Вісник ХНУ. Технічні науки - 2016 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник ХНУ. Технічні науки - 2016 рік за Ключові слова "521.1:523.2:523.6:523.9:524.6:524.8:532.5.01:534.1:621.891"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Контактне динамо як генератор когерентних космічних форм руху та джерело планетарного, сонячного, галактичного і метагалактичного магнетизму. Частина II(Хмельницький національний університет, 2016) Заспа, Ю.П.; Zaspa, Yu.P.На основі аналізу сучасних геофізичних, астрофізичних та космологічних даних, а також отриманих розрахункових та експериментальних результатів, запропонована концепція когерентної гравітації, яка розвиває ієрархічну модель Всесвіту ЛамбертаМельє та є альтернативною до пануючої насьогодні концепції, що базується на космологічному принципі та загальній теорії відносності Ейнштейна. Розглянуті процеси гравітаційного колапсу та нестаціонарної акреції речовини, які ведуть до формування контактних розривів в ядрах космічних систем та генерації гравітаційних хвиль. Досліджений каскадний транспорт енергії та енстрофії по спектру масштабів квазідвовимірної контактнонаведеної космічної турбулентності. Показано, що рівноважна температура реліктового космічного випромінювання обумовлена дисипацією енстрофії космічної турбулентності на “пісочному” гало Метагалактики, а не гіпотетичним Великим Вибухом. На основі аналізу останніх космічних даних з анізотропії реліктового випромінювання встановлена загальна структура Метагалактики. Визначена маса Галактики та Метагалактики. Оцінені напруженості діючого Галактичного, Метагалактичного та Надметагалактичного гравітаційного поля поблизу Землі. Показано, що відхилення від Кеплерових форм фінітного руху космічної речовини у Галактичному диску обумовлені не гіпотетичною чорною матерією, а контактнонаведеними гравітаційними хвилями. Відмічено, що відоме червоне зміщення у спектрах дальніх галактик пояснюється непружною взаємодією світла з частинками космічного пилу, гравітаційно пов’язаними з оберненим енергетичним каскадом контактнонаведеної космічної турбулентності. Це прямо заперечує існуючі на сьогодні космологічні моделі – в першу чергу стандартну космологічну модель лямбдаCDM, побудовану на штучних поняттях чорної матерії та темної енергії. Показано, що характерні часові масштаби Метагалактики вимірюються трильйонами, а Надметагалактики – квадрильйонами земних років, що не йде ні в яке порівняння з часовими масштабами Фрідманових та сучасних космологічних моделей. Розглянуто геоконтактне динамо як механізм кліматичних змін та нинішнього глобального потепління на Землі. Наведені часові залежності відносної швидкості руху у внутрішньому контактному розриві твердого ядра Землі, які пояснюють динаміку кліматичних змін на протязі останнього століття, а також довготривалу циклічність клімату Землі. Обґрунтовані контактні механізми генерації і переполюсування геомагнітного та геліомагнітного поля.Документ Контактне динамо як генератор когерентних космічних форм руху та джерело планетарної, сонячної, галактичної і метагалактичної енергії та магнетизму. Частина v(Хмельницький національний університет, 2016) Заспа, Ю.П.; Zaspa, Yu.P.Розглянуті механізми дифракції та інтерференції контактнонаведених внутрішніх хвиль, що ведуть до формування когерентних космічних форм руху. Ці механізми обумовлюють, зокрема, характерні періоди сонячної активності та структури грануляції, надгрануляції, гігантської грануляції в конвективній зоні та атмосфері Сонця. Показано, що контактне динамо є генератором космічних частинок надвисоких енергій в процесі прямого енергетичного каскаду за участю внутрішніх хвиль. Контактний термоядерний синтез, активований електромагнітною енергією металізованого водню, є основним джерелом важких елементів в космічних системах, зокрема, заліза та нікелю на планетах Земної групи. Встановлено, що тривалий часовий розрив у формуванні сфероїдних (еліпсоїдних) та дискових компонент галактик обумовлений нестаціонарністю контактнообумовленого витікання речовини з ядер галактик. При цьому найдревніші сфероїдні компоненти були утворені в умовах рідкого металізованого водневого ядра, а дискові – значно пізніше – після отвердіння ядра та формування контактних зон в екваторіальній області його обертання. Відмічено, що існуюче розділення галактик на ”нормальні” (неактивні) та ”аномальні” (об'єкти з активними ядрами) є штучним і не враховує реальні механізми еволюції космічних систем та суттєву роль металізованого водневого активатора термоядерних реакцій у цій еволюції. Розглянуто контактне зореутворення у високотемпературних хмарах іонізованого водню, ініційоване інтерференцією контактнонаведених внутрішніх хвиль в оболонках та спіральних гілках галактик. Спростована доплерівська природа червоного зміщення у спектрах галактик та квазарів, що вже тривалий час видається за результат т.з. Великого Вибуху та прискореного розширення Всесвіту. Показано, що в дійсності таке зміщення пояснюється подвійною Бреггівською дифракцією фотонів на фононах на поверхні комічного пилу (метеороїдних частинок) в умовах низьких температур.Документ Контактне динамо як генератор когерентних космічних форм руху та джерело планетарної, сонячної, галактичної і метагалактичної енергії. Частина III(Хмельницький національний університет, 2016) Заспа, Ю.П.; Zaspa, Yu.P.Запропонована нова модель енергетичного балансу космічних систем з активними ядрами, згідно з якою головну роль у формуванні балансу відіграє електромагнітна енергія, запасена у металізованих водневих ядрах на етапі початкового гравітаційного колапсу. Вивільнення цієї енергії по механізму контактного динамо забезпечує активність такого роду космічних об'єктів в широкому діапазоні електромагнітного спектру. На основі аналізу відомих експериментальних результатів нейтринної астрономії Сонця та даних геліосейсмології показано, що більшу половину енергетичного балансу Сонця забезпечує саме електромагнітна енергія, яка вивільняється в ядрі при фазових переходах водню з металічного стану в діелектричний на етапах релаксації контактного тиску. При цьому 10–20% решти енергетичного потоку від термоядерних реакцій на Сонці слід віднести на рахунок CNOциклу термоядерного синтезу, який активується механізмом контактного динамо у внутрішньому розриві сонячного ядра. Це радикально змінює існуючі уявлення про енергетичні механізми Сонця та вказує на суттєві невідповідності в стандартній сонячній моделі. Проведений критичний аналіз альтернативних теорій виникнення дефіциту сонячних нейтрино на основі моделі нейтринних осциляцій в речовині Сонця. Відмічено, що механізм контактного динамо є ключовим для пояснення наявних енергетичних ”дисбалансів” на Землі та планетахгігантах Сонячної системи.Документ Контактне динамо як генератор когерентних космічних форм руху та джерело планетарної, сонячної, галактичної і метагалактичної енергії. Частина IV(Хмельницький національний університет, 2016) Заспа, Ю.П.; Zaspa, Yu.P.На основі запропонованої моделі космічного контактного динамо розглянуті фізичні механізми часової перемінності різномасштабних космічних об’єктів: пульсарів, цефеїд, активних галактичних ядер, джерел гаммасплесків, барстерів. Показано, що густина ядер пульсарів значно нижча за відомі теоретичні значення для моделей замагнічених нейтронних зір, що свідчить про хибність концепції існування нейтронних зір, як таких. Встановлено, що пульсаційна стала цефеїд залежить від їх структурних параметрів, а також від порядкового індексу пульсацій, що ставить під сумнів широке використання цих об’єктів у якості ”стандартних свіч” при вимірюванні космічних відстаней. Контактні механізми перемінності галактичних об’єктів з активними ядрами (квазарів, блазарів, сейфертівських галактик та ін.) не потребують штучних теоретичних конструкцій у вигляді центральних чорних дір. Це також відноситься до джерел гаммасплесків та барстерів. Показано, що контактна генерація релятивістських джетів, а також нерелятивістських струменів ( в об’єктах ГербігГаро) йде за рахунок вивільнення внутрішньої електромагнітної енергії металізованого водню, запасеної в активних ядрах відповідних космічних систем на початковому етапі гравітаційного колапсу. Ця ж енергія вивільняється при катастрофічному розширенні (а не при вторинному колапсі) ядер нових та наднових зір, що прямо суперечить існуючим уявленням про спалахи цих зір. Відмічено, що відомі спектри випромінювання більшості космічних об’єктів пояснюються властивостями квазідвовимірної контактнонаведеної та тривимірної спіральної турбулентності, які відзначаються оберненим каскадом енергії при прямому каскаді енстрофії (спіральності). При цьому немонотонність спектрів космічної турбулентності обумовлена контактною генерацією когерентних структур руху. Критично проаналізовано існуюче космологічне тлумачення червоного зміщення у спектрах далеких галактик та наднових зір. Показано, що таке зміщення в дійсності обумовлене резонансним розсіянням світла на частинках космічного пилу, що супроводжується поверхневою трансформацією світлових хвиль в червону частину спектру. Це вказує на хибність відомих теорій космологічної сингулярності (Великого Вибуху) та прискореного розширення Всесвіту. Відмічено, що неврахування істотного запасу внутрішньої електромагнітної енергії металізованого водню в енергетичному балансі космічних систем стало фатальною помилкою існуючої астрофізики, яка врешті скотилась до містичних понять чорної матерії та темної енергії, закладених в основу стандартних астрофізичних та космологічних моделей.