Перегляд за Автор "Petiak, Olena"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Associative and Gender Aspects of the Emotional Concept of Jealousy in the Ukrainian Linguistic Culture(East European Journal of Psycholinguistics, 2020-06-30) Петяк, Олена Віталіївна; Petiak, OlenaThe article deals with the associative and gender features of the perception by marriage partners of the emotional concept of "jealousy" within the framework of Ukrainian linguistic culture. Associative and gender features of the emotional concept of “jealousy” were found out as a result of data analysis of free word association test held with 100 Ukrainian speaking students, graduate students, and teachers (50 men and 50 women) at Khmelnytskyi National University (Ukraine). The respondents were in official marriage; their age was from 18 to 65. With the help of the free word association test the connections of the concept of "jealousy" in the Ukrainian language consciousness and the semantic zones of this stimulus word were determined. An important step was to take into account the opinions of the researchers regarding the possible difference between manifestations and the emergence of jealousy in men and women. Psycholinguistic ideas about jealousy are manifested in the ambivalence of emotions, the semantic signs of which are the polar properties of “love” (“care”) – “hatred” (“doubt”, “suspicion”). The gender factor affects the structure of the associative field of the concept of "jealousy" and determines both the quantitative indicators in the structure of the organization of the associative field of the concept, as well as its “semantic content”. Qualitative analysis of the results of the free association test helped to form separate fragments of male and female world images in their linguistic consciousness and made it possible to talk about gender stereotypes regarding jealousy in the everyday linguistic consciousness of marriage partners.Документ Technology for selecting musical genres taking into account human mental health based on machine learning(Хмельницький національний університет, 2026) Alekseiko, Vitalii; Petiak, Olena; Bondarchuk, Bohdana; Petruk, TamaraThe research considers the technology of intelligent selection of musical genres taking into account human mental health based on machine learning methods. The relevance of using music therapy as an effective non-drug approach to improving emotional state, reducing stress, anxiety and preventing psychoemotional disorders is substantiated. Modern scientific research on the influence of music on mental health is analyzed, as well as existing approaches to recommender systems in the field of healthcare. A comparative analysis of the performance of various machine learning methods for the task of classifying and predicting the user’s psychoemotional state is conducted, based on the results of which the most relevant algorithm is selected. Hyperparameters are selected and optimized in order to increase the accuracy, stability and generalization ability of the model. A concept of a system that provides personalized selection of musical genres according to the individual psychological characteristics of the user is proposed. The compliance of the developed technology with the principles of explanatory and responsible artificial intelligence is outlined, in particular with regard to the transparency of decisions, the ethics of data use and the minimization of potential risks. The consistency of the research results with the UN Sustainable Development Goals is shown, in particular in the context of ensuring well-being, mental health and access to innovative digital technologies in the field of healthcareДокумент Взаємодія та спілкування як ресурси подолання стресу в сім’ях військовослужбовців(Хмельницький національний університет, 2026) Петяк, Олена; Афанасенко, Валентина; Моравецький, Юрій; Petiak, Olena; Afanasenko, Valentyna; Moravetskyi, YuriiСучасні військові конфлікти суттєво впливають не лише на самих військовослужбовців, а й на їхні сім’ї, створюючи значні психологічні та емоційні труднощі. Дружини, діти, батьки та інші родичі військовослужбовців часто зустрічаються з почуттям тривоги, страху, соціальною ізоляцією та фінансовою нестабільністю. Зокрема, повернення військового додому після довготривалого перебування в зоні бойових дій може призводити до порушень внутрішньо сімейної комунікації, сприяє конфліктності, появі депресивних станів та навіть вторинного травматичного стресу. Метою статті є вивчення ролі взаємодії та спілкування як ключових психологічних ресурсів подолання стресу в сім’ях військовослужбовців та визначення шляхів їх психологічної підтримки. Для досягнення мети поставлено такі завдання: проаналізувати основні чинники стресу в сім’ях військовослужбовців; визначити копінг-стратегії, які застосовують члени сімей військових для подолання стресових ситуацій; дослідити ефективність різних форм психологічної підтримки сімей військовослужбовців та розробити рекомендації щодо покращення психологічної адаптації в умовах військових викликів. Результати дослідження, проведеного серед сімей військовослужбовців, засвідчили, що найефективнішими стратегіями подолання стресу є: когнітивні стратегії – позитивне переосмислення ситуації, раціоналізація, фокусування на майбутніх цілях; емоційно-фокусовані стратегії – підтримка та піклування близьких, вираження емоцій через спілкування, розвиток психологічної стійкості; поведінкові стратегії – участь у соціальних групах, волонтерська діяльність, звернення до фахівців за психологічною допомогою. Таким чином, результати дослідження підтверджують важливість комплексної психологічної підтримки сімей військовослужбовців та наголошують на необхідності розробки державних програм допомоги, що включають індивідуальну та групову психотерапію, соціальну підтримку та інтеграцію у громадські ініціативиДокумент Міжкультурна компетентність в комунікації як особистісна риса майбутньго фахівця(Хмельницький національний університет, 2025) Петяк, Олена; Вишинська, Галина; Тайбасаров, Олександр; Алєксєєв, Олександр; Petiak, Olena; Vyshynska, Halyna; Taibasarov, Oleksandr; Alieksieiev, OleksandrУ статті представлений аналіз розвитку професійних навичок сучасного реабілітолога, які необхідні для формування його професійного світогляду та міжкультурної компетенції. Проаналізовано компетенції реабілітолога як завдання, які пов'язані з діяльністю, котрі він зможе успішно вирішувати у процесі кінезотерапії. Професія реабілітолога передбачає комунікативну взаємодію з людьми, які мають різні порушення у стані здоров'я. Найчастіше у клієнтів спостерігаються когнітивні розлади та різні порушення психоемоційного стану. Фахівці з реабілітації зазначають, що у процесі здобуття освіти вони вивчають різні прийоми комунікативної взаємодії з клієнтами, але під час роботи часто доводиться працювати з клієнтами, які є представниками різних культур, що інколи призводить до комунікативних непорозумінь. Таким чином, виникає проблема взаємодії між реабілітологом та клієнтом на міжкультурному рівні, яку необхідно вирішувати безпосередньо у процесі кінезотерапії. Компетентний спеціаліст з реабілітації повинен розуміти, що його особисті професійні риси є показником його професійної діяльності у процесі міжкультурної комунікації з клієнтом та членами його родини, а також рівнем його культури та компетентності. Міжкультурна компетентність демонструє особистісні риси фахівця з реабілітації, вона формується і проявляється не лише у процесі комунікативної взаємодії з клієнтом. Цей факт безпосередньо впливає на організацію процесу кінезотерапії на всіх рівнях взаємодії. Реабілітолог, враховуючи власну професійну діяльність, повинен бути взірцем толерантності у найрізноманітніших ситуаціях та здійснювати взаємодію з клієнтами на основі розуміння та прийняття їхніх відмінних рис, що водночас відображатиме особистісну рису реабілітолога. Метою такої комунікативної взаємодії стає формування компетентного фахівця, який здатен приймати рішення з урахуванням індивідуальних особливостей людини, яка вміє розуміти її культурну різноманітність.