Ласкаво просимо до Інституційного репозитарію Хмельницького національного університету ElarKhNU!

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Ескіз
Документ
Йохна Микола Антонович. До 70-річчя від дня народження
(Хмельницький національний університет, 2026)
У покажчику представлені матеріали, які відображають життєвий і творчий шлях, науково-педагогічну діяльність доктора економічних наук, професора, професора кафедри менеджменту та адміністрування Хмельницького національного університету Миколи Антоновича Йохни. Покажчик адресований науково-педагогічним працівникам, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться наукою в Україні.
Ескіз
Документ
Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи в умовах інклюзивного навчання
(Хмельницький національний університет, 2026) Попик, Юрій; Попик, Яніна; Popyk, Yurii; Popyk, Yanina
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи в інклюзивному освітньому середовищі, що передбачає створення відповідних педагогічних передумов з метою ефективної професійної діяльності. У центрі уваги формування готовності до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, розвиток їхніх компетентностей у сфері інклюзивної освіти, а також забезпечення психологічної та медичної підтримки. Розглядаються питання організації освітнього процесу, який включає інтеграцію знань з педагогіки, психології та спеціальної методики фізичного виховання, формування толерантності та емпатії у майбутніх вчителів, використання сучасних технологій і адаптованих методів фізичного виховання, створення інклюзивного середовища, що враховує індивідуальні можливості кожної дитини. Автор акцентує увагу на необхідності комплексного підходу до підготовки педагогів, який забезпечить їхню професійну готовність працювати у школах, де навчаються діти з різними освітніми потребами і сприятиме реалізації принципів рівності та доступності освіти. Інклюзивна освіта забезпечує рівні можливості для навчання, сприяє розвитку комунікативних навичок, формує почуття приналежності та підвищує самооцінку. Водночас інклюзія виховує толерантність у суспільстві, створюючи умови для гармонійного співіснування різних соціальних груп. Інклюзивне навчання у сфері фізичної культури передбачає організацію спільних занять для дітей з різними фізичними та психічними особливостями, що забезпечує їхню інтеграцію в освітній процес. Така практика сприяє формуванню в учнів умінь співпрацювати на засадах взаємоповаги, створює умови для розвитку фізичних здібностей відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини, забезпечує соціальну адаптацію дітей з особливими освітніми потребами та водночас формує у суспільстві культуру толерантності.
Ескіз
Документ
Посилення безпеки населення в умовах воєнного стану
(Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2026-05-08) Нестер, Анатолій
Посилення безпеки населення в умовах воєнного стану вимагає комплексного підходу: модернізації укриттів, покращення систем оповіщення, навчання цивільних домедичній допомозі та алгоритмам дій при обстрілах. Ключовими є своєчасна евакуація з небезпечних зон, забезпечення продовольчої та інформаційної безпеки, а також зміцнення інженерного захисту інфраструктури.
Ескіз
Документ
Оцінка когнітивних і психомоторних функцій у пацієнтів після ішемічного інсульту залежно від термінів реабілітації з використанням комп’ютерних нейропсихофізіологічних тестів
(Хмельницький національний університет, 2026) Голяченко, Андрій; Майструк, Микола; Скрипка, Ілія; Golyachenko, Andriy; Maistruk, Mykola; Skrypka, Iliia
Мета дослідження – визначення рівня когнітивних та психомоторних функцій у пацієнтів після ішемічного інсульту з урахуванням ефективності ранньої та пізньої реабілітації. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 43 пацієнти з ішемічним інсультом, які пройшли лікування у відділенні нейреабілітації. Пацієнтів було розділено на дві групи за періодами реабілітації: рання реабілітація, що розпочалася до 30 днів із моменту госпіталізації (28 пацієнтів), та пізня реабілітація, що розпочалася після 30 днів із часу госпіталізації (15 пацієнтів). Когнітивні та психомоторні функції вимірювали у всіх пацієнтів, які брали участь у дослідженні, за допомогою системи вимірювання нейропсихофізіологічних змінних «Нейро-МВП», що включала тести для оцінки пам'яті, уваги, координації рук і очей та швидкості реакції. Вимірювання повторювали перед початком та в кінці реабілітаційного циклу. Результати. Рання реабілітація призвела до значного поліпшення більшості досліджуваних параметрів, включаючи пам'ять, увагу, швидкість мислення та точність рухів. Пізня реабілітація супроводжувалася поліпшенням результатів досліджуваних показників у меншій мірі, ніж рання реабілітація. Поліпшення часових та якісних параметрів спостерігалося в обох групах пацієнтів, які проходили ранню та пізню реабілітацію. Висновки. Рання реабілітація пацієнтів після ішемічного інсульту сприяла кращому відновленню когнітивних та психомоторних функцій, ніж пізня реабілітація.
Ескіз
Документ
Порівняння традиційних і сучасних моделей уроку фізичної культури у закладах загальної середньої освіти
(Хмельницький національний університет, 2026) Базильчук, Віра; Bazylchuk, Vira
У статті представлено порівняльний аналіз традиційної та сучасної моделей уроку фізичної культури в закладах загальної середньої освіти. Розкрито їх структурні, методичні та педагогічні відмінності, визначено переваги й недоліки кожного підходу. Проаналізовано відповідність моделей вимогам Нової української школи (НУШ). Традиційна модель розглядається як стандартизований процес передачі від учителя до учнів нормативно визначених знань, умінь і навичок, спрямований на досягнення фіксованих показників фізичної підготовленості. Для неї характерні жорстко регламентована трикомпонентна структура уроку, фронтальні форми роботи, авторитарний стиль педагогічної взаємодії та оцінювання на основі виконання встановлених нормативів. Попри організованість і керованість, такий підхід обмежує диференціацію, самостійність учнів і формування довготривалої мотивації до фізичної активності. Розкрито ключові риси традиційного підходу, що базується на нормативності, стандартизованості та домінуванні ролі вчителя як основного джерела інформації й контролю результатів. Окреслено його сильні сторони - організованість, чіткість, передбачуваність - а також недоліки, зокрема недостатній рівень диференціації, обмежені можливості для індивідуалізації та слабке формування стійкої внутрішньої мотивації до фізичної активності. Сучасна модель фізичного виховання, побудована відповідно до концепції НУШ, орієнтована на особистісний розвиток, індивідуалізацію та формування життєвих компетентностей. Вона передбачає варіативний зміст, свободу вибору видів діяльності, інтерактивні формати роботи, використання цифрових технологій і роль учителя як фасилітатора. Структура сучасного уроку включає мотиваційний, адаптивно-підготовчий, основний та рефлексивно-відновлювальний етапи. Такий підхід забезпечує позитивний емоційний фон, залученість кожного учня, розвиток самостійності, комунікативних умінь і відповідальності за власне здоров’я. Аналіз підкреслює, що традиційна модель зберігає певну ефективність, але потребує модернізації та інтеграції інноваційних методів, які відповідають вимогам компетентнісного навчання та сучасних освітніх тенденцій.