Перегляд за Автор "Torchynska, Nataliia"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Dialogue in the Philosophical and Educational(Postmodern Openings, 2022-06-24) Torchynska, Nataliia; Zhukova, Halyna; Vashevich, Olha; Patlaichuk, Oksana; Shvets, Tetiana; Maidaniuk, IrynaThe article analyses the modern assimilations of the definition ‘dialog’ and its rendering by the world academic community. Attention is drawn to the exceptional empirical significance of dialogics as a general scientific universal. The etymology of dialogue as a key category of philosophical, educational and pedagogical knowledge is identified. The evolution of the lead notionalists` ideas about the kernel and nature of dialogue that are relevant of the humanity itself, human mind and constant search of true knowledge is studied. A parallel is drawn between Socratic dialogue and dialogue in the postmodern educational and philosophic discourse. The problem of the antique thinkers` understanding of dialogue is studied discretely. The contemporary approaches to the fundamentals of dialogism, as outlined in the works of the lead theorists, are studied from the antiqueness to these days. It is highlighted how relevant and applicable for educational philosophy of the XXI century ‘G. Skovoroda`s dialogues’ are. It is ascertained that setting dialogue as autonomous subject of research of a particular school of thought reaches the works of L. Feuerbach with its thesis origins, but gets its final formulization in the works of M. Buber. The author dwells on the main theses of the approach of M. Bakhtin about the dialogic sources of the human beingness.Документ Intertextuality as an Integral Component of the Modern Ukrainian Discourse (on the Example of Literary and Journalistic Styles)(LUMEN Publishing House, 2021-12-17) Torchynska, Nataliia; Shymanska, Viktoriia; Gontsa, Iryna; Dudenko, OlenaThe article highlights the impact of globalization processes on formation of dominant worldviews and guidelines, as well as ways and means of representing the latter. The state and prospects of studying intertextuality as an important element of modern world discourses in the projection on the national cultural background are studied. Attention is drawn to the high degree of development of both theoretical and applied aspects of intertextuality of discourses by representatives of academic communities of different countries and fields of knowledge, which gave grounds to establish the polydiscursive and interdiscursive nature of the object of analysis. Orientation of domestic experts on parameterization of mainly specific manifestations of intertextuality within certain discourses at the level of isolated intertexts and presence of gaps in the theoretical description of the phenomenon in the context of national specificity is stated. Emphasis is placed on the definite variability of the terminology due to the interdisciplinary nature of discursiveness and, accordingly, intertextuality. A complementary link has been established between postmodernism as the dominant philosophical worldview and the intertextuality of discourses. The specifics of the intertextuality of contemporary Ukrainian literary discourse with regard to various scientific studies are clarified. The concept of “intertextual memory” is introduced and justification of its use is given. The need to apply the term “postmodern intertextuality” in relation to contemporary literary discourse is considered. The common and distinctive features of the manifestation of intertextuality in literary and journalistic discourses are traced. The specifics of intertextuality of Ukrainian journalistic discourse are described. It is established that the precedent character of the communicative act is of exceptional importance for realization of intertextuality in journalistic discourse.Документ Вербалізація непрямої мови в епістолярному дискурсі Лесі Українки(Уманський державний педагогічний університету імені Павла Тичини, 2021-12-19) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, NataliiaУ статті схарактеризовано конструкції з непрямою мовою в епістолярії Лесі Українки з погляду структури синтаксичних одиниць та семантики ввідних дієслівних лексем; звернено увагу на синкретизм конструкцій із непрямою мовою, зумовлений специфікою епістолярного стилю, що вже є репрезентантом авторського мовлення, побудованого за зразком монологу, спрямованого на потребу адресата відповідно зреагувати.Документ Ендофазне мовлення в постмодерному дискурсі (на прикладі повісті С. Андрухович «Фелікс Австрія»)(НУ «Острозька академія», 2022-07) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, NataliiaУ статті проаналізовано праці, об’єктом вивчення яких стали різні форми репрезентації невласне прямого мовлення на прикладі українських та іншомовних художніх дискурсів. Звернення до внутрішнього світу людини, неоднозначність її думок, почуттів, поведінки і спонукає письменників до вибору певного стилю викладу, де важливу роль відіграють ендофазні, тобто внутрішні, невласне прямі, форми мовлення дійових осіб. Відсутність у наукових рóзвідках єдиного чіткого структурування, типології і визначення сутності невласне прямого мовлення зумовлено постійною еволюцією художнього мовлення, індивідуальними стилями письменників, які навіть у межах власних творів можуть варіювати способи репрезентації чужої мови. Мета статті – схарактеризувати специфіку побудови невласне прямого мовлення, з’ясувати функції ендофазних форм, які використала в романі “Фелікс Австрія” Софія Андрухович. При аналізі увагу зосереджено на таких аспектах, притаманних оформленню і виокремленню внутрішнього мовлення у постмодерному дискурсі: синтаксичному (наявність специфічних синтаксичних конструкцій), лексичному (використання суб’єктивно-оцінних лексем із позитивною та негативною конотацією), морфологічному (вживання відповідних вербально-прономінальних одиниць), структурному (репрезентація певною кількістю речень – від синтаксично нечленованих конструкцій до складного синтаксичного цілого). Отже, ендофазне мовлення в досліджуваному романі спрямоване на усвідомлення свого “Я”, пізнання внутрішнього світу, визначення власного місця в соціумі, намагання віднайти мотивацію як власних вчинків, так і представників оточення.Документ Маркери питальності в художньому дискурсі(Хмельницький національний університет, 2025) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyі, MychaіloУ статті на прикладі оригінального роману Я. Вишневського «Самотність в мережі» та його перекладу, здійсненого І. Кравець, визначено основні маркери питальності, які використовуються в художньому мовленні. Основна функція питальних речень – це спонукання співрозмовника до відповіді; водночас виділяємо значну кількість риторичних питань, що притаманне художньому, розмовному та публіцистичному стилям мовлення. Крім відповідних часток, займенників і прислівників, важливе місце в таких реченнях посідають дієслова-присудки або інші лексеми, що виконують роль предикатів. Однак суттєва відмінність між українським та польським питальним дискурсом полягає в тому, що в українській мові логічний наголос падає на слово, яке найповніше передає суть питання, тоді як у польській мові, за відсутності питального слова, інтонаційно виділяється останнє слово в реченніДокумент Морфемні та словотвірні особливості власних назв(Athens, 2022-06) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyі, MychaіloУ статті проаналізовано словотвірні й морфемні особливості власних назв, які разом із морфологічними та синтаксичними, є складником граматичних ознак. У процесі дослідження використано методи класифікації і систематизації, описовий метод і прийом кількісних підрахунків. Основними способами творення найменувань живих істот та географічних об’єктів є афіксація, складання і власне семантизація, а інших онімних класів – різновиди лексико-семантичної деривації. Із словотвірними нерозривно поєднані морфемні ознаки, що яскраво проявляється в розрізненні продуктивних моделей пропріативів і детальній характеристиці простих і складних форм онімів.Документ Односкладні речення: проблеми трактування і типології.(Будапешт: Printpix nyomda és grafikai stúdió, 2022-09) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyi, MychaіloУ статті крізь призму традиційного та семантико-синтаксичного підходів до вивчення односкладних речень зроблено спробу з’ясувати лінгвістичний статус односкладних речень загалом та місце узагальненоособових конструкцій у цій групі речень зокрема. У результаті дослідження погоджуємося з пропозицією окремих науковців, що означено-особові та неозначено-особові речення варто трактувати як неповні, а односкладними вважати лише безособові, інфінітивні, номінативні та вокативні речення. Усі прислів’я, приказки, афоризми, сентенції або авторські рядки з відповідною узагальненою семантикою варто класифікувати залежно від способу вираження граматичної основи, кількості предикативних центрів, зв’язків між ними тощо.Документ Структурно-граматичні й семантичні особливості функціонування чужого мовлення у православних молитвах(УДПУ імені Павла Тичини, 2022-10-10) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, Nataliia; Торчинський, Михайло Миколайович; Torchynskyi, MykhailoУ статті зосереджено увагу на характеристиці молитов, одного з найбільш поширених жанрів конфесійного стилю, із погляду репрезентології, тобто функціонування чужого мовлення; описано стан лінгвістичного вивчення молитовних текстів, виокремлено конструкції з різними формами чужого мовлення, проаналізовано дієслова мовлення і мислення, які вводять елементи чужого мовлення у структуру молитви. Зокрема, у текстах молитов у словах автора або частинах складних речень, співвідносних із ними, переважають дієслова мовлення (благати, вигукнути, відповісти, говорити, казати, обіцяти, промовляти, просити, співати та ін.), достатньо продуктивними також є лексеми на позначення процесів мислення і пізнання (бажати, думати, забути, знати, зрозуміти, пам’ятати), сприймання (вислухати, чути), прикметною ознакою стало використання дієслів, семантика яких дотична до релігійної сфери (благословляти, вірувати, молити, присягати, сповідувати). Репрезентантами чужого мовлення також виступають спонукальні, питальні й окличні речення, побудовані за зразком прямої, непрямої та вільної прямої мови. На прикладі аналізу 458 молитов зроблено висновки, що молитва, уже будучи елементом чужого мовлення, у структурі містить низку відповідних конструкцій, тобто передає мовлення в мовленні.Документ Сучасні гідронімічні студії в польському мовознавстві(Ужгородський національний університет, 2021-06-30) Торчинська, Наталія Миколаївна; Torchynska, NataliiaІснує потреба з’ясувати семантико-мотиваційні, структурно-дериваційні, соціолінгвістичні, етнолінгвістичні та психолінгвістичні аспекти виникнення та функціонування польських гідронімів, на чому й зосередили увагу науковці, праці яких схарактеризовані у статті. Мета дослідження – схарактеризувати стан вивчення гідронімії в Польщі протягом 20 -их років ХХІ ст. Для реалізації поставленої мети слід розв’язати такі завдання: проаналізувати сучасні праці польських ономастів на предмет гідронімічних досліджень; опрацювати лексикографічні та картографічні джерела; окреслити напрями й перспективи розвитку цієї галузі в польському мовознавстві.Документ Формування компетенцій наукового мовлення у студентів-філологів.(Кропивницький, Центральноукраїнський університет ім. В.Винниченка, 2022-07) Торчинська, Наталія; Торчинський, Михайло; Torchynska, Nataliia; Torchynskyi, MychaіloУ статті схарактеризовано основні проблеми формування у студентів-філологів компетенцій писемного наукового мовлення; окреслено шляхи подолання складнощів у процесі вивчення дисциплін «Методологія та організація наукових досліджень» і «Теорія і практика філологічних досліджень»; описано специфіку підготовки здобувачів вищої освіти до написання наукових статей, курсових і кваліфікаційних робіт, також звернено увагу на особливості презентації результатів наукових досліджень.