Досліджується політична думка ранньомодерної України, що займає
важливе місце в загальному контексті розвитку української духовної
культури. Вона концентрує в собі особливий пізнавальний досвід осягнення
специфіки політичної реальності, що сформувалася в етнокультурному та
духовному просторі українського життя другої половини XVI–XVIII ст.
З’ясовано, що в результаті різних подій, які відбувалися в суспільно–
політичному житті України другої половини XVII–XVIII ст., впливу православної церкви на їх перебіг і наслідки, національна ідентичність українців
сприяла формуванню наднаціональної імперської ідентичності. Теоретичне
обґрунтування централізації російської держави й перетворення її в абсолютну
монархію зробили, як це не парадоксально, діячі Києво–Могилянської академії
і серед них – Феофан Прокопович. Саме ним були сформульовані у XVIII ст.
засади російської державності та російського абсолютизму.