ГПФ/(М)

Постійне посилання зібрання

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/8785

Переглянути

Перегляд ГПФ/(М) за Автор "Боделан, Наталія Михайлівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Функціонування вокативів у польській та українській мовах (на прикладі твору І. Франка «Лель і Полель»)
    (Хмельницький національний університет, 2024) Боделан, Наталія Михайлівна
    Комунікативна функція мови реалізована в розмовах, діалогах, полеміці. Вона утворює суспільство як соціум, а також може виступати елементом самовираження особистості. Цю функцію втілено в мовленні через різні мовні засоби, одним із яких є вокатив. Мета кваліфікаційної роботи – виявити та проаналізувати функціональні, семантичні і стилістичні особливості вокативів у польській та українській мовах на основі твору Івана Франка «Lelum i Polelum» / «Лель і Полель», визначити спільні риси і відмінності їхнього використання у контексті міжмовної комунікації та художнього тексту. Визначена мета охоплює виконання таких завдань: описати форми вокативів у польській та українській мовах; визначити прагматичні й стилістичні функції вокативів у тексті; порівняти функціонування вокативів у двох мовах і виявити їхні спільні та відмінні риси; розкрити роль вокативів у побудові міжперсонажної взаємодії та розкритті характерів; підкреслити важливість вокативів як засобу розкриття змісту й художньої експресії в повісті Франка «Lelum i Polelum» / «Лель і Полель». У роботі розглянуто вокативи як синтаксичні та семантичні одиниці, що відіграють важливу роль у вираженні адресації, емоційності та комунікативної динаміки. У межах роботи здійснено порівняльний аналіз вокативів у обох мовах, що дозволяє виявити спільні риси та розбіжності у їх використанні, зумовлені лінгвістичними, культурними та історичними чинниками. Особлива увага приділяється стилістичним і прагматичним функціям вокативів, а також їх впливу на структуру художнього тексту. У літературі вокатив використовується як інструмент для посилення емоційної глибини тексту, покращення комунікації між персонажами та увиразнення авторського стилю. Це важливий елемент української мови, який збагачує літературний текст.