ГПФ/(М)

Постійне посилання зібрання

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/8785

Переглянути

Перегляд ГПФ/(М) за Ключові слова "«Острозький літопис» XVII cт."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Топонімікон «Острозького літопису» XVII cт.
    (Хмельницький національний університет, 2023) Кузьмінська, Марія Олегівна
    Об’єктом власні географічні назви, виявлені у тексті «Острозького літопису» XVII cт. Предмет дослідження – денотативно-номінативні, кількісні, соціолінгвістичні характеристики топонімів, виявлених у тексті «Острозького літопису» XVII cт. Мета дослідження – комплексно дослідити топонімікон «Острозького літопису» XVII cт. з мовознавчого погляду. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: – описати «Острозький літопис» XVII cт. як писемну пам’ятку, особливості його дослідження в українському мовознавстві; – з’ясувати стан вивчення власних назв, засвідчених у літописах доби Козаччини; – систематизувати і проаналізувати топоніми «Острозького літопису» XVII cт. згідно з денотативно-номінативною класифікацією; – виявити графіко-фонетичні та морфологічні особливості власних географічних назв літопису Острожчини; – провести кількісну характеристику виявлених назв різних видів у соціокультурному розрізі; – з’ясувати перспективи дослідження козацьких літописів у контексті української ономастики. У результаті фронтальної вибірки виявлено 128 топонімів, здійснено денотативно-номінативну та кількісну характеристику зафіксованих власних географічних назв. Описано графіко-фонетичні та морфологічні особливості досліджуваних пропріативів. Астіоніми – 72 од. – становлять 56 відсотків усіх зафіксованих топонімів. Назви сіл складають 21 назву, що становить 16 відсотків усього топонімікону писемної памʼятки. Сьогодні такі населені пункти мають статус села, хоча у середньовічні часи були містечками. Назви держав представляють 11 одиниць – 8,6 відсотків усіх топонімів. Назви земель, панств, господарств – 7 од. (5 відсотків). Найменш чисельними є мікротопоніми, зокрема, назви церков (2 відсотки), монастирів (2 відсотки), замків (2 відсотки), а також гідроніми (3 відсотки). Відтак у творі знайшла відображення релігійна сфера життя суспільства, а також традиція замкобудування. По одному відсотку складають назва двору і назва повіту. Кількісно-частотна характеристика пропріативів у соціокультурному вимірі топонімікону дозволила зробити висновки про функціонування топонімів у контексті відображення суспільно-історичних, політичних, релігійних, метеорологічних та інших подій у житті українського народу.