Вісник ХНУ. Економічні науки - 2025 рік

Постійне посилання зібрання

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/18107

Переглянути

Перегляд Вісник ХНУ. Економічні науки - 2025 рік за Автор "Dykha, Valerii"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-економічні основи забезпечення енергетичної безпеки України
    (Хмельницький національний університет, 2025) Диха, Валерій; Dykha, Valerii
    У статті обґрунтовано, що для забезпечення енергетичної безпеки України доцільно здійснювати інтегроване управління в організаційному, економічному та функціональному вимірах. Автором описано ключові елементи, інструменти та очікувані результати організаційного, економічного та функціонального контексту у системі управління енергетичною безпекою. Організаційний контекст управління енергетичною безпекою включає формування інституційної структури управління; координацію між суб’єктами енергетичного ринку; розвиток енергетичної децентралізації та локальних енергетичних систем через відповідні інституції, моделі взаємодії, платформи, що обумовить підвищення керованості та координації; розвиток локальної енергостійкості громад; інтеграцію підприємств у спільні енергетичні системи; зменшення залежності від централізованих систем. У рамках економічної складової управління енергетичною безпекою передбачається формування інвестиційних та тарифних механізмів; економічної логіки децентралізації та модернізації; стимулювання розвитку альтернативної енергетики; фінансової стійкості енергетичного сектору через реалізацію тарифної політики; застосування інвестиційних інструментів; моделей фінансування локальної енергетики в громадах та індустріальних парках; стимулювання промислової енергоефективності; економічні інструменти циркулярної енергетики, що обумовить підвищення інвестиційної привабливості галузі; модернізацію інфраструктури та зростання частки ВДЕ; зміцнення енергетичної автономії громад та енергетичних хабів; доступність енергії для бізнесу та населення. Функціональну складову управління енергетичною безпекою розкрито важливістю здійснення процесів управління, прогнозування, моніторингу та оцінювання; техніко-економічного обґрунтування рішень; управління ризиками через інженерний менеджмент; системи моніторингу та раннього попередження загроз; механізми управління ризиками; сценарний аналіз та систему адаптивних рішень, що забезпечить своєчасне виявлення загроз; зниження технічних, кібер- та економічних ризиків; обґрунтованість управлінських рішень; зростання адаптивності енергосистеми до стресів. Автором наголошено на важливості синергії цих блоків у системі забезпечення енергетичної безпеки.
  • Ескіз
    Документ
    Підходи, моделі та інструменти корпоративного управління в умовах війни та економічної турбулентності
    (Хмельницький національний університет, 2025) Диха , Марія; Диха, Валерій; Dykha, Mariia; Dykha, Valerii
    У статті охарактеризовано турбулентні умови функціонування акціонерних товариств (високий рівень невизначеності щодо майбутнього розвитку подій; економічна нестабільність; часті та непередбачувані шоки, спричинені війною; ускладнення процесу прийняття стратегічних рішень тощо). Обґрунтовано, що реалізація корпоративного управління в сучасних умовах супроводжується викликами та ризиками, зокрема такими, як порушення комунікації між менеджментом і власниками; зростання внутрішньої корупційної вразливості через слабший контроль за фінансовими потоками; зниження довіри інвесторів та кредиторів, відхід деяких іноземних інвесторів; потреба в адаптації до нових регуляторних норм воєнного часу; зростання залежності від державної підтримки, грантів тощо. Виклики та ризики обумовлюють необхідність змін у моделях функціонування корпоративних структур, в управлінні ними. Проаналізовано посилення ролі держави як регулятора та як акціонера, зокрема, через націоналізацію, примусове відчуження акцій компаній (зокрема, ПАТ Укртатнафта, АТ Мотор Січ, ПрАТ АвтоКрАЗ та ПрАТ Запоріжтрансформатор), важливих для функціонування України в умовах війни та забезпечення її оборони. Визначення ознак та характеристик турбулентності в економіці, ризиків та трансформацій корпоративного управління в Україні, пропозицій для державних інституцій, інвесторів та менеджменту компаній має теоретичну та практичну значущість. Обґрунтовано, що в умовах турбулентного середовища доцільно реалізовувати адаптивні моделі та інструменти антикризового стратегування; гнучкі моделі наглядових рад, участі інвесторів; нові інструменти комунікації та довіри, які в цілому сприятимуть підвищенню ефективності корпоративного управління та забезпеченню стабільного функціонування акціонерних товариств.