Синькова, Людмила Григорівна2020-06-022020-06-022019https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/8985Проаналізовно наявні в українському мовознавстві теоретичні положення про фемінітиви. Зосереджено увагу на аналізі поняття «гендерна асиметрія мови», розглянуто стратегію фемінізації в українській мові, що полягає у використанні наявних у системі мови та творенні нових фемінітивів – іменників жіночого роду на позначення осіб жіночої статі. Здійснено аналіз лексико-семантичних груп фемінітивів, способів творення та стратифікації фемінітивів за сферою вживання. У процесі дослідження встановлено, що в українській мові існують моційні деривати з різноманітними суфіксами (-к-, -ин-, -иц-, -ниц-), які відрізняються наявністю чи відсутністю певних конотацій, що зумовлює їх розподіл за різними сферами вживання. З уваги на позамовні чинники фемінітиви виходять за межі лише розмовного стилю мовлення й стають надбанням інших стилів: публіцистичного й офіційно-ділового. Проведено соціолінгвістичне дослідження серед студентів гуманітарно-педагогічного факультету та факультету міжнародних відносин Хмельницького національного університету, яке сприяло виявленню рівня преференції респондентів щодо фемінізації в різних стилях української мови.uk035.01 Філологія. Українська мова та літературагендерна асиметрія мовистратегія фемінізаціїфемінітивимоційні дериватисоціолінгвістичне анкетуванняАнотація