Вісник ХНУ. Технічні науки - 2025 рік

Постійне посилання зібрання

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/18108

Переглянути

Перегляд Вісник ХНУ. Технічні науки - 2025 рік за Автор "Boiko, Juliy"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження навантажень на конструкцію БПЛА на основі симуляції в Solidworks motion та даних з MEMS-акселерометра
    (Хмельницький національний університет, 2025) Свачій, Олег; Бойко, Юлій; Svachii, Oleh; Boiko, Juliy
    Безпілотні літальні апарати (БПЛА) відіграють важливу роль у сьогоденні. Вони охоплюють велику вибірку галузей, такі як оборона, сільське господарство, медицина, наукові дослідження та промисловість. Ефективність БПЛА та стабільність їх польоту завжди забезпечується завдяки використанню мікроелектромеханічних датчиків (MEMS), такі як гіроскопи та акселерометри. У більшості випадків саме мікроелектромеханічні гіроскопи є основним інструментом в роботі БПЛА, а саме його стабілізації, акселерометри ж в свою чергу виступають допоміжним інструментом. MEMS-акселерометри мають великий потенціал у аналізі конструкції дрона, а саме для визначення сил, що діють на БПЛА під час польоту. У цій роботі проведено дослідження особливостей впливу сил на безпілотний літальний апарат з допомогою використання тривимірної моделі квадрокоптера та виконання симуляцій у середовищі SolidWorks Motion. При базових симуляціях враховувались масові характеристики конструкції та силу тяжіння, що діє на квадрокоптер. Також, було розглянуто сили, що було отримано з допомогою реалізації сценаріїв руху, такі як прямолінійний політ, прискорення та маневр зміни напрямку руху. Основна мета роботи це визначення сил, що виникають під час польоту БПЛА, за допомогою даних знятих з акселерометра, шляхом оцінювання зміни прискорення, що було отримано з MEMS-акселерометра. Враховуючі дані сили можна краще зрозуміти реальні умови використання БПЛА, що дає можливість покращення конструкції, функціоналу системи та алгоритмів руху. Результати роботи демонструють, що мікроелектромеханічні акселерометри можуть використовуватись не лише як допоміжні пристрої, а також як інструмент аналізу сил, що діють на апарат та динаміки їх зміни.
  • Ескіз
    Документ
    Математична модель та адаптивне управління алгоритмом обслуговування даних журналу в умовах змінного серверного навантаження
    (Хмельницький національний університет, 2025) Пархомей, Ігор; Бойко, Юлій; Лемешко, В’ячеслав; Parkhomey, Igor; Boiko, Juliy; Lemeshko, Viacheslav
    У роботі досліджується проблема логування станів виконання бізнес-процесів та очищення застарілих логів у реляційній системі управління базами даних (СУБД). Запропоновано математичну модель і алгоритм динамічного управління процесом видалення/архівації даних на основі адаптивного порогу обробки (𝑁threshold) та параметрів планування (𝑇next_operation). Алгоритм реагує на зміни навантаження на сервер, коригуючи кількість записів для видалення та частоту запуску операцій. У якості головного критерію ефективності розглянуто баланс між обсягом оброблених даних, часом виконання операції та впливом на продуктивність системи. Експерименти показують, що внаслідок самоадаптації під час зниженої активності системи вдається збільшити кількість оброблених записів, а в періоди пікового навантаження алгоритм зменшує негативний вплив на продуктивність. Порівняння з відомими підходами свідчить про актуальність та перспективність застосування адаптивних методів керування фоновими завданнями (зокрема, очищення логів), що зумовлено необхідністю раціонального використання обчислювальних ресурсів і дотримання вимог щодо збереження та доступності даних.
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання процесу розгортки променя під час початкового доступу в мережах 5G NR
    (Хмельницький національний університет, 2025) Бойко, Юлій; Пятін, Ілля; Гавронський, Віталій; Коротун, Микола; Boiko, Juliy; Korotun, Mykola; Pyatin, Ilya; Gavronskiy, Vitaliy
    В роботі розглянуті процедури керування променем у 5G. Генерується пакет сигналу синхронізації NR і формується промінь кожного SSB в пакеті, що дозволяє здійснити сканування за напрямками азимуту і кута місця. Сформований промінь передається просторовим каналом розсіювання. Отриманий сигнал обробляється за допомогою кількох променів приймача, вимірюється потужність прийнятого опорного сигналу (RSRP) для кожної пари променів передачі-прийому і визначається краща пара променів з максимальним RSRP. Досліджені спектрограма пакету сигналів синхронізації, діаграми спрямованості антен передавача і приймача. Розглянуті показники, що дозволяють оцінити пакет сигналів синхронізації: рівні RSRP, RSSI, RSRQ при різній ширині смуги часто. Розглянута опорна сітка первинного сигналу синхронізації. Досліджена розгортка променя на боці передавача. Проведено дослідження втрат на шляху розповсюдження сигналу та середньоквадратичного значення шуму на приймачі від відстані між передавачем і приймачем.