Перегляд за Автор "Petyak, Olena"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Features of Modern Understanding of the Concept of "Love" in Student Families(Published by LUMEN Publishin, 2022-05) Petyak, Olena; Rudenok, Alla; Komar, Taisiia; Antonova, Zinaida; Danchuk, YuliiaThe scientific article describes the peculiarities of the perception of student marriage partners of the concept of "love" as a romantic feeling. The aim of the article was to clarify the features of the modern understanding of the verbalized concept of "love" among student marriage partners. The methodology of researching the personal meaning of the concept of "love" was aimed at identifying their semantic spaces among 142 students who are in a marital relationship through a free direct associative experiment. As a result of the study of the associative field of "love" for five reactions for women and men, the peculiarities of the modern perception of married partners of the definition of "love" is the association with trust and care, care and tenderness. It was also found that the studied phenomenon is a category of intimate relationships aimed at satisfying sexual desire. Analysis of the data of a free associative experiment suggests that the idea of love in marital relations of students generally correlates with scientific ideas about these phenomena. Love is seen as "trust", "tenderness", "passion", "respect", "sex", "understanding", "hugs". These associations belong to the associative fields of various topics, including spiritual and moral, psychological, cultural and philosophical. The most common associations were also: faith, dreams, romance, beauty, motherhood, partnership, view, positive, value, strength, mutual need. Therefore, it allows us to conclude about the positive perception of the concept of "love". Students' daily understanding of the concept of "love" has an emotional and psychological color with a physical component.Документ Psycological Adaptation of Children in Remarried Families(2022-03) Rudenok, Alla; Petyak, Olena; Komar, Taisiia; Afanasenko, Valentyna; Khanetska, NataliaThe aim of the article is to study the child-parent relationship, the peculiarities of the state of socio-psychological adaptation of children of different ages in remarried families. The following methods were used in the study: author's questionnaire "Family of remarriage" (Matsenko, 2015), projective technique "Family Drawing" by A. Wenger (2003); questionnaire "Analysis of family relationships" by E. Eidemiller, V. Justickis (2001); questionnaire " Social Adaptability" by A. Furman (2000); method of diagnosis of socio-psychological adaptation of K. Rogers and R. Dymond (Lemak & Petrishche, 2012). According to the typology of remarriages according to T. Argentova and V. Kolotylina, there are two important conditions: 1) whether or not there are children from previous marriages; 2) whether or not there are children in a new family. The results of the research showed statistically significant differences in the child's perception of her new remarried family depending on its type. In type 1 families, the child's relationship with the new family member is formed favorably. It has been proven that having a child together in a remarried family significantly changes the family situation. Children raised in type 3 families, where the new husband did not have children of his own, but had a child together, in contrast to children from type 4 families, develop a much better relationship with the stepfather. There is a deterioration in the attitude to the stepson in connection with the spouses having children together in a new marriage. The conclusions establish the specifics of parent-child relationships in remarried families. The specifics of parent-child relationships in remarried families depend to a large extent on the age of the child, on whether the stepfather or mother has children from previous relationships, and on whether children are born into the new marriage.Документ Гендерні аспекти газлайтингу як форми психологічного насильства у сім’ї(2021) Руденок, Алла Іванівна; Петяк, Олена Віталіївна; Ігумнова, Ольга Борисівна; Rudenok, Alla; Petyak, Olena; Igumnova, OlgaУ статті розкрито проблему психологічного насильства у сім’ї та розглянуто гендерні аспекти маніпулятивного феномена газлайтинг. Маніпуляції націлені на те, щоб змусити інших людей виконувати саме ті дії, які потрібні маніпулятору. Ці дії призводять до визначених наслідків, які маніпулятор хоче отримати відповідно до своїх мотивів. У сімейних стосунках партнеругазлайтеру не важливо, чого хоче і що прагне партнер-жертва. Йому важливо, щоб інші підкорювались. Оскільки партнер-жертва не завжди погоджується підкорюватись цьому тиску, газлайтер застосовує маніпуляції, щоб побічно вплинути на мотивацію, рішення і дії партнера-жертви. Маніпулятивні прийоми часто завуальовані таким чином, щоб жертва не могла зрозуміти шкідливого впливу, який чинить на неї партнер.Метою дослідження було вивчення поняття «газлайтинг» у середовищі міжособистісних стосунків шлюбних партнерів; дослідження гендерних особ ливостей газлайтингу; виявлення характерних для газлайтера вербальних та невербальних засобів вияву маніпуляції; розробка практичних рекомендацій щодо способів протидії газлайтеру. Результати нашого дослідження показали, що деструктивні висловлювання партнерам-жертвам характеризують специфіку газлайтингу як різновиду психологічного, емоційного насильства в сімейних стосунках. Жінкам більше говорять висловлювання про їхнє психічне нездоров’я, неповноцінність, принижують гідність, успіхи. Чоловіки в свою адресу частіше чують від партнерок висловлювання стосовно неправильного сприйняття реальності. Найпоширенішими виявами газлайтингу в сімейних стосунках респондентів є: приниження особистості партнером(кою), знецінення почуттів і значення важливих подій, а також перекладання відповідальності на партнера(ку). Стосовноманіпулятивних дій, які застосовували партнери-газлайтери до респондентів, ми виокремили: звинувачення зі сторони партнерів, ігнорування почуттів, вербальні ображання та неприйняття способу життя партнерівжертв. Ключовими стратегіями вирішення конфліктів в сім’ї, які застосовують респонденти, визначено суперництво та пристосування. Загалом за результатами ми встановили, що у використанні шлюбними партнерами газлайтингу в сімейних стосунках відсутні гендерні варіації – адже як жінки, так і чоловіки рівнозначно стикаються з виявами цього феномена в сім’ї.Документ Міжособистісна комунікація та емоційна близькість як ресурс подолання сімейних конфліктів(Хмельницький національний університет, 2025) Петяк Олена; Ксінчук Катерина; Козельський Віктор; Petyak, Olena; Ksinchuk, Kateryna; Kozelskyi, ViktorУ статті розглядається проблема міжособистісної комунікації та емоційної близькості як головних чинників ефективного подолання сімейних конфліктів. Сучасні соціально-економічні та культурні трансформації суспільства зумовлюють підвищення напруги у сімейних стосунках, що актуалізує необхідність пошуку нових ресурсів гармонізації взаємин. Особливу увагу приділено аналізу стилів спілкування, ролі емпатії та особливостям комунікативної взаємодії у подружніх та дитячо-батьківських відносинах. Метою дослідження стало виявлення особливостей впливу міжособистісної комунікації та емоційної близькості на перебіг і подолання сімейних конфліктів, а також визначення ефективних психологічних ресурсів, що сприяють конструктивному вирішенню суперечностей у сімейному середовищі. У процесі роботи було здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до вивчення сімейної комунікації, розглянуто концепції емоційної близькості та емпатії як чинників стабільності сімейних стосунків. На емпіричному рівні проведено опитування та психологічне тестування подружніх пар, що перебували на різних етапах сімейного життя. Основні результати показали, що високий рівень емоційної близькості та розвинені навички емпатійного слухання сприяють зниженню частоти конфліктних ситуацій, а також більшій готовності партнерів до компромісу. Водночас домінування авторитарного стилю спілкування та недостатня здатність до емоційного співпереживання підвищують ймовірність ескалації сімейних суперечностей. У висновках підкреслено, що міжособистісна комунікація та емоційна близькість виступають потужними психологічними механізмами профілактики та подолання сімейних конфліктів. Вони забезпечують гармонізацію стосунків, підвищують рівень сімейної згуртованості та створюють основу для формування здорового мікроклімату в родині.Документ Ненасильницька комунікація як засіб подолання конфліктів у студентському середовищі(Хмельницький національний університет, 2025) Міхєєва, Людмила; Петяк, Олена; Букшій, Ольга; Mikheieva, Liudmyla; Petyak, Olena; Bukshii, OlhaСтаття присвячена аналізу ненасильницької комунікації як ефективного засобу подолання конфліктів у студентському середовищі. Розкрито психологічні засади моделі М. Розенберга, її значення для розвитку емпатії, емоційної регуляції та культури діалогу. Висвітлено специфіку конфліктів у студентських групах і окреслено роль навичок ненасильницької комунікації у зниженні комунікативних викривлень. Представлено результати діагностики комунікативної толерантності студентів та обґрунтовано необхідність упровадження ненасильницьких підходів у освітню практику.Документ Психологічні інтервенції для підвищення резильєнтності студентів під час воєнних дій(Хмельницький національний університет, 2025) Петяк, Олена; Комар, Таїсія; Вельський, Дмитро; Мельничук, Антоніна; Petyak, Olena; Komar, Taisiia; Velskyy, Dmytro; Melnychuk, AntoninaСучасні виклики, зумовлені військовими діями, значно впливають на психоемоційний стан студентської молоді, спричиняючи підвищену тривожність, стрес і зниження психологічної стійкості. Одним із головних чинників адаптації в кризових умовах є резильєнтність – здатність до успішного подолання труднощів, збереження психічного здоров’я та подальшого особистісного розвитку. Метою дослідження є комплексне наукове обґрунтування ефективності психологічних інтервенцій, які сприяють підвищенню резильєнтності студентів в умовах воєнних дій. У процесі дослідження вивчено такі психологічні інтервенції: когнітивноповедінкова терапія (КПТ), майндфулнес-практики, елементи позитивної психотерапії, групові підтримувальні заходи, а також методи емоційно-фокусованої терапії. Результати дослідження підтверджують, що застосування комплексного підходу до психологічних інтервенцій сприяє підвищенню рівня резильєнтності студентів, зміцненню їхньої адаптивності та психологічного благополуччя в умовах воєнного конфлікту. Отримані висновки можуть бути використані для розробки програм психологічної підтримки студентської молоді в кризових умовах.