Фізіологічні маркери визначення біологічного віку: сучасні підходи та перспективи застосування
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький національний університет
Анотація
У статті здійснено ґрунтовний аналіз фізіологічних маркерів як інструментів визначення біологічного віку людини. Обґрунтовано актуальність теми, що зумовлена важливістю питання старіння населення, збільшення
тривалості життя та необхідністю переходу до персоналізованої функціональної діагностики організму. Розглянуто еволюцію розвитку концепції біологічного віку: від перших спроб його оцінки до сучасних молекулярних та інтегративних підходів, включаючи аналіз епігенетичних годинників і новітніх технологій
мультипараметричної оцінки. Наведено класифікацію методів визначення біологічного віку, серед яких виділено клітинні та молекулярні маркери, клінічні біомаркери, функціональні тести та комплексні інтегральні шкали. Особливу увагу приділено фізіологічним маркерам старіння – показникам серцево-судинної, дихальної, опорнорухової, метаболічної, імунної та гормональної систем. Описано їхні нормативні значення, типові вікові зміни та роль у прогнозуванні стану здоровʼя. Проаналізовано практичне застосування фізіологічних маркерів у геронтології для моніторингу процесів старіння і розробки індивідуалізованих стратегій активного довголіття, у клінічній фізіології та медицині – для прогнозування ризиків розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань, у практиці спорту – для оцінки ефективності тренувальних програм, контролю навантаження та запобігання перетренованості, а також у персоналізованій терапії – для індивідуалізації підходів лікування залежно від фактичного фізіологічного стану пацієнта, а не календарного віку. Підкреслено значення фізіологічних маркерів для майбутнього наук про здоровʼя, старіння та медицини, їхню роль у створенні нової моделі охорони здоровʼя, орієнтованої на превентивний, персоналізований і прогностичний підхід. Зроблено висновок про перспективність подальших досліджень, спрямованих на інтеграцію фізіологічних і когнітивних показників для вдосконалення оцінки біологічного віку та розробки ефективних стратегій уповільнення старіння молодого покоління.
The article presents a comprehensive analysis of physiological markers as instruments for determining an individual`s biological age. The significance of the topic has been substantiated by the growing concern over population aging, increased life expectancy, and the pressing need to transition toward personalized preventive medicine. The development of the concept of biological age has been examined, tracing its progression from early assessment attempts to contemporary molecular and integrative approaches, including the study of epigenetic clocks (mathematically derived indicators of biological age) and cutting-edge technologies for multiparametric evaluation. A classification of existing methods for assessing biological age has been provided, encompassing cellular and molecular markers, clinical biomarkers, functional assessments, and complex integrative scales. Particular emphasis has been placed on physiological markers of aging – parameters reflecting the condition of the cardiovascular, respiratory, musculoskeletal, metabolic, immune, and endocrine systems. Normative values, typical age-related changes, and the prognostic relevance of these markers for health outcomes have been outlined. The practical applications of physiological markers have been studied across various domains: in gerontology, for monitoring the aging process and formulating individualized strategies for active longevity; in clinical medicine, for predicting risks of cardiovascular and metabolic diseases; in sports science, for evaluating training efficacy, managing physical load, and preventing overtraining; and in personalized medicine, for tailoring therapeutic interventions based on an individual’s physiological condition rather than chronological age. The article emphasizes the critical role of physiological markers in the future development of health sciences, aging research, and medical practice, highlighting their contribution to the establishment of a healthcare model centered on preventive, personalized, and predictive principles. It concludes by emphasizing the potential of further research integrating physiological and cognitive indicators to enhance biological age assessment and to devise effective strategies for mitigating aging processes, particularly among younger populations/
The article presents a comprehensive analysis of physiological markers as instruments for determining an individual`s biological age. The significance of the topic has been substantiated by the growing concern over population aging, increased life expectancy, and the pressing need to transition toward personalized preventive medicine. The development of the concept of biological age has been examined, tracing its progression from early assessment attempts to contemporary molecular and integrative approaches, including the study of epigenetic clocks (mathematically derived indicators of biological age) and cutting-edge technologies for multiparametric evaluation. A classification of existing methods for assessing biological age has been provided, encompassing cellular and molecular markers, clinical biomarkers, functional assessments, and complex integrative scales. Particular emphasis has been placed on physiological markers of aging – parameters reflecting the condition of the cardiovascular, respiratory, musculoskeletal, metabolic, immune, and endocrine systems. Normative values, typical age-related changes, and the prognostic relevance of these markers for health outcomes have been outlined. The practical applications of physiological markers have been studied across various domains: in gerontology, for monitoring the aging process and formulating individualized strategies for active longevity; in clinical medicine, for predicting risks of cardiovascular and metabolic diseases; in sports science, for evaluating training efficacy, managing physical load, and preventing overtraining; and in personalized medicine, for tailoring therapeutic interventions based on an individual’s physiological condition rather than chronological age. The article emphasizes the critical role of physiological markers in the future development of health sciences, aging research, and medical practice, highlighting their contribution to the establishment of a healthcare model centered on preventive, personalized, and predictive principles. It concludes by emphasizing the potential of further research integrating physiological and cognitive indicators to enhance biological age assessment and to devise effective strategies for mitigating aging processes, particularly among younger populations/
Опис
Ключові слова
фізіологічні маркери, біологічний вік, мультипараметрична оцінка, геронтологія, функціональні тести, клінічні біомаркери, physiological markers, biological age, multiparametric evaluation, geronotology, functional assessments, clinical biomarkers
Бібліографічний опис
Квасниця І. Фізіологічні маркери визначення біологічного віку: сучасні підходи та перспективи застосування / І. Квасниця, О. Квасниця // Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. – 2025. – № 2. – P. 181-188.