Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences=Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences=Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки за Автор "Bahrii, Ruslan"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Автоматизоване відновлення трасувальних зв’язків між вимогами та програмним кодом з використанням великих мовних моделей(Хмельницький національний університет, 2026) Скрипнюк, Олександр; Багрій, Руслан; Манзюк, Едуард; Скрипник, Тетяна; Skrypniuk, Olexandr; Bahrii, Ruslan; Manziuk, Eduard; Skrypnyk, TetianaПроблема забезпечення узгодженості між вимогами та програмним кодом набуває критичного значення зі зростанням масштабу та складності сучасних програмних систем, адже відсутність надійних трасувальних зв’язків часто призводить до неповної реалізації вимог, ускладнює супровід коду та перевірку коректності роботи системи. Ручне формування трасувальних матриць є трудомістким і схильним до помилок процесом, особливо у великих проєктах. Використання великих мовних моделей відкриває нові можливості для автоматизації цього процесу, оскільки такі моделі здатні відображати глибокі семантичні зв’язки між текстовими вимогами та фрагментами програмного коду. У статті запропоновано метод виявлення трасувальних зв’язків між вимогами та програмним кодом із використанням трансформерних моделей великих мовних систем. Запропонований підхід ґрунтується на перетворенні текстових артефактів у векторні представлення за допомогою моделей CodeBERT, SBERT та TF-IDF з подальшим обчисленням семантичної подібності для автоматичного визначення потенційних зв’язків. Метод охоплює такі етапи як підготовки даних, генерації ембедингів, пошуку релевантних фрагментів і оцінювання отриманих результатів. Експерименти проведено на датасеті MSR-2021, що містить реальні трасувальні зв’язки для кількох проєктів. Отримані результати засвідчили перевагу CodeBERT над традиційними підходами (TF-IDF, SBERT): метод забезпечує точність до 0.85 та F1-score до 0.50 (залежно від глибини пошуку), що є високими показниками для задач автоматизованого інформаційного пошуку та ранжування. Додатково підтверджено важливість урахування структурного контексту коду та продемонстровано вплив параметра Top-K на баланс між повнотою та точністю. Результати доводять, що інтеграція моделей на основі LLM істотно підвищує рівень автоматизації, узгодженості та якості трасування вимог у сучасних середовищах розробки програмного забезпеченняДокумент Автоматизований розподіл процесів при управлінні ІТ-проєктами(Хмельницький національний університет, 2025) Скрипник, Тетяна; Багрій, Руслан; Мазурець, Олександр; Вознюк, Леонід; Ільчишин, Владислав; Skrypnyk, Tetiana; Bahrii, Ruslan; Mazurets, Oleksandr; Voznyuk, Leonid; Ilchyshyn, VladyslavУ сучасному управлінні ІТ-проєктами особливої актуальності набуває проблема ефективного розподілу завдань між виконавцями. Автоматизація цього процесу дозволяє значно підвищити продуктивність роботи команд, скоротити терміни виконання завдань і мінімізувати вплив людського фактора. У статті розглянуто інформаційну технологію автоматизованого розподілу процесів при управлінні ІТ-проєктами, що базується на використанні інформаційної моделі організації управління, математичної моделі прогнозування ефективності виконавців та методу оцінки їх відповідності заданим критеріям. Запропонована інформаційна технологія враховує рівень компетенцій працівників, їхній професійний досвід, історію виконання аналогічних завдань та досвід взаємодії з іншими членами команди. Розроблена математична модель дозволяє розраховувати прогнозовану ефективність виконання завдань кожним виконавцем, спираючись на систему вагових коефіцієнтів, що визначають вплив компетентності, досвіду та командної взаємодії. Метод оцінки ефективності ґрунтується на аналізі вхідних даних і використовується для оптимального розподілу завдань. Алгоритм функціонування запропонованої технології включає чотири основні етапи: актуалізацію вхідних даних, вибір ІТ-проєкту з нерозподіленими задачами, призначення виконавців на основі розрахованих показників ефективності та формування виробничої карти виконання проєкту. Вихідними даними є персоналізований розподіл завдань між розробниками, що дозволяє підвищити ефективність виконання проєкту та знизити ризики затримок. Результатом впровадження автоматизованого розподілу процесів в управлінні ІТ-проєктами є підвищення продуктивності команди, оптимізація використання ресурсів та зниження ймовірності неефективного призначення виконавців. Запропонована методика може бути використана в організаціях, що працюють над масштабними ІТ-проєктами, для підвищення якості управлінських рішень та ефективності реалізації проєктівДокумент Використання доповненої реальності для покращення комунікації людей з особливими потребами(Хмельницький національний університет, 2023) Мельник, Віталій; Багрій, Руслан; Петровський, Сергій; Кириченко, Олександр; Melnyk, Vitalii; Bahrii, Ruslan; Serhii, Petrovskyi; Kyrychenko, OlexsanderПотреба в комунікації є однією з найбільш важливих і загальнолюдських потреб. Кожна людина потребує спілкування з іншими людьми, щоб виразити свої думки, ідеї, емоції, а також для отримання інформації та взаємодії зі світом навколо. В світі є доволі велика категорія людей з порушеннями мовлення та комунікації, що потребують спеціальних допоміжних засобів. В статті розглядається використання доповненої реальності (AR) для поліпшення комунікації з використанням систем допоміжних комунікаційних технологій. Визначено, що людям з обмеженими можливостями в спілкуванні, необхідна контекстуальна підтримка в реальному часі для забезпечення спілкування з оточуючими. Використання доповненої реальності може стати ефективним інструментом для забезпечення контекстуальної підтримки шляхом візуалізації текстових, звукових, та інших форм комунікації в реальному світі. Детально розглянуто методи відстеження у доповненій реальності, а саме відстеження з маркером, гібридне відстеження, відстеження на основі моделей та відстеження за допомогою природних особливостей. Визначено, що метод відстеження за допомогою природних особливостей, дає можливість ідентифікувати конкретну людину та розпізнати її голос. Це дає можливість забезпечити швидку та точну інтерпретацію мовлення та підтримку комунікації в режимі реального часу. Використання методу відстеження за допомогою природних особливостей потребує певних умов для успішного розпізнавання, таких як наявність достатнього освітлення та відсутність шуму. Сформульовано вимоги до системи допоміжної комунікації та можливий сценарій спілкування людини, що має комунікативні проблеми з іншою людиною з використанням доповненої реальності. Показано, що спеціалізовані пристрої доповненої реальності є найбільш ефективним засобом для забезпечення комунікації людей з особливими потребами. Вони дають можливість відображати текстову та аудіоінформації в реальному часі, а також можливість інтерактивної взаємодії з користувачем. Ці пристрої дозволяють полегшити процес комунікації та забезпечити більш якісну взаємодію з навколишнім середовищем для людей з особливими потребами. Communication is one of the most essential and everyday human needs. Every person requires communication with others to express their thoughts, ideas, and emotions, as well as to obtain information and interact with the world around them. A large category of people in the world with speech and communication disorders requires special auxiliary tools. The article discusses using augmented reality (AR) to improve communication using assistive communication technologies. It has been determined that people with disabilities in communication require real-time contextual support to ensure communication with their surroundings. Augmented reality can be an effective tool for providing contextual support by visualizing text, audio, and other forms of communication in the real world. The methods of tracking in augmented reality are discussed in detail: marker-based tracking, hybrid tracking, model-based tracking, and natural feature tracking. It is determined that natural feature tracking allows for identifying a specific person and recognizing their voice. This enables fast and accurate interpretation of speech and real-time communication support. The use of natural feature tracking requires certain conditions for successful recognition, such as sufficient lighting and the absence of noise. Requirements for assistive communication systems and a possible scenario for communication between a person with communication problems and another person using augmented reality are formulated. It has been determined that specialized augmented reality devices are the most effective means of communication for people with special needs. They allow for the display of textual and audio information in real-time and interactive interaction with the user. These devices make communicating more accessible and provide a more qualitative interaction with the surrounding environment for people with special needs.Документ Метод класифікації патологій листя рослин на основі згорткових нейронних мереж із застосуванням технологій розподіленого паралельного навчання(Хмельницький національний університет, 2026) Соколовський, Валентин; Манзюк, Едуард; Багрій, Руслан; Скрипник, Тетяна; Sokolovskyi, Valentyn; Bahrii, Ruslan; Manziuk, Eduard; Skrypnyk, TetianaУ роботі представлено удосконалений метод класифікації патологій листя сільськогосподарських рослин на основі глибокого навчання, спрямований на підвищення точності діагностики та скорочення часу обчислень. Запропоновано модифіковану п'ятиблокову архітектуру згорткової нейронної мережі (на базі VGG16) з інтегрованими механізмами батчнормалізації та dropout-регуляризації, що дозволило вирішити проблему перенавчання на обмежених вибірках. Для забезпечення ефективності експериментальних досліджень реалізовано технологію розподіленого паралельного навчання, яка базується на принципі паралелізму даних із синхронізацією градієнтів. Такий підхід дозволив суттєво прискорити процес тренування моделі та забезпечити горизонтальну масштабованість системи. Описано технологічні аспекти створення програмного забезпечення, зокрема використання декларативного конфігурування та системи версіонування, що гарантує відтворюваність експериментів та надійність результатів. Для експериментальних досліджень обрано датасет з чотирма класами хвороб листа. Проведено експериментальні дослідження на датасеті зображень листя квасолі у чотирьох категоріях. Встановлено, що запропонований метод досягає точності 91.2%, перевищуючи базову модель на 4%. Доведено критичний вплив аугментації даних на здатність моделі до узагальнення в умовах варіативності освітлення та ракурсів зйомки.