Перегляд за Автор "Komar, T."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Dynamics of Future Psychologists’ Soft Skills Development During their Study at the Higher Education Institution(Published by LUMEN Publishing, 2022) Vasylenko, О.; Afanasenko, V.; Petyak, O.; Rudenok, A.; Sheleh, T.; Komar, T.The article examines the dynamics of soft skills development as a factor of successful professional activity of future psychologists at different stages of their higher education training. The term "soft skills" means a set of personality traits, social skills, communication skills, personal habits, friendliness and optimism. It also includes individual, communication and management skills. It is stated that for successful professional activity, such groups of psychology students’ soft skills as communication skills, personal performance, management skills, strategic skills and critical thinking should be developed. To study the dynamics these soft skills groups development, the diagnostic study was conducted among first-, third- year and master’s degree students majoring in Psychology at Khmelnytsky National University. According to the research results, it has been concluded that while studying at a higher education institution, psychology students have a positive dynamics of changes of soft skills development. However, there is a number of first- and third-year students with poor communication and organizational skills, leadership skills, stress resistance and critical thinking. Considering this fact, there is a strong necessity to work out and implement ways of soft skills development for future psychologists.Документ До проблеми методудослідження творчого потенціалу особистості(Хмельницький національний університет, 2021) Комар, Т.В.; Афанасенко, В.І.; Komar, T.; Afanasenko, V.У статті аналізується можливість використання біографічного методу для дослідження проблеми творчого потенціалу особистості. Науково-психологічна рефлексія ґенези біографічного методу дозволяє розглядати його способом змістовного наукового дослідження становлення і розвитку творчого потенціалу особистості на основі системного аналізу значущого психосоціального досвіду творчої особистості: мікро-, та макросередовища творця, ексквізитних ситуацій та суб’єктивних труднощів, творчих планів та стратегій, індивідуального стилю творчої діяльності.Документ Емоційний інтелект як фактор особистісної готовності до подружнього життя(Хмельницький національний університет, 2024) Комар, Т.; Komar, T.Сучасні зміни в суспільстві вимагають від особистості високого рівня психологічної зрілості для успішної адаптації до подружнього життя. Емоційний інтелект (ЕІ) виступає важливою ментальною здібністю для того готовності до шлюбу особистістю, оскільки дозволяє регулювати власні емоції та емоції партнерів, що сприяє гармонійним стосункам. Стаття досліджує роль ЕІ у формуванні готовності до подружнього життя, зокрема його вплив на міжособистісні взаємодії, адаптацію, конфліктні ситуації та емоційну підтримку в шлюбі. На основі аналізу наукових публікацій, розкривається структура та основні компоненти емоційного інтелекту, а також його значення в розвитку здорових і стабільних подружніх відносин. Визначено, що розвиток емоційної компетентності є необхідним для підтримки гармонії в сім'ї та запобігання конфліктам.Документ Потенціал тривоги у вимірах соціальнопсихологічної адаптації творчої особистості(Хмельницький національний університет, 2024) Афанасенко, В.; Комар, Т.; Пирогов, О.; Afanasenko, V.; Komar, T.; Pyrohov, O.Стаття присвячена висвітленню результатів наукової розробки проблеми тривоги особистості в контексті її соціально-психологічної адаптації та реалізації творчого потенціалу. У статті розкрито взаємозв’язок творчого потенціалу людини і тривоги та уявлення про роль тривоги у процесі її адаптації представлено на основі аналізу праць філософів – екзистенціалістів, представників психодинамічних підходів, сучасних дослідників. Вказано на необхідність розвитку творчого потенціалу людини через усвідомлення сутності своєї тривоги та розуміння її справжніх причин. Основна ідея статті полягає у розгляді тривоги як психологічного феномену, потенціал якого розгортається на континуумі від внутрішньої енергетичної спонуки з функцією творчого імпульсу до хворобливого утворення, що ґрунтує депресії і психосоматичні розлади. Автори статті вбачають у творчому потенціалі особистості істотний резерв людської цивілізації, провідну силу прогресивного розвитку кожної людини і продуктивної адаптації до актуальних соціально-психологічних умов дійсності. Творча діяльність постає тим самим механізмом, що протистоїть регресивним лініям у розвитку людини, може бути високо спроможним засобом психологічної реабілітації та збереження психологічного здоров’яДокумент Психологічна спроможність рефлексивного дискурсу в психотерапії латентних деструктивних змістів психіки особистості(Хмельницький національний університет, 2024) Афанасенко, В.; Комар, Т.; Сіренко, А.; Afanasenko, V.; Komar, T.; Sirenko, A.У статті висвітлюється проблема психологічної своєрідності прихованих деструктивних тенденцій особистості, зокрема, схильності до суїциду. Відзначається, що відсутність теоретичного обґрунтування продуктивних методів профілактики суїциду та реабілітації особистості з урахуванням унікальних особистісних характеристик, що визначають суїцидальні тенденції, зумовлюють актуальність науково-психологічної розвідки. Характерною особливістю психічного життя та поведінки людини з суїцидальними тенденціями є звуження свідомості. Специфічність поведінки засвідчує ригідність стратегії і структури її життєдіяльності. Зазначено, що зважаючи на означену специфіку психічного стану особистості, у психотерапевтичному процесі суїцидальних тенденцій високу продуктивність виявляють рефлексивні практики. Високоспроможним психотерапевтичним засобом реабілітації латентних деструктивних тенденцій особистості обґрунтовано рефлексивний дискурсДокумент Психологічна стійкість як чинник професійного становлення фахівця системи «людина-людина»(Хмельницький національний університет, 2024) Комар, Т.; Кулешова, О.; Полуденко, О.; Kuleshova, O.; Komar, T.; Poludenko, O.У статті розглянуто проблему психологічної стійкості як ключового чинника професійного становлення фахівців системи «людина-людина». Проаналізовано сучасні виклики, з якими стикаються представники соціономічних професій, такі як нестабільність, високий темп змін, емоційне перевантаження та ризик професійного вигорання. Висвітлено роль психологічної стійкості у забезпеченні адаптації до стресових ситуацій, підтриманні емоційної рівноваги та професійної ефективності. Особливу увагу приділено аналізу складових психологічної стійкості, серед яких когнітивний, емоційно-афективний та поведінковий компоненти. Наголошується на важливості розвитку вмінь саморегуляції, управління стресом і здатності до гнучкого мислення. Описано зв’язок між психологічною стійкістю та здатністю фахівців зберігати продуктивність у складних умовах. На основі аналізу наукових джерел запропоновано інтегративний підхід до формування психологічної стійкості майбутніх фахівців. Визначено перспективи розробки й впровадження освітніх програм, спрямованих на підвищення стресостійкості, розвиток адаптаційних ресурсів і формування професійної самосвідомості. Психологічна стійкість представлена як базова якість, що дозволяє майбутнім фахівцям соціономічного профілю ефективно адаптуватися до професійного середовища та реалізувати свій потенціалДокумент Психологічний ресурс професійного становлення та успішної професійної самоактуалізації майбутніх фахівців професій типу «людина-людина»(Хмельницький національний університет, 2024) Комар, Т.; Komar, T.У статті наголошено на необхідності розвитку такого психологічного ресурсу професійного становлення та успішної професійної самоактуалізації майбутніх фахівців професій типу «людина-людина» як соціальна зрілість. З’ясовано, що базовими, фундаментальними компонентами цього феномену є: по-перше, відповідальність, терпимість, саморозвиток та інтегративний компонент, яким є позитивне мислення, позитивне ставлення до світу. Виявлено особливості базових компонентів соціальної зрілості як психологічного ресурсу становлення фахівців соціономічного профілю. Запропоновано використання ряду стратегій для розвитку психологічної ресурсності в майбутніх фахівців, серед яких пріоритетними є тренінги з емоційного інтелекту, програми зменшення стресу, заняття з рефлективності, мотиваційні програми.Документ Психологічні особливості професійного стресу фахівців соціономічного профілю(Хмельницький національний університет, 2022) Комар, Т.; Варгата, О.; Komar, T.; Varhata, O.У статті розкрито сутність професійного стресу фахівців соціономічного профілю. Досліджено психологічні особливості стресу, від яких залежить ефективність професійної діяльності фахівців соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, стресори, професійний стрес, професійний стрес фахівців соціономічного профілю, інформаційний стрес, емоційний стрес, комунікативний стрес, еустрес, дистрес, гострий стрес, хронічний стрес, стресостійкість. Дослідження психології професійного стресу, шляхів і засобів його корекції та профілактики має важливе значення для фахівців соціономічного профілю у цілому ряді життєвих і професійних подій. Проблема професійного стресу фахівців соціономічного профілю пов’язана із тим, що виконувана робота далеко не завжди відповідає необхідному рівню їх психологічної готовності витримувати інтелектуальні навантаження. У процесі професійної діяльності фахівці соціономічного профілю систематично піддаються психоемоційним впливам, пов’язаним із надмірними вимогами, високим рівнем контролю ситуацій, обмеженістю ресурсів щодо можливості їх зміни й удосконалення. Фахівцям соціономічного профілю дуже важливо навчитися не тільки виконувати професійні завдання, але й навчитися регулювати свій психоемоційний стан. Саме тому, психологія професійного стресу у сфері людина-людина, потребує більш детального вивчення. Висвітлено результати емпіричного дослідження стресостійкості та оцінка адаптивних ресурсів фахівців соціономічного профілю до стресу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості фахівців соціономічного профілю середній рівень стресостійкості. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені психокорекційної програми, яка сприятиме розвитку стійкості до стресових ситуацій та збереженню психічного здоров’я фахівців соціономічного профілюДокумент Психологічні особливості розвитку емоційної сфери дітей молодшого шкільного віку(Хмельницький національний університет, 2023) Комар, Т.; Шістка, О.; Komar, T.; Shistka, O.Дослідження психологічних особливостей розвитку емоційної сфери у дітей молодшого шкільного віку є актуальним завданням у сучасному психологічному дискурсі. У цьому контексті вивчається взаємозв'язок між процесом навчання в школі, соціалізацією та формуванням емоційного інтелекту у дітей. Аналізуються фактори, що впливають на емоційний розвиток, включаючи сімейні та педагогічні аспекти. Вивчення міміки та інтонацій дитини дозволяє отримати інсайти щодо її емоційної виразності. Звертається увага на роль стресу та тривоги у молодших школярів і їх вплив на стійкість особистості. Дослідження спрямоване на визначення ключових аспектів емоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку та формування рекомендацій для оптимізації цього процесу в шкільному та сімейному середовищі.Документ Сутність і розвиток самосвідомості як основа продуктивно- діяльного самоздійснення особистості(Хмельницький національний університет, 2021) Афанасенко, В.І.; Комар, Т.В.; Синюк, Н.В.; Afanasenko, V.; Komar, T.; Synyuk, N.У статті висвітлюються результати науково-психологічного аналізу розробки проблеми самосвідом ості особистості як умови її продуктивно-діяльного самоздійснення. Розвинута самосвідомість розуміється основою для поступального руху потенційної діяльної особистості через розкриття для самої себе свого потенціалу до інтеграції у культурно-історичний процес, до набуття для себе сенсу повноти і глибини автентичної життєдіяльності, в контексті якої особистість розвивається і самоздійснюється. Самосвідомість особистості визначено через рівень активного ставлення людини до своєї свідомості як до об'єкта. Самосвідомість виступає як спосіб інтерсуб'єктивності комунікації особистості, як енергетичне джерело продуктивно-діяльнісного самоздійснення людини на основі усвідомлення своєї сутності.Документ Теоретичне обґрунтування фундаментальності принципу цілісності у системі підготовки фахівців соціономічного профілю(Хмельницький національний університет, 2023) Афанасенко, В.; Комар, Т.; Afanasenko, V.; Komar, T.У статті висвітлені міркування щодо визначальності орієнтації сучасної системи фахової підготовки фахівців соціономічного профілю на розвиток особистості як цілісної духовно-моральної сутності, зважаючи на значущість, вагомість і складність вирішення професійних завдань, пов’язаних із міжособистісною взаємодією, психологічною практикою, реабілітаційним супроводом. Висвітлений аналіз досвіду різних систем пізнання, зокрема, філософської антропології щодо проблеми культурно-історичного шляху розвитку уявлень про цілісну природу людини. Відзначено, що з точки зору холізму сукупність предметів, що утворюють цілісність, виявляє нову якість, яка відсутня у складових, які її утворюють. Зв'язки між елементами такої сукупності мають законоподібний характер і визначають місце в ній кожної частини. Ціле надає своїм частинам нових властивостей. Зазначено, що у наш час холізм отримав нову, більш глибоку розробку в загальній теорії систем.