Перегляд за Автор "Kvasnytsya, Oleh"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анатомо-фізіологічні основи адаптації дихальної системи людини до змін функціонального стану організму(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Білецька, Галина; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Biletska, HalynaСтаття присвячена комплексному аналізу анатомо-фізіологічних особливостей дихальної системи людини та механізмів її адаптації до змін функціонального стану організму. Дихальна система є ключовою ланкою у підтриманні гомеостазу, оскільки забезпечує газообмін між зовнішнім середовищем і клітинами, визначаючи рівень енергетичного забезпечення. Ефективність її функціонування набуває особливої актуальності в умовах підвищених енергетичних потреб організму. У роботі розглянуто морфологічні й функціональні характеристики дихальної системи, зокрема анатомічну будову легень, дихальних шляхів і дихальної мускулатури, а також особливості нейрогуморальної регуляції процесів вентиляції. Окрему увагу приділено вивченню реакцій дихальної системи на підвищений метаболічний попит, що виникає під час активізації рухової діяльності. Встановлено, що регулярні фізичні заняття є стимулом розвитку адаптаційних змін, які проявляються у збільшенні життєвої ємності легень, підвищенні сили та витривалості дихальної мускулатури, економізації дихання, удосконаленні механізмів регуляції дихальної функції. У дослідженні здійснено порівняльний аналіз показників життєвої ємності легень (VC), форсованої життєвої ємності легень (FVC) та об’єму форсованого видиху за 1 секунду (FEV1) у здобувачів вищої освіти, які не займаються спортом, та студентів, що систематично відвідують тренування з різних видів спорту. Отримані результати продемонстрували достовірно вищі значення функціональних показників у групі студентів, які займаються спортом, що підтверджує позитивний вплив систематичної рухової активності на функціональний стан дихальної системи. Незважаючи на наявні дослідження, комплексний аналіз взаємозв’язку між морфологічними характеристиками респіраторного апарату та специфікою регуляторних механізмів газообміну залишається недостатньо розкритим. Це зумовлює потребу у подальших дослідженнях, спрямованих на уточнення індивідуальних адаптаційних реакцій, удосконалення методів оцінки резервних можливостей легень і розробку практичних рекомендацій щодо оптимізації рухової активності. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання у спорті, фізичній реабілітації, профілактичній медицині та освітньому процесі. Це сприятиме підвищенню ефективності тренувальних програм, формуванню індивідуалізованих підходів до дозування фізичних навантажень, а також удосконаленню системи підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту, біології.Документ Популярність легкої атлетики в умовах воєнного стану(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Олег; Kvasnytsya, OlehЛегка атлетика традиційно є однією з базових та найбільш масових спортивних дисциплін, що відіграє важливу роль у фізичному розвитку молоді й становленні спортивної культури. Проте сучасні соціальні та інформаційні трансформації, а також зниження рівня рухової активності серед молодого покоління призводять до поступового зменшення інтересу до цього виду спорту. Особливої актуальності проблема набуває в умовах воєнного стану в Україні, коли психологічні, соціальні та інфраструктурні чинники істотно впливають на спортивні вподобання студентської молоді. Представлено результати анкетування здобувачів вищої освіти щодо рівня їхнього інтересу до легкої атлетики, частоти перегляду змагань, впливу воєнного стану та чинників, що визначають мотиваційні установки. Окрему увагу приділено аналізу динаміки онлайн-пошукової активності за даними Google Trends у 2021–2025 роках, що дозволяє оцінити загальні цифрові тенденції популярності легкої атлетики в Україні та світі. Отримані результати демонструють, що попри загальне зниження інтересу серед частини молоді, зберігається сегмент студентів із стабільною або зростаючою мотивацією, що підкреслює потенціал цього виду спорту як засобу психологічної підтримки й особистісного розвитку у кризових умовах. Дослідження формує аналітичну основу для подальших наукових робіт та розроблення стратегій популяризації легкої атлетики в період воєнного стану та післявоєнного відновлення.Документ Сучасні напрямки та методи дослідження у легкій атлетиці: огляд літератури(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Олег; Стойка, Олександра; Латишев, Микола; Квасниця, Ірина; Kvasnytsya, Oleh; Stoyka, Oleksandra; Latyshev, Mykola; Kvasnytsia, IrynaСучасна легка атлетика є однією з найбільш розвинутих спортивних дисциплін, що інтегрує досягнення різних наукових напрямів для підвищення ефективності тренувального процесу, профілактики травм та вдосконалення методів відновлення спортсменів. У сучасних умовах особливого значення набуває використання технологічних інновацій, штучного інтелекту та цифрових методів аналізу для оптимізації спортивної підготовки. Водночас залишається необхідність комплексного огляду актуальних наукових тенденцій та визначення перспективних напрямів досліджень у легкій атлетиці. Метою даного дослідження є визначення ключових напрямків досліджень у легкій атлетиці та їх систематизація. Для досягнення цієї мети було проведено аналіз науково-методичної літератури, що охоплює основні тенденції досліджень у легкій атлетиці за останні роки. Було визначено шість основних напрямів наукових досліджень: міждисциплінарний підхід у спортивній науці, технологічні інновації, профілактика травматизму, спортивна підготовка, відновлення та харчування, а також перспективи розвитку досліджень. Результати дослідження показали, що сучасна спортивна наука активно впроваджує новітні технології, зокрема штучний інтелект, біомеханічний аналіз та сенсорні пристрої, що дозволяють персоналізувати тренувальні програми та підвищити ефективність підготовки спортсменів. Особливо важливими є дослідження у сфері профілактики травматизму, які сприяють розробці індивідуалізованих програм реабілітації та оптимізації тренувального процесу. Крім того, актуальними залишаються питання генетичних досліджень, що можуть стати основою для нових підходів до відбору та підготовки спортсменів. Проведений аналіз дозволяє окреслити основні тенденції та перспективи розвитку спортивної науки в контексті легкої атлетики.Документ Інноваційні технології в легкій атлетиці: сучасні тенденції до підвищення ефективності тренувального процесу(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Рибак, Леонід; Демченко, Наталія; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Rybak, Leonid; Demchenko, NataliaУ статті розглянуто особливості впровадження інноваційних технологій у тренувальний процес з легкої атлетики, що є одним із провідних напрямів розвитку сучасного спорту. Неухильне зростання спортивної конкуренції та підвищення вимог до технічної підготовки легкоатлетів зумовлюють необхідність впровадження новітніх технологічних рішень. Особлива увага приділяється ролі цифрових інструментів в ефективності навчання рухових дій, вдосконаленні технічної майстерності легкоатлетів, оптимізації фізичних можливостей та персоналізації тренувального процесу. Проаналізовано роль інтерактивних тренувальних платформ і систем біомеханічного аналізу рухів для детального вивчення техніки виконання вправ. Обґрунтовано доцільність застосування відеоаналізу та біомеханічних трекерів для виявлення технічних помилок, корекції рухів і адаптації тренувальних навантажень відповідно до індивідуальних особливостей спортсменів. Наголошено на ефективності цифрових технологій у підготовці юних атлетів, оскільки вони сприяють кращому засвоєнню технічно складних елементів, формуванню правильної рухової дії та підвищенню мотивації до тренувань. Розглянуто впровадження систем віртуальної та доповненої реальності, які моделюють змагальні умови та забезпечують інтерактивний зворотній зв’язок, сприяючи розвитку психологічної стійкості та концентрації спортсменів. Окрема увага приділена використанню штучного інтелекту (ШІ) у тренувальному процесі легкоатлетів. Зазначено, що ШІ дозволяє аналізувати великі масиви даних щодо фізичного стану, біомеханічних характеристик і технічних показників спортсменів, забезпечуючи персоналізацію навантажень, запобігання перевантаженням і прогнозування спортивних результатів. Висновки статті підкреслюють важливість поєднання інноваційних технологій і науково обґрунтованих методичних підходів для досягнення високих результатів у легкій атлетиці. Застосування новітніх інструментів сприяє вдосконаленню техніки виконання вправ, зниженню ризику травматизму та розкриттю спортивного потенціалу та підтриманню належного рівня технічної майстерності легкоатлетів.Документ Інтегральна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи фізично активної студентської молоді(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Кравчук, Людмила; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Kravchuk, LudmilaУ статті подано результати дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у здобувачів вищої освіти, які систематично займаються фізичною активністю. Метою роботи було вивчення адаптаційних змін серцево-судинної системи шляхом оцінки базових фізіологічних показників (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску) та інтегрального індексу – коефіцієнта економічності (КЕ). У дослідженні взяли участь 48 студентів першого курсу чоловічої статі віком 17-19 років, які навчаються у Хмельницькому національному університеті та ведуть активний спосіб життя, що поєднує навчальні навантаження з регулярними заняттями спортом. Дослідження проводилося у стані фізіологічного спокою. Методика включала класичне вимірювання ЧСС та артеріального тиску з наступним розрахунком КЕ. Отримані результати були опрацьовані за допомогою методів математичної статистики: розраховано середні значення, стандартні відхилення та виконано класифікацію КЕ за рівнем функціональної ефективності За результатами аналізу встановлено, що середні значення показників перебувають у межах фізіологічної норми: ЧСС – 74,2 ± 9,5 уд./хв, АТсист – 118,2 ± 10,5 мм рт. ст., АТдіаст – 62,1 ± 6,7 мм рт. ст., КЕ – 8,89 ± 1,55 у.о.. Розподіл учасників за категоріями КЕ показав, що 31,3 % студентів мають високий рівень економічності серцевої діяльності (КЕ < 8,0), 45,8 % – значення в межах норми (8,0–10,0), а 22,9 % – підвищене значення КЕ (>10,0), що може свідчити про функціональне, емоційне напруження або індивідуальні особливості адаптації до фізичних навантажень. Сформовано висновок про доцільність використання КЕ як простого, доступного та чутливого показника для моніторингу функціонального стану серцево-судинної системи у фізично активної молоді. Перспективним вбачаються подальші дослідження КЕ у динаміці тренувального процесу та в поєднанні з іншими маркерами функціональної адаптації.