У сучасних умовах відбувається зміщення центру економічної вартості з фізичної та ручної праці на інтелектуально-когнітивні форми діяльно-сті. Штучний інтелект вже не є лише технологічним інст-рументом – він стає фундаментальним чинником трансформації самої логіки ство-рення доданої вартості, у межах якої людський капітал виступає голо-вним носієм інноваційного потенціалу. Йдеться не лише про витіснення працівників з окремих галузей, а про якісну зміну взаємодії між людиною і машиною, у межах якої штучний інтелект не підмінює, а підсилює людські когнітивні можливості.