Перегляд за Автор "Shtokovetska, Nataliia"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка ефективності neurac терапії для покращення балансу та ходьби у пацієнтів із розсіяним склерозом
    (Хмельницький національний університет, 2025) Балаж, Марія; Гордашевський, Олександр; Штоковецька, Наталія; Balazh, Mariia; Hordashevskyi, Oleksandr; Shtokovetska, Nataliia
    Розсіяний склероз – розповсюджене хронічне захворювання центральної нервової системи, яке вражає приблизно 2,3 мільйона осіб у світі та є однією з найчастіших причин інвалідності. Найбільш характерними інвалідизуючими наслідками розсіяного склерозу для рухової сфери є порушення балансу та ходьби, збільшення страху падіння. Методика нейром’язевої активації Neurac – це сучасний метод фізичної терапії, спрямований на відновлення та оптимізацію м'язової активації через вправи у підвішеному положенні, який може сприяти покращенню балансу та ходьби в осіб із розсіяним склерозом. Мета дослідження: оцінити ефективність методу нейром’язевої активації Neurac терапії для покращення балансу та ходьби у пацієнтів із розсіяним склерозом. Матеріал та методи дослідження: у дослідженні взяли участь 57 пацієнтів із розсіяним склерозом, яких було випадковим чином розподілено на дві групи: групу втручання (29 осіб) та групу порівняння (28 осіб). У групі втручання було реалізовано програму фізичної терапії із застосуванням Neurac терапії, у групі порівняння натомість використовували загальноприйняті вправи для розвитку балансу. За дизайном дослідження було порівняльним, відкритим. Були використані наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науковометодичної літератури, аналіз медичної документації, розширена шкала оцінки ступеня інвалідизації при розсіяному склерозі EDSS, тест «Встань та йди», шкала балансу Берга, 10-метровий тест ходьби, методи математичної статистики. Оцінка ефективності програм фізичної терапії продемонструвала статистично значущий більший розмір ефекту для групи втручання за показниками балансу та швидкості ходьби, крім того, програма фізичної терапії із застосуванням методики Neurac сприяла більш виразним клінічно значущим змінам для пацієнтів із розсіяним склерозом.
  • Документ
    Фізична терапія осіб із хронічним неспецифічним болем у шиї з урахуванням біомеханічних та психологічних детермінант стану
    (Хмельницький національний університет, 2026) Штоковецька, Наталія; Shtokovetska, Nataliia
    Аналіз науково-методичної літератури підтверджує ключову роль фізичної терапії у лікуванні хронічного неспецифічного болю в шиї. Водночас, існує брак доказів щодо ефективності окремих методів втручання та їх узгодження із біомеханічними та психологічними детермінантами цього стану. Мета: проаналізувати та систематизувати наявні дані щодо методів фізичної терапії, які мають доведену ефективність у терапії хронічного неспецифічного болю у шиї з урахуванням біомеханічних та психологічних детермінант цього стану. Хронічний неспецифічний біль у шиї є гетерогенним станом, який може бути зумовлений біомеханічними, нейрофізіологічними та психологічними чинниками, або їх поєднанням. Встановлено, що у разі зниженої активації глибоких м’язів згиначів шиї ефективними є вправи краніоцервікальної флексії, тренування глибоких згиначів з біологічним зворотним зв’язком, а також програми розвитку сили та моторного контролю. Визначено, що за наявності зміненої кінематики лопатки терапевтичні вправи для корекції її положення та рухів можуть сприяти зниженню інтенсивність болю у шиї. Для покращення сенсомоторного контролю та пропріоцепції доведену ефективність демонструють метод глобального постурального перенавчання і пропріоцептивні вправи. Оскільки неспецифічний біль у шиї часто пов'язаний із міофасціальним больовим синдромом, терапевти застосовують компресію тригерних точок, метод сухої голки, міофасціальний реліз, інструментальну мобілізацію м’яких тканин та постізометричну релаксацію. Водночас, якість доказів ефективності цих методів коливається від помірної до низької. Наявні дані вказують на можливий взаємозв’язок неспецифічного болю в шиї з дихальною дисфункцією. Включення до програми фізичної терапії дихальних вправ, ймовірно, може сприяти зниженню інтенсивності болю. Доповнення програми терапевтичних вправ мануальною терапією, асоціюється із вищою ефективністю терапії неспецифічного болю в шиї. Загалом, найбільш виражений вплив на біль, функціональний стан і якість життя забезпечують комбіновані програми терапевтичних вправ, а у довгостроковій перспективі найкращі результати демонструють мультимодальні програми, що інтегрують індивідуально підібрані фізіотерапевтичні втручання та освіту пацієнта.