Перегляд за Автор "Varhata, O."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Емпіричне дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти(Хмельницький національний університет, 2021) Варгата, О.В.; Цимбалюк, Г.Р.; Varhata, O.; Tsymbaliuk, H.У статті розкрито сутність інноваційного потенціалу педагогів. Досліджено необхідність розвитку інноваційного потенціалу педагогів, від яких залежить ефективність впровадження інновацій у навчальну діяльність. Уточнено сутність понять: інновація, потенціал, інноваційний потенціал, творчий потенціал, критичне мислення,інновації в освіті, інноваційне навчання, інноваційна професійна діяльність педагога. Визначено, що інноваційний потенціал – це інтегральна характеристика особистості педагога, яка виявляється у здатності генерувати нові ідеї або вдосконалювати вже існуючі, використовуючи творчі можливості, результатом чого є ефективна педагогічна діяльність з використанням інноваційних методів і технологій навчання. Приділено увагу творчому потенціалу особистості та наголошено на важливості створення необхідних умов для його розвитку. Визначено сутність критичного мислення, що виявляється у здатності аналізувати, продукувати та організовувати, порівнювати, оцінювати різні явища та факти, що є надзвичайно важливим у професійній діяльності педагога. Розглянуто поняття інноваційного навчання, як процесу, що забезпечує емоційне включення та сприяє формуванню стійкого інтересу, що спонукає особистість до самоосвіти. Висвітлено результати емпіричного дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти за розробленим нами авторським опитувальником «Дослідження інноваційного потенціалу педагогів», за результатами якого визначається високий, середній та низький рівень інноваційного потенціалу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості педагогів середній рівень інноваційного потенціалу у професійній діяльності. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені технологій розвитку інноваційного потенціалу педагогів.Документ Особливості комунікативних маніпуцій: теоретичний аспект(Хмельницький національний університет, 2024) Голота, Д.; Варгата, О.; Нolota, D.; Varhata, O.Стаття присвячена дослідженню однієї із найважливіших проблем сучасного суспільства – маніпулюванню як технології комунікативного впливу на свідомість людей. Тема маніпуляцій суспільною свідомістю сьогодні надзвичайно актуальна та досить часто є предметом для обговорення та наукових дискусій. На основі аналізу тематичної літератури визначено основні види маніпулятивних прийомів з використанням різних засобів, способів і технологій інформаційно-психологічної дії, що використовуються в дискусіях. У статті розкрито особливості комунікативних маніпуляцій, які з кожним днем набирають обертів та навіть становлять загрозу для інформаційно-психологічної безпеки кожної людини. Завдання статті – теоретичне обґрунтування явища маніпулювання людьми, виявлення характеру впливів маніпулятивних дій на міжособистісне спілкування. Увага сконцентрована на маніпулюванні як технології комунікативного впливу, розглядаються основні підходи до поняття терміну «маніпулювання». Пропонується розглядати поняття «маніпулювання» в двох аспектах: фізичному (об’єкт впливу – предмети) і психологічному (об’єкт впливу – свідомість). Визначено, що комунікативна маніпуляція – це прихований психологічний примус конкретної особи чи групи людей, що впливає на їхній емоційний стан, мотивацію, правильне мислення. Як специфічний спосіб управління, маніпулювання використовується на усіх рівнях соціальної взаємодії людей. У результаті теоретичного аналізу наявних досліджень було охарактеризовано найбільш суттєві інтерпретації поняття «маніпулювання». За допомогою цього психологічного прийому маніпулятор має на меті змінити поведінку, підсилюючи негативний психологічний вплив. Явище маніпулювання людьми відоме впродовж усієї історії суспільства. Сьогодні воно не лише дуже поширене, але й відзначається різноманітністю форм для його здійснення. До прийомів маніпуляцій вдається той, хто бажає панувати над іншим. Маніпулятивні дії стають усе більш вираженими й подекуди навіть небезпечнимиДокумент Особливості комунікативної культури педагогів закладів освіти: теоретичний аспект(Хмельницький національний університет, 2024) Рига, В.; Варгата, О.; Джигун, Л.; Riga, V.; Varhata, O.; Dzhyhun, L.У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей комунікативної культури педагогів закладів освіти у науковій літературі. За результатами дослідження розкрито сутність понять: комунікація, педагогічна комунікація, комунікативна культура, комунікативна взаємодія, комунікативні навички, психологічні чинники комунікативної культури педагогів, комунікативно-педагогічна діяльність. Визначено, що комунікативна культура є складним, цілісним і динамічним явищем та виникає на основі накопичених знань, навичок; проявляється у здатності ефективно спілкуватися та успішно взаємодіяти. Виокреслено важливість психологічних чинників комунікації у всіх аспектах освітнього процесу, зокрема, у соціалізуючо-виховній сфері. Розглянуто роль комунікації у професійній діяльності та комунікативно-професійному самовдосконаленні педагогів закладів освіти. Зосереджена увага на мотиваційноціннісному аспекті педагогічної комунікації, що сприяє формуванню загально-соціального духовно-ціннісного простору освітніх суб’єктів. Зроблено висновки щодо цілеспрямованої психологічної підготовки вчителів до педагогічної комунікації, співробітництва та ефективного діалогу з метою формування соціально-комунікативної компетентності, зосередженої на гуманістичних принципах; розвиток психологічних особливостей комунікативної культури педагогів є ключовим елементом підвищення якості освітиДокумент Психологічні особливості професійного стресу фахівців соціономічного профілю(Хмельницький національний університет, 2022) Комар, Т.; Варгата, О.; Komar, T.; Varhata, O.У статті розкрито сутність професійного стресу фахівців соціономічного профілю. Досліджено психологічні особливості стресу, від яких залежить ефективність професійної діяльності фахівців соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, стресори, професійний стрес, професійний стрес фахівців соціономічного профілю, інформаційний стрес, емоційний стрес, комунікативний стрес, еустрес, дистрес, гострий стрес, хронічний стрес, стресостійкість. Дослідження психології професійного стресу, шляхів і засобів його корекції та профілактики має важливе значення для фахівців соціономічного профілю у цілому ряді життєвих і професійних подій. Проблема професійного стресу фахівців соціономічного профілю пов’язана із тим, що виконувана робота далеко не завжди відповідає необхідному рівню їх психологічної готовності витримувати інтелектуальні навантаження. У процесі професійної діяльності фахівці соціономічного профілю систематично піддаються психоемоційним впливам, пов’язаним із надмірними вимогами, високим рівнем контролю ситуацій, обмеженістю ресурсів щодо можливості їх зміни й удосконалення. Фахівцям соціономічного профілю дуже важливо навчитися не тільки виконувати професійні завдання, але й навчитися регулювати свій психоемоційний стан. Саме тому, психологія професійного стресу у сфері людина-людина, потребує більш детального вивчення. Висвітлено результати емпіричного дослідження стресостійкості та оцінка адаптивних ресурсів фахівців соціономічного профілю до стресу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості фахівців соціономічного профілю середній рівень стресостійкості. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені психокорекційної програми, яка сприятиме розвитку стійкості до стресових ситуацій та збереженню психічного здоров’я фахівців соціономічного профілюДокумент Психологічні особливості розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю(Хмельницький національний університет, 2024) Дубицька, І.; Варгата, О.; Берегова, Н.; Dubytska, І.; Varhata, O.; Beregova, N.У статті здійснений теоретичний аналіз психологічних особливостей розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю у науковій психологічній літературі. Визначено, що стресостійкість є важливою складовою психічного здоров’я фахівців соціономічного профілю та являє собою властивість особистості, яка забезпечує гармонійну взаємодію між усіма компонентами психічної діяльності у стресситуації. Виокреслено психологічні чинники, що сприяють розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю такі, як: індивідуально-психологічні характеристики особистості (високий рівень емоційної стійкості, стабільності, вольової саморегуляції, активності, впевненості у собі та своїх діях); наявність функціональних можливостей центральної нервової системи та нервово-м’язового апарату; досвід розв’язання стреспроблем у минулому та позитивний прогноз на майбутнє; позитивна установка та позитивний емоційний фон на стрес-ситуації; здатність до адекватної самооцінки у стрес-ситуації; підтримка та схвалення з боку соціального оточення та психологічні чинники, що негативно впливають на розвиток стресостійкості фахівців соціономічного профілю такі, як: індивідуально-психологічні характеристики особистості (низький рівень емоційної стійкості, стабільності, врівноваженості, саморегуляції, високий рівень тривожності; низький рівень адаптивних можливостей організму особистості; низький рівень емоційно-когнітивної сфери (негативне сприйняття інформації, негативний прогноз стресової ситуації). За результатами дослідження авторами розроблено психологічні рекомендації, що дозволять фахівцям соціономічного профілю оптимально адаптуватися до стрес-ситуацій та забезпечать здатність до саморегуляції у професійній діяльності.Документ Психологічні особливості сучасного іміджу фахівців соціономічної сфери(Хмельницький національний університет, 2024) Варгата, О.; Соловей, В.; Varhata, O.; Solovei, V.У статті проведено теоретичний аналіз психологічних особливостей, що впливають на формування іміджу та виявляються в професійній сфері. Проаналізовано основні функції професійного іміджу, серед яких важливими є: професійна самоідентифікація та приналежність; професійний тренінг та саморозвиток; професійний контроль та самоуправління власною поведінкою; професійний самовираз та самопрезентація. Охарактеризовано структурні компоненти іміджу: зовнішні атрибути (стиль одягу, аксесуари, зачіски); внутрішні характеристики (моральноетичні та духовні установки); індивідуально-психологічні особливості; міжособистісні аспекти, такі як навички самопрезентації та комунікативність. Виокреслено основні групи психологічних показників-критеріїв, що формують професійний імідж у фахівців соціономічних професій: індивідуальні властивості особистості: цілеспрямованість, впевненість, стресостійкість; професійно-направленні якості: ораторські уміння, вирішення конфліктів, уміння вести дискусії; соціально-психологічні якості: публічність, статусність. Встановлено, що сучасний імідж фахівців у соціономічній сфері характеризується рядом психологічних особливостей, включаючи професійну компетентність, емпатію, співрозуміння, проактивність, ініціативність, професійну етику, гнучкість, адаптивність, інноваційність та ефективність комунікації. Розроблено психологічні рекомендації, що сприятимуть розвитку психологічної готовності фахівців соціономічної сфери до покращення індивідуального іміджу та полегшення процесу адаптації в соціумі. Перспективи подальших досліджень передбачено у розробці психологічного супроводу щодо розвитку сучасного іміджу фахівців соціономічної сфери.