ППП - 2024 рік

Постійне посилання зібрання

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/15929

Переглянути

Перегляд ППП - 2024 рік за Ключові слова "dance teaching"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Організаційні засади професійного розвитку педагогів-хореографів у США
    (Хмельницький національний університет, 2024) Бідюк, Д.
    Стаття присвячена розкриттю організаційних засад професійного розвитку педагогів-хореографів у досвіді США. З’ясовано вимоги до професійної компетентності педагогів-хореографів та їхні потреби у контексті сучасних тенденцій розвитку хореографії і хореографічної освіти. Ці тенденції (використання цифрових технологій в мистецькій педагогіці; запровадження міждисциплінарних підходів у підготовку педагогів-хореографів; акцент на інклюзивність й культурну диверситивність; удосконалення професійних стандартів та процедури сертифікації; запровадження онлайн освіти) відображають стрімкий розвиток і сучасні виклики у галузі хореографічно-педагогічної освіти в США, спрямовані на підготовку компетентних професіоналів у сфері педагогіки танцю. Проаналізовано діяльність фахових організацій, які популяризують хореографічну освіту та здійснюють підтримку професійного розвитку педагогів-хореографів. Охарактеризовано програми (WeTeachNYC) та форми організації професійного розвитку педагогів-хореографів у досвіді США (майстеркласи і воркшопи, інтенсивні тренінги, стажування, участь у танцювальних проєктах і виставах, самоосвіта, участь у професійних конференціях і семінарах тощо). Особливу увагу приділено сертифікатним програмам: програмі «Certificate in Dance Education» від Національної організації танцювальної освіти; «Certificate Programs» від Танцювального центру Бродвей; «Certificate in Dance» від Школи Juilliard; «Certificate Programs» від Фестивалю американського танцю. Визначено мотиватори і шляхи стимулювання педагогів-хореографів до професійного розвитку. Обґрунтовано, що концепція професійного розвитку педагога-хореографа охоплює комплекс підходів та стратегій, спрямованих на покращення навичок, знань і професійних можливостей в галузі викладання танцю. Зроблено висновок, що американському суспільству потрібні педагоги-хореографи, які не лише мають необхідні високі професійні знання та творчий потенціал, а й психологічно готові до постійного оновлення, удосконалення професіоналізму, здатні оцінити нові тенденції сучасного розвитку хореографічного мистецтва, швидко адаптуватися до них.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток вищої хореографічно-педагогічної освіти в США
    (Хмельницький національний університет, 2024) Бідюк, Дмитро
    Стаття присвячена дослідженню історико-соціальних передумов розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти в США. Окреслено теоретичне підґрунтя ретроспективного аналізу становлення та розвитку вищої хореографічнопедагогічної освіти у США у контексті інтеграції знань з філософії, антропології, історії, культурології, мистецтва, педагогіки, психології тощо. На основі аналізу наукових праць американських учених з’ясовано різні аспекти розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти (еволюція розвитку, вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на розвиток хореографічно-педагогічної освіти, соціальнопедагогічні трансформації змісту освіти, цифровізація освітнього процесу). Визначено періоди розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти в США: доінституційний період; період становлення та формування освітніх ініціатив; інституційний період; глобалізаційно-технологічний період. Встановлено, що упродовж цих періодів відбувалися суттєві зміни у становленні та розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти. З’ясовано, що трансформаційні процеси пов’язані із соціокультурними змінами, впливом європейських мистецьких традицій, сучасних тенденцій розвитку танцювального мистецтва, інституалізацією танцювальної педагогіки як самостійної галузі мистецтва та академічної дисципліни. Констатовано, що розвиток вищої хореографічно-педагогічної освіти на сучасному етапі характеризується інноваціями щодо використання цифрових технологій в хореографії та педагогіці, зокрема штучного інтелекту та віртуальної реальності у навчанні танцю; диверсифікацією освітніх програм для підготовки викладачів, хореографів і танцювальних терапевтів; акцентуванням змісту підготовки на культурній інклюзії та соціальній справедливості; формуванням танцювального лідерства; впровадженням зелених ініціатив у хореографічно-педагогічну освіту. Водночас актуалізовано нові виклики глобалізаційно-технологічного періоду (забезпечення доступності та якості освітніх програм; потреба в більшій інтеграції різних культурних традицій та перспектив в танцювальне мистецтво та освіту; маргіналізація танцювальної освіти в школах; недостатнє фінансування професійного розвитку педагогівхореографів; інтеграція танцю з іншими академічними предметами, такими як наука, математика, історія та література; впровадження зелених трансформацій в хореографічно-педагогічну освіту).