Перегляд Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences=Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки за Ключові слова "004.055:331.103.22"
(Хмельницький національний університет, 2021) Радюк, П.М.; Скрипник, Т.К.; Карлечук, Д.Т.; Radiuk, P.M.; Skrypnyk, T.K.; Karlechuk, D.T.
Упродовж останніх десятиліть багато дослідників та практиків зосереджують свою увагу на моделюванні прецедентів для управління інформаційними технологіями. Втім мало досліджень розглядають шляхи вдосконалення фази виявлення проєкту інформаційних технологій за допомогою діаграм прецедентів. У цій роботі пропонується підхід на основі ментальних моделей до фази виявлення вимог, що полягає в інтегруванні етапу візуалізації для побудови користувацьких діаграм. Структурування ментальної моделі з погляду користувачів покращує здатність бізнес-аналітиків-початківців для захоплення, аналізу та визначення функціональних вимог інформаційних систем. Крім того, аналітики можуть екстраполювати з робочого процесу, поданого в концептуальній ментальній моделі, щоб визначити дії, які необхідно виконати системою, щоб скористатися асоційованим актором, і це повинно з’явитися в діаграмі корпусу користувача. У роботі обговорюється гіпотеза структурування ментальної моделі у вигляді концептуальної ментальної моделі до визначення функціональних вимог за допомогою користувацьких діаграм. Запропонований підхід на основі ментальних моделей ґрунтується на незалежних та залежних змінних. Незалежною змінною є кількість замовлень від клієнтів; водночас залежними змінними є загальна якість системних функціональних вимог, якість кожного випадку використання в термінах правильності та повноти, якість посилань із погляду правильності та повноти, надлишкові зв’язки або використання випадків. Застосування концептуальних ментальних моделей може викликати певні недоліки. Наприклад, некоректне впровадження ментальної моделі під час фази виявлення може призвести до проблеми валідування зібраних функціональних вимог. Загалом, ця проблема поділяється на чотири групи: висновок, внутрішня перевірка, дизайн та зовнішня перевірка.