Перегляд за Автор "Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Методичні аспекти навчання інформатики на основному рівні профільної середньої освіти(Наукові перспектики, 2026-02) Григорук, Павло Михайлович; Максименко, Вероніка Анатоліївна; Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych; Maksymenko, Veronika AnatoliivnaСтаття присвячена питанням навчання інформатики на основному рівні профільної середньої освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи та вимог Державного стандарту профільної середньої освіти. Актуальність дослідження підкреслена зростанням ролі інформатики як базової навчальної дисципліни, що забезпечує формування інформаційно-цифрової компетентності, алгоритмічного мислення, креативності та готовності учнів до подальшої професійної самореалізації в умовах інформаційного суспільства. Авторами обґрунтовано, що стрімка діджиталізація економіки та розвиток Industry 4.0 зумовлюють необхідність перегляду підходів до навчання інформатики, яка сьогодні виступає фундаментом цифрового світу та основним інструментом формування цифрової компетентності громадян. Стаття містить огляд сучасних наукових досліджень у галузі профільної ІТ-освіти, зокрема досвіду впровадження компетентнісного підходу в освітньому процесі з інформатики. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності адаптації методики навчання інформатики в контексті переходу до трирічного терміну навчання у профільній школі. Авторами досліджено зміст і структуру навчання інформатики на основному рівні профільної школи з урахуванням освітніх потреб учнів, специфіки інформаційно-технологічного профілю та вимог ринку праці. Запропоновано напрями вдосконалення методики навчання інформатики в контексті досягнення обов’язкових результатів навчання, зокрема щодо формування практичних умінь створення інформаційних продуктів, розвитку критичного мислення та дотримання принципів цифрової етики. Представлені рекомендації узгоджуються з концептуальними засадами інформатичної освітньої галузі та рамкою цифрової компетентності громадян України. Проаналізовано можливості інтеграції інформатики з іншими навчальними дисциплінами та застосування міжпредметних зв’язків як засобу підвищення мотивації та пізнавальної активності учнів.Документ Методологічні засади організації освітнього процесу в старшій профільній школі(Наукові перспектики, 2026) Григорук, Павло Михайлович; Hryhoruk, Pavlo MykhailovychАктуальність дослідження обумовлена трансформацією старшої профільної школи, зумовленою переходом на трирічний термін здобуття профільної середньої освіти. Метою дослідження є узагальнення та розвиток теоретико-методологічного підґрунтя реалізації освітнього процесу в старшій профільній школі з урахуванням імплементації базових положень концепції Нової української школи та Державного стандарту профільної середньої освіти У статті здійснено аналіз методологічних та організаційних засад організації освітнього процесу в профільній старшій школі в умовах реформування національної системи освіти. Розглянуто нормативно-правове підґрунтя змін. Стаття містить характеристику ключових методологічних принципів, на яких базується організація навчання. Зокрема, принцип соціальної рівноваги передбачає узгодження освітніх послуг із запитами ринку праці та забезпечення рівного доступу до якісної освіти через формування мережі ліцеїв без прив’язки до території обслуговування, але зі зручною доступністю або наявністю пансіонів. Важливим елементом системи є реалізація принципу наступності й неперервності, який забезпечує зв’язок між допрофільною підготовкою та профільним навчанням через ранню профорієнтацію та запровадження інституту кар’єрних радників для супроводу професійного становлення підлітків. У статті також розкрито сутність принципу гнучкості, який відображає можливість зміни учнями початково обраного профіля за результатами адаптаційного циклу навчання та акцентує на розвитку метакогнітивних і соціально-емоційних навичок в умовах стрімких технологічних трансформацій. Констатовано, що відповідно до принципів варіативності та індивідуалізації, закладам освіти надається автономія у виборі моделей реалізації галузей знань та розподілі навчального часу для індивідуалізації навчання. Імплементація принципу диференціації сприяє рівневій організації навчання шляхом розроблення курсів достатнього рівня або модульних програм, що дозволить ефективніше формувати профіль за умов обмеженого навчального часу. В статті зроблений висновок, що перехід до трирічної старшої школи є невідворотним кроком, який наближає вітчизняну освітню систему до світових стандартів. Така організація освітнього процесу сприятиме формуванню успішної життєвої траєкторії випускників, їхньому свідомому самовизначенню та підготовці до подальшого здобуття фаху відповідно до їх власних здібностей та інтересів.Документ Особливості оцінювання результатів навчання інформатики в контексті компетентнісного підход(Наукові перспективи, 2026-03) Григорук, Павло Михайлович; Максименко, Вероніка Анатоліївна; Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych; Maksymenko, Veronika AnatoliivnaУ статті досліджено особливості оцінювання результатів навчання інформатики в умовах реалізації компетентнісного підходу в системі загальної середньої освіти України. Актуальність проблематики зумовлена системною трансформацією цілей і змісту освіти відповідно до чинної нормативної бази України, що регулює організацію освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтована необхідність перегляду інструментарію оцінювання в умовах реалізації компетентнісної моделі організації освітнього процесу. Проаналізовано нормативні засади оцінювання в інформатичній освітній галузі відповідно до Державних стандартів базової та профільної середньої освіти, зокрема підхід до визначення результатів навчання за групами та особливості їх урахування при проведенні формувального та підсумкового оцінювання. Розкрито сутність формувального оцінювання як механізму безперервного зворотного зв’язку, спрямованого на відстеження динаміки особистісного розвитку учнів і підтримку індивідуальної освітньої траєкторії. Охарактеризовано методи та технології його реалізації на уроках інформатики, зокрема використання портфоліо, сенкану, чеклістів, блогів, листів самооцінювання, а також цифрових інструментів оперативного опитування та аналітики результатів. Встановлено, що інтеграція таких засобів у цифровому середовищі сприяє розвитку рефлексії, самоконтролю, алгоритмічного мислення та цифрової компетентності учнів. Окреслено специфіку підсумкового оцінювання в умовах профільної старшої школи як практикоорієнтованого засобу вимірювання результатів навчання, який реалізується через комплексні завдання, проєктні й дослідницькі роботи з урахуванням профільної диференціації. Обґрунтовано, що ефективна реалізація компетентнісно орієнтованого оцінювання потребує системної методичної підготовки вчителя інформатики, яка передбачає інтеграцію дидактичної, аналітичної, цифрової та рефлексивної складових професійної компетентності. Зроблено висновок, що компетентнісне оцінювання є важливим інструментом забезпечення якості освітнього процесу та формування готовності учнів до подальшого професійного й академічного розвитку в умовах цифрового суспільства.Документ Сучасні тренди формування та розвитку цифрових компетентностей вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій(Наукові перспективи, 2025) Григорук, Павло Михайлович; Hryhoruk, Pavlo Mykhailovych; Maksymenko, Veronika Anatoliivna; Максименко, Вероніка АнатоліївнаУ статті досліджено роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як ключового інструменту цифрової трансформації освіти в умовах Четвертої промислової революції. Обґрунтовано актуальність формування цифрових компетентностей педагогів у контексті сучасних викликів, пов’язаних зі стрімким розвитком технологій, відповідними змінами на ринку праці та впровадженням концепції «Освіта 4.0». Проведено аналіз нормативних документів України та ЄС, що визначають цифрову компетентність педагогів як одну з базових професійних характеристик сучасності. У роботі систематизовано сучасні ІКТ-тренди, які мають найбільший вплив на освітню сферу: застосування штучного інтелекту, технологій гейміфікації, імерсивного навчання (VR/AR), освітньої аналітики та онлайн-платформ. Визначено потенціал цих інструментів для формування як необхідних цифрових навичок, так і навичок критичного мислення, творчості, самостійності учнів, забезпечення персоналізації навчання, розвитку індивідуальних освітніх траєкторій. Акцентовано на ролі інструментарію штучного інтелекту у створенні адаптивного навчального контенту, автоматизованому оцінюванні, розвитку нових форматів репетиторства та поглибленої аналітики освітніх даних. Особливу увагу приділено перевагам цифровізації, пов’язаним з розширенням доступу до освіти, розвитком ключових компетентностей, підвищенням ефективності освітнього процесу та формуванням навичок для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Серед ризиків виділено виклики академічної доброчесності, загрози кібербезпеки, ризик зниження когнітивної самостійності учнів, появи цифрового розриву. Обґрунтовано необхідність підвищення цифрової грамотності педагогів, вдосконалення методичних підходів до організації цифрового середовища, розвиток компетентностей у сфері етики та безпеки цифрової діяльності