У статті проаналізовано словотвірні й морфемні особливості власних назв, які разом із морфологічними
та синтаксичними, є складником граматичних ознак. У процесі дослідження використано методи класифікації і систематизації, описовий метод і прийом кількісних підрахунків. Основними способами творення найменувань живих істот та географічних об’єктів є афіксація, складання і власне семантизація, а інших онімних класів – різновиди лексико-семантичної
деривації. Із словотвірними нерозривно поєднані морфемні ознаки, що яскраво
проявляється в розрізненні продуктивних моделей пропріативів і детальній
характеристиці простих і складних форм онімів.