Царалунга, Інна Богданівна2022-12-072022-12-072022Царалунга І. Словозмінна варіативність власних назв у церковнослов’янських пам’ятках української редакції XIV – XV ст. Студії з ономастики та етимології. 2021-2022 / відп. ред. В.П. Шульгач. Київ, 2022. С. 190-197.https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/12809Вивчення варіативності власних назв у церковнослов’янських пам’ятках української редакції, важливе для розв’язання дискусійних питань формування, хронологізації й систематизації українського церковно-писемного корпусу зокрема та для висновків про розвиток української мови загалом, стало завданням нашої наукової розвідки. У релігійних текстах XIV – XV ст. простежується тенденція до об’єднання парадигм іменників одного роду з різною основою і розвитку варіативності форм із подальшим витісненням одних флексій та зміцненням інших. Яскраві приклади формування оновленої парадигми простежуємо в родовому, давальному, орудному, місцевому, кличному відмінках однини онімів, виражених іменниками.ukцерковнослов’янські пам’ятки української редакціївласні назвиваріативністьсловозмінаСловозмінна варіативність власних назв у церковнослов’янських пам’ятках української редакції XIV – XV ст.Стаття