Перегляд за Автор "Namiasenko, Viktor"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відновлювані джерела енергії як стратегічний вектор диверсифікованого повоєнного розвитку підприємств(Хмельницький національний університет, 2025) Нам’ясенко, Віктор; Namiasenko, ViktorВійна росії проти України, а також природні та господарські й історичні передумови формують досить жорсткі вимоги повоєнного відновлення та розвитку. Одним із векторів диверсифікації визначено розвиток генерації на основі відновлювальних джерел енергії. Результатами нашого дослідження стали висновки, щодо перспективності різних напрямків ВЕД з метою самозабезпечення, зменшення витрат та промислового масштабування з метою заробітку. В дному дослідженні аргументовано важливість біоенергетики, як такої що може стати стартовим етапом диверсифікації для агрохолдингів з подальшим розвитком СЕС та ВЕС. Також, в даній статті, розглянуто можливі сценарії розвитку ВДЕ та критичність ролі держави в цьому. Крім того, зазначено, що розвиток ВДЕ матиме позитивний вплив не лише на стабільність та незалежність енергетики, а й на суміжні та сервісні дотичні галузі економікиДокумент Перспективні напрямки повоєнного розвитку українських підприємств(Хмельницький національний університет, 2025) Нам’ясенко, Віктор; Namiasenko, ViktorУ статті розглянуто та систематизовано можливі перспективні напрямки повоєнного розвитку українських підприємств залежно від їх розміру. Шляхом аналізу робіт науковців, а також реального історичного досвіду повоєнного відновлення та розвитку Європи і країн Азії визначено пріоритетність великих підприємств для розвитку і трансформації економіки країни. Також визначено перелік конкретних напрямків диверсифікації діяльності великих підприємств відповідно до природніх та господарських можливостей країни і динаміки глобального ринку. Визначено важливість малого та середнього бізнесу та напрямки його розвитку залежно від географічного розташування та сусідства якірних великих підприємств і важливості відповідно до загальної стратегії країни. Зазначено, що значним обмеженням роботи є прийняття, що повоєнна діяльність українського державного апарату буде ефективною