due to the interdisciplinary nature of discursiveness and, accordingly, intertextuality. A complementary link has been established between postmodernism as the dominant philosophical worldview and the intertextuality of discourses. The specifics of the intertextuality of contemporary Ukrainian literary discourse with regard to various scientific studies are clarified. The concept of “intertextual memory” is introduced and justification of its use is given. The need to apply the term “postmodern intertextuality” in relation to contemporary literary discourse is considered. The common and distinctive features of the manifestation of intertextuality in literary and journalistic discourses are traced. The specifics of intertextuality of Ukrainian journalistic discourse are described. It is established that the precedent character of the communicative act is of exceptional importance for realization of intertextuality in journalistic discourse.Документ Квантитативная характеристика имен собственных(Erzurum 2021 © Copyright Atatürk Üniversitesi Yayınevi https://ekitap.atauni.edu.tr, 2021-12) Тorchinsky, Mikhail; Torchinskaya, Natalia; Karayel, CanКоличественная характеристика имен собственных является неотъемлемой частью их комплексного анализа. При установлении количества онимов в украинском языке мы разделили имена собственные, относящиеся к активному и пассивному словарному запасу, установили так называемый коэффициент динамики названий, ввели хронологический показатель, зафиксировали отечественные и заимствованные из других языков номинации, учли явления полисемии, омонимии и синонимии.Документ Вербалізація непрямої мови в епістолярному дискурсі Лесі Українки(Уманський державний педагогічний університету імені Павла Тичини, 2021-12-19) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, NataliiaУ статті схарактеризовано конструкції з непрямою мовою в епістолярії Лесі Українки з погляду структури синтаксичних одиниць та семантики ввідних дієслівних лексем; звернено увагу на синкретизм конструкцій із непрямою мовою, зумовлений специфікою епістолярного стилю, що вже є репрезентантом авторського мовлення, побудованого за зразком монологу, спрямованого на потребу адресата відповідно зреагувати.Документ Формування фонетичної компетентності на заняттях з дисципліни "Сучасна польська мова"(Тернопільський національний педагогічний уніврситет імені Володимира Гнатюка, 2021-05-25) Войталюк, Світлана Василівна; Ранюк, Оксана ПетрівнаПроаналізовано фонетичну компетентність, яка є одним із складників іншомовної комунікативної компетентності. Вказано, що серед дослідників немає єдиної думки стосовно визначення поняття «фонетична компетентність», адже частина з них розуміє фонетичну компетентність як правильну вимову звуків і звукосполучень, коректне наголошування слів і володіння інтонаційними моделями мови, а решта – як здатність до нормативного фонетичного оформлення власного іншомовного мовлення та розуміння мовлення інших. Відзначено, що фонетична компетентність безпосередньо пов’язана з технікою мовлення, елементами якої є дихання, голос, дикція, орфоепія. Вказано, що результативність формування фонетичної компетентності залежить від використання ефективних методів. Серед методів виокремлено пояснювально-ілюстративний, спостереження над текстом і мовленням, проблемний метод, метод гри, вправ тощо. Запропоновано вправи, які спрямовані на формування фонетичної компетентності. Зазначено, що проведення занять з польської мови з використанням ігрового матеріалу активізує студентів, сприяє досягненню високої результативності знань та мотивує до вивчення мови. Підкреслено, що під час вивчення польської мови важливо використовувати якомога частіше аутентичний текст та постійно працювати над удосконаленням фонетичної компетентності майбутніх філологів.Документ Мнемотехніка на заняттях польської мови в початковій школі(2021) Ранюк, Оксана ПетрівнаДокумент Культурологічний підхід у вивченні польської мови майбутніми філологами у закладах вищої освіти(2021) Ранюк, Оксана ПетрівнаУ статті проаналізовано поняття культурологічний підхід до вивчення іноземної мови. Виділено основні передумови, необхідні для успішного засвоєння польської мови. Наведено приклади завдань з культурологічним аспектом до дисципліни «Розмовний практикум з польської мови».Документ Риторична компетентність у становленні майбутнього філолога(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2021) Ранюк, Оксана Петрівна; Подлевська, Неля Володимирівна; Raniuk, O.P.; Podlevska, N.V.У статті розкрито сутність та зміст поняття «риторична компетентність філолога» з урахуванням традиційних та інноваційних тенденцій у системі вищої освіти України. Описано основні вправи та завдання, що сприятимуть формуванню риторичної компетентності у процесі викладання філологічних дисциплін під час навчання студентів-філологів у ЗВО.Документ Способи підвищення мотивації під час вивчення польської мови студентами спеціальності «Готельно-ресторанна справа»(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2021-12) Ранюк, Оксана ПетрівнаУ статті розкрито сутність та зміст поняття «мотивація» з урахуванням традиційних та інноваційних тенденцій у системі вищої освіти України. Описано основні способи підвищення мотивації, серед яких виокремлено формування позитивних настанов та внутрішніх мотивів у процесі навчання польської мови, створення комунікативного середовища, використання інтерактивних методів навчання, використання інформаційно-комунікативних технологій.Документ Психологічні та психолінгвістичні чинники ефективного оволодіння польською мовою як іноземною студентами-філологами(Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021-05) Ранюк, Оксана ПетрівнаУ статті зазначено, що у навчанні студентів іноземної мови, викладач повинен використовувати знання із загальної, вікової, педагогічної психології, психолінгвістики. Проаналізовано праці науковців і визначено основні психологічні та психолінгвістичні чинники ефективного оволодіння польською мовою як іноземною студентами-філологами в ЗВО.Документ Проблема міжмовних омонів у процесі викладання польської мови як іноземної україномовним студентам(Perfect Publishing, Toronto, Canada, 2021-04-21) Войталюк, Світлана ВасилівнаУ статті проаналізовано проблему міжмовних омонімів, яка виникає під час вивчення польської мови. Визначено зміст поняття омонімії. Наведено приклади міжмовних омонімів в польській та українській мовах.Документ Формування компетентностей академічної доброчесності в студентів-філологів(Хмельницький інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом, 2021-04-08) Торчинська, Наталія Миколаївна; Торчинський, Михайло МиколайовичУ сучасному глобалізованому суспільстві особливої актуальності набув термін «академічна доброчесність», дотримання якої сьогодні стало ключовим принципом наукового процесу в Україні. Мета статті – поінформувати громадськість, яким чином відбувається процес формування компетентностей академічної доброчесності у студентів-філологів (україністів та полоністів) у Хмельницькому національному університеті (ХНУ).Документ Вербалізація інтенцій в епістолярії Лесі Українки (на прикладі вокативів та прощальних формул)(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua” Boston, USA, 2021-06-11) Торчинська, Наталія МиколаївнаУ статті проаналізовано структуру й семантику вокативів і прощальних етикетних формул як осмислених комунікативних інтенцій, використаних Лесею Українкою в листах до видатних діячів початку ХХ ст., і з’ясовано причини й тенденції функціонування таких мовно-етикетних формул у суспільстві.Документ Сучасні гідронімічні студії в польському мовознавстві(Ужгородський національний університет, 2021-06-30) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, NataliiaІснує потреба з’ясувати семантико-мотиваційні, структурно-дериваційні, соціолінгвістичні, етнолінгвістичні та психолінгвістичні аспекти виникнення та функціонування польських гідронімів, на чому й зосередили увагу науковці, праці яких схарактеризовані у статті. Мета дослідження – схарактеризувати стан вивчення гідронімії в Польщі протягом 20 -их років ХХІ ст. Для реалізації поставленої мети слід розв’язати такі завдання: проаналізувати сучасні праці польських ономастів на предмет гідронімічних досліджень; опрацювати лексикографічні та картографічні джерела; окреслити напрями й перспективи розвитку цієї галузі в польському мовознавстві.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2020)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, перекладачів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2020)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, перекладачів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2019)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, перекладачів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2018)Збірник наукових праць складається із двох блоків, перший із яких містить публікації полоністів, переважно учасників конкурсу наукових робіт, присвяченого Дню незалежності Польщі; у другій частині надруковано статті, де висвітлено питання українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, перекладачів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2018)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, перекладачів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2017)Збірник наукових праць містить публікації викладачів та студентів, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, педагогів та всіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2016)Збірник наукових праць містить студентські публікації, присвячені питанням українського та зарубіжного мовознавства, літературознавства і дидактики. Для філологів, педагогів, істориків та усіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика(Хмельницький національний університет, 2015)Збірник наукових праць містить публікації, присвячені питанням слов’янського мовознавства, літературознавства та дидактики. Автори, зокрема, звернули увагу на формування духовної особистості засобами мови, літератури, схарактеризували релігійне і філософське розуміння ідеалу особистості та суспільства у слов’янській світоглядній системі. Для філологів, педагогів, істориків, теологів, культурологів та усіх, хто цікавиться зазначеними питаннями.Документ Мовна компетенція як основа для професійного та соціального успіху в Європі(ХмЦНІІ, 2015)Збірник наукових праць містить статті, присвячені питанням формування мовних компетентностей в учнівської та студентської молоді різного профілю навчання. Значна увага приділяється вивченню польської мови як іноземної та визначенню її ролі на шляху до євроінтеграції.Документ Język polski w ukraińskiej edukacji – perspektywy w aspekcie integracji europejskiej(2014)Збірник наукових праць видано у рамках міжнародного українсько-польського проекту «Розвиток польської освіти в Україні через підтримку кафедри слов’янської філології у Хмельницькому національному університеті»,наданого Міністерством закордонних справ Польщі у контексті гранту «Співпраця в галузі громадської дипломатії у 2014 р.»Документ Вправи для формування крос-культурної компетентності майбутніх учителів польської мови(Педагогічна преса, 2020) Бакум, Зінаїда Павлівна; Костюк, Світлана Сергіївна; Пальчикова, Олександра Олександрівна; Ранюк, Оксана ПетрівнаСхарактеризовано поняття "вправа", описано різні класифікації вправ з польської мови, спрямовані на формування крос-культурної компетентності, наведено приклади до деяких із них. Виокремлено типології вправ відповідно до: поетапного формування розумових дій, мовленнєвих умінь і навичок; формування мовних і мовленнєвих навичок; відповідно до спрямування на узагальнення та систематизацію знаДокумент Риторичні вміння як основа риторичної компетентності майбутнього вчителя-полоніста(2020-05) Ранюк, Оксана ПетрівнаУ статті описані риторичні вміння та їхнє значення у формуванні та розвитку риторичної компетентностіДокумент Лінгводидактична модель розвитку риторичних умінь майбутніх філологів у процесі навчання польської мови(Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Ранюк, Оксана ПетрівнаУ статті розкрито сутність та зміст лінгводидактичної моделі розвитку риторичних умінь у процесі навчання польської мови з урахуванням традиційних та інноваційних тенденцій у системі вищої освіти України. Описано основні підходи, принципи, методи, прийоми та засоби, що дозволятимуть сформувати ефективну систему вивчення польської мови. Запропонована лінгводидактична модель є основою методики навчання польської мови з урахуванням необхідності роботи з розвитку риторичних умінь студентів.