Перегляд за Автор "Kvasnytsia Iryna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Гігієнічна оцінка режиму дня та рухової активності дітей під час відпочинку та оздоровлення
    (Хмельницький національний університет, 2025) Флерчук Віктор; Квасниця Ірина; Солтик Інна; Квасниця Олег; Flerchuk Viktor; Kvasnytsia Iryna; Soltyk Inna; Kvasnytsya Oleh
    Дано оцінку режиму дня в організації відпочинку та оздоровлення дітей, що характеризується відсутністю суворої регламентації їхньої діяльності. Проводилися спостереження за дітьми віком 11-12 років (14 хлопчиків і 17 дівчаток) у період літньої оздоровчого табору який тривав з 2 липня по 22 липня 2024 року. Режим дня вивчали шляхом анкетування. Його вплив на функціональний стан дітей оцінювали за показниками динаміки функціонального стану серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Встановлено, що в умовах вільного вибору дозвілля діти обирають улюблений для них спосіб життя. Діти, які протягом навчального року займалися фізичною культурою і спортом, надають перевагу активному відпочинку. Одним з улюблених видів руховоїактивності занять для дітей стала руханка під українські пісні, а також популярними були рухливі ігри. Результати анкетування, виявили, що майже чверть дітей 25,2 % не відвідали жодного заняття руховоїактивності протягом зміни Показано, що у дітей із високим рівнем фізичної активності динаміка показників функціонального стану їхнього організму під час перебування в таборі була сприятливішою, ніж у їхніх однолітків, які надавали перевагу пасивному відпочинку, і навпаки. Виявлено порушення основних режимних моментів - тривалості сну і кратності прийому їжі. Тому організація раціонального режиму вимагає посиленого контролю за виконанням дітьми основних режимних моментів. Крім того, в умовах вільного вибору дозвілля необхідно підвищувати мотивацію до занять фізичною культурою і спортом, насамперед, у дітей, які віддають перевагу пасивному відпочинку.
  • Ескіз
    Документ
    Фізіологічні маркери визначення біологічного віку: сучасні підходи та перспективи застосування
    (Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця Ірина; Квасниця Олег; Kvasnytsia Iryna; Kvasnytsya Oleh
    У статті здійснено ґрунтовний аналіз фізіологічних маркерів як інструментів визначення біологічного віку людини. Обґрунтовано актуальність теми, що зумовлена важливістю питання старіння населення, збільшення тривалості життя та необхідністю переходу до персоналізованої функціональної діагностики організму. Розглянуто еволюцію розвитку концепції біологічного віку: від перших спроб його оцінки до сучасних молекулярних та інтегративних підходів, включаючи аналіз епігенетичних годинників і новітніх технологій мультипараметричної оцінки. Наведено класифікацію методів визначення біологічного віку, серед яких виділено клітинні та молекулярні маркери, клінічні біомаркери, функціональні тести та комплексні інтегральні шкали. Особливу увагу приділено фізіологічним маркерам старіння – показникам серцево-судинної, дихальної, опорнорухової, метаболічної, імунної та гормональної систем. Описано їхні нормативні значення, типові вікові зміни та роль у прогнозуванні стану здоровʼя. Проаналізовано практичне застосування фізіологічних маркерів у геронтології для моніторингу процесів старіння і розробки індивідуалізованих стратегій активного довголіття, у клінічній фізіології та медицині – для прогнозування ризиків розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань, у практиці спорту – для оцінки ефективності тренувальних програм, контролю навантаження та запобігання перетренованості, а також у персоналізованій терапії – для індивідуалізації підходів лікування залежно від фактичного фізіологічного стану пацієнта, а не календарного віку. Підкреслено значення фізіологічних маркерів для майбутнього наук про здоровʼя, старіння та медицини, їхню роль у створенні нової моделі охорони здоровʼя, орієнтованої на превентивний, персоналізований і прогностичний підхід. Зроблено висновок про перспективність подальших досліджень, спрямованих на інтеграцію фізіологічних і когнітивних показників для вдосконалення оцінки біологічного віку та розробки ефективних стратегій уповільнення старіння молодого покоління.