Вісник ХНУ. Технічні науки - 2025 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник ХНУ. Технічні науки - 2025 рік за Ключові слова "004.8"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Алгоритми та програмна архітектура інформаційної системи нейромережевого аналізу постави людини(Хмельницький національний університет, 2025) Мазур, Євген; Мазурець, Олександр; Кліменко, Валерія; Собко, Олена; Залуцька, Ольга; Mazur, Yevhen; Mazurets, Oleksandr; Klimenko, Valeriia; Sobko, Olena; Zalutska, OlhaУ статті наведено огляд сучасного стану автоматизованого виявлення порушень постави людини за візуальними даними. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням кількості випадків викривлення хребта внаслідок малорухливого способу життя, тривалої роботи за комп’ютером та браку контролю за положенням тіла. Це зумовлює потребу у створенні інноваційних рішень, здатних забезпечити ранню діагностику постуральних розладів за допомогою методів комп’ютерного зору. Запропонований у дослідженні підхід базується на аналізі скелетної структури людини на основі зображень із подальшим застосуванням математично-алгоритмічного аналізу координат ключових точок хребта для виявлення типових порушень постави. Наведено прикладну реалізацію описаного математико-алгоритмічного забезпечення на основі спроектованої інформаційної системи. Прикладна програмна реалізація працює на основі нейромережевої моделі YOLO, що була донавчена на спеціалізованому датасеті. Навчання моделі тривало 25 епох і дозволило досягти точності виявлення ключових точок постави на фото понад 80%. Програмна реалізація використовувалась для валідації методу, де результати автоматизованого аналізу порівнювались із експертними оцінками, що підтвердило високу точність і чутливість підходу. Подальші дослідження планується зосередити на використанні глибоких нейронних мереж для розпізнавання постави в реальному часі на основі відеопотоку. Запропонована система має перспективу широкого впровадження в мобільні додатки та платформи комп’ютерного зору для масового користувача. Важливість розв'язання цієї проблеми не обмежується лише медичним аспектом. Виявлення та корекція порушень постави безпосередньо пов'язані з досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР), зокрема у контексті забезпечення загального доступу до якісного медичного обслуговування, підвищення фізичного благополуччя та впровадження інновацій у системи охорони здоров’я. Інтеграція подібних технологій підтримує як індивідуальний добробут, так і рівноправний доступ до медичних послуг для широких верств населення, що особливо актуально для країн з обмеженими ресурсами. Таким чином, розроблене рішення має потенціал зробити вагомий внесок у досягнення глобальних цілей сталого розвитку, включаючи зміцнення здоров’я націй, розвиток цифрової медицини та зменшення нерівності в доступі до інноваційних засобів діагностики.Документ Метод локальної консистентності для створення пояснюваних моделей класифікації медичних зображень(Хмельницький національний університет, 2025) Кириченко, Олександр; Kyrychenko, OleksandrВ роботі наведено результати дослідження методу створення інтерпретованих систем штучного інтелекту для діагностики пухлин головного мозку за МРТ-зображеннями, який базується на концепції локальної консистентності між високоточною згортковою нейронною мережею VGG-16 та інтерпретованою моделлю Decision Rules Network. Запропонована гібридна архітектура забезпечує діагностичну точність 95.2% при збереженні здатності генерувати клінічно релевантні пояснення у формі логічних правил на основі IBSIстандартизованих ознак. Експериментальна валідація на наборі даних продемонструвала досягнення локальної консистентності 89.3% для індивідуальних діагностичних випадків, що підтверджує надійність згенерованих пояснень та можливість практичного застосування системи у клінічній практиці.Документ Метод тестування коду із використанням нейромережевих моделей(Хмельницький національний університет, 2025) Сороколіт, Віталій; Sorokolit, VitaliiОдним із головних аспектів, які впливають на конкурентоздатність програмного забезпечення є його якість, що є багатогранним та широким поняттям. Тестування як засіб досягнення якості програмного забезпечення є актуальною проблемою, що сприяє безкінечному пошуку розв’язання та впровадження цих рішень, а також є фундаментальним дослідженням галузі інформаційних технологій, зокрема із використанням штучного інтелекту. Для забезпечення та підтримки якості програмного коду, який є ключовим чинником якості програмного забезпечення, використовується тестування. Тестування може проводитися вручну або автоматизовано. В даній статті подано розгляд вдосконаленого методу тестування із використанням штучного інтелекту, а саме нейромережевих моделей для аналізу коду програмного продуктуДокумент Роль людського фактору в ризиках ІТ-проєкту: системний підхід до формування команди(Хмельницький національний університет, 2025) Скрипник, Тетяна; Вознюк, Леонід; Skrypnyk, Tetiana; Voznyuk, LeonidУ сучасних умовах значна кількість компаній, які працюють за проєктним підходом, стикається з високими ризиками, пов’язаними з припиненням реалізації проєктів. Основними причинами цього часто стає людський чинник, що призводить до зниження якості кінцевого продукту, затримок у виконанні або припинення фінансування. Особливо гостро ця проблема проявляється у сфері інформаційних технологій, де проєктний підхід є невід’ємною частиною діяльності організацій. Формування ефективної проєктної команди в умовах невизначеності, характерної для ІТпроєктів, ускладнюється відсутністю точної інформації щодо обсягу робіт на етапі планування. Це зумовлює потребу в постійній корекції складу команди та її структури, що, своєю чергою, підвищує проєктні ризики. У зв’язку з цим зростає попит на кваліфіковані кадри, здатні не лише якісно виконувати професійні обов’язки, але й ефективно адаптуватися до умов роботи. Для успішного виконання ІТ-проєктів доцільно використовувати системний підхід до формування команди: визначати функціональні ролі, рівень компетенцій, психологічні особливості учасників, а також проєктувати робочі місця з урахуванням мотиваційних чинників. Недостатня увага до цього процесу часто призводить до зростання ризиків, пов’язаних із дезорганізацією праці та неузгодженістю дій між членами команди. Актуальність дослідження полягає в необхідності вдосконалення підходів до підбору проєктних команд, що дозволить мінімізувати ризики, пов’язані з людським чинником, і підвищити ефективність реалізації ІТ-проєктів