Переглянути
Нові надходження
Документ Інформаційна політика як інструмент впливу в політичних конфліктах(Хмельницький національний університет, 2025) Ручко, РостиславОб'єкт дослідження: інформаційна політика держави в умовах політичного конфлікту. Предмет дослідження: особливості реалізації інформаційної політики України в умовах російсько-українського конфлікту та напрями її вдосконалення. У першому розділі роботи розкрито теоретико-методологічні засади дослідження інформаційної політики як стратегічного інструменту державної влади. Проаналізовано трансформацію інформаційної політики від допоміжної функції інформування до повноцінного механізму формування політичної реальності. Досліджено когнітивний вимір політичних конфліктів, де основними ресурсами виступають символи, наративи та інтерпретації. Виокремлено основні моделі інформаційного впливу та визначено роль цифрового середовища як нового простору політичного протистояння, що радикально змінює логіку взаємодії між акторами конфлікту. У другому розділі висвітлено практичні аспекти реалізації інформаційної політики України в умовах російсько-українського конфлікту. Проаналізовано еволюцію державних комунікацій у гібридному вимірі з 2014 року та після повномасштабного вторгнення 2022 року. Охарактеризовано механізми формування ключових наративів, проведення інформаційних кампаній та взаємодію держави з медіа і громадянським суспільством. Важливу увагу приділено контент-аналізу українських та російських Telegram-каналів, що дозволило виявити особливості поширення інформації, методи маніпуляції та специфіку формування громадської думки в умовах реального часу. У третьому розділі досліджено вплив новітніх технологій на трансформацію інформаційного ландшафту. Розглянуто роль соціальних мереж, алгоритмічного управління увагою та мікротаргетингу як інструментів, що сприяють фрагментації та поляризації суспільства. Проаналізовано асиметрію між демократичними та авторитарними моделями інформаційної політики, де останні мають тактичну перевагу через відсутність етичних і правових обмежень. Обґрунтовано критерії оцінювання ефективності інформаційної політики та визначено межі державного втручання в цифровий простір з метою захисту національної безпеки. За результатами дослідження встановлено, що інформаційна політика в сучасних конфліктах набуває стратегічного характеру, спрямованого на управління сприйняттям і поведінкою великих груп людей. Виявлено, що перехід до платформної персоналізації контенту руйнує спільні рамки сприйняття, роблячи суспільства більш вразливими до маніпуляцій. Доведено, що успіх інформаційної політики України залежить від координації між стратегічними цілями та здатністю зберігати довіру суспільства. Аналіз також показав, що в умовах цифрової асиметрії демократичні держави мають зосереджуватися на формуванні когнітивної стійкості громадян та прозорості комунікацій. Дослідження засвідчує, що український досвід мережевої взаємодії та адаптивності є унікальним прикладом протидії масштабній інформаційній агресії.Документ Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності фармацевтичного сектору України в умовах цифрової трансформації(Хмельницький національниий університет, 2025) Брижак, Віолетта ОлександрівнаДипломна робота на тему «Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності фармацевтичного сектору України в умовах цифрової трансформації» містить 75 сторінок тексту, включає 14 рисунків, 9 таблиць і список використаних джерел зі 46 найменувань. Мета дослідження: комплексне вивчення теоретичних засад, аналітичної оцінки та практичних механізмів підвищення міжнародної конкурентоспроможності фармацевтичної галузі України в умовах цифрової трансформації та інтеграції у глобальні ринки. Завдання дослідження: – визначити сутність, структуру та сучасні підходи до формування міжнародної конкурентоспроможності галузі в епоху Індустрії 4.0; – дослідити вплив ключових цифрових технологій (IoT, AI, Big Data, роботизації, блокчейну, хмарних сервісів, адитивних технологій) на розвиток світового фармацевтичного ринку; – провести аналітичну оцінку стану, динаміки та конкурентного потенціалу фармацевтичного сектору України в глобальному середовищі; – здійснити бенчмаркінг міжнародної конкурентоспроможності України та провідних фармацевтичних держав світу; – сформувати стратегічні пріоритети та практичні механізми підвищення конкурентоспроможності української фармацевтичної галузі. Об’єкт дослідження: фармацевтичний сектор України у системі міжнародної економічної конкуренції. Предмет дослідження: теоретичні, аналітичні та практичні аспекти формування і реалізації міжнародної конкурентоспроможності фармацевтичної галузі в умовах цифрової трансформації та технологічних змін. Інструментарій: дослідження ґрунтується на використанні методів аналізу й синтезу, системного та порівняльного підходів, статистичного аналізу, SWOT-аналізу, елементів економіко-математичного моделювання, а також на матеріалах міжнародних організацій (OECD, WHO, EMA, FDA), аналітичних 3 звітах провідних дослідницьких компаній, статистичних даних та наукових публікаціях. Ключові слова: фармацевтична галузь, міжнародна конкурентоспроможність, цифрова трансформація, Індустрія 4.0, інновації, R&D, фармацевтичний ринок, технологічні тренди.Документ Оптимізація інноваційної та інвестиційної співпраці України та ЄС в умовах війни(Хмельницький національниий університет, 2025) Дорофєєв, Артем ОлеговичДипломна робота на тему «Оптимізація інноваційної та інвестиційної співпраці України та ЄС в умовах війни» містить 60 сторінок тексту, 13 рисунків, 11 таблиць, список використаних джерел із 49 найменувань. Мета дослідження: комплексний аналіз сучасного стану інноваційно-інвестиційної взаємодії України та Європейського Союзу, виявлення проблем, ризиків та можливостей співробітництва в умовах воєнного стану, а також розробка пропозицій щодо оптимізації партнерства у післявоєнний період. Завдання дослідження: – визначити теоретико-методологічні засади інноваційно-інвестиційного партнерства; – систематизувати ключові поняття, принципи та моделі реалізації інноваційно-інвестиційних процесів у контексті євроінтеграції; – проаналізувати сучасний стан інноваційної та інвестиційної діяльності України в умовах війни; – дослідити вплив воєнних чинників на економічні, інституційні та технологічні параметри співпраці України та ЄС; – оцінити ризики, загрози та можливості розвитку інноваційно-інвестиційної сфери в умовах воєнної турбулентності; – сформувати практичні рекомендації щодо оптимізації співпраці України та ЄС у сфері інновацій та інвестицій. Об’єкт дослідження: інноваційно-інвестиційна співпраця України та Європейського Союзу в період війни. Предмет дослідження: механізми, інструменти, тенденції та економічні умови розвитку інноваційної та інвестиційної взаємодії між Україною та ЄС. Інструментарій: дослідження ґрунтується на аналізі нормативно-правових документів України та ЄС, статистичних даних, звітів міжнародних фінансових інституцій, аналітичних оглядів, наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників. Використано методи аналізу й синтезу, системного та порівняльного підходу, статистичний аналіз, SWOT-аналіз, графоаналітичні засоби. Ключові слова: інновації, інвестиції, співпраця Україна–ЄС, воєнний стан, європейська інтеграція, інноваційна екосистема, інституційна підтримка.Документ Позиціонування України на світовому аграрному ринку:оцінка торговельних потоків та конкурентних переваг(Хмельницький національниий університет, 2025) Кравчук, Аліна СергіївнаМета дослідження: комплексне оцінювання торговельних потоків України на світовому аграрному ринку, визначення конкурентних переваг та обґрунтування стратегічних напрямів зміцнення позиціонування держави в умовах глобальних трансформацій та воєнних викликів. Завдання дослідження: – визначити теоретико-методологічні засади формування конкурентних переваг у міжнародній аграрній торгівлі; – проаналізувати сучасний стан аграрного сектору України та його роль у світовому продовольчому ринку; – дослідити структуру, динаміку та географію торговельних потоків аграрної продукції України; – оцінити ключові чинники конкурентоспроможності українського аграрного експорту; – виявити проблеми, ризики та виклики позиціонування України на глобальному аграрному ринку в умовах війни; – запропонувати стратегічні напрями посилення позицій України у світовій аграрній торгівлі. Об’єкт дослідження: зовнішньоторговельна діяльність України у сфері агропродовольчої продукції. Предмет дослідження: механізми формування конкурентних переваг, торговельні потоки та інструменти позиціонування України на світовому аграрному ринку. Інструментарій: дослідження ґрунтується на аналізі наукової літератури, статистичних даних міжнародних організацій, офіційної державної звітності, даних зовнішньої торгівлі, методах системного та порівняльного аналізу, статистичного оцінювання, SWOT-аналізу та структурно-логічного підходу. Ключові слова: аграрний ринок, аграрний експорт, торговельні потоки, конкурентні переваги, зовнішня торгівля, продовольча безпека, логістичні обмеження.Документ Стратегічні напрямки розвитку та інтеграції відновлюваної енергетики України у європейський енергетичний простір(Хмельницький національниий університет, 2025) Матвійчук, Валентин ЮрійовичДипломна робота на тему «Стратегічні напрямки розвитку та інтеграції відновлюваної енергетики України у європейський енергетичний простір» містить 84 сторінки тексту, 17 рисунків, 14 таблиць, список використаних джерел із 47 найменувань. Мета дослідження: комплексне вивчення, аналіз та систематизація теоретичних, методичних і практичних засад розвитку відновлюваної енергетики в Україні та визначення стратегічних напрямів її інтеграції до європейського енергетичного простору. Завдання дослідження: – визначити економічну сутність, класифікацію та особливості функціонування відновлюваних джерел енергії; – розкрити теоретичні основи забезпечення національної енергетичної безпеки; – проаналізувати глобальні тенденції розвитку відновлювальної енергетики; – оцінити стан і потенціал використання ВДЕ у розвинених країнах та в Україні; – здійснити аналіз факторів, що впливають на розвиток відновлюваної енергетики; – побудувати прогнозну модель впровадження ВДЕ в Україні та світі; – сформувати стратегію розвитку ВДЕ України в контексті євроінтеграції; – розробити комплексний механізм розвитку відновлюваної енергетики в умовах повоєнної відбудови. Об’єкт дослідження: галузь відновлюваної енергетики України та процеси її інтеграції до європейського енергетичного простору. Предмет дослідження: теоретичні, методичні та організаційно-економічні засади розвитку відновлюваних джерел енергії та механізми їх інтеграції в європейський енергетичний ринок. Інструментарій: дослідження ґрунтується на аналізі наукових праць, статистичних даних МЕА, IRENA, Eurostat та Держстату, офіційних документів ЄС та України, методах економіко-статистичного моделювання, порівняльного та системного аналізу, прогнозуванні та експертному оцінюванні. Ключові слова: відновлювана енергетика, енергетична безпека, європейський енергетичний простір, інтеграція, ВДЕ, енергетична стратегія, декарбонізація, ENTSO-E.Документ Цифровізація підприємств харчової промисловості як інструмент виходу на нові міжнародні ринки(Хмельницький національниий університет, 2025) Черній, Олександр Леонідовичпромисловості як інструмент виходу на нові міжнародні ринки» містить 65 сторінок тексту, 15 рисунків, 16 таблиць, список використаних джерел зі 46 найменувань. Мета дослідження: комплексне вивчення, аналіз та систематизація сучасних напрямів цифрової трансформації харчової промисловості з метою визначення ключових цифрових інструментів, що забезпечують її конкурентоспроможність та вихід на міжнародні ринки. Завдання дослідження: – визначити сутність цифрової економіки та охарактеризувати її роль у трансформації харчової промисловості; – розкрити ключові технології цифровізації (IoT, Big Data, штучний інтелект, хмарні рішення, блокчейн), що застосовуються в галузі; – узагальнити міжнародний досвід цифрової модернізації харчових підприємств і визначити найуспішніші практики світових компаній; – оцінити сучасний стан цифрового розвитку харчової промисловості України; – визначити перспективні напрями цифрової трансформації та практичні кроки для розширення експортного потенціалу підприємств. Об’єкт дослідження: процес цифровізації підприємств харчової промисловості. Предмет дослідження: цифрові технології, інструменти та моделі, що забезпечують підвищення ефективності та міжнародної конкурентоспроможності харчових підприємств. Інструментарій: дослідження ґрунтується на аналізі наукової літератури, статистичних даних, міжнародних звітів, досвіду провідних світових компаній, нормативно-правових актів, а також методах порівняльного, структурно-функціонального, статистичного аналізу та SWOT-аналізу. Ключові слова: цифровізація, харчова промисловість, міжнародний ринок, штучний інтелект, блокчейн, IoT, traceability.Документ Інституційні механізми стимулювання залучення іноземних інвестицій в розвиток стартапів України(Хмельницький національниий університет, 2025) Боєв, Михайло ОлександровичМета дослідження: комплексне вивчення теоретичних засад, сучасних тенденцій і практичних механізмів залучення іноземних інвестицій у стартапи України, а також розроблення пропозицій щодо удосконалення інституційного середовища їх функціонування в умовах післявоєнного відновлення. Завдання дослідження: – розкрити теоретико-методологічні основи стартапів як форми підприємницької діяльності; – визначити основні джерела інвестування стартапів і структуру іноземного капіталу; – здійснити аналіз глобальних і локальних тенденцій розвитку стартапів; – проаналізувати масштаби та особливості залучення іноземних інвестицій у стартапи України. Об’єкт дослідження: процес залучення іноземних інвестицій у стартапи України. Предмет дослідження: організаційно-економічні механізми, моделі та інструменти активізації залучення іноземних інвестицій у стартап-підприємництво. Інструментарій: дослідження базується на методах аналізу та синтезу, системному підході, статистичному й порівняльному аналізі, а також прогнозуванні й узагальненні практичного досвіду функціонування стартап-екосистем. Ключові слова: стартап, іноземні інвестиції, венчурний капітал, інноваційний розвиток, інституційне середовище, післявоєнна економіка, інвестиційна стратегія.Документ Напрямки зміцнення міжнародного партнерства України у сфері оборонно-промислового комплексу(Хмельницький національниий університет, 2025) Дехтяр, Богдан ДмитровичДипломна робота на тему «Напрямки зміцнення міжнародного партнерства України у сфері оборонно-промислового комплексу» містить зазначити фактичну кількість сторінок тексту, зазначити кількість рисунків, зазначити кількість таблиць та список використаних джерел із вказати число найменувань. Мета дослідження: комплексний аналіз сучасного стану, проблематики та перспектив зміцнення міжнародного партнерства України у сфері оборонно-промислового комплексу (ОПК), а також визначення стратегічних напрямів розвитку оборонної кооперації в умовах глобальних безпекових трансформацій. Завдання дослідження: – охарактеризувати теоретико-методологічні засади міжнародного оборонного співробітництва та концепції взаємодії у сфері ОПК; – дослідити основні глобальні тенденції та інституційні формати розвитку оборонних партнерств; – оцінити можливості, конкурентні переваги та проблеми українського ОПК у контексті міжнародної співпраці; – проаналізувати ключові напрями взаємодії України з міжнародними партнерами у сфері озброєнь, інновацій та виробничої кооперації; – визначити стратегічні напрями зміцнення міжнародного оборонного партнерства України та розробити рекомендації для державної політики і розвитку ОПК. Об’єкт дослідження: міжнародне співробітництво України у сфері оборонно-промислового комплексу. Предмет дослідження: організаційно-економічні механізми, моделі, інструменти та стратегічні напрямки формування й розвитку міжнародного партнерства України у сфері оборонних індустрій. Інструментарій: у роботі використано методи аналізу та синтезу, системний і порівняльний підходи, статистичний аналіз, методи багатокритеріального оцінювання (AHP, TOPSIS), SWOT-аналіз, а також дані офіційних міжнародних організацій, профільних звітів та наукових джерел. Ключові слова: оборонно-промисловий комплекс, міжнародне співробітництво, оборонні технології, військово-технічна допомога, інновації в обороні, міжнародні партнерства, стандарти НАТО, оборонна кооперація.Документ Імплементація кращих світових практик регуляторної політики повоєнного розвитку вітрової енергетики України(Хмельницький національниий університет, 2025) Добжанський, Дмитро ВячеславовичДипломна робота на тему «Імплементація кращих світових практик регуляторної політики повоєнного розвитку вітрової енергетики України» містить 64 сторінки тексту, 15 рисунків, 12 таблиць та список використаних джерел із 47 найменувань. Мета дослідження: комплексне вивчення теоретичних підходів, міжнародних моделей та прикладних інструментів регуляторної політики у сфері вітрової енергетики з акцентом на можливостях їх імплементації в Україні у період повоєнного відновлення. Завдання дослідження: – розкрити сутність і теоретико-методичні засади енергетичного переходу та регуляторної політики у сфері відновлюваної енергетики; – проаналізувати міжнародні практики розвитку вітрової енергетики (Данія, Німеччина, Нідерланди тощо) та визначити їх ключові інструменти; – дослідити сучасний стан вітрової енергетики України з урахуванням воєнних руйнувань, інвестиційних бар’єрів і мережевих обмежень; – визначити можливості адаптації світових регуляторних моделей до українських економічних, правових та інституційних реалій; – сформулювати рекомендації щодо трансформації регуляторного середовища з метою прискорення відбудови та забезпечення енергетичної безпеки України. Об’єкт дослідження: регуляторна політика у сфері розвитку вітрової енергетики. Предмет дослідження: інституційні механізми, економічні інструменти, моделі регулювання та міжнародні практики, що визначають ефективність розвитку вітрової енергетики у післявоєнний період. Інструментарій: дослідження ґрунтується на аналізі наукових публікацій, офіційних документів міжнародних організацій (IEA, IRENA, GWEC, Єврокомісія), статистичних матеріалів, експертних звітів, методах порівняльного, системного, структурно-логічного аналізу, а також SWOT-аналізі регуляторного середовища України. Ключові слова: вітрова енергетика, регуляторна політика, відновлювана енергетика, повоєнне відновлення, енергетична безпека, міжнародний досвід, енергетичний перехід.Документ Використання механізмів міжнародних фондових ринків для фінансування розвитку глобальних компаній(Хмельницький національниий університет, 2025) Єрскунов, Леонтій АшотовичДипломна робота на тему «Використання механізмів міжнародних фондових ринків для фінансування розвитку глобальних ІТ-компаній» містить 110 сторінок тексту, 12 рисунків, 8 таблиць, список використаних джерел із 47 найменувань. Мета дослідження: комплексне вивчення механізмів функціонування міжнародних фондових ринків та обґрунтування їхньої ролі у фінансуванні розвитку транснаціональних ІТ-компаній, а також визначення можливостей використання цих механізмів українськими ІТ-підприємствами. Завдання дослідження: – визначити економічну сутність та види ІТ-компаній, їх роль у розвитку цифрової економіки; – охарактеризувати фактори та стратегії розвитку транснаціональних ІТ-компаній у глобальному конкурентному середовищі; – дослідити механізми залучення капіталу ІТ-компаніями на міжнародних фондових ринках (IPO, SPO, облігації, SPAC, M&A); – проаналізувати історичний досвід та сучасні тенденції розвитку провідних глобальних ІТ-корпорацій; – оцінити сучасний стан ІТ-галузі України та визначити проблеми й перспективи її інтеграції у світові фінансові ринки; – сформувати напрями розвитку ІТ-компаній України на основі можливостей міжнародного фондового ринку. Об’єкт дослідження: транснаціональні ІТ-компанії та їхній розвиток у глобальній економіці. Предмет дослідження: механізми міжнародних фондових ринків, що забезпечують фінансування та стратегічне зростання глобальних ІТ-компаній. Інструментарій: дослідження ґрунтується на аналізі наукових публікацій, статистичних даних міжнародних фінансових організацій, звітів фондових бірж, аналітичних матеріалів консалтингових компаній, методах порівняльного, структурно-логічного, статистичного аналізу та системного підходу. Ключові слова: фондовий ринок, ІТ-компанії, IPO, транснаціональні корпорації, інвестиції, ринкова капіталізація, глобальна цифрова економіка.Документ Інтеграційні пріоритети розвитку транспортно-логістичної інфраструктури України у контексті її європейського курсу.(Хмельницький національниий університет, 2025) Жиганов, Владислав ОлеговичДипломна робота на тему «Інтеграційні пріоритети розвитку транспортно-логістичної інфраструктури України у контексті її європейського курсу» містить 60 сторінок тексту, 16 рисунків, 14 таблиць, список використаних джерел із 48 найменувань. Мета дослідження: обґрунтування інтеграційних пріоритетів та визначення стратегічних напрямів розвитку транспортно-логістичної інфраструктури України в умовах європейської інтеграції. Завдання дослідження: – визначити теоретичні засади функціонування транспортно-логістичної інфраструктури та її роль у формуванні конкурентоспроможності країни; – дослідити сучасний стан розвитку транспортно-логістичної системи України; – охарактеризувати вплив європейської інтеграції на модернізацію транспортно-логістичної інфраструктури; – визначити інтеграційні пріоритети та інструменти адаптації національної логістичної системи до вимог ЄС; – проаналізувати перспективи розвитку транспортних коридорів та інфраструктурних проєктів за участю України. Об’єкт дослідження: транспортно-логістична інфраструктура України як складна система взаємопов’язаних елементів, що забезпечують переміщення товарних потоків та інтеграцію у європейський транспортний простір. Предмет дослідження: інтеграційні пріоритети, механізми та інструменти модернізації транспортно-логістичної інфраструктури України в контексті її європейського курсу. Інструментарій дослідження: аналіз нормативно-правових документів України та ЄС, статистичних даних, методів порівняльного аналізу, структурно-логічного моделювання, узагальнення практики розвитку транспортно-логістичних систем країн Європейського Союзу. Ключові слова: транспортно-логістична інфраструктура, інтеграція, європейський курс, транспортні коридори, логістична система, інфраструктурні проєкти.Документ Формування глобальних підприємницьких бізнес-структур в Україні за умов активізації євроінтеграційних процесів(Хмельницький національниий університет, 2025) Мартьянова, Анастасія В’ячеславівнаДипломна робота студента на тему «Формування глобальних підприємницьких бізнес-структур в Україні за умов активізації євроінтеграційних процесів» містить 115 сторінок, 28 таблиць, 10 рисунків, 2 додатки, список літератури з 130 найменувань. Мета дипломної роботи: узагальнення теоретико-методичних засад та надання практичних рекомендацій щодо формування глобальних підприємницьких бізнес-структур в Україні за умов активізації євроінтеграційних процесів. Завдання роботи: проаналізувати генезис та еволюція підприємницьких бізнес-структур у глобальному економічному середовищі; сформулювати концептуальні підходи до транснаціоналізації бізнесу: досвід ЄС та перспективи для України; ідентифікувати бар’єри та ризики глобалізації українського бізнесу в умовах євроінтеграційних трансформацій; встановити тенденції інтеграції українських бізнес-структур у європейський економічний простір; провести оцінку ролі європейських інституцій у підтримці підприємницьких ініціатив та транснаціонального розвитку; визначити кейс-стадії; сформувати засади гармонізація регуляторного середовища підприємництва України в контексті євроінтеграції; вдосконалити вектори розвитку інституційної підтримки та розробити перспективні моделі інтеграції українських бізнес-структур у європейські економічні системи. Об’єкт дослідження: процес формування глобальних підприємницьких бізнес-структур в Україні за умов активізації євроінтеграційних процесів. Предмет дослідження: теоретичні та практичні засади формування глобальних підприємницьких бізнес-структур в Україні за умов активізації євроінтеграційних процесів. Інструментарій: праці вітчизняних і закордонних учених, нормативно-правові акти, статистична інформація, монографії, періодичні видання, інтернет-ресурси. Ключові слова: глобалізація, підприємництво, бізнес-структури, євроінтеграція, цифрова трансформація, інституційна стійкість.Документ Оптимізація логістичних процесів підприємств в системі зовнішньоекономічної діяльності(Хмельницький національниий університет, 2025) Тріщук, Тарас МихайловичДипломна робота на тему «Оптимізація логістичних процесів підприємств в системі зовнішньоекономічної діяльності» містить 62 сторінки тексту, 14 рисунків, 12 таблиць та список використаних джерел із 47 найменувань Мета дослідження: комплексний аналіз теоретичних засад, сучасних тенденцій та практичних механізмів оптимізації логістичних процесів підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, а також розроблення рекомендацій щодо підвищення їх ефективності. Завдання дослідження: – проаналізувати економічну природу логістичної діяльності та ключові показники її результативності; – визначити зовнішні й внутрішні фактори, що формують ефективність міжнародних логістичних процесів; – дослідити сучасні глобальні тенденції розвитку логістики та трансформації міжнародних ланцюгів постачань; – здійснити аналітичну оцінку логістичного забезпечення підприємства ТОВ «Віннер Імпортс Україна, ЛТД»; – визначити «вузькі місця» логістичних операцій у системі ЗЕД та обґрунтувати напрями їх оптимізації; – запропонувати комплекс практичних заходів щодо вдосконалення логістичного забезпечення у міжнародній діяльності підприємств. Об’єкт дослідження: логістичні процеси підприємств у системі зовнішньоекономічної діяльності. Предмет дослідження: теоретичні, організаційно-економічні та прикладні механізми оптимізації логістичних процесів у міжнародних ланцюгах постачань. Інструментарій дослідження: у роботі використано методи аналізу та синтезу, системний підхід, статистичні методи оцінювання показників логістики, KPI-аналіз, SWOT-аналіз, методи порівняльного та економіко-аналітичного дослідження, що дало змогу комплексно оцінити ефективність логістичного забезпечення підприємства та визначити напрями його оптимізації. Ключові слова: логістичні процеси, зовнішньоекономічна діяльність, ланцюги постачань, оптимізація логістики, міжнародні перевезення, цифровізація логістики, ефективність логістичних операцій.Документ Стратегічне використання штучного інтелекту для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі(Хмельницький національниий університет, 2025) Надольний, Назар ОлександровичДипломна робота студента на тему «Стратегічне використання штучного інтелекту для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі» містить 97 сторінок, 26 таблиць, 10 рисунків, 2 додатки, список літератури з 103 найменувань. Мета дипломної роботи: узагальнення теоретико-методичних засад та надання практичних рекомендацій щодо стратегічного використання штучного інтелекту для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі. Завдання роботи: проаналізувати понятійний апарат і структуру митної безпеки в умовах глобалізації; сформулювати синергетичні засади ШІ та митної безпеки в міжнародному бізнесі; ідентифікувати моделі інтеграції ШІ у митну безпеку міжнародного бізнесу; провести оцінку поточного стану впровадження ШІ в систему митної безпеки міжнародних бізнес-структур; встановити ризики імплементації ШІ для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі; проаналізувати рівень ефективності застосування технологій ШІ для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі; сформувати цифрові рамки стратегії впровадження ШІ для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі; вдосконалити інституційні та нормативні умови для ефективного використання ШІ в митній безпеці міжнародних бізнес-структур; розробити засади внутрішніх політик міжнародних бізнес-структур для реалізації стратегії ШІ у митній безпеці. Об’єкт дослідження: ШІ в системі митної безпеки міжнародного бізнесу. Предмет дослідження: теоретичні та практичні засади використання ШІ для забезпечення митної безпеки в міжнародному бізнесі. Інструментарій: праці вітчизняних і закордонних учених, нормативно-правові акти, статистична інформація, монографії, періодичні видання, інтернет-ресурси. Ключові слова: штучний інтелект (ШІ), митна безпека, міжнародний бізнес, цифрова трансформація, управління ризиками, міжнародна координаціяДокумент Трансформація міжнародних економічних відносин у контексті післявоєнного відновлення України та інтеграції до ЄС(2025) Проданов, Руслан АндрійовичКваліфікаційна робота здобувача на тему «Трансформація міжнародних економічних відносин у контексті післявоєнного відновлення України та інтеграції до ЄС» містить 100 сторінок, 18 таблиць, 6 рисунків, список використаних джерел із 76 найменувань.та 1 додаток. Актуальність теми. Дослідження присвячене аналізу глибинних трансформацій міжнародних економічних відносин України в умовах повоєнного відновлення, структурної модернізації та поглиблення європейської інтеграції. Повномасштабна агресія проти України спричинила масштабні економічні, інфраструктурні та логістичні втрати, водночас ставши каталізатором переорієнтації зовнішньої торгівлі, прискорення інституційних реформ, активізації міжнародного партнерства та залучення значних обсягів підтримки з боку ЄС, G7 і МФО. У таких умовах особливої ваги набуває комплексне дослідження змін у міжнародних економічних зв’язках України та механізмів її інтеграції до спільного економічного простору ЄС Мета кваліфікаційної роботи - теоретично обґрунтувати сутність трансформації міжнародних економічних відносин, оцінити сучасні тенденції зовнішньої торгівлі, інвестицій і міжнародної співпраці України у 2020–2025 рр., а також розробити концептуальні підходи до інтеграції України у спільний економічний простір Європейського Союзу у контексті післявоєнного відновлення. Завдання роботи: 1. Систематизувати теоретико-методологічні засади трансформації міжнародних економічних відносин в умовах глобальних викликів. 2. Розкрити сутність післявоєнного відновлення як форми структурної економічної трансформації. 3. Оцінити роль європейської інтеграції як ключового драйвера модернізації економіки України. 5 4. Проаналізувати динаміку зовнішньої торгівлі України у 2020–2025 рр. та її структурні зміни. 5. Дослідити тенденції прямих іноземних інвестицій та міжнародної допомоги Україні. 6. Визначити масштаби та результати участі України у європейських програмах співпраці. 7. Сформувати модель гармонізації економічної політики України з вимогами acquis ЄС. 8. Класифікувати механізми залучення інвестицій у післявоєнне відновлення. 9. Розробити концептуальну модель сталого відновлення України на основі міжнародного економічного партнерства. Об’єкт дослідження — процеси трансформації міжнародних економічних відносин України у період післякризового та післявоєнного розвитку. Предмет дослідження — теоретичні, інституційні та практичні механізми структурної трансформації міжнародних економічних зв’язків України у контексті європейської інтеграції. Інструментарій дослідження включає методи системного, інституційного та порівняльного аналізу, структурно-логічне моделювання, статистичні методи оцінки зовнішньоторговельної та інвестиційної динаміки, контент-аналіз документів ЄС, інструменти економічного прогнозування. Сформульовані результати дослідження. У роботі систематизовано теоретичні підходи до аналізу міжнародних економічних трансформацій і визначено їх ключові глобальні тенденції; обґрунтовано, що післявоєнне відновлення України має характер довгострокової структурної модернізації; проаналізовано глибинні зрушення у зовнішній торгівлі, інвестиційних потоках і міжнародній фінансовій підтримці України у 2020–2025 рр.; визначено роль ЄС як основного торговельного, інституційного та фінансового партнера України; сформовано системну рамку гармонізації економічної політики України з acquis 6 ЄС; класифіковано п’ять груп механізмів залучення інвестицій для відновлення; розроблено інтегровану модель інвестиційної архітектури та концептуальну модель сталого відновлення України на основі міжнародного економічного партнерства. Ключові слова: міжнародні економічні відносини, післявоєнне відновлення, європейська інтеграція, Ukraine Facility, зовнішня торгівля, прямі іноземні інвестиції, міжнародна допомога, регуляторна гармонізація, інвестиційні механізми, сталий розвиток.Документ Вплив угоди про ПВЗВТ з ЄС на товарну структуру експорту України(Хмельницький національниий університет, 2025) Коленченко, Арсентій ДмитровичМагістерська кваліфікаційна робота студента на тему «Вплив угоди про ПВЗВТ з ЄС на товарну структуру експорту України» містить 121 сторінку, 14 таблиць, 30 рисунків, список літератури з 87 найменувань, 3 додатків на 9 сторінках Мета дипломної роботи: кількісно оцінити вплив поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС на обсяги та товарну структуру експорту України й обґрунтувати стратегічні орієнтири зовнішньоторговельної та секторальної політики в умовах реалізації цієї угоди. Завдання роботи: – узагальнити теоретико-методологічні підходи до аналізу впливу торговельних угод нового покоління, зокрема ПВЗВТ з ЄС, на структуру та динаміку експорту, визначити основні канали їхнього впливу на товарну спеціалізацію країн; – проаналізувати динаміку, географічну та товарну структуру зовнішньої торгівлі України з ЄС та іншими партнерами у 2010–2024 рр., виявити галузеві особливості й конкурентні позиції українського експорту на ринку ЄС; – оцінити вплив ПВЗВТ з ЄС на обсяги та товарну структуру експорту України на основі гравітаційної моделі й сценарного аналізу та розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення зовнішньоторговельної й секторальної політики України. Об’єкт дослідження: зовнішня торгівля України товарами з Європейським Союзом та іншими основними торговельними партнерами в умовах імплементації Угоди про асоціацію та ПВЗВТ. Предмет дослідження: сукупність кількісних та якісних характеристик товарної структури експорту України та їхня залежність від режиму ПВЗВТ. Інструментарій: праці вітчизняних і закордонних учених, інтернет-бази даних, вітчизняні та міжнародні законодавчо-нормативні акти, підручники, монографії, звіти аналітичних компаній. Ключові слова: ПВЗВТ, Угода про асоціацію Україна–ЄС, Європейський Союз, зовнішня торгівля України, товарна структура експорту, гравітаційна модель, торговельні витрати, сценарний аналізДокумент Управління міжнародними ланцюгами постачання в умовах енергетичної кризи та геоекономічної нестабільності(Хмельницький національниий університет, 2025) Оксентюк, Іван ВасильовичАктуальність теми: міжнародні ланцюги постачання є критичною інфраструктурою глобальної економіки, що зазнала множинних дисрапцій через енергетичні шоки (зростання цін на газ у 21 раз) та геополітичні конфлікти. Кризи останніх років спричинили фундаментальну реструктуризацію європейського енергетичного ринку та дестабілізацію міжнародних логістичних маршрутів, що актуалізує необхідність трансформації підходів до управління ланцюгами постачання. Мета: теоретичне обґрунтування концептуальних засад управління міжнародними ланцюгами постачання в умовах енергетичної кризи та геополітичної нестабільності та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення їх стійкості, гнучкості та адаптивності. Завдання: розкрити теоретико-методологічні засади управління міжнародними ланцюгами постачання; систематизувати концепції стійкості та ризик-орієнтованого управління; проаналізувати вплив енергетичних та геополітичних ризиків на ефективність ланцюгів постачання; розробити організаційно-економічні інструменти підвищення стійкості. Об’єктом дослідження є процес управління міжнародними ланцюгами постачання в умовах енергетичної кризи та геополітичної нестабільності. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні аспекти вдосконалення управління міжнародними ланцюгами постачання для підвищення їх стійкості до енергетичних та геополітичних шоків. Методи: системний підхід, порівняльний аналіз стратегій країн та компаній, статистичні методи, кейс-стаді трансформації німецької економіки, SWOT-аналіз, бенчмаркінг практик управління ризиками. Результати: систематизовано теоретичні підходи до управління ланцюгами постачання в умовах невизначеності; проаналізовано вплив енергетичної кризи на логістичні витрати (зростання на 30-40%) та надійність постачань; досліджено трансформацію німецької економіки під впливом енергетичних шоків; запропоновано стратегічні напрями вдосконалення та організаційно-економічні інструменти підвищення стійкості. Ключові слова: міжнародні ланцюги постачання, енергетична криза, геополітична нестабільність, управління ризиками, стійкість, адаптивність, логістика, Німеччина, трансформація економіки.Документ Аналіз вітчизняної міжнародної торгівлі за допомогою гравітаційної моделі(Хмельницький національниий університет, 2025) Гуменюк, Дмитро ВолодимировичМагістерська кваліфікаційна робота студента на тему «Аналіз вітчизняної міжнародної торгівлі за допомогою гравітаційної моделі» містить 118 сторінок, 7 таблиць, 46 рисунків, список літератури з 74 найменувань, 2 додатків на 16 сторінках Мета дипломної роботи: розвиток теоретико-методологічних засад і практичних підходів до аналізу міжнародної торгівлі України із застосуванням гравітаційної моделі та оцінювання впливу змін торговельних витрат і інституційних чинників на двосторонні торговельні потоки. Завдання роботи: – узагальнити теоретичні підходи до пояснення структури та динаміки міжнародної торгівлі, виокремити місце гравітаційних моделей у сучасній парадигмі аналізу; – проаналізувати тенденції та товарну, географічну структуру міжнародної торгівлі України у 2010–2024 рр. і сформувати інформаційну базу двосторонніх торговельних потоків України з основними партнерами, доповнену макроекономічними та витратними показниками; – здійснити оцінювання гравітаційної моделі міжнародної торгівлі України і змоделювати сценарії зміни торговельних витрат і інституційних умов; – розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики України на основі результатів сценарного аналізу. Об’єкт дослідження: зовнішня торгівля України товарами з основними торговельними партнерами. Предмет дослідження: двосторонні товарні потоки України та їхні детермінанти в рамках гравітаційної моделі міжнародної торгівлі. Інструментарій: праці вітчизняних і закордонних учених, інтернет-бази даних, вітчизняні та міжнародні законодавчо-нормативні акти, підручники, монографії, звіти аналітичних компаній. Ключові слова: міжнародна торгівля України, гравітаційна модель, двосторонні торговельні потоки, торговельні витрати, інтеграція з ЄС, сценарний аналіз.Документ Роль штучного інтелекту в оптимізації екологічних показників міжнародної логістики(Хмельницький національниий університет, 2025) Повадюк, Дар’я ОлегівнаКваліфікаційна робота Повадюк Д.О. на тему «Роль штучного інтелекту в оптимізації екологічних показників міжнародної логістики» містить 74 сторінки, 39 таблиць, 3 рисунки, список літератури з 72 найменувань. Актуальність теми: міжнародна логістика, як складова системи міжнародних економічних відносин, відіграє критичну роль у забезпеченні глобальних ланцюгів постачання. Посилення екологічних вимог у міжнародній торгівлі актуалізує необхідність впровадження AI-технологій для оптимізації екологічних показників міжнародних перевезень. Мета: обґрунтування ролі штучного інтелекту в оптимізації екологічних показників міжнародної логістики та розробка практичних рекомендацій для підвищення конкурентоспроможності міжнародних логістичних операторів. Завдання: дослідити місце міжнародної логістики в системі міжнародних економічних відносин; оцінити практики провідних міжнародних операторів; розробити механізм впровадження AI для підвищення екологічної ефективності міжнародних перевезень. Об’єктом дослідження є процес оптимізації екологічних показників міжнародної логістики із застосуванням технологій штучного інтелекту. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні аспекти застосування штучного інтелекту для підвищення екологічної ефективності міжнародних логістичних систем. Методи: компаративний аналіз міжнародних практик, бенчмаркінг глобальних операторів, економіко-математичне моделювання, SWOT-аналіз конкурентних позицій. Результати: систематизовано міжнародний досвід застосування AI у логістиці; розроблено концептуальну модель розвитку міжнародної логістики на основі AI; запропоновано організаційно-економічний механізм для українських компаній у міжнародній логістиці. Ключові слова: міжнародні економічні відносини, міжнародна логістика, штучний інтелект, глобальні ланцюги постачання, міжнародна торгівля, екологічні стандарти ЄС, конкурентоспроможність, міжнародні перевезення, сталий розвиток.Документ Впровадження принципів циркулярної економіки в міжнародних логістичних ланцюгах постачання(Хмельницький національниий університет, 2025) Повадюк, Євген ОлександровичКваліфікаційна робота Повадюк Є.О. на тему «Впровадження принципів циркулярної економіки в міжнародних логістичних ланцюгах постачання» містить 85 сторінок, 25 таблиць, 8 рисунків, список літератури з 45 найменувань. Актуальність теми: сучасний етап розвитку глобальної економіки характеризується кардинальними змінами у підходах до використання ресурсів та організації логістичних процесів. Вичерпання природних ресурсів, зростання екологічних вимог та посилення регуляторного тиску створюють нові умови конкуренції, в яких учасники міжнародних ланцюгів постачання змушені переглядати свої стратегічні підходи на засадах циркулярної економіки. Здатність інтегрувати принципи циркулярної економіки у логістичні процеси стає ключовим фактором конкурентоспроможності на ринку міжнародних перевезень. Мета: обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо впровадження принципів циркулярної економіки в міжнародних логістичних ланцюгах постачання. Завдання: розкрити сутність, еволюцію та концептуальні засади циркулярної економіки; проаналізувати глобальні тренди та регуляторно-правові засади розвитку циркулярної економіки; дослідити теоретичні підходи до інтеграції принципів циркулярної економіки в міжнародні ланцюги постачання; оцінити рівень застосування принципів циркулярної економіки в міжнародних логістичних ланцюгах; визначити бар'єри та ризики реалізації циркулярних підходів; проаналізувати світові практики впровадження циркулярних рішень; розробити стратегічні підходи та методичні інструменти оцінювання ефективності. Об'єктом дослідження є процеси впровадження принципів циркулярної економіки в міжнародних логістичних ланцюгах постачання. Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти інтеграції циркулярних принципів у функціонування міжнародних логістичних систем. Методи: системний аналіз для дослідження сутності циркулярної економіки, порівняльний аналіз світових практик, статистичний аналіз рівня застосування циркулярних принципів, метод експертних оцінок для визначення бар'єрів імплементації, бенчмаркінг глобальних операторів, SWOT-аналіз конкурентних позицій. Результати: систематизовано теоретичні підходи до циркулярної економіки в логістиці; проаналізовано сучасний стан впровадження циркулярних принципів у міжнародних ланцюгах постачання; визначено ключові бар'єри та виклики реалізації циркулярних підходів; узагальнено світові практики провідних компаній (Renault, Signify, FedEx, IKEA); розроблено стратегічні рекомендації для учасників міжнародних ланцюгів постачання; запропоновано методичні підходи оцінювання ефективності циркулярних логістичних рішень; обґрунтовано перспективи розвитку циркулярної економіки в системі міжнародних ланцюгів постачання. Ключові слова: циркулярна економіка, міжнародні ланцюги постачання, зелена логістика, зворотна логістика, замкнені цикли, сталий розвиток, екологічна ефективність, ремануфактуринг, глобальні тренди, регуляторна політика ЄС.Документ Трансформація логістичних шляхів у світовій економіці під впливом міжнародних санкцій(Хмельницький національниий університет, 2025) Наконечний, Олександр ВікторовичАктуальність теми. Сучасна світова економіка характеризується високим ступенем інтеграції та взаємозалежності, ключову роль в якій відіграють глобальні логістичні ланцюги. Однак застосування міжнародних санкцій як інструменту зовнішньої політики та економічного тиску спричиняє значні збурення в усталених системах постачання. Введення обмежувальних заходів, торговельних бар'єрів та фінансових обмежень призводить до вимушеної перебудови традиційних логістичних маршрутів, зміни структури транспортних потоків та пошуку нових ринків збуту. Ці процеси мають довгострокові наслідки для глобальної торгівлі, національних економік та окремих суб'єктів господарювання, що робить дослідження трансформації логістичних шляхів в умовах санкцій надзвичайно актуальним завданням для сучасної економічної науки та практики. Метою дипломної роботи є комплексний аналіз процесів трансформації логістичних шляхів у світовій економіці під впливом міжнародних санкцій та розробка практичних рекомендацій щодо адаптації суб'єктів господарювання до нових умов функціонування. Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання: • узагальнити теоретичні засади функціонування міжнародних логістичних систем та сутність міжнародних санкцій як економічного інструменту; • проаналізувати ключові тенденції та виклики у світовій логістиці, спричинені санкційними обмеженнями; • оцінити вплив міжнародних санкцій на ефективність та стабільність глобальних логістичних ланцюгів на прикладі окремих галузей або регіонів; • виявити основні напрями адаптації бізнесу до зміни логістичних маршрутів (диверсифікація постачальників, використання альтернативних видів транспорту тощо); • розробити практичні рекомендації щодо мінімізації ризиків та підвищення стійкості логістичних систем в умовах санкційної політики. Об'єктом дослідження є процес функціонування та трансформації логістичних систем у світовій економіці. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів впливу міжнародних санкцій на логістичні шляхи та механізми адаптації до цих змін.Документ Напрями соціальної відповідальності європейських суб’єктів міжнародних економічних відносин в умовах війни(Хмельницький національниий університет, 2025) Ольшанська, Дарія ОлександрівнаАктуальність теми підсилюється масштабами міжнародної підтримки України: від початку повномасштабного вторгнення ЄС у сукупності з державами-членами та фінансовими інституціями мобілізував значні ресурси для підтримки економічної стабільності, гуманітарної допомоги та відновлення – загальна сума підтримки, нарахована Європейською Комісією як «EU support since the beginning of the war», становить близько €187,3 млрд (станом на останні офіційні підсумки). Ці ресурси включають як макрофінансові інструменти, так і прямі гуманітарні, інвестиційні та оборонні заходи, що створює широкий простір для участі європейських бізнес-акторів у гуманітарних і відновних ініціативах. Зокрема, ЄС та держави-члени забезпечили значну гуманітарну допомогу (понад €4,2 млрд у 2022–2025 роках у рамках цивільного захисту та гуманітарних програм), а Комісія надала понад €1,1 млрд безпосередньо на гуманітарні програми; також сотні тисяч тонн матеріальної допомоги були доставлені через механізми цивільного захисту. Ці обсяги свідчать про те, що європейські суб’єкти активно включаються в екстрене реагування та логістику допомоги. 10 Економічна складова підтримки також масивна: ЄС забезпечував макрофінансовий і бюджетний супровід, зокрема пакети макрофінансової допомоги та гранти/позики (наприклад, у 2023 році через бюджет ЄС було виділено значні суми у вигляді консолідованої короткострокової підтримки, що допомогло зберегти виплати заробітних плат, пенсій і фінансувати відновлення критичної інфраструктури). Така фінансова мобілізація створює умови, коли бізнес може виступати не тільки як донор, але й як партнер у відновленні та інтеграції України до європейських ринків. Отже, перед сучасними суб’єктами міжнародних економічних відносин постають нові вимоги: поєднати принципи ESG (Environmental, Social, Governance) з операційною здатністю діяти в екстремальних умовах, забезпечити комплаєнс із санкційними режимами та антикорупційні гарантії, а також координувати гуманітарні й відновні зусилля із державними та міжнародними структурами. У зв’язку з цим необхідним є системний аналіз теоретичних підходів, емпіричних практик і вироблення стратегічних рекомендацій для посилення соціальної відповідальності європейських суб’єктів в умовах війни та повоєнного відновлення. Об’єкт дослідження – це процеси реалізаціії заходів соціальної відповідальності суб’єктів міжнародних економічних відносин у контексті воєнних конфліктів (на прикладі взаємодії європейських суб’єктів і України). Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади, практики, інструменти та механізми реалізації корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) європейських суб’єктів у період війни та під час повоєнного відновлення України. Мета дослідження – оцінити теоретичні підходи та практику реалізації соціальної відповідальності європейських суб’єктів у умовах війни в Україні та розробити стратегічні пріоритети й практичні рекомендації щодо посилення їхньої ролі у повоєнному відновленні та євроінтеграції України.Документ Міжнародні ризики ведення бізнесу в умовах нової митно-тарифної політики США(Хмельницький національниий університет, 2025) Кадельскас, Артур ГендрікасовичАктуальність теми дослідження. Сучасна світова торгівля переживає період глибокої трансформації, спричиненої переходом від ідеалів лібералізованої, багатосторонньої торгівлі, закріпленої Світовою організацією торгівлі (СОТ), до ери агресивного протекціонізму та економічного унілатералізму. Ключовим каталізатором цих змін стала митно-тарифна політика, що була запроваджена адміністрацією Дональда Трампа у 2025 році. Ця політика, що передбачає введення глобального базового тарифу 10% та високу непередбачуваність індивідуальних ставок, радикально підвищила рівень геополітичного ризику для всіх суб'єктів міжнародної економічної діяльності. Проблемна ситуація полягає у тому, що наявні знання та традиційні бізнес-стратегії, засновані на концепціях вільної торгівлі та мінімізації витрат (offshoring), виявилися неадекватними для ефективного управління ризиками, пов'язаними з непередбачуваним тарифним шоком. Нові умови вимагають від підприємств переходу до проактивних, адаптивних стратегій, які б не лише захищали їх від прямих фінансових втрат, але й забезпечували операційну стійкість та гнучкість ланцюгів постачання. Значущість для України набуває особливого виміру: 1.Прямий удар по експорту: українські підприємства, які втратили або ризикують втратити преференції (GSP), зіткнулися з прямим 10% митним навантаженням на критично важливі експортні групи, що знижує їхню цінову конкурентоспроможність. 2.Геополітична можливість: на тлі масового переміщення виробництва з Китаю (Friendshoring) Україна має потенціал стати альтернативним виробничим хабом, проте це вимагає розробки чітких стратегій для залучення інвестицій та інтеграції в нові ланцюги постачання. Таким чином, актуальність дослідження обґрунтовується нагальною потребою в розробці практично орієнтованого комплексу адаптивних заходів для вітчизняних підприємств, що дозволить їм ефективно мінімізувати новіторговельні ризики та використати потенціал переформатування світової економіки на користь національних економічних інтересів.Документ Дослідження впливу механізму СВАМ на вітчизняний експорт до Європейського Союзу(Хмельницький національниий університет, 2025) Присяжна, Дар'я СергіївнаМагістерська кваліфікаційна робота студента на тему «Дослідження впливу механізму CBAM на вітчизняний експорт до Європейського Союзу» містить 105 сторінок, 17 таблиць, 13 рисунків, список літератури з 80 найменувань, 5 додатків на 10 сторінках Мета дипломної роботи: розвиток теоретичних та практичних засад та практичних підходів до оцінювання впливу механізму CBAM ЄС на обсяги, структуру та конкурентоспроможність вітчизняного експорту до Європейського Союзу та розроблення практичних рекомендацій щодо адаптації експортної та кліматичної політики України до нових регуляторних умов. Завдання роботи: узагальнити теоретико-методологічні підходи до аналізу взаємодії кліматичної та торговельної політики, розкрити економічну сутність механізму CBAM та визначити його місце в системі інструментів Європейського зеленого курсу; проаналізувати динаміку, географічну та товарну структуру експорту України до ЄС, виокремити вуглецезалежні секторальні ніші, що підпадають під дію CBAM, та оцінити їхню роль у загальному обсязі експорту; оцінити можливі прямі і непрямі ефекти від запровадження CBAM для основних товарних груп українського експорту до ЄС та сформулювати рекомендації щодо адаптації зовнішньоторговельної та кліматичної політики України. Об’єкт дослідження: зовнішня торгівля України товарами з Європейським Союзом у вуглецеємких секторах, що потенційно підпадають під дію механізму CBAM. Предмет дослідження: сукупність кількісних та якісних характеристик обсягів, структури та вуглецевої інтенсивності українського експорту до ЄС, а також параметри регуляторного середовища ЄС, які визначають вплив механізму CBAM на конкурентоспроможність вітчизняних експортерів. Інструментарій: праці вітчизняних і закордонних учених, інтернет-бази даних, вітчизняні та міжнародні законодавчо-нормативні акти, підручники, монографії. Ключові слова: CBAM, механізм коригування вуглецю на кордоні, Європейський зелений курс, кліматична політика ЄС, експорт України до ЄС, вуглецезалежні сектори, структурна трансформація.Документ Вплив цифрової трансформації на конкурентоспроможність економіки України в системі міжнародних економічних відносин(Хмельницький національниий університет, 2025) Сініцин, Денис РуслановичКваліфікаційна робота здобувача на тему «Вплив цифрової трансформації на конкурентоспроможність економіки України в системі міжнародних економічних відносин» містить 80 сторінок, 17 таблиць, 2 рисунки, список літератури з 54 найменувань, 1 додаток. Актуальність теми. Дослідження присвячене аналізу впливу цифрової трансформації на міжнародну конкурентоспроможність економіки України в умовах глибоких структурних змін, інтеграції до Європейського Союзу та повоєнного відновлення. Цифрові технології стають ключовим чинником стійкості, модернізації та підвищення конкурентного потенціалу держави, що зумовлює необхідність системного вивчення їхнього впливу на економічні процеси. Мета кваліфікаційної роботи - теоретично обґрунтувати сутність цифрової конкурентоспроможності, проаналізувати вплив цифрової трансформації на економіку України та розробити модель і дорожню карту її підвищення відповідно до стратегічних орієнтирів ЄС. Завдання роботи: 1. Розкрити сутність цифрової трансформації економіки та визначити її ключові структурні елементи. 2. Проаналізувати провідні концепції та моделі міжнародної конкурентоспроможності у цифрову епоху. 3. Систематизувати глобальні моделі цифрової економіки й оцінити їхній вплив на конкурентоспроможність країн. 4. Дослідити сучасний стан цифрової економіки України. 5. Провести порівняльний аналіз цифрових показників України та країн ЄС. 6. Оцінити вплив цифрових технологій на міжнародну торгівлю, інвестиції та ринок праці. 5 7. Визначити позиції України у світових рейтингах цифрової та інноваційної конкурентоспроможності. 8. Сформувати модель цифрової конкурентоспроможності України. 9. Розробити дорожню карту та інструменти стимулювання цифровізації економіки України до 2030 року. Об’єкт дослідження - процеси цифрової трансформації та формування цифрової конкурентоспроможності економіки України. Предмет дослідження - теоретичні, інституційні та прикладні аспекти забезпечення цифрової конкурентоспроможності України у контексті міжнародних економічних відносин та європейської інтеграції. Інструментарій дослідження. Використано методи системного та порівняльного аналізу, статичні методи, контент-аналіз європейських стратегічних документів, аналіз міжнародних індексів (NRI, GII, IDI, IMD WDC), інституційне моделювання, SWOT-аналіз та структурно-логічне проєктування моделі цифрової конкурентоспроможності. Сформульовані результати дослідження. У роботі уточнено теоретичні основи цифрової трансформації, визначено структурні характеристики цифрової конкурентоспроможності, здійснено аналіз цифрової економіки України та її порівняння з країнами ЄС. Розроблено модель цифрової конкурентоспроможності України, дорожню карту її реалізації до 2030 року, а також комплекс фінансових, інституційних, освітніх, інфраструктурних та інноваційних інструментів стимулювання цифрової економіки. Отримані результати можуть бути використані в державній політиці розвитку цифрової трансформації та євроінтеграції. Ключові слова: цифрова трансформація, конкурентоспроможність, цифрова економіка, Digital Decade 2030, цифрові навички, цифрова інфраструктура, інновації, е-урядування, рейтинги конкурентоспроможності, цифрові індекси.Документ Способи передачі ефекту комічного (на матеріалі Дж.Геллера «Catch-22)(Хмельницький національниий університет, 2025) Юрчук, Вікторія ОлександрівнаДокумент Відтворення лінгвокультурних особливостей при перекладі (на матеріалі твору Дж. Джойса «ULYSSES»)(Хмельницький національниий університет, 2025) Марцінишена, Яна ОлександрівнаУ роботі здійснено комплексне дослідження лінгвокультурних реалій роману Джеймса Джойса «Улісс» та особливостей їх відтворення в українськомовному перекладі, виконаному Олександром Терехом і завершеному та упорядкованому Олександром Мокровольським. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом сучасного перекладознавства до проблеми передачі культурно маркованих одиниць у художньому тексті, особливо в межах модерністської прози, яка характеризується високим рівнем інтертекстуальності, стилістичної експериментальності та культурної щільності.Документ Гендерна специфіка англомовного публічного дискурсу та особливості її відтворення в перекладі(Хмельницький національниий університет, 2025) Стасюк, Анна ВолодимирівнаУ дипломній роботі йдеться про вплив гендерного фактора на вибір вербальних та невербальних засобів переконання у публічних виступах. У роботі проаналізовано теоретичні засади гендерної лінгвістики та визначено ключові відмінності між чоловічим («статусним») та жіночим («солідарним») стилями спілкування. Практичну частину побудовано на компаративному аналізі трьох пар виступів провідних бізнес-лідерів на платформі TEDTalks (Ш. Сандберг – С. Сайнек, Б. Браун – І. Маск, С. Кейн – Б. Гейтс). Використання методів контент-аналізу, критичного дискурс-аналізу та мультимодального аналізу дозволило виявити, що жінки-оратори схильні будувати авторитет через стратегії саморозкриття та емпатії, тоді як чоловіки спираються на стратегії експертності та візіонерства. Робота доводить, що сучасний ефективний лідер тяжіє до андрогенного стилю комунікації.Документ Терміносистема агенства FRONTEX: структурно-семантичні особливості та стратегії гармонізації в українському перекладі(Хмельницький національниий університет, 2025) Колихаліна, Діана ДмитрівнаУ дослідженні детально розглянуто специфіку відтворення безпекової термінології, яка, попри вимоги однозначності та системності, демонструє динамічний розвиток у межах дискурсу Агенції Frontex. Проаналізовано класифікацію термінів за функціональними напрямами (операційна, штабна, адміністративна лексика), що послужило підґрунтям для визначення оптимальних стратегій перекладу. Доведено, що за відсутності прямих еквівалентів пріоритет надається пошуку аналогів та описовому перекладу. Особливу увагу приділено методам транслітерації, калькування та трансформаційним прийомам (модуляції, конкретизації, додаванню), які забезпечують нормативну якість перекладу в умовах міжмовної асиметрії.Документ Засоби вербалізації концептів LIFE і DEATH в оригіналі та перекладі (на матеріалі творів Дж. Фаулза)(Хмельницький національниий університет, 2025) Копитко, Аліна ОлександрівнаУ роботі здійснено комплексний когнітивно-дискурсивний і перекладознавчий аналіз вербалізації концептів LIFE і DEATH у прозових творах Джона Фаулза та особливостей їх відтворення в українських перекладах. Дослідження ґрунтується на сучасних уявленнях про концепт як багатовимірну ментально-культурну структуру, що реалізується через систему лексичних, образних і метафоричних засобів художнього тексту. Проаналізовано концептуальні моделі LIFE і DEATH та перекладацькі стратегії їх репрезентації на матеріалі романів «Маг» і «Жінка французького лейтенанта» із залученням якісного та кількісного аналізу. Встановлено роль культурних, мовних і стилістичних чинників у збереженні семантичної цілісності, філософського змісту та образної-асоціативного шару концептів у процесі художнього перекладу.Документ Стратегії відтвореннялінгвокультурного харчового коду в мові перекладу(Хмельницький національниий університет, 2025) Савіцька, Каріна ОлександрівнаУ роботі розглянуто особливості відтворення харчового лінгвокультурного коду в англійській та українській мовах. Визначено роль лінгвокультурології як наукового дискурсу, охарактеризовано поняття «харчовий лінгвокультурний код» та його місце у системі взаємозв’язку «мова – культура». Проаналізовано 300 англомовних та україномовних фразеологізмів із харчовими компонентами, встановлено їхні семантичні особливості та культурні конотації. Описано стратегії перекладу, що спрямовані на збереження культурної специфіки та образності. Запропоновано найпродуктивніші способи відтворення фразеологізмів із харчовим компонентом у перекладі українською мовою.Документ Гармонізація терміносистем воєнного мистецтва України та США: перекладацький аспект (на матеріалі доктринальних документів)(Хмельницький національниий університет, 2025) Миколайчук, Вікторія ІгорівнаУ магістерській роботі проводиться дослідження лексико-семантичних особливостей та специфіки перекладу сучасної англійської військової термінології українською мовою крізь призму лінгвосеміотичного підходу. У роботі проаналізовано теоретичні засади мовного семіозису та перекладацької еквівалентності. На основі моделей семіотичного трикутника (К. Огдена, А. Річардсона) та логіко-семантичної теорії Г. Фреге обґрунтовано механізм гармонізації військових понять. Досліджено структурні типи військових термінів, виявлено специфіку відтворення багатозначної лексики, абревіатур та скорочень у стандартах НАТО. Окрему увагу приділено проблемі міжмовної омонімії («хибних друзів перекладача») та стратегіям перекладу безеквівалентної лексики. Запропоновано концепцію доктринальної гармонізації, що передбачає узгодження референцій (понять) перед вибором мовного знака. Результати дослідження можуть бути використані у практиці військового перекладу та при укладанні фахових словників.Документ Політичний дискурс у лінгвоперекладацькому аспекті: риторичні засоби та техніки переконання(Хмельницький національниий університет, 2025) Цапура, Олександра ОлександрівнаУ роботі здійснено лінгвопрагматичний та зіставний аналіз політичних промовДж.Байдена та Д.Трампа на предмет встановлення риторичних засобів та технік переконання аудиторії. Попрередньо схарактеризовано політичний дискурс як сферу функціювання лексико-семантичних та стилістичних засобів впливу; подано класифікацію риторичних засобів та описано їх роль у політичному дискурсі загалом; окреслено техніки переконання як ключову особливість політичного дискурсу; здійснено перекладацький аналіз промов Д. Трампа та Дж. Байдена на українську мову.Документ Особливості перекладу фразеологізмів із зоонімічним компонентом з української мови на англійську(Хмельницький національний університет, 2025) Вощина, Анастасія СергіївнаУ магістерській роботі визначено аспекти щодо вивчення поняття фразеологічної одиниці та проаналізовано існуючі класифікації фразеологізмів. Розкрито структурні й семантичні особливості фразеологізмів із зоонімічним компонентом в українській та англійській мовах. Досліджено способи пeрeкладу англійських фразеологізмів із зоонімічним компонентом, окреслено основні складнощі при перекладі та встановлено шляхи їх подолання.Документ Перекладацькі рецепції концепту «ВОЛЯ»: лінгвокультурний вимір(Хмельницький національний університет, 2025) Горбатюк, Альона ОлександрівнаУ роботі розглянуто рецепції концепту як ключової одиниці когнітивної лінгвістики. Схарактеризовано способи репрезентації концепту ВОЛЯ. Проаналізовано лексичні, граматичні та фреймові репрезентанти концепту ВОЛЯ. На лексичному рівні розглядаються номінативні одиниці, що репрезентують концепт ВОЛЯ: лексема «воля» та її синоніми, похідні слова. На граматичному рівні аналізуються синтаксичні конструкції, які репрезентують концепт ВОЛЯ: словосполучення, складнопідрядні речення. На фреймовому рівні розглядається концептуальна структура ВОЛІ як багатокомпонентного ментального утворення, до складу якої належать такі слоти: боротьба, право, підтримка. Виявлено основні перекладацькі стратегії (еквівалентний переклад, модуляція, конкретизація, генералізація), що використовуються для збереження значення концептуального ядра та периферії ВОЛІ. Результати дослідження свідчать про те, що перекладацькі рецепції концепту ВОЛЯ є культурно зумовленим процесом.Документ Вплив сучасних цифрових медіа на політичну соціалізацію громадян в Україні(Хмельницький національний університет, 2025) Констанчук, Павло ВолодимировичОб'єкт дослідження: процес політичної соціалізації громадян в умовах розвитку цифрового інформаційного простору. Предмет дослідження: вплив сучасних цифрових медіа (соціальних мереж, онлайн-ЗМІ, відеоплатформ, блогосфери тощо) на політичну соціалізацію громадян України. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні засади політичної соціалізації громадян у контексті розвитку сучасного цифрового суспільства. Проаналізовано сутність політичної соціалізації, її основні етапи та механізми формування політичної свідомості на різних рівнях становлення особистості. Особливу увагу приділено ролі медіа як провідного агента політичної соціалізації, здатного впливати на формування цінностей, поглядів і моделей політичної поведінки. Також досліджено трансформацію комунікативного простору під впливом цифрових технологій, які забезпечують нові форми взаємодії, швидкий обмін інформацією та широкий доступ до політичного контенту, що суттєво змінює умови політичної соціалізації громадян. У другому розділі висвітлено основні особливості впливу цифрових медіа на політичну соціалізацію громадян в Україні в умовах активної цифровізації та суспільно-політичних змін. Проаналізовано роль соціальних мереж як інструменту політичної мобілізації, інформування та формування громадської думки. Досліджено, як онлайн-медіа впливають на політичні переконання та поведінку різних вікових груп, зокрема молоді, для якої цифрові платформи є головним каналом доступу до інформації. Окрема увага приділена впливу блогерів, інфлюенсерів та цифрових спільнот, які стають новими акторами політичної комунікації, здатними активізувати громадян, формувати політичні цінності та створювати середовище для суспільного діалогу. У третьому розділі розглянуто напрями оптимізації впливу цифрових медіа на процес політичної соціалізації в Україні, включаючи розвиток медіаграмотності, удосконалення державної політики у сфері регулювання цифрового простору та формування відповідального цифрового громадянства. Проаналізовано роль освіти, державних інституцій і громадських ініціатив у створенні безпечного та прозорого інформаційного середовища. Особливе місце відведено обґрунтуванню того, що сучасна соціалізація нерозривно пов’язана з включенням особистості в цифровий простір: саме цифрові медіа стають ключовою платформою формування політичної активності, соціальних зв’язків і ціннісних орієнтацій. Розглянуто перспективи розвитку цифрової культури, електронної демократії та механізмів підтримки відповідального користування цифровими технологіями як стратегічних чинників підвищення політичної свідомості громадян. За результатами дослідження встановлено, що сучасні цифрові медіа стали одним із ключових чинників політичної соціалізації громадян в Україні, істотно змінюючи традиційні механізми формування політичних знань, переконань і моделей поведінки. Виявлено, що соціальні мережі, онлайн-медіа, блогери та цифрові спільноти формують нові форми політичної комунікації, які характеризуються високою швидкістю поширення інформації, емоційністю, персоніфікацією та можливістю горизонтальної взаємодії між користувачами. Аналіз також показав, що молодь є найбільш чутливою до цифрових впливів, оскільки саме онлайн середовище для неї є основним джерелом політичної інформації. Водночас дослідження засвідчує як потенціал цифрових медіа для підвищення політичної активності та громадянської участі, так і ризики, пов’язані з маніпуляціями, дезінформацією та формуванням політичних упереджень. Одержані результати можуть бути використані для удосконалення державної політики у сфері медіаграмотності, розробки освітніх програм із формування критичного мислення та відповідального цифрового громадянства, а також для підвищення ефективності громадських ініціатив, спрямованих на протидію інформаційним маніпуляціям і фейкам. Вони можуть слугувати основою для створення рекомендацій щодо оптимізації взаємодії громадян із цифровими медіа, а також для практичної роботи органів влади, політичних партій і медіаплатформ у напрямі прозорої та етичної політичної комунікації. Результати також можуть бути корисними у подальших наукових дослідженнях, які стосуються політичної поведінки, цифрової демократії та розвитку політичної культури українського суспільства.Документ Формування іміджу політичного лідера засобами PR-технологій: український контекст(Хмельницький національний університет, 2025) Величков, Олександр ІгоровичОб'єкт дослідження: імідж політичного лідера. Предмет дослідження: комплекс PR-інструментів, медіа-стратегій та технологій, що використовуються для формування, підтримки та трансформації іміджу політичного лідера, зокрема Президента України Володимира Зеленського у передвиборчий період (2019 р.) та в умовах повномасштабної війни (з 2022 р.). У першому розділі роботи розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження іміджу. У другому розділі висвітлено основні технології, методи та стратегії конструювання політичного іміджу. Здійснено аналіз технік моделювання образу (позиціонування, візуалізація, використання архетипів) та доведено ключову роль Public Relations (PR) як цілісної, стратегічної системи управління іміджем у політичних комунікаціях. У третьому розділі узагальнено застосування PR-інструментів для формування іміджу політичного лідера в сучасній Україні на прикладі В. Зеленського. Проаналізовано гібридну медіа-стратегію (трансфер образу через телебачення, технології "Pull"), ефективність діджитал-PR (мікротаргетування, UGC) та кардинальну трансформацію його іміджу (від "антисистемного" до "Верховного Головнокомандувача") в умовах повномасштабної війни. За результатами дослідження встановлено, що ефективне формування та підтримка іміджу політичного лідера забезпечується гібридним синтезом традиційних (для масового охоплення) та діджитал-технологій (для мікротаргетування), при цьому візуальний компонент та телебачення зберігає вирішальне значення. Успіх у кризових умовах вимагає стратегічної, архетипової трансформації образу, як це продемонстрував В. Зеленський, перейшовши від "антисистемного політика" до "Верховного Головнокомандувача" за допомогою мілітарі-стилю та автентичної комунікації, що стало критичним фактором для збереження високого рівня легітимності. Одержані результати можуть бути використані для практичного застосування у сфері політичного консалтингу та кризової комунікації. Зокрема, для розробки PR-стратегій та управління репутацією в умовах високої суспільної недовіри та інформаційної нестабільності, а також для адаптації образу відповідно до актуальних викликів часу.Документ Протистояння російській агресії як чинник пришвидшення процесу формування української політичної нації(Хмельницький національний університет, 2025) Блонський, Тарас ВасильовичОб’єктом дослідження є процес формування української політичної нації у контексті суспільних трансформацій. Предметом дослідження є вплив російської агресії на політичну консолідацію українського суспільства та прискорення процесу формування української політичної нації. За результатами дослідження проаналізовано комплекс соціальних, політичних та інституційних чинників, які вплинули на прискорення формування української політичної нації в умовах російської агресії. Розкрито механізми консолідації суспільства, посилення громадянської та європейської ідентичності, трансформації інформаційного й культурного простору, активізації волонтерського та громадянського руху, формування стійких практик солідарності, а також окреслено довгострокові наслідки цих процесів для розвитку держави та її політичної суб’єктності.Документ Відеоігри як інструмент політичної пропаганди(Хмельницький національний університет, 2025) Нижник, Денис СергійовичОб’єкт дослідження: відеоігри як соціально-культурний феномен сучасності. Предмет дослідження: механізми, стратегії та ефективність використання відеоігор як інструменту політичної пропаганди. У першому розділі роботи розглянуто відеоігри як новітній канал політичної соціалізації. Проаналізовано еволюцію медіуму від інструменту розваги до засобу комунікації, деконструйовано механізми трансляції цінностей через наратив, механіки та сетинг, а також визначено роль інтерактивності та агентності у формуванні політичних переконань гравця. У другому розділі висвітлено основні моделі політичного впливу через ігри. Здійснено порівняльний аналіз експліцитної (прямої) пропаганди на прикладі державних замовлень, імпліцитної (прихованої) ідеології в комерційних блокбастерах та феномену «гри як критики» (контрпропаганди), що використовує ігровий досвід для деконструкції тоталітарних та мілітаристських наративів. У третьому розділі досліджено політичну ефективність відеоігор. На основі теорії рецепції та емпіричних даних проаналізовано особливості сприйняття пропаганди аудиторією, доведено перевагу «м’якої сили» над прямою агітацією. Розглянуто роль відеоігор у російсько-українській війні як оперативного домену конфлікту та окреслено футурологічні ризики використання штучного інтелекту й метавсесвітів у когнітивних війнах. За результатами дослідження встановлено, що відеоігри є еволюційно вищою формою політичної комунікації порівняно з традиційними медіа, оскільки замінюють пасивне споживання інформації на активне проживання досвіду. Найефективнішою є імпліцитна модель пропаганди, яка уникає психологічного опору аудиторії. Також виявлено, що ігрові платформи стали повноцінним полем битви, де відбуваються процеси вербування, шпигунства та культурної дипломатії.Документ Боротьба за прихильність електорату засобами інформаційних технологій(Хмельницький національний університет, 2025) Приймак, Денис ОлександровичОб’єктом дослідження є процес взаємодії політичних суб’єктів із населенням у цифровому середовищі, спрямований на формування та зміну електоральних настроїв. Предметом дослідження є інформаційні технології та цифрові інструменти, що застосовуються для залучення, впливу та мобілізації виборців у межах виборчих кампаній. За результатами дослідження проаналізовано теоретичні та практичні аспекти застосування інформаційних технологій у боротьбі за прихильність електорату; визначено механізми цифрової політичної комунікації; досліджено роль соціальних мереж, алгоритмів та Big Data у процесах формування громадської думки; охарактеризовано ризики дезінформації, маніпуляцій та інтернет-пропаганди; узагальнено сучасні практичні кейси застосування цифрових технологій у виборчих кампаніях. Одержані результати можуть бути використані у практиці політичних комунікацій, розробці виборчих стратегій, удосконаленні методів цифрової взаємодії з електоратом, у діяльності аналітичних центрів, а також у навчальному процесі з дисциплін політологічного та медіакомунікаційного спрямування.