(Хмельницький національний університет, 2020) Ройзман, В.П.; Горошко, А.В.; Петращук, С.А.; Royzman, V.P.; Goroshko, A.V.; Petraschuk, S.A.
Основними методами балансування роторів є балансування за власними формами і балансування за
статичними або динамічними коефіцієнтам впливу. У процесі зрівноваження гнучкого ротора за результатами
вимірювань прогинів у різних перерізах ротора ідентифікують величину і місця розташування ексцентриситетів
(дисбалансів) кожної з мас для подальшої установки компенсувальних вантажів, що їх зрівноважують. Для цього
проведено аналіз розв’язків рівняння Фредгольма ІІ роду, що описує рух незрівноваженого ротора. Проаналізовані
рівняння, критичні частоти, прогини і форми коливань одномасового і двомасового ротора без урахування
гіроскопічних моментів. Обґрунтована можливість усунення дисбалансу, по кожній з форм згину ротора,
виявляючи його в прогинах на відповідних критичних частотах обертання.