PCS - 2025 рік

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 40 з 74
  • Документ
    Популярність легкої атлетики в умовах воєнного стану
    (Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Олег; Kvasnytsya, Oleh
    Легка атлетика традиційно є однією з базових та найбільш масових спортивних дисциплін, що відіграє важливу роль у фізичному розвитку молоді й становленні спортивної культури. Проте сучасні соціальні та інформаційні трансформації, а також зниження рівня рухової активності серед молодого покоління призводять до поступового зменшення інтересу до цього виду спорту. Особливої актуальності проблема набуває в умовах воєнного стану в Україні, коли психологічні, соціальні та інфраструктурні чинники істотно впливають на спортивні вподобання студентської молоді. Представлено результати анкетування здобувачів вищої освіти щодо рівня їхнього інтересу до легкої атлетики, частоти перегляду змагань, впливу воєнного стану та чинників, що визначають мотиваційні установки. Окрему увагу приділено аналізу динаміки онлайн-пошукової активності за даними Google Trends у 2021–2025 роках, що дозволяє оцінити загальні цифрові тенденції популярності легкої атлетики в Україні та світі. Отримані результати демонструють, що попри загальне зниження інтересу серед частини молоді, зберігається сегмент студентів із стабільною або зростаючою мотивацією, що підкреслює потенціал цього виду спорту як засобу психологічної підтримки й особистісного розвитку у кризових умовах. Дослідження формує аналітичну основу для подальших наукових робіт та розроблення стратегій популяризації легкої атлетики в період воєнного стану та післявоєнного відновлення.
  • Документ
    Синкопальні стани в практиці фізичного терапевта у пацієнтів похилого віку
    (Хмельницький національний університет, 2025) Страколист, Ганна; Богдановська, Надія; Майструк, Микола; Strakolyst, Anna; Bohdanovska, Nadiya; Maistruk, Mykola
    У науковій роботі опрацьовані вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, інтернет-ресурси з обраної проблематики дослідження, що дозволило обґрунтувати актуальність дослідження. Аналіз та узагальнення наукової інформації з теми дослідження показав, що синкопе є серйозною медичною проблемою з можливими наслідками травматизму. До непритомності призводять зниження системного артеріального тиску та наступна глобальна гіпоперфузія головного мозку. Ауторегуляція мозкового кровотоку полягає у міогенному механізмі вазоконстрикції та вазодилятації судин у відповідь на коливання тиску. Чинником, що визначає відносно постійний рівень мозкового кровотоку, є зміна діаметра судин. У осіб похилого віку атеросклеротичні зміни судин призводять до зростання їх жорсткості, особливо arteria carotis та зниження тонусу блукаючого нерва, що обумовлює більшість випадків синкопе. Відповідно до мети дослідження було розглянуто типи синкопе, синкопе осіб похилого віку та заходи щодо усунення безпосередньої загрози життю пацієнта під час фізіотерапевтичного втручання в рамках знань і компетенцій професійної діяльності фізичного терапевта. Було рекомендовано подальшій фізіотерапевтичний менеджмент пацієнтів похилого віку з синкопе проводити після комплексної геріатричної оцінки.
  • Документ
    Залежність техніки виконання рухів від антропометричних даних спортсмена на прикладі веслування на каное
    (Хмельницький національний університет, 2025) Солтик, Олександр; Soltyk, Oleksandr
    В статті проведено дослідження залежності біомеханіки рухових дій від тілобудови спортсменів з різних видів спорту. Наведено чисельні приклади того, як морфологічні особливості спортсменів, в тому числі антропометричні показники, впливають на спосіб виконання технічних елементів, що у підсумку впливає на змагальний результат. Розглянуто особливості впливу тілобудови на біомеханічні дії спортсменів у таких видах спорту, як легка атлетика (бігові вправи, метання, стрибки у довжину), важка атлетика, пауерліфтинг, плавання. Особлива увага визначення впливу тілобудови на біомеханічну схем руху розглянуто на прикладі веслування на каное. Основний акцент наших досліджень, спрямовано на дослідження хвату весла, та його впливу на змагальну діяльність. Серед методів отримання емпіричних даних було використано метод інтерв’ювання провідних спортсменів, які досягли видатних успіхів у веслуванні на каное. Зокрема наголошено на важливості такого уміння як регулювання хвату весла, зменшення або збільшення в залежності від особливостей проходження дистанції, тактики проведення змагальної боротьби. Також наголошено що із шириною хвату весла тісно пов’язано формування такого відчуття, як відчуття води.
  • Документ
    Інноваційні методи навчання управлінським компетентностям у міжнародній логістиці
    (Хмельницький національний університет, 2025) Опанасюк, Олександр; Лихогод, Олександр; Opanasiuk, Oleksandr; Lykhogod, Oleksandr
    У статті висвітлено тенденції сучасного розвитку логістики, що характеризується стрімкими змінами, обумовленими глобалізаційними процесами, швидким впровадженням технологічних інновацій та появою нових бізнес-моделей. У цьому контексті акцентується увага на важливості формування управлінських компетентностей у майбутніх фахівців, адже інноваційні підходи до освіти стають ключовими для підготовки висококваліфікованих кадрів, здатних ефективно адаптуватися до мінливих умов ринку. Огляд наукових досліджень засвідчує зростаючий інтерес до впровадження новітніх освітніх методик, спрямованих на розвиток управлінських навичок у сфері міжнародної логістики. Сучасна економічна ситуація диктує необхідність перегляду стандартів професійної підготовки, аби відповідати актуальним вимогам ринку. Основними напрямами розвитку в цій галузі є застосування компетентнісного підходу, використання інноваційних технологій у процесі навчання і створення багаторівневих систем професійної освіти. У статті також розглядаються інноваційні підходи в педагогіці як оновлення процесів навчання через інтеграцію сучасних технологій для підвищення якості освітнього процесу. Впровадження таких методів стимулює розвиток творчих, аналітичних та управлінських здібностей у студентів. Серед інноваційних методик виділяються використання портфоліо, проблемно-орієнтованого та проєктного навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності й розвитку критичного мислення. Суттєву увагу приділено інтеграції цифрових технологій у навчальний процес, які забезпечують доступ до якісних освітніх матеріалів та сприяють міжнародній співпраці. Використання цифрових платформ відкриває можливості для впровадження індивідуалізованих навчальних програм, які відповідають потребам кожного студента. Таким чином, впровадження інноваційних підходів і цифрових технологій у процес підготовки фахівців у сфері міжнародної логістики є визначальним чинником для їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці. Це сприяє підвищенню ефективності навчання та адаптації до вимог глобального середовища.
  • Документ
    Гігієнічна оцінка харчування спортсменів підлітків у спортивному закладі
    (Хмельницький національний університет, 2025) Флерчук, Віктор; Flerchuk, Viktor
    Забезпечення дітей та підлітків якісним харчуванням, що відповідає фізіологічним потребам організму в період інтенсивного росту, розвитку та формування здоров'я, залишається актуальним, особливо в закритих навчальних закладах. Метою дослідження було вивчення особливостей харчування спортивного ліцею та його гігієнічної оцінки. Харчування спортивного ліцею було досліджено на основі аналізу щоденних меню. Було проведено аналіз щоденного набору продуктів харчування та якісного складу розглянутих меню, а також хімічного складу та калорійності щоденного раціону. Встановлено, що харчування спортсменів належить до організованого типу регульованого харчування і здійснюється відповідно до внутрішніх ліцейних стандартів, значно перевищуючи (на 20-40%) за всіма показниками (як за вмістом поживних речовин, так і за енергетичною цінністю) діючі гігієнічні норми для відповідної вікової групи. Також показано розбіжність між фактичним і нормативним співвідношенням білків: жирів: вуглеводів з точки зору енергетичної цінності раціону. надмірне вживання харчових речовин, зокрема, білків і вуглеводів, супроводжується підвищеною енергоємністю раціону і порушенням співвідношення Б: Ж: В за енергетичною цінністю. З отриманих матеріалів видно, що енергетична цінність добового раціону у спортсменів-підлітків була на рівні 4287,83±205,31 ккал і перевищувала вікову рекомендовану норму на 30,71%. У зв'язку з цим, фактичне харчування спортсменів характеризується дисбалансом у надходженні основних харчових речовин і переважанням вуглеводів, що може призводити до порушення їх засвоєння і метаболізму, а потім до формування факторів ризику надмірної ваги, та ожиріння з подальшим розвитком відповідних патологій (захворювання серцево-судинної та ендокринної системи, опорно-рухового апарату. За результатами дослідження харчування спортсменів ліцею можна охарактеризувати як надмірне та незбалансоване. Результати дослідження лягли в основу розробки рекомендацій щодо коригування харчування юних спортсменів відповідно до існуючих гігієнічних норм, встановлених з урахуванням фізіологічних потреб підліткового організму.
  • Документ
    Формування технічної підготовленості юних баскетболістів на початковому етапі з урахуванням оздоровчої спрямованості рухової активності
    (Хмельницький національний університет, 2025) Чопик, Тетяна; Модіна, Ірина; Chopyk, Tetianа; Modina, Iryna
    У статті розглянуто проблему формування технічної підготовленості юних баскетболістів на початковому етапі спортивної підготовки з урахуванням оздоровчої спрямованості рухової активності. Метою дослідження було обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики симетричного навчання технічним елементам гри в баскетбол у дітей молодшого шкільного віку. У процесі педагогічного експерименту застосовувалися комплексні методи дослідження, що включали педагогічне спостереження, тестування рівня технічної підготовленості та методи математичної статистики. Навчально-тренувальний процес будувався на поєднанні ігрових, спеціально-підготовчих і загальнорозвивальних вправ із використанням спрощених ігрових ситуацій та додаткового обладнання. Результати дослідження засвідчили достовірне покращення показників ведення м’яча, передач, кидків у русі та виконання комбінованих вправ як домінантною, так і недомінантною рукою. Отримані дані підтверджують ефективність запропонованої методики та доцільність її використання у навчальнотренувальному процесі юних баскетболістів з метою підвищення рівня технічної підготовленості й забезпечення оздоровчого ефекту занять.
  • Документ
    Систематизація компонентів періодизації реабілітаційного процесу та програм терапевтичних сесій
    (Хмельницький національний університет, 2025) Білий, Володимир; Bilyi, Volodymyr
    У статті представлено результати дослідження щодо систематизації компонентів періодизації реабілітаційного процесу. На основі аналізу нормативно-правової бази та наукової літератури виявлено методичний розрив між стратегічним плануванням та практичною реалізацією втручань. Обґрунтовано необхідність впровадження періодизації як інструменту тактичного планування, що дозволяє узгодити індивідуальний реабілітаційний план та програму терапії. У роботі деталізовано понятійний апарат періодизації: період визначено як часову характеристику, а етап – як методичну характеристику, що детермінується конкретними терапевтичними завданнями. Систематизовано ключові компоненти планування періодизації, зокрема періоди, етапи, обсяги, ступінь участі пацієнта, рівень навантаження та рухові режими. Запропоновано цілісну модель періодизації реабілітаційного процесу. Наукова новизна полягає у розробці системного підходу до формування індивідуальних програм реабілітації на основі методично обґрунтованої періодизації
  • Документ
    Симуляційні окуляри для демонстрації порушень зору у підготовці ерготерапевтів: освітній потенціал та практичне застосування
    (Хмельницький національний університет, 2025) Кривов’яз, Сергій; Kryvoviaz, Serhii
    У статті розглянуто використання симуляційних окулярів як інноваційного навчального інструменту для підготовки ерготерапевтів до роботи з пацієнтами, які мають порушення зору. Проаналізовано основні типи порушень зору, що можуть бути змодельовані за допомогою симуляційних окулярів: зниження гостроти зору (катаракта, міопія, діабетична ретинопатія), втрата центрального зору (макулодистрофія), втрата периферичного зору (глаукома, пігментний ретиніт) та геміанопсії внаслідок неврологічних порушень. Обґрунтовано важливість емпіричного навчання для формування емпатії та розуміння повсякденних труднощів пацієнтів із порушеннями зору. Представлено класифікацію реабілітаційних профілів залежно від типу зорового порушення та відповідні стратегії ерготерапевтичного втручання. Розглянуто міжнародний досвід застосування симуляційних технологій в освіті та перспективи їх інтеграції в українську систему підготовки фахівців з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено педагогічні засади безпечного проведення симуляційних вправ та етичні аспекти їх використання. Запропоновано рекомендації щодо впровадження симуляційних окулярів у навчальні програми підготовки ерготерапевтів в Україні
  • Документ
    Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту в кризових умовах: оглядово-аналітичне дослідження
    (Хмельницький національний університет, 2025) Базильчук, Олег; Базильчук, Віра; Ківерник, Олександр; Bazylchuk, Oleg; Bazylchuk, Vira; Kivernyk, Oleksandr
    Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна в Україні спричинили взаємопов’язані кризи, що істотно вплинули на громадське здоров’я, доступність і структуру фізичної активності, функціонування освітнього сектору та стабільність спортивних систем. Поєднання тривалих карантинних обмежень, вимушеної ізоляції та воєнних загроз різко змінило поведінкові моделі населення, зумовило зниження рівня рухової активності, погіршення психофізичного стану молоді й дорослих та порушило траєкторії спортивної підготовки на всіх рівнях. У цьому контексті метою дослідження є узагальнення сучасних емпіричних даних, систематичних оглядів і нормативно-аналітичних документів з метою окреслення ключових наслідків пандемічних і воєнних факторів для фізичної культури, масового та елітного спорту в Україні, а також формування рекомендацій щодо відновлення та підвищення стійкості галузі. Отримані результати свідчать про значне зниження загальної фізичної активності та зростання малорухливої поведінки під час пандемічних локдаунів, що супроводжувалося погіршенням соматичного та психоемоційного стану дітей, підлітків і студентської молоді. Подальші воєнні події посилили ці тенденції: було пошкоджено або втрачено значну частину спортивної інфраструктури, порушено роботу освітніх закладів, припинено діяльність спортивних секцій, відбулося масове переміщення населення, а тренери й медичний персонал зіткнулися з труднощами доступу до ресурсів і стабільної роботи. У спортсменів різного рівня спостерігаються тривалі розриви у тренувальних циклах, порушення календаря змагань та підвищене психоемоційне навантаження, що створює ризики для втрати результативності та зниження конкурентоспроможності. Узагальнення даних вказує на необхідність впровадження комплексної стратегії відновлення: оперативного забезпечення доступних і безпечних місць для занять фізичною активністю, створення гібридних та цифрових форматів фізичної культури для дітей і молоді, розвитку програм психологічної підтримки осіб, що пережили травматичні події, та системної допомоги елітним спортсменам, зокрема через міжнародні тренувальні центри та підтримку стипендіальних програм. Довгостроковий розвиток галузі потребує узгодження національних політик зі стратегічними рекомендаціями ВООЗ щодо фізичної активності, міжсекторальної координації, сталого фінансування та створення національних систем моніторингу рухової активності й фізичної підготовленості населення.
  • Документ
    Бокс як альтернатива навчальним заняттям з фізичного виховання студентів
    (Хмельницький національний університет, 2025) Бугайов, Максим; Бугайов, Нікіта; Buhaiov, Maksym; Buhaiov, Nikita
    Стаття присвячена ґрунтовному теоретичному аналізу можливостей використання засобів боксу як альтернативної форми навчальних занять з фізичного виховання студентської молоді у закладах вищої освіти. У сучасних умовах реформування системи вищої освіти, зростання навчального навантаження, гіподинамії та зниження рівня здоров’я студентів актуалізується пошук ефективних, мотиваційно привабливих та функціонально доцільних засобів фізичного виховання. Бокс розглядається як універсальний вид рухової активності, що поєднує розвиток фізичних, психофізіологічних та морально-вольових якостей. У статті узагальнено дані сучасних наукових досліджень щодо фізичної підготовленості студентів, рівня їх рухової активності та мотивації до занять фізичною культурою. Обґрунтовано необхідність впровадження спортивноорієнтованого підходу з використанням засобів боксу в освітньому процесі. Проаналізовано навчальні та авторські програми з боксу, визначено їхні сильні сторони й обмеження щодо застосування в неспеціалізованих ЗВО. Особливу увагу приділено ґендерно диференційованому підходу до організації занять, урахуванню фізіологічних особливостей жіночого організму, зокрема фаз менструального циклу. Доведено доцільність використання ігрових та умовно-контактних методів навчання з метою підвищення безпеки, емоційної залученості та ефективності освітнього процесу.
  • Документ
    Фізіологічні механізми розвитку юних спортсменів у дитячоюнацькому спорті
    (Хмельницький національний університет, 2025) Павлюк, Євген; Павлюк, Оксана; Олійник, Костянтин; Pavlyuk Yevgen, , Oliinyk Kostiantyn; Pavliuk, Oksana; Oliinyk, Kostiantyn
    Сучасний дитячо-юнацький спорт виступає одним із найважливіших компонентів фізичного розвитку молодого покоління та є фундаментом для формування майбутнього спортивного резерву країни. Упродовж дитячого та підліткового віку організм перебуває у фазі активного росту, диференціації тканин і вдосконалення функціональних систем, що створює особливі умови для впливу фізичних навантажень. Саме в цей період спостерігаються значні зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, нервової, ендокринної та опорно-рухової систем, які визначають динаміку розвитку фізичних якостей та адаптаційного потенціалу. Особливої ваги набувають питання розроблення тренувальних програм з урахуванням біологічного віку, індивідуальних темпів організму, що росте та природних закономірностей розвитку фізичних якостей. Дослідження цієї проблематики сприяє підвищенню якості спортивної підготовки, збереженню здоров’я дітей і підлітків, а також формуванню підґрунтя для їх подальших досягнень у спорті вищих досягнень. Таким чином, актуальність обраної теми зумовлена необхідністю наукового обґрунтування фізіологічних механізмів розвитку юних спортсменів у дитячоюнацькому спорті. Метою статті є дослідження та обговорення фізіологічних механізмів розвитку юних спортсменів у дитячоюнацькому спорті. Порівняльний аналіз досліджень дозволяє виділити кілька концептуальних ліній. Перша – домінування нейром’язових адаптацій як початкового і провідного механізму тренувальної відповіді у дітей. Праці K. Legerlotz, U. Granacher та А. Birat підтверджують, що саме удосконалення нервової регуляції є головним чинником приросту сили та продуктивності до моменту гормональної зрілості. Друга лінія – критична роль біологічного віку. Праці S. Tumkur Anil Kumar, S. Enomoto і N. Kanbur демонструють, що скорочення чи інтенсифікація тренувальних ефектів тісно пов’язані з етапами росту, структурними змінами тканин і гормональною активацією. Третя – важливість моніторингу стану спортсмена, що особливо підкреслено у роботі A. Nimmerichter. Це свідчить про трансформацію підходів від «однакових програм для всіх» до персоніфікованих моделей тренування. Узагальнюючи, можна стверджувати, що сучасні дослідження переорієнтовують дитячо-юнацький спорт у бік доказовості та фізіологічного обґрунтування навчально-тренувального процесу. Автори наголошують на тому, що ефективність спортивного тренування визначається поєднанням таких чинників, як нейром’язовий розвиток, гормональні зміни, стан кістково-м’язової системи, тривалість тренувального впливу, індивідуальні особливості росту та адекватність моніторингу навантажень. Такий підхід демонструє переваги поєднання медико-біологічних наук і тренувальної практики, формуючи основу для безпечного та результативного спортивного розвитку дітей. У ході дослідження встановлено, що фізіологічний розвиток юних спортсменів є багатовекторним процесом, який визначається взаємодією біологічного дозрівання, тренувального впливу та адаптаційних механізмів організму. Найбільш значущими компонентами прогресу у дитячо-юнацькому спорті є формування нейром’язової регуляції, структурні зміни опорно-рухового апарату та гормональні перебудови, які визначають індивідуальні траєкторії спортивного становлення. Дослідження підтверджує, що успішність спортивного розвитку юних спортсменів визначається не лише тренувальною інтенсивністю, а передусім її відповідністю біологічному віку, адаптаційним можливостям та структурним особливостям організму, що росте. Розуміння фізіологічних механізмів розвитку є фундаментом для науково обґрунтованих підходів до тренувального процесу, спрямованих на досягнення високих результатів і збереження здоров’я молоді.
  • Документ
    Використання амінокислот та амінокислотних комплексів у спортивному харчуванні
    (Хмельницький національний університет, 2025) Білецька, Галина; Квасниця, Ірина; Biletska, Halyna; Kvasnytsia, Iryna
    У статті висвітлено переваги і недоліки амінокислот та амінокислотних комплексів, що використовуються в спортивному харчуванні. Обґрунтовано, що амінокислоти не лише беруть участь у синтезі білків організму людини, але й покращують метаболізм, забезпечують енергетичні потреби організму, сприяють набору м’язової маси, активізують кровообіг, підсилюють імунітет, позитивно впливають на синтез гормонів, знижують рівень втоми і підвищують витривалість організму, прискорюють процеси відновлення м’язів й організму в цілому після фізичних навантажень. Амінокислоти та амінокислотні комплекси швидше засвоюються організмом, порівняно з білками їжі, за рахунок спортивного харчування з вмістом цих компонентів можна суттєво зменшити кількість повноцінного білка в харчовому раціоні та об’єми спожитої їжі. З’ясовано, що амінокислотні комплекси мають переваги порівняно з вільними амінокислотами, зокрема вони не подразнюють слизові оболонки травного тракту і є збалансованими за своїм складом. Обґрунтовано, що основним недоліком використання амінокислот та амінокислотних комплексів у спортивному харчуванні є збільшення кількості азотовмісних продуктів білкового обміну, утилізація яких зумовлює надмірне навантаження на печінку і нирки, може призвести до порушень роботи цих органів і погіршення стану здоров’я. Рекомендовано підбирати амінокислоти та амінокислотні комплекси таким чином, щоб вони доповнювали раціон харчування спортсменів і забезпечували високу працездатність організму, не здійснюючи негативно впливу на стан здоров’я. З’ясовано, що одним із показників якості амінокислотних комплексів є вміст незамінних амінокислот. Встановлено, що на ринку спортивного харчування представлені амінокислотні комплекси збалансовані на вмістом незамінних амінокислот і продукти, що містять одну чи декілька незамінних амінокислот.
  • Документ
    Розвиток кануполо як спортивної дисципліни: педагогічні аспекти та перспективи професійної підготовки тренерів в Україні
    (Хмельницький національний університет, 2025) Ломака, Олексій; Lomaka, Oleksii
    Стаття присвячена дослідженню педагогічних аспектів розвитку кануполо як спортивної дисципліни та проблем професійної підготовки тренерів-викладачів в Україні. Розглянуто специфіку кануполо як командного водного виду спорту, що поєднує веслування на каяках з технікою володіння м'ячем та тактичною грою, що висуває особливі вимоги до педагогічної організації навчально-тренувального процесу. Охарактеризовано педагогічні засади багаторічної підготовки кануполістів через систему послідовних етапів: початкова підготовка, базова підготовка, спеціалізована підготовка та підготовка до вищої спортивної майстерності. Визначено структуру та педагогічний зміст основних видів спортивної підготовки: фізичної, технічної, тактичної, психологічної та теоретичної. Встановлено педагогічні особливості навчання техніки веслування та володіння м'ячем, що визначаються необхідністю одночасного формування веслувальних навичок та ігрових умінь командної взаємодії. Доведено, що веслувальна техніка в кануполо має суттєві відмінності порівняно з класичним веслуванням на байдарках, що потребує від тренера-викладача володіння специфічними педагогічними компетенціями. Представлено типові структури тренувальних занять, що демонструють методику поєднання наземної та водної підготовки. Виявлено основні проблеми професійної підготовки тренерів-викладачів з кануполо: відсутність спеціалізованих освітніх програм у вищих навчальних закладах фізкультурно-спортивного профілю, недостатність науково-методичного забезпечення, обмежені можливості підвищення педагогічної кваліфікації. Обґрунтовано роль суддівсько-інструкторської підготовки як важливої педагогічної складової професійного становлення майбутніх тренерів-викладачів. Визначено перспективні напрями: створення системи неперервної професійно-педагогічної освіти тренерів-викладачів, розробка спеціалізованих навчальних програм, розширення науково-методологічної бази викладання кануполо для залучення нових фахівців та масового поширення виду спорту серед населення України.
  • Документ
    Професійна підготовка та екологічне виховання здобувачів вищої освіти
    (Хмельницький національний університет, 2025) Нестер, Анатолій; Чоловський, Роман; Мітюк, Людмила; Nester, Anatoliy; Cholovskyi, Roman; Mitiuk, Liudmyla
    Існуюча екологічна ситуація в світі та Україні підтверджує необхідність негайної перебудови мислення кожної окремої людини і суспільства в цілому, формування екологічної свідомості та екологічної культури. Саме тому екологічна освіта фахівців і екологічне виховання мають стати пріоритетними напрямками в освітньому процесі кожної розвиненої держави. Досвід Європейських країн демонструє можливість покращення стану навколишнього природного середовища, базуючись на принципах екологічної політики держави, високому рівні екологічної культури, активній позиції суспільства в природоохоронній діяльності. Але досягнення високого рівня екологічної культури є неможливим без впровадження екологічної освіти та екологічного виховання. Особливе значення розвиткові екологічної освіти й культури надається в усьому світі останніми роками, коли стало очевидно, що одними з головних причин невиконання ухвал міжнародних екологічних форумів, угод і конвенцій з охорони природи є саме низька екологічна культура більшості населення планети, низький рівень екологічної освіти й свідомості, зокрема осіб, які приймають важливі рішення. У розвинених державах розроблені та вдосконалюються різні програми й концепції розвитку екологічної освіти, програми й плани підготовки спеціалістів-екологів сучасного рівня. Буквально за кілька останніх років видано багато посібників і підручників, науково-популярної й публіцистичної літератури, знято фільми й розроблено рекомендації еколого-освітнього змісту. В більшості країн світу екологія стала обов'язковою дисципліною в усіх школах і вищих закладах освіти, в багатьох вищих навчальних закладах створено кафедри або факультети екологічного профілю, проведено сотні екологічних національних і міжнародних семінарів, конференцій, з'їздів. Основною метою екологічної освіти в українській державі має стати формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності
  • Документ
    Доброченість спортивного менеджера як засіб підвищення ефективності професійної діяльності
    (Хмельницький національний університет, 2025) Дутчак, Юрій; Квасниця, Ірина; Dutchak, Yurii; Kvasnytsia, Iryna
    Ефективність управлінської діяльності, яка вимірюється співвідношенням отриманих результатів до витрачених ресурсів, тісно пов'язана не лише з професіоналізмом керівника, а й з його морально-етичними якостями. Однією з ключових чеснот, що визначає якість управління, є доброчесність. Метою дослідження є охарактеризувати зміст доброчесності спортивного менеджера та її вплив на ефективність професійної діяльності. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження, а саме: аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної літератури та Інтернет-джерел. Управлінська доброчесність є сукупністю етичних якостей, таких як чесність, справедливість, відкритість, послідовність, відповідальність, що мають прояв у поведінці особи, прозорість у прийнятті рішень, недопущення зловживання владою та справедливість у ставленні до людей. Результати дослідження довели, що доброчесність спортивного менеджера передбачає вплив на ефективність управління, що проявляється у формуванні довіри до нього, посиленні авторитету керівника(формування лідера), створенні позитивного морального клімату (мотивування працівників, зниження конфліктності, підвищення відповідальності та дисципліни) та покращенні управлінських рішень. Спортивний менеджер відіграє вирішальну роль для забезпечення чесності змагань, ефективного управління спортивними організаціями, а також виховання молодого покоління спортсменів у дусі справедливості та поваги. Доброчесність у спортивному менеджменті поряд з управлінською діяльністю забезпечує формування цінностей, які відображаються демократичні принципи у сфері фізичної культури і спорту. Результати дослідження свідчать, що доброчесність у спортивному менеджменті є не лише моральною чеснотою, а й критично важливим фактором ефективного управління. Вона сприяє формуванню довіри, підтримці колективу, покращенню морального клімату та прийняттю ефективних, справедливих рішень. У сучасному світі керівники без доброчесності втрачають не лише повагу, а й можливість бути по-справжньому ефективними.
  • Документ
    Використання технічного обладнання та інформаційного забезпечення для підвищення об’єктивності суддівства у спорті
    (Хмельницький національний університет, 2025) Солтик, Олександр; Квасниця, Олег; Антонюк, Олександр; Soltyk, Oleksandr; Kvasnytsya, Oleg; Antoniuk, Oleksandr
    В статті розглядаються питання, присвячені дослідженню використання різних технічних засобів і обладнання для забезпечення об’єктивності суддівства. Наводяться чисельні приклади такого технічного супроводу. Технологічний прогрес, інформаційно-комп’ютерні технологій значно вплинули на підвищення об’єктивність суддівства. Використання спеціальних обчислювальних систем, аналітичних систем, апаратурних комплексів в окремих видах спорту стали обов’язковою вимогою під час проведення спортивних змагань відповідного рівня. Рівень технічного забезпечення змагальної діяльності, в тому числі суддівства, обумовлений з одного боку технологічним прогресом, з іншого боку специфікою видів спорту. Переважно більш складні види спорту за обсягом ігрових моментів, наявністю технічних елементів та рухових дій, вимагають більш складної роботи суддів, що також вимагає більш якісного технічного забезпечення та використання вимірювального обладнання. За допомогою такого методу дослідження, як інтерв’ю з провідними професіоналами практиками, вдалося виявити в окремих видах спорту різні суперечливі ігрові ситуації та змагальні моменти, які вимагають від суддів приймати складні рішення. Авторами статті запропоновано низку шляхів щодо удосконалення об’єктивності суддівства за рахунок використання різних технічних засобів та вимірювального обладнання. Зокрема, окремі технічні рішення щодо удосконалення суддівства було запропоновано у волейболі, бадмінтоні, боротьбі вільній, регбі та пауерліфтингу.
  • Документ
    Факторний аналіз показників змагальної діяльності кваліфікованих гандбольних воротарів
    (Хмельницький національний університет, 2025) Базильчук, Віра; Базильчук, Олег; Поляк, Марія; Bazylchuk, Vira; Bazylchuk, Oleg; Poliak, Мariia
    У статті представлено результати факторного аналізу показників змагальної діяльності кваліфікованих гандбольних воротарів. Дослідження проведене на основі офіційних статистичних даних IHF World Championship 2025. До вибірки увійшли 10 воротарів з найвищими показниками ефективності (Save%). Для аналізу застосовано методи головних компонент (PCA) та експлораторного факторного аналізу (EFA). Отримані результати дозволили виокремити два ключові фактори: інтенсивність участі та якість виконання воротарських дій. Кореляційний аналіз показав, що найбільш тісний зв’язок спостерігається між кількістю кидків і загальною кількістю сейвів (r = 0,95), що є логічним підтвердженням взаємозалежності навантаження та результативності воротаря – чим більше атак на ворота, тим більше шансів для голкіпера здійснити відбиття. Середній рівень кореляції між ефективністю (%) та кількістю сейвів (r = 0,35). Це означає, що велика кількість відбитих кидків не завжди гарантує високий відсоток ефективності. Сейви/матч показали кращий зв’язок з ефективністю (r = 0,41), ніж загальна кількість сейвів. Це свідчить про важливість нормалізації даних на кількість ігор. Матчі мають відносно слабкий зв’язок з ефективністю (r = 0,10), що доводить якість гри воротаря важливіша за кількість проведених зустрічей. Факторна модель дозволила виділити два головних чинники, які зумовлюють успішність воротаря: компонента (ПК1) узагальнює «обсяг роботи» (кількість кидків, сейви, матчі), тоді як друга (ПК2) більшою мірою відображає «якість дій» (ефективність сейвів). Таким чином, проведене дослідження довело ефективність застосування сучасних статистичних методів (PCA та EFA) для об’єктивного аналізу змагальної діяльності воротарів. Отримані результати можуть бути використані у практиці спортивної підготовки, а також у подальших наукових роботах, спрямованих на поглиблене вивчення специфіки ігрових ролей у гандболі.
  • Документ
    Еволюційний аналіз спортивних споруд
    (Хмельницький національний університет, 2025) Дутчак, Юрій; Солтик, Олександр; Dutchak, Yurii; Soltyk, Oleksandr
    У сучасному світі фізкультура і спорт дають можливість змінити малорухливий спосіб життя людей. Фізкультура і спорт є важливим джерелом формування здорової та сильної нації, а це резерв удосконалення виробничих сил із забезпеченням високої продуктивності праці. Повноцінні заняття фізичною культурою і спортом неможливі без спеціальних засобів, якими і є спортивні споруди. Спортивні споруди різних етапів були не тільки місцем проведення фізкультурно-спортивних заходів, але і релігійно-культурними будівлями. Потребує більш глибокого аналізу можливі впливи різних історичних періодів на трансформації спортивних споруд. Метою дослідження є охарактеризувати еволюцію спортивних споруд відповідно до періодів історичного розвитку суспільства. У даному дослідженні було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження, а саме: аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної літератури та Інтернет-джерел. У античному світі спортивні споруди були не лише місцем змагань, а й культурними та соціальними центрами. Вони відображали ідеал людини того часу – поєднання сили, краси та духовності. Архітектурні шедеври античних гімнасіїв, стадіонів, амфітеатрів і терм стали основою для розвитку спортивної інфраструктури в наступні епохи. Спортивні споруди середньовіччя формувалися навколо лицарської культури і народних ігор та мали переважно військово-розважальний характер, були менш монументальними, ніж античні, але виконували важливу роль у соціалізації, вихованні та підготовці до бою. Важливою складовою розвитку фізичної культури та спорту нового часу стали спортивні споруди. Вони відображають рівень соціально-економічного розвитку суспільства, технічний прогрес, культурні цінності та масовість спорту. Якщо у Середньовіччі переважали майданчики для лицарських турнірів і народних ігор, то починаючи з XVIII ст. поступово з’являються спеціалізовані комплекси, які відповідають вимогам виду спорту. Розвиток спортивних споруд у новітньому часі характеризується поєднанням масштабності, технологічності, архітектурної унікальності та екологічності. Стадіони й арени стали не лише місцем проведення змагань, а й центрами культури, дозвілля та комунікації, виконуючи важливу соціальну й економічну роль у суспільстві.
  • Документ
    Морфометрія передньої черевної стінки та тазу у дівчат пубертатного віку
    (Хмельницький національний університет, 2025) Якименко, Олександр; Майструк, Микола; Зозуляк, Руслан; Yakymenko, Oleksandr; Maistruk, Mykola; Zozuliak, Ruslan
    Проведено дослідження морфометричних особливостей передньої черевної стінки та просторових параметрів таза у дівчат пубертатного віку з урахуванням фаз статевого дозрівання. Обстежено 112 дівчат віком 10–17 років. Морфометричні вимірювання здійснювали відповідно до міжнародних стандартів ISAK із використанням традиційної антропометрії та елементів геометричної морфометрії. Визначали соматометричні показники (зріст, масу тіла, індекс маси тіла, окружність талії, довжину кола на рівні передньоверхніх клубових остей) та просторові параметри передньої черевної стінки (лінійні дистанції й кути між ключовими анатомічними орієнтирами). Статистична обробка даних проводилася з використанням критерію Стьюдента. Результати продемонстрували достовірне зростання всіх основних показників у старшій пубертатній групі (14–17 років) порівняно з молодшою (10–13 років), що вказує на латералізацію таза та формування жіночого морфотипу. Збільшення кутів ∠SR–XP–SL та ∠SR–P–SL підтвердило відкриття тазового входу й розширення субпубіального кута як важливих анатомічних характеристик, пов’язаних з майбутньою репродуктивною функцією. Отримані дані мають практичне значення для дитячої хірургії та гінекології, оскільки дозволяють оптимізувати планування мініінвазивних втручань у дівчат пубертатного віку. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні вибірки з урахуванням регіональних та етнічних особливостей, застосуванні сучасних методів 3D-візуалізації та створенні вікових морфометричних стандартів, що сприятиме підвищенню точності діагностики й безпеки клінічних втручань.
  • Документ
    Суперечності та перспективи ранньої спортивної спеціалізації у дитячо-юнацькому спорті
    (Хмельницький національний університет, 2025) Павлюк, Євген; Сірий, Вадим; Цісар, Віктор; Pavlyuk, Yevgen; Siryi, Vadym; Tsisar, Viktor
    Розвиток сучасного спорту дедалі більше зумовлює потребу у пошуку ефективних шляхів підготовки спортсменів з раннього віку. Зростання конкуренції на міжнародному рівні та орієнтація на високі спортивні досягнення вже у юні роки призводить до активного впровадження ранньої спеціалізації у дитячо-юнацькому спорті. Такий підхід передбачає цілеспрямоване зосередження на одному виді спорту з мінімальним використанням засобів загальної фізичної підготовки та інших видів рухової активності. На перший погляд, це створює можливість для більш швидкого оволодіння техніко-тактичними навичками, підвищення спортивних результатів та формування передумов для майбутньої спортивної кар’єри. Однак, численні наукові дослідження та практичні спостереження виявляють низку суперечностей, пов’язаних із ранньою спеціалізацією. Серед основних проблем – підвищений ризик перенавантажень і травматизму опорно-рухового апарату, обмеження у розвитку координаційних здібностей, порушення пропорційності фізичного розвитку, зниження мотивації та інтересу до занять спортом унаслідок психологічного вигорання. Особливо небезпечним є те, що рання спеціалізація часто супроводжується відсутністю належного різнобічного фізичного та емоційного розвитку, що може негативно вплинути на формування особистості дитини та її майбутнє у спорті. Таким чином, виникає фундаментальна суперечність: між необхідністю досягнення швидких результатів у дитячо-юнацькому спорті та потребою у збереженні здоров’я, забезпеченні гармонійного розвитку, формуванні довготривалої працездатності та стійкої мотивації до спортивної діяльності. Аналіз сучасних досліджень свідчить, що професійна підготовка тренера-викладача у дитячо-юнацькому спорті має базуватися на інтеграції педагогічних, психологічних, медико-біологічних та інноваційних cкладових із чіткою структурою теоретичного, методологічного, практичного й рефлексивного компонентів. Розглянуто роль сім’ї та соціального оточення у формуванні спортивного середовища, а також психологічні та фізіологічні особливості підлітків, що визначають специфіку їхнього розвитку. Узагальнення міжнародних і вітчизняних досліджень засвідчує відсутність переконливих доказів користі ранньої спортивної спеціалізації для більшості видів спорту та наявність значних ризиків від підвищеної травматизації до психосоціальних проблем. Водночас акцентується необхідність профілактики перевантаження, вигорання та забезпечення гармонійного розвитку дітей і підлітків. Подальші наукові пошуки мають бути спрямовані на лонгітюдні порівняння моделей підготовки спортсменів, оптимізацію системи відбору та удосконалення освітніх програм для тренерів. Проведене дослідження засвідчило, що феномен ранньої спортивної спеціалізації у дитячо-юнацькому спорті має суперечливий характер. З одного боку, він забезпечує швидке формування спеціальних навичок та певні переваги у видах спорту з раннім піком результативності. З іншого – численні наукові факти та практичні спостереження підтверджують наявність серйозних ризиків, пов’язаних із перевантаженнями, травматизацією, порушенням пропорційності фізичного розвитку, психологічним виснаженням та зниженням мотивації. Систематизація сучасних досліджень свідчить про відсутність переконливих доказів довготривалих переваг ранньої спортивної спеціалізації для більшості видів спорту та переважання її негативних наслідків над потенційними перевагами. Отже, доцільність ранньої спортивної спеціалізації потребує критичного переосмислення, а підготовка юних спортсменів повинна ґрунтуватися на принципах різнобічності, індивідуалізації, здоров’язбереження та довготривалої перспективності. Важливим чинником виступає професійна підготовка тренера-викладача, що охоплює педагогічні, психологічні, медико-біологічні та інноваційні складові, а також тісна взаємодія з батьками й соціальним середовищем.
  • Документ
    Граматика української мови як засіб розвитку фахового мовлення здобувачів вищої освіти
    (Хмельницький національний університет, 2025) Янчишин, Анатолій; Yanchyshyn, Anatolii
    Стаття присвячена аналізу граматики української мови як ефективного засобу формування професійної мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Акцентування уваги на важливості граматики не лише як системи мовних правил, а як функціонального інструмента, що забезпечує точність, логічність і стилістичну адекватність фахового мовлення. Розглянуто історичні та сучасні наукові підходи до формування граматичної компетентності, зокрема у контексті дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», яка викладається у Хмельницькому національному університеті. Підкреслено необхідність адаптації граматичного матеріалу до професійних потреб студентів різних галузей знань, оскільки традиційна мовна підготовка не завжди враховує специфіку нефілологічних спеціальностей. У публікації представлено авторську модель навчального процесу, яка включає поетапне опанування теорії, виконання практичних граматичних вправ, їх застосування в усному та писемному мовленні, а також корекцію типових помилок. Запропонована система вправ спрямована на формування практичних навичок, необхідних для успішної фахової комунікації. Стаття підкреслює важливість комплексного підходу, що поєднує лінгвістичну теорію та комунікативну практику, сприяючи формуванню високої мовної культури майбутніх фахівців.
  • Документ
    Проблеми розвитку адаптивного бадмінтону в Україні, як фітнес технології для осіб з інвалідністю
    (Хмельницький національний університет, 2025) Огниста, Катерина; Ребрина, Анатолій; Огнистий, Андрій; Ohnysta, Kateryna; Rebryna, Anatolii; Ohnystyi, Andrii
    У статті досліджується актуальна проблема інклюзивної освіти в контексті фізичного виховання дітей з інвалідністю, з особливим акцентом на використанні адаптивного бадмінтону, як засобу фізичної реабілітації, соціальної інтеграції та розвитку особистісних якостей. Адаптивний бадмінтон розглядається як ефективна фітнес-технологія, що дозволяє дітям з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху та іншими формами інвалідності брати активну участь у фізкультурно-оздоровчому процесі, сприяючи формуванню рухових навичок, підвищенню функціональних можливостей організму та розвитку мотивації до самореалізації. З’ясувати прикладне значення і вивчити стан та можливості використання адаптивного бадмінтону (парабадмінтону) у процесі фізичного виховання дітей з інвалідністю. У дослідженні використовувалися загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація фактів наукової літератури, анкетування, методи математичної статистики. На основі результатів опитування вчителів фізичної культури з різних регіонів України проаналізовано рівень доступності спортивної інфраструктури, наявність засобів адаптації для учнів/учениць з інвалідністю, а також обізнаність педагогів щодо специфіки організації занять з такими учнями. Виявлено, що лише третина опитаних учителів проводить заняття з дітьми, які мають інвалідність, а понад 70% закладів освіти не мають належних умов для реалізації інклюзивного фізичного виховання. Особливу увагу приділено аналізу можливостей занять адаптивним бадмінтоном для різних категорій учнів/учениць, зокрема тих, хто пересувається на візках, використовує милиці або має низький зріст.
  • Документ
    Особливості тривалої експлуатації спортивних споруд
    (Хмельницький національний університет, 2025) Солтик, Олександр; Дутчак, Юрій; Soltyk, Oleksandr; Dutchak, Yurii
    В статті розглядаються питання, присвячені дослідженню особливостям експлуатації спортивних споруд. Наголошується про велике значення спортивних споруд для суспільства. Спортивні споруди відіграють важливу соціальну роль, мають виховну, культурну, суспільну та освітню функцію, мають велику економічну роль та інфраструктурну цінність. Серед головних питань, які знаходяться у центрі уваги науковців є економічна доцільність спортивних споруд, пристосованість для осіб з обмеженими функціональними можливостями, різні форми спільного утримання, зокрема кооперовані форми, дотримання норм і правил техніки безпеки під час навчально-тренувальних занять. Невирішеним є питання нерівномірного розміщення спортивних споруд по території країни, недостатнє врахування специфіки видів спорту, які культивуються в місцевих громадах та поверхневе вивчення інтересів і уподобань громадян щодо видів рухової активності та недостатнє дослідження рівня фізичної підготовленості та спортивної майстерності спортсменів. Дослідження стану спортивних споруд з тривалим терміном експлуатації дозволяє вказувати на найбільш проблемні питання, пов’язані із обігрівом споруди в холодну пору року, зношеністю покриття, погіршенням роботи дренажно-водозливної системи, застарілими та енерговитратними системами освітлення тощо. Важливою умовою продовження терміну і якості експлуатації спортивної споруди є комплексний підхід під час проведення ремонтних робіт та реконструкції. З метою раціонального розподілення фінансових витрат ремонтні роботи мають виконуватися за перспективним планом. Будівництво сучасних спортивних споруд та утримання спортивних споруд з тривалим терміном експлуатації вимагає дотримання безпекових умов експлуатації, облаштування укриттів та бомбосховищ.
  • Документ
    Анатомо-фізіологічні основи адаптації дихальної системи людини до змін функціонального стану організму
    (Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Білецька, Галина; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Biletska, Halyna
    Стаття присвячена комплексному аналізу анатомо-фізіологічних особливостей дихальної системи людини та механізмів її адаптації до змін функціонального стану організму. Дихальна система є ключовою ланкою у підтриманні гомеостазу, оскільки забезпечує газообмін між зовнішнім середовищем і клітинами, визначаючи рівень енергетичного забезпечення. Ефективність її функціонування набуває особливої актуальності в умовах підвищених енергетичних потреб організму. У роботі розглянуто морфологічні й функціональні характеристики дихальної системи, зокрема анатомічну будову легень, дихальних шляхів і дихальної мускулатури, а також особливості нейрогуморальної регуляції процесів вентиляції. Окрему увагу приділено вивченню реакцій дихальної системи на підвищений метаболічний попит, що виникає під час активізації рухової діяльності. Встановлено, що регулярні фізичні заняття є стимулом розвитку адаптаційних змін, які проявляються у збільшенні життєвої ємності легень, підвищенні сили та витривалості дихальної мускулатури, економізації дихання, удосконаленні механізмів регуляції дихальної функції. У дослідженні здійснено порівняльний аналіз показників життєвої ємності легень (VC), форсованої життєвої ємності легень (FVC) та об’єму форсованого видиху за 1 секунду (FEV1) у здобувачів вищої освіти, які не займаються спортом, та студентів, що систематично відвідують тренування з різних видів спорту. Отримані результати продемонстрували достовірно вищі значення функціональних показників у групі студентів, які займаються спортом, що підтверджує позитивний вплив систематичної рухової активності на функціональний стан дихальної системи. Незважаючи на наявні дослідження, комплексний аналіз взаємозв’язку між морфологічними характеристиками респіраторного апарату та специфікою регуляторних механізмів газообміну залишається недостатньо розкритим. Це зумовлює потребу у подальших дослідженнях, спрямованих на уточнення індивідуальних адаптаційних реакцій, удосконалення методів оцінки резервних можливостей легень і розробку практичних рекомендацій щодо оптимізації рухової активності. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання у спорті, фізичній реабілітації, профілактичній медицині та освітньому процесі. Це сприятиме підвищенню ефективності тренувальних програм, формуванню індивідуалізованих підходів до дозування фізичних навантажень, а також удосконаленню системи підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту, біології.
  • Документ
    Психологічні аспекти підготовки баскетболістів: теоретичний аналіз та практичні орієнтири
    (Хмельницький національний університет, 2025) Чопик, Тетяна; Литвинов, Іван; Дякун, Максим; Чопик, Аліна; Сhopyk, Tetiana; Lytvynov, Ivan; Diakun, Maksym; Chopyk, Alina
    У статті розглянуто психологічні чинники, які впливають на ефективність підготовки та змагальної діяльності баскетболістів. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розвитку когнітивних, емоційно-вольових і мотиваційних компонентів психологічної підготовки у спортивних іграх. Представлено модель психологічної підготовки баскетболістів, що включає чотири основні блоки: когнітивну підготовку (тренування уваги, пам’яті, прийняття рішень), емоційно-вольову стабільність (розвиток стресостійкості та впевненості), мотиваційну підтримку (формування внутрішньої та зовнішньої мотивації) та командну взаємодію (лідерство, комунікація, довіра, сумісність). Обґрунтовано важливість інтеграції психологічних методів у тренувальний процес з урахуванням специфіки амплуа гравців (розігруючий (Point Guard) це мозок команди; атакувальний захисник (Shooting Guard) це основний бомбардир, який створює моменти та реалізує кидки; легкий форвард (Small Forward) в баскетболі це універсальний гравець, який поєднує функції атаки та захисту, має швидко мислити; потужний форвард (Power Forward) – гравець, який працює під кільцем, бореться за м’яч, силова гра, підбирання; центровий (Center) – головний захисник кільця, гравець під кошиком в атаці). Підкреслено роль формування професійної компетентності майбутніх тренерів-викладачів як ключового чинника підвищення якості тренувального процесу. Надано рекомендації для тренерів щодо практичного застосування психологічних технологій у баскетболі.
  • Документ
    Формування риторичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей у професійно-орієнтованому дискурсі
    (Хмельницький національний університет, 2025) Янчишин, Анатолій; Yanchyshyn, Anatolii
    У статті досліджено формування риторичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей у контексті професійно-орієнтованого дискурсу. Актуальність теми зумовлена потребою підготовки фахівців, здатних ефективно комунікувати в усній і письмовій формах у межах професійної діяльності. Акцентовано увагу на міждисциплінарному характері риторики як науки, що поєднує мовознавчі, педагогічні, психологічні та культурологічні підходи. Проаналізовано поняття «риторична компетентність» у межах сучасної комунікативної парадигми та визначено її ключові компоненти: здатність створювати логічно завершене висловлення, дотримання етичних норм спілкування, уміння здійснювати переконливий вплив на аудиторію. Обґрунтовано важливість риторичної компетентності як складника мовленнєвої культури нефілолога. Окрему увагу приділено методичним засадам формування риторичних умінь у процесі вивчення української мови (за професійним спрямуванням). Охарактеризовано ефективні інтерактивні форми роботи (дискусії, дебати, рольові ігри, мовленнєві тренінги), які сприяють розвитку усного професійного мовлення. Подано приклади вправ, адаптованих до потреб нефілологічних спеціальностей. Зроблено висновок про доцільність цілеспрямованого формування риторичної компетентності шляхом моделювання ситуацій, наближених до реального професійного спілкування.
  • Документ
    Клієнтоорієнтовані ерготерапевтичні підходи у відновленні функціональної незалежності військовослужбовців із бойовою травмою
    (Хмельницький національний університет, 2025) Солтик, Інна; Soltyk, Inna
    Повномасштабна війна в Україні актуалізувала питання швидкої та ефективної реабілітації військовослужбовців з бойовою травмою. Успішне відновлення функціональної незалежності потребує не лише застосування сучасних методик, але й індивідуалізованого підходу до кожного пацієнта. Метою статті є аналіз та обґрунтування клієнтоорієнтованих ерготерапевтичних підходів як основи для розробки персоналізованих програм реабілітації. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, зокрема наукових публікацій, що вийшли в період 2020–2025 років. Було використано такі методи, як системний аналіз, узагальнення, порівняння та класифікація. Особлива увага приділена розгляду Канадського iнструменту оцінки виконання занять (COPM) як ключового засобу виявлення та оцінки пріоритетів пацієнта у відновленні функціональних можливостей. У результаті проведеного аналізу встановлено, що клієнтоорієнтовані підходи є найбільш ефективними у відновленні як фізичної, так і психосоціальної незалежності військовослужбовців. Визначено, що ерготерапевтичні втручання повинні бути спрямовані не тільки на відновлення втрачених функцій, а й на повернення пацієнта до значущих для нього занять. Обґрунтовано необхідність адаптації міжнародних реабілітаційних практик до національного контексту та важливості безперервного професійного розвитку для ерготерапевтів.
  • Документ
    Медико-педагогічний контроль фізіологічних показників при заняттях різними видами рухової активності
    (Хмельницький національний університет, 2025) Павлюк, Оксана; Чопик, Тетяна; Базильчук, Софія; Pavliuk, Oksana; Chopyk, Tetianа; Bazylchuk, Sofiia
    У статті розкрито теоретичні й практичні засади медико-педагогічного контролю фізіологічних показників під час занять різними видами рухової активності. Основна увага приділяється визначенню ролі контролю як структурованої системи, що забезпечує відповідність педагогічних впливів, функціонального стану організму та досягнутих результатів запланованим цілям фізичного виховання. Охарактеризовано основні види контролю: попередній, оперативний та поточний, їх завдання й особливості впровадження на різних етапах навчальнотренувального процесу. Окремо розглянуто поняття педагогічного контролю та самоконтролю, їх значення для формування індивідуальних програм фізичного виховання та забезпечення безпеки занять. Здійснено аналіз сучасних підходів до організації медико-педагогічного контролю, що базується на принципах комплексності, систематичності та об’єктивності. Описано основні методи оцінки функціонального стану серцево-судинної, дихальної, нервової та ендокринної систем, зокрема використання пульсометрії, спірометрії, функціональних проб, інтегрованих цифрових систем моніторингу. Висвітлено значення комплексного тестування для отримання інтегральної оцінки психофізіологічного стану осіб, які займаються фізичною активністю, та визначення ефективності педагогічного впливу. Особливу увагу приділено питанням організації контролю для осіб із особливими медичними потребами, необхідності адаптації стандартних методик до індивідуальних можливостей і стану здоров’я. Окреслено роль профілактики травматизму, санітарно-гігієнічного контролю та санітарно-просвітницької роботи у забезпеченні безпечного освітнього середовища. Висновки статті підкреслюють важливість впровадження сучасних технологій моніторингу та міждисциплінарного підходу для підвищення ефективності фізичного виховання та збереження здоров’я різних категорій населення.
  • Документ
    Психологічні аспекти формування готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців галузі «фізичної культури і спорту» у процесі фахової підготовки
    (Хмельницький національний університет, 2025) Чопик, Тетяна; Литвинов, Іван; Дякун, Максим; Чопик, Аліна; Chopyk, Tetianа; Lytvynov, Ivan; Diakun, Maksym; Chopyk, Alina
    У статті подано результати аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми формування готовності майбутніх фахівців галузі «Фізична культура і спорт» у ЗВО до професійної діяльності, розкрити основні поняття готовності, які розглядаються сучасною психолого-педагогічною наукою, згруповані професійні вміння майбутніх фахівців галузі «Фізичної культури і спорту» (гностичні –знання та усвідомлення, які допомагають людині ефективно розвивати свої фізичні якості, застосовувати методи тренування та вести здоровий спосіб життя; проектувальні –здатність планувати, розробляти та організовувати фізкультурно-оздоровчу діяльність з урахуванням індивідуальних можливостей, цілей і сучасних методик тренування; конструктивні – ефективно організовувати фізичну діяльність, покращувати її якість і досягати оптимальних результатів у навчальнотренувальному процесі; комунікативні – здатність ефективно взаємодіяти з учасниками спортивного процесу, мотивувати їх, передавати знання і коригувати їхню діяльність для досягнення кращих результатів; організаторські –здатність ефективно планувати, координувати та керувати фізкультурно-спортивною діяльністю, забезпечуючи її якісне проведення та досягнення поставлених цілей; оцінювальні – здатність аналізувати, контролювати та коригувати рівень фізичної підготовленості, технічної майстерності та загального стану спортсменів або учасників фізкультурних занять. Виявлена сутність та специфіка готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, визначено структуру готовності до професійної діяльності, виокремлено два основні підходи до визначення змісту поняття «готовність до діяльності» – функціональний та особистісний.
  • Документ
    Вплив занять кросфітом на формування потреби фізичного самовдосконалення в студентів закладів вищої освіти
    (Хмельницький національний університет, 2025) Антонець, Василь; Antonets, Vasyl
    У статті теоретично і експериментально обґрунтовано вплив занять кросфітом на формування потреби у фізичному самовдосконаленні студентів закладів вищої освіти. Автор звертає увагу на то, що існуюча сучасна система фізичного виховання у закладах вищої освіти має ряд недоліків, а саме навчальними програмами передбачено лише 2 години занять на тиждень для студентів молодших курсів, а для студентів старших кусів фізичне виховання організовано в вигляді факультативних занять в яких приймає участь дуже малий відсоток студентів. Діюча система фізичного виховання студентської молоді призвела до зниження масовості студентського спорту, студенти не проявляють стійкого інтересу до рухової активності і не займаються фізичною культурою самостійно. Відтак назріла потреба в упровадженні інноваційних підходів, здатних підвищити мотивацію молоді до фізичної активності і здорового способу життя. Одним із сучасних перспективних напрямів, що може слугувати таким підходом, є система високо інтенсивних функціональних кросфіт-тренувань. Автором відмічається що вітчизняними науковцями доведено позитивний вплив кросфіт-тренувань на показники фізичної підготовленості студентів та на їх ставлення до занять спортом, в той же час в своїй роботі автор зазначає, що таких досліджень поки недостатньо, зокрема з точки зору довготривалих ефектів та оптимальних методик впровадження кросфіту у вищих закладах освіти. Наше дослідження спрямоване на подальше заповнення цієї ніші – дослідження того, як саме систематичні заняття кросфітом впливають на формування внутрішньої потреби студентів займатися фізичним самовдосконаленням. У статті визначено що проведене дослідження дало змогу всебічно оцінити вплив занять кросфітом на формування потреби фізичного самовдосконалення в студентів ЗВО. Визначено що кросфіт-тренування покращують мотивацію студентів до фізкультурно-спортивної діяльності, задовольняють важливі особистісні потреби – прагнення до саморозвитку, спілкування та досягнення результату.
  • Документ
    Методи визначення одноповторного максимуму (1пм) у фітнеспрограмах силового прямування
    (Хмельницький національний університет, 2025) Антонюк, Олександр; Павлюк, Анна; Олійник, Костянтин; Antoniuk, Oleksandr; Pavliuk, Anna; Oliinyk, Kostiantyn
    Стаття присвячена актуальній проблемі визначення одноповторного максимуму (1ПМ) у фітнес-програмах силового спрямування. Ця тема набуває особливого значення в сучасних умовах, коли існує потреба у підготовці компетентних фітнес-фахівців, а фітнес-індустрія розвивається шляхом впровадження нових бізнес-моделей, таких як low-cost клуби та онлайн-фітнес-школи, де питання кваліфікації тренерів та якості послуг є критичним. Метою дослідження є аналіз та систематизація існуючих методів визначення 1ПМ, а також надання науково обґрунтованих рекомендацій фітнес-професіоналам для оптимізації тренувального процесу та мінімізації ризиків травмування клієнтів. Дослідження базується на аналізі, узагальненні та систематизації даних актуальної науково-методичної літератури, а також на порівняльному аналізі різних методів визначення 1ПМ за критеріями точності, безпеки та практичності застосування. У статті детально розглянуто прямий та непрямі методи оцінки 1ПМ (персонального максимума). Зроблено висновок, що вибір методу визначення 1ПМ фітнес-тренером має бути індивідуалізованим, враховуючи особливості клієнта, причому часто оптимальним є поєднання непрямих підходів.
  • Документ
    Інтегральна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи фізично активної студентської молоді
    (Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Кравчук, Людмила; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Kravchuk, Ludmila
    У статті подано результати дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у здобувачів вищої освіти, які систематично займаються фізичною активністю. Метою роботи було вивчення адаптаційних змін серцево-судинної системи шляхом оцінки базових фізіологічних показників (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску) та інтегрального індексу – коефіцієнта економічності (КЕ). У дослідженні взяли участь 48 студентів першого курсу чоловічої статі віком 17-19 років, які навчаються у Хмельницькому національному університеті та ведуть активний спосіб життя, що поєднує навчальні навантаження з регулярними заняттями спортом. Дослідження проводилося у стані фізіологічного спокою. Методика включала класичне вимірювання ЧСС та артеріального тиску з наступним розрахунком КЕ. Отримані результати були опрацьовані за допомогою методів математичної статистики: розраховано середні значення, стандартні відхилення та виконано класифікацію КЕ за рівнем функціональної ефективності За результатами аналізу встановлено, що середні значення показників перебувають у межах фізіологічної норми: ЧСС – 74,2 ± 9,5 уд./хв, АТсист – 118,2 ± 10,5 мм рт. ст., АТдіаст – 62,1 ± 6,7 мм рт. ст., КЕ – 8,89 ± 1,55 у.о.. Розподіл учасників за категоріями КЕ показав, що 31,3 % студентів мають високий рівень економічності серцевої діяльності (КЕ < 8,0), 45,8 % – значення в межах норми (8,0–10,0), а 22,9 % – підвищене значення КЕ (>10,0), що може свідчити про функціональне, емоційне напруження або індивідуальні особливості адаптації до фізичних навантажень. Сформовано висновок про доцільність використання КЕ як простого, доступного та чутливого показника для моніторингу функціонального стану серцево-судинної системи у фізично активної молоді. Перспективним вбачаються подальші дослідження КЕ у динаміці тренувального процесу та в поєднанні з іншими маркерами функціональної адаптації.
  • Документ
    Динаміка показників змагальної діяльності кваліфікованих гандболістів
    (Хмельницький національний університет, 2025) Базильчук, Віра; Базильчук, Олег; Bazylchuk, Vira; Bazylchuk, Oleg
    У статті на основі вивчення наукової літератури здійснено аналіз праць щодо змагальної діяльності кваліфікованих гандболістів. Зазначено, що змагальна діяльність у гандболі охоплює сукупність дій та взаємодій гравців під час офіційних ігор, спрямованих на досягнення максимального результату, перемоги команди. Для детального аналізу показників змінної кваліфікаційної діяльності гандболістів повинні враховуватися такі аспекти, як техніко-тактичні дії, фізична підготовленість, психологічна стійкість та ігрова дисципліна. З’ясовано наступні характеристики змагальної діяльності: обсяг техніко-тактичних дій, якість виконання ігрових дій (відсоток технічного браку), щільність виконання техніко-тактичних дій (відношення кількості техніко-тактичних дій до часу участі у грі), варіативність техніко-тактичних дій (відношення загальної кількості ТТД до передачам, ведення м'яча, обведення, перехопленнями, ударами по воротах). Наголошено на необхідності методики диференційованого розвитку фізичних якостей кваліфікованих гандболістів з урахуванням індивідуальних профілів їх фізичної підготовленості та моделей змагальної діяльності і фізичної підготовленості гандболістів провідних команд. Показники змагальної діяльності визначалися за загальною кількістю атак; результативністю атаки; кількістю проведених атак проти позиційного захисту; результативністю атаки проти позиційного захисту; кількістю атак з ходу; результативністю атаки з ходу; кількістю кидків з 6-метрової зони; результативністю кидків з 6-метрової зони; кількістю кидків з зони 7-9м; результативністю кидків з зони 7-9 м; кількістю підборів м’яча в нападі; кількістю 7-метрових штрафних кидків; результативністю 7-метрових штрафних кидків; кількістю пропущених м’ячів; підборі м’яча у захисті; блокування м’яча; передачі у відрив; загальною кількістю одноборств. Встановлено, що створення функціональних і техніко-тактичних передумов до виконання більшої кількості атак з ходу і їх реалізації гравцями команд збірної України є одним із реальних шляхів для підвищення ефективності їх змагальної діяльності. Високий рівень підготовленості команд-суперниць на чемпіонаті Європи, відсутність конкуренції гравцям двох українських команд у національному чемпіонаті, ускладнює процес підготовки до основних змагань європейського рівня.
  • Документ
    Анатомічна освіта у реабілітаційних науках: сучасні виклики і шляхи вдосконалення
    (Хмельницький національний університет, 2025) Романюк, Альона; Шевчук, Тетяна; Апончук, Людмила; Майструк, Микола; Кривов’яз, Сергій; Romaniuk, Alona; Shevchuk Tetiana, Tetiana; Aponchuk, Liudmyla; Maistruk, Mykola; Kryvoviaz, Serhii
    У статті здійснено комплексний метааналіз сучасного стану анатомічної освіти у сфері реабілітаційних наук, зокрема у підготовці фахівців з фізичної терапії, ерготерапії та спортивної реабілітації. Опрацьовано дослідження про ключові виклики, що постають перед традиційними підходами до викладання анатомії в умовах цифровізації, міждисциплінарної інтеграції та зростаючих клінічних вимог. Увага зосереджена на необхідності адаптації освітніх програм до потреб XXI століття, зокрема через впровадження інноваційних технологій (VR/AR, 3D-моделювання, симуляційні платформи), гейміфікаційних стратегій, blended learning та функціонально орієнтованих методик. У межах дослідження проаналізовано наукові джерела, що охоплюють емпіричні дослідження, систематичні огляди та педагогічні інтервенції, проведені у 2018–2025 роках. Виявлено, що ефективна анатомічна підготовка потребує поєднання класичних методів (дисекція, анатомічні атласи) з цифровими інструментами, що забезпечують інтерактивність, візуалізацію просторових зв’язків і клінічну релевантність знань. Особливу увагу приділено ролі викладача як міждисциплінарного фасилітатора, здатного інтегрувати анатомічні знання у клінічний контекст. Результати метааналізу свідчать про позитивний вплив мультимодальних підходів на академічну успішність, мотивацію, розвиток критичного мислення та клінічної компетентності студентів. Водночас виявлено низку проблем, зокрема нерівномірний доступ до ресурсів, нестачу педагогічної підготовки викладачів, відсутність стандартизованих критеріїв оцінювання ефективності інноваційних методик. У підсумку, автори обґрунтовують необхідність стратегічної модернізації анатомічної освіти у реабілітаційних науках на основі доказової педагогіки, цифрової трансформації, міждисциплінарного підходу та орієнтації на практичні клінічні навички. Запропоновано перспективні напрями подальших досліджень, включно з розробкою інтегрованих освітніх моделей, вивченням впливу цифрових технологій на клінічне мислення та створенням компетентнісно орієнтованих навчальних програм.
  • Документ
    Використання штучного інтелекту в спортивних іграх (на прикладі настільного тенісу)
    (Хмельницький національний університет, 2025) Брояковський, Олександр; Алєксєєв, Олександр; Ребрина, Анатолій; Broiakovskyi, Oleksandr; Alieksieiev, Oleksandr; Rebryna, Anatolii
    У сучасному світі спортивні ігри взагалі і настільний теніс зокрема перестають бути виключно засобом фізичного виховання, соматичного розвитку, виховання прикладних якостей і особистісних властивостей та зміцнення здоров’я й перетворюються на поле інтелектуальної діяльності для впровадження інноваційних технологій. Одним із найперспективніших напрямів інновацій є використання штучного інтелекту у спортивній та педагогічній діяльності тренерів, викладачів та їхніх вихованців. Штучний інтелект дедалі активніше інтегрується в процеси планування навчально-тренувальних занять, аналізу техніко-тактичних і стратегічних дій, оцінювання фізичних та розумових можливостей спортсменів та розробки індивідуальних програм їхньої спортивної підготовки. Особливо ефективним є застосування штучного інтелекту в ігрових та прикладних видах спорту, які потребують високого рівня координаційних здібностей, швидкого прийняття рішень і гнучкого тактичного та оперативного мислення, як-от у такому виді спортивних ігор, як у настільному тенісі. Сучасні інноваційні технології дозволяють створювати цифрові симуляції, використовувати відеоаналітику для глибокого аналізу та розбору спортивних ігор, розпізнавати помилки в техніці виконання рухів та прогнозувати поведінку суперників під час гри. Також штучний інтелект активно використовується у створенні віртуальних тренерів і адаптивних тренажерів, що сприяє підвищенню якості підготовки спортсменів до відповідальних змагань незалежно від їхнього рівня кваліфікації. У науковій статті детально проаналізовано сучасні підходи до інтеграції штучного інтелекту у спортивні ігри на прикладі настільного тенісу, визначено переваги та потенційні ризики використання цих інноваційних технологій, а також окреслено перспективи подальших досліджень у цьому та інших суміжних напрямах.
  • Документ
    Сучасні підходи до фізичної підготовки дітей і підлітків у спорті
    (Хмельницький національний університет, 2025) Павлюк, Євген; Ференчук, Богдан; Мельник, Максим; Pavlyuk, Yevgen; Ferenchuk, Bohdan; Melnyk, Maksym
    Актуальність теми обумовлена потребою удосконалення навчально-тренувального процесу з метою запобігання перевантаженням, травматизму та формування стійкої мотивації до занять спортом. Серед сучасних підходів особливої уваги потребує аналіз фізичної підготовки дітей і підлітків з урахуванням сенситивних періодів, що є ключовим для ефективного та безпечного формування рухових навичок і розвитку фізичних якостей у різному віці. Метою статті є дослідження та обговорення сучасних підходів до фізичної підготовки дітей і підлітків у спорті. Аналіз позитивних практик щодо сучасних підходів до фізичної підготовки дітей і підлітків у спорті підтверджує необхідність комплексного, інтегрованого та адаптивного підходу до розвитку дитячоюнацького спорту, в якому ключовими чинниками є міждисциплінарність підготовки кадрів, соціальна взаємодія, індивідуалізація тренувального процесу та впровадження сучасних методик оцінювання і розвитку фізичних якостей. Загалом, сучасні наукові підходи до фізичної підготовки дітей і підлітків засвідчують, що найвищу ефективність мають саме ті програми, які комплексно враховують вік, стать, стан здоров’я, рівень підготовленості, інтереси дитини та впроваджують інтеграцію традиційних і новітніх методик, включно з біомеханічним аналізом, функціональним моніторингом та самоконтролем. Таким чином, систематизація результатів досліджень дозволяє стверджувати, що майбутнє фізичної підготовки дітей і підлітків має ґрунтуватися на принципах індивідуалізації, наукової обґрунтованості, інноваційності та безперервного вдосконалення професійної компетентності фахівців у галузі фізичної культури і спорту. Фізичну підготовку дітей і підлітків потрібно планувати з урахуванням сенситивних періодів, щоб максимізувати ефективність і уникнути перевантаження. Такий підхід дозволяє не лише краще розвивати фізичні якості, а й формує позитивне ставлення до фізичної активності на все життя. У сучасних умовах зниження фізичної активності дітей та підлітків зумовлює необхідність удосконалення підходів до їхньої фізичної підготовки. Особливої уваги потребує врахування вікових та індивідуальних особливостей, сенситивних періодів розвитку, а також інтеграція інноваційних методик тренувань. У фізичній підготовці молоді важливе місце посідає комплексний підхід, що поєднує фізкультурні, оздоровчі, виховні та спортивні аспекти. Особливу роль відіграє професійна компетентність тренера, яка включає педагогічні, психологічні, медико-біологічні та інноваційні знання. Індивідуалізовані програми підготовки є головним фактором до ефективності. Вони мають враховувати рівень фізичної підготовленості, психоемоційний стан, фізіологічні характеристики та спортивний досвід кожної дитини. Тестування і спостереження за фізичним станом юних спортсменів повинні здійснюватися системно та комплексно. Це дозволяє об’єктивно оцінювати досягнення та планувати навантаження відповідно до можливостей спортсменів. Інтеграція сучасних засобів – зокрема, біомеханічного аналізу, технологій самоконтролю, цифрового моніторингу – є важливим чинником підвищення ефективності навчально-тренувального процесу. Потребує подальшого розвитку система відбору та навчання в дитячо-юнацькому спорті, зокрема з урахуванням специфіки виду спорту. Проведений аналітичний аналіз доводить необхідність комплексного підходу до фізичної підготовки дітей і підлітків у спорті шляхом науково обґрунтованих, адаптивних і технологічних підходів, що забезпечують як ефективність тренувального процесу, так і збереження здоров’я молодого покоління.
  • Документ
    Факторний аналіз структури фізичної підготовленості кваліфікованих гандболістів
    (Хмельницький національний університет, 2025) Базильчук, Віра; Базильчук, Олег; Bazylchuk, Vira; Bazylchuk, Oleg
    У даній роботі проведено факторний аналіз структури фізичної підготовленості кваліфікованих гандболістів на основі дослідження фізичних якостей, що безпосередньо впливають на ефективність змагальної діяльності. Основна увага приділена оцінці швидкісних якостей, спеціальної спритності, витривалості, сили, координації та гнучкості, оскільки ці компоненти є критично важливими для досягнення високих результатів у змаганнях. Результати дослідження базуються на даних гравців команд суперліги та вищої ліги національного чемпіонату України, що дозволяє врахувати специфіку підготовки професійних гандболістів високого рівня. Процес дослідження включав використання факторного аналізу для виявлення основних факторів, які визначають фізичну підготовленість гандболістів. У рамках роботи було проведено вимірювання та оцінку різних фізичних якостей, серед яких швидкість, витривалість, вибухова сила, координаційні якості та гнучкість. У результаті цього аналізу вдалося виокремити вісім основних факторів, що безпосередньо впливають на змагальну діяльність у гандболі: швидкісні якості, спеціальна спритність, швидкісна витривалість, вибухова сила, силова витривалість, загальна працездатність, координаційні якості та гнучкість. Це дозволило створити більш чітке уявлення про структурні елементи фізичної підготовленості, які повинні бути оптимізовані для досягнення високих результатів у змаганнях. Перш за все, результати дослідження підтвердили, що найбільший вплив на змагальну діяльність гандболістів мають швидкісні якості та спеціальна спритність. Це, в свою чергу, підтверджує висновки, зроблені українськими та закордонними дослідниками, які наголошують на критичній важливості швидкості та спритності для успішного виконання технічних елементів гри. Швидкість руху та здатність швидко змінювати напрямок або виконувати складні технічні елементи є критичними для високої ефективності на полі. Результати досліджень показують, що високий рівень швидкісних якостей дозволяє гравцям не лише виконувати складні маневри, але й реалізовувати тактичні задумки, що є важливим аспектом у сучасному гандболі, де швидкість дій має вирішальне значення.
  • Документ
    Настільний теніс як засіб розвитку прикладних здібностей та збільшення рухової активності
    (Хмельницький національний університет, 2025) Брояковський, Олександр; Алєксєєв, Олександр; Ребрина, Анатолій; Broiakovskyi, Oleksandr; Alieksieiev, Oleksandr; Rebryna, Anatolii
    У сучасному нестабільному світі, де більшість вихованців, учнів та студентів та осіб зрілого віку проводять значну частину часу у сидячому та іншому не руховому положенні – вдома, на навчанні, на роботі, в транспорті,на дозвіллі – питання збереження та накопичення достатнього рівня рухової активності стає надзвичайно насущним. Актуальним є і покращення показників розвитку прикладних здібностей для успішної повсякденної та професійної діяльності. Малорухливий та сидячий спосіб життя є одним із ключових факторів ризику розвитку серцево-судинних та респіраторних захворювань, ожиріння, цукрового діабету, порушень опорно-рухового апарату та психоемоційного виснаження. У зв’язку із цим особливої ваги набуває пошук таких видів рухової активності та спортивної діяльності, які поєднують доступність, безпечність, різнобічний вплив на організм і водночас мають прикладний, ігровий та мотиваційний характер. Одним із таких видів є спортивна гра, настільний теніс – динамічний, але мало травматичний вид спорту, що сприяє покращенню координації рухів, розвитку швидкості реакції, просторового мислення, концентрації уваги та загальної витривалості. Завдяки невеликому просторовому та фінансовому забезпеченню, настільний теніс доступний у закладах загальної середньої освіти, вищої освіти, дитячо-юнацьких спортивних школах, спортивних та мультиспортивних клубах і також в домашніх умовах. Цей вид фізичної активності рекомендований для осіб різного віку, зокрема дітей, учнівської та студентської молоді, людей середнього та похилого віку, як ефективний засіб профілактики гіподинамії та збереження високої якості життя. Таким чином, дослідження настільного тенісу як засобу розвитку прикладних здібностей та збільшення рухової активності є надзвичайно актуальним і перспективним у контексті популяризації здорового, активного та безпечного способу життя, фізичного виховання та загального оздоровлення населення України.
  • Документ
    Психологічна підготовка фахівців галузі фізичного виховання і спорту: теоретичні аспекти та практичне значення
    (Хмельницький національний університет, 2025) Чопик, Тетяна; Сhopyk, Tetiana
    У статті розглядаються теоретичні засади загальної та спеціальної психологічної підготовки фахівців галузі фізичного виховання і спорту як важливої складової системи навчально-тренувального процесу. Проаналізовано основні психічні якості, що формуються в процесі психологічної підготовки, а також методи їх розвитку залежно від специфіки виду спорту. Охарактеризовані основні розділи психологічної підготовки (загальні основи психологічної підготовки спортсменів; методика побудови процесу психологічної підготовки для налагодження внутрішньо особистісних відносин; відбір, орієнтація, контроль, прогнозування і керування у системі психологічної підготовки спортсменів; поза тренувальні та поза змагальні фактори у системі психологічної підготовки спортсменів). Визначено, що психологічна підготовка представляє собою процес розвитку і вдосконалення значущих проявів психіки спортсмена, які відповідають вимогам тренувальної і змагальної діяльності, це комплексний і цілеспрямований процес формування, розвитку та вдосконалення психічних якостей особистості, які необхідні для досягнення високих результатів у фізичному вихованні та спорті, що охоплює як загальні, так і спеціальні аспекти психічної діяльності, спрямовані на забезпечення ефективної навчально-тренувальної та змагальної діяльності. Охарактеризовано чотири етапи психологічної підготовки. Визначено перспективні напрями вдосконалення психологічної підготовки з урахуванням сучасних науковометодичних підходів.
  • Документ
    Міжкультурна компетентність в комунікації як особистісна риса майбутньго фахівця
    (Хмельницький національний університет, 2025) Петяк, Олена; Вишинська, Галина; Тайбасаров, Олександр; Алєксєєв, Олександр; Petiak, Olena; Vyshynska, Halyna; Taibasarov, Oleksandr; Alieksieiev, Oleksandr
    У статті представлений аналіз розвитку професійних навичок сучасного реабілітолога, які необхідні для формування його професійного світогляду та міжкультурної компетенції. Проаналізовано компетенції реабілітолога як завдання, які пов'язані з діяльністю, котрі він зможе успішно вирішувати у процесі кінезотерапії. Професія реабілітолога передбачає комунікативну взаємодію з людьми, які мають різні порушення у стані здоров'я. Найчастіше у клієнтів спостерігаються когнітивні розлади та різні порушення психоемоційного стану. Фахівці з реабілітації зазначають, що у процесі здобуття освіти вони вивчають різні прийоми комунікативної взаємодії з клієнтами, але під час роботи часто доводиться працювати з клієнтами, які є представниками різних культур, що інколи призводить до комунікативних непорозумінь. Таким чином, виникає проблема взаємодії між реабілітологом та клієнтом на міжкультурному рівні, яку необхідно вирішувати безпосередньо у процесі кінезотерапії. Компетентний спеціаліст з реабілітації повинен розуміти, що його особисті професійні риси є показником його професійної діяльності у процесі міжкультурної комунікації з клієнтом та членами його родини, а також рівнем його культури та компетентності. Міжкультурна компетентність демонструє особистісні риси фахівця з реабілітації, вона формується і проявляється не лише у процесі комунікативної взаємодії з клієнтом. Цей факт безпосередньо впливає на організацію процесу кінезотерапії на всіх рівнях взаємодії. Реабілітолог, враховуючи власну професійну діяльність, повинен бути взірцем толерантності у найрізноманітніших ситуаціях та здійснювати взаємодію з клієнтами на основі розуміння та прийняття їхніх відмінних рис, що водночас відображатиме особистісну рису реабілітолога. Метою такої комунікативної взаємодії стає формування компетентного фахівця, який здатен приймати рішення з урахуванням індивідуальних особливостей людини, яка вміє розуміти її культурну різноманітність.