Ендофазне мовлення в постмодерному дискурсі (на прикладі повісті С. Андрухович «Фелікс Австрія»)
Вантажиться...
Дата
2022-07
Автори
Торчинська, Наталія Миколаївна
Torchynska, Nataliia
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
НУ «Острозька академія»
Анотація
У статті проаналізовано праці, об’єктом вивчення яких стали різні
форми репрезентації невласне прямого мовлення на прикладі українських та
іншомовних художніх дискурсів. Звернення до внутрішнього світу людини,
неоднозначність її думок, почуттів, поведінки і спонукає письменників до
вибору певного стилю викладу, де важливу роль відіграють ендофазні,
тобто внутрішні, невласне прямі, форми мовлення дійових осіб. Відсутність
у наукових рóзвідках єдиного чіткого структурування, типології і визначення
сутності невласне прямого мовлення зумовлено постійною еволюцією
художнього мовлення, індивідуальними стилями письменників, які навіть у
межах власних творів можуть варіювати способи репрезентації чужої
мови. Мета статті – схарактеризувати специфіку побудови невласне
прямого мовлення, з’ясувати функції ендофазних форм, які використала в
романі “Фелікс Австрія” Софія Андрухович. При аналізі увагу зосереджено
на таких аспектах, притаманних оформленню і виокремленню внутрішнього
мовлення у постмодерному дискурсі: синтаксичному (наявність специфічних
синтаксичних конструкцій), лексичному (використання суб’єктивно-оцінних лексем із позитивною та негативною конотацією), морфологічному
(вживання відповідних вербально-прономінальних одиниць), структурному
(репрезентація певною кількістю речень – від синтаксично нечленованих
конструкцій до складного синтаксичного цілого). Отже, ендофазне мовлення
в досліджуваному романі спрямоване на усвідомлення свого “Я”, пізнання
внутрішнього світу, визначення власного місця в соціумі, намагання
віднайти мотивацію як власних вчинків, так і представників оточення.
The article deals with the works, the objects of which are different forms of improper direct speech representation by the example of Ukrainian and foreign language artistic discourses. Turning to human inner world, the ambiguity of his thoughts, feelings, behavior encourages writers to choose a certain style of presentation, where endophasy, ie internal, improperly direct, forms of actors' speech played an important role. The lack of single clear structure, typology and definition of the essence of improper direct speech in scientific research is due to the constant evolution of artistic speech, individual styles of writers who, even in their own works, can change the ways of representing a foreign language. The purpose of the article is to characterize the specifics of improper direct speech construction, to find out the functions of endophasy (inner) forms which Sofia Andrukhovych used in the novel “Feliх Austria”. The analysis focuses on the syntactic (availability of specific syntactic constructions), lexical (the use of subjective-evaluative lexemes with positive and negative connotations),morphological (the use of appropriate verbal-pronominal units), structural (representation of a certain number of sentences – from syntactically unarticulated construction to a complex syntactic integer) aspects that are inherent in the design and separation of inner speech in postmodern discourse. Thus, endophasy (inner) forms of speech in the novel is aimed at understanding their “I”, knowledge of the inner world, determining their own place in society, trying to find motivation for their own actions and people around them.
The article deals with the works, the objects of which are different forms of improper direct speech representation by the example of Ukrainian and foreign language artistic discourses. Turning to human inner world, the ambiguity of his thoughts, feelings, behavior encourages writers to choose a certain style of presentation, where endophasy, ie internal, improperly direct, forms of actors' speech played an important role. The lack of single clear structure, typology and definition of the essence of improper direct speech in scientific research is due to the constant evolution of artistic speech, individual styles of writers who, even in their own works, can change the ways of representing a foreign language. The purpose of the article is to characterize the specifics of improper direct speech construction, to find out the functions of endophasy (inner) forms which Sofia Andrukhovych used in the novel “Feliх Austria”. The analysis focuses on the syntactic (availability of specific syntactic constructions), lexical (the use of subjective-evaluative lexemes with positive and negative connotations),morphological (the use of appropriate verbal-pronominal units), structural (representation of a certain number of sentences – from syntactically unarticulated construction to a complex syntactic integer) aspects that are inherent in the design and separation of inner speech in postmodern discourse. Thus, endophasy (inner) forms of speech in the novel is aimed at understanding their “I”, knowledge of the inner world, determining their own place in society, trying to find motivation for their own actions and people around them.
Опис
Ключові слова
дискурс, постмодернізм, ідіостиль, невласне пряме мовлення, ендофазні форми, внутрішнє мовлення, комунікативний акт, discourse, postmodernism, idiostyle, improper direct speech, endophasy (inner) forms, inner speech, communicative act
Бібліографічний опис
Торчинська Н. М. Ендофазне мовлення в постмодерному дискурсі (на прикладі повісті С. Андрухович «Фелікс Австрія») // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологія. Острог : Вид-во НаУОА, 2022. Вип. 13 (81). С. 325–329.