Перегляд за Автор "Podkorytova, L."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Psychological Correction of Parents' Attitude to Their Children with Special Educational Needs by Means of Art Therapy(Lumen Publishing, 2021-03-29) Havrylkevych, V.; Podkorytova, L.; Danylchuk, L.; Romanovska, L.; Kravchyna, T.; Chovgan, O.The paper presents the results of empirical study of parents' attitudes towards their children with special educational needs. The following methods have been used: PARI method (E. Schaefer, R. Bell; adaptation by T. Nescheret), test-questionnaire of parental attitude of A. Varga and V. Stolin; questionnaire 'Analysis of family myth' by A. Nesterova. To clarify and deepen the analysis of research data, two samples of selected participants have been created: a) parents of children with special educational needs and b) parents of children without special educational needs. Two Google forms have been made with appropriate introductory questionnaires and research instructions. The analysis of the results obtained by the methods has revealed the following tendencies in the attitude of parents of children with special educational needs, in comparison with parents of other children: lower level of acceptance; greater concentration on the child and his/her control; a kind of inconsistency in the attitude to their children (simultaneous optimal emotional contact and excessive emotional distance); a sense of self-sacrifice and belief in its necessity. It has been proved, that the usage of different types and forms of art therapy (music, dance-movement, bibliotherapy, fairy tale therapy, phototherapy, film therapy, fine art therapy) helps to correct parents' attitude to their children with special educational needs. In addition, a number of recommendations for the use of art therapy to work with parents of children with special educational needs has been proposed.Документ Дослідження впливу читання на рівень тривоги студентської молоді в умовах війни(Хмельницький національний університет, 2024) Скворцова, М.; Подкоритова, Л.; Skvortsova, M.; Podkorytova, L.У статті подано короткий огляд досліджень емоційних станів студентської молоді під час війни. Показано, що емоційні стани студентів за час повномасштабного вторгнення погіршились. Подано також аналіз наукових праць про можливості позитивного впливу читання на людську психіку. Відповідно було організовано і проведено власне емпіричне дослідження, спрямоване на дослідження впливу читання на емоційні стани студентської молоді під час війни. В узагальненому вигляді представлено результати цього емпіричного дослідження про вплив читання на емоційні стани молоді, зокрема на тривогу. Виявлено, що, за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора в адаптації Т. Немчинова читаючі студенти є менш тривожними, ніж нечитаючі. У них також кращі настрій, менші агресія, фрустрація, ригідність.Документ Емпіричне дослідження гендерних особливостей самосприйняття студентської молоді(Хмельницький національний університет, 2023) Подкоритова, Л.; Зоріна, К.; Podkorytova, L.; Zorina, K.У статті подано результати емпіричного дослідження гендерних особливостей самосприйняття студентської молоді. Представлено опис використаних у дослідженні методик і методів (тест «Двадцяти тверджень на самоставлення» (М. Кун, Т. Мак-Партланд); методика дослідження самоставлення; тест «Автопортрет»; методика «Статево-рольовий опитувальник» (С. Бем); методика «Вивчення гендерної ідентичності» (Л. Шнейдера). Дослідження гендерних особливостей самосприйняття студентської молоді виявило, що гендерні стереотипи мають значний вплив на формування самосвідомості серед молодих людей. Отримані результати підкреслюють, що гендерні стереотипи можуть обмежувати можливості молодих людей, заважаючи їм розкрити свій потенціал і зробити внесок у розвиток суспільства.Документ Емпіричне дослідження особливостей сновидінь у жінок, які переживають самотність(Хмельницький національний університет, 2023) Подкоритова, Л.; Заславська, О.; Podkorytova, L.; Zaslavska, O.У статті подано результати емпіричного дослідження особливостей сновидінь жінок, які переживають самотність. Для цього були діагностичний опитувальник «Самотність»; опитувальник «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка; анкета «Я і Самотність» (Л. Подкоритова, І. Макарук); методика «Діагностика рівня суб’єктивного відчуття самотності» (Д. Рассел та М. Фергюсон); авторські розробки: анкета «Емоційні особливості у сновидіннях» (О. Заславська, Л. Подкоритова), методика «Емоційна тональність» (О. Заславська), які описані у статті. Було виокремлено дві групи жінок, за рівнем переживання самотності: група А) жінки, які неглибоко переживають самотність; група Б) жінки, які глибоко переживають самотність. Шляхом порівняльного аналізу у цих групах були виявлені відмінності в образах сновидінь у жінок, залежно від переживання ними самотності.Документ Емпіричне дослідження сприйняття образу майбутньої професії студентами-психологами(Хмельницький національний університет, 2024) Подкоритова, Л.; Никитюк, А.; Podkorytova, L.; Nikityuk, A.У статті подано результати емпіричного дослідження сприйняття образу майбутньої професії студентами-психологами. Для дослідження були використані: анкета «Уявлення про професію психолога» (анкети Д. Ветоха, Л. Подкоритової у модифікації А. Никитюк); методика «Двадцять тверджень», або «Хто я?» (М. Куна і Т. Макпартленда); методика «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО); опитувальник «Статус професійної ідентичності» (О. Радзімовська); опитувальник професійної спрямованості (ОПС) (Д. Голланд). Виявлено, що більшість досліджуваних ідентифікують себе із професією психолога, відповідають цьому психотипу за методиками ДДО і ОПС. Сприйняття образу майбутньої професії у досліджених студентів-психологів переважно реалістичне, однак, виявлені студенти, сприйняття образу майбутньої професії у яких є недостатньо реалістичним і дещо стереотипізованим.Документ Компоненти самопізнання здобувачів вищої освіти бакалаврського і магістерського рівнів(Хмельницький національний університет, 2022) Подкоритова, Л.; Гаврилькевич, В.; Podkorytova, L.; Havrylkevych, V.У статті подано результати дослідження структури самопізнання. Теоретично виявлено та обґрунтовано такі компоненти самопізнання, як самосприймання, рефлексія, самооцінка, самоспостереження і самоаналіз. Представлено результати емпіричного дослідження цих компонентів на вибірці здобувачів вищої освіти бакалаврського і магістерського рівнів. Були використані такі методики: «Діагностика рефлексії» (А. Карпов), «Вербальна самооцінка особистості», «Тест двадцяти тверджень» (за М. Куном і Т. Мак-Партландом) для дослідження самосприймання та самозвіти здобувачів вищої освіти для дослідження самоспостереження і самоаналізу. Було виявлено, що більшість досліджених мають низьку самооцінку, досить звужене самосприймання; рівень здатності до рефлексії, самоаналізу і самоспостереження перебувають переважно на середньому рівні, але також потребують розвитку і корекції.Документ Особливості емоційного вигорання працівників ІТ-сфери як представників професій суб’єкт-об’єктного типу(Хмельницький національний університет, 2021) Максимчук, К.І.; Подкоритова, Л.О.; Maksymchuk, К.; Podkorytova, L.У даній статті розглядається проблема емоційного вигорання працівників суб’єкт-об’єктного типу. Особливу увагу приділено працівниками ІТ-сфери, оскільки ця галузь невпинно розвивається і попит на якісних фахівців все більше зростає у всіх куточках світу. Під час пандемії виявлено ще більший відсоток «вигорілих» представників даної професії. В статті проведений аналіз різних поглядів дослідників на питання емоційного вигорання у професіях «несоціальної сфери». Основний зміст дослідження включає у себе аналіз поняття «емоційне вигорання», його основних компонентів та їх ранжування у професіях суб’єкт-об’єктного типу. Виділено основні відмінності між вигоранням у професіях суб’єкт-суб’єктного типу та професіях суб’єкт-об’єктного типу. В статті представлені характерні стресогенні чинники професійної діяльності ІТ-спеціалістів, що можуть мати серйозний вплив на формування емоційного вигорання. На основі цього складені екомендації, щодо поліпшення організаційної політики в середині ІТ-компаній, що може зменшити ризик виникнення даного стану у їхніх працівників.Документ Професійне самотворення як предмет науково-психологічних досліджень(Хмельницький національний університет, 2021) Подкоритова, Л.О.; Гаврилькевич, В.К.; Podkorytova, L.; Havrylkevych, V.У статті подано теоретичний аналіз самотворення особистості та професійного самотворення. На підставі огляду наукових літературних джерел розглянуто поняття, структуру, умови, чинники та результати самотворення особистості. Виявлено, що професійне самотворення ще не було предметом окремого наукового дослідження. На основі отриманих теоретичних даних сформульовано визначення професійного самотворення та висунуто припущення щодо його структурних компонентів, умов, чинників і результатів. Запропоновані теоретичні положення потребують подальшої емпіричної перевірки.