Переглянути
Нові надходження
Документ Інформаційно-методичне забезпечення мовної освіти в університетах Китаю(Хмельницький національний університет, 2024) Сова, МайяЗ’ясовано, що університети Китаю демонструють високий рівень організації мовної освіти завдяки сучасним підходам до навчально-методичного забезпечення. Комплексне поєднання традиційних методик з цифровими технологіями робить навчання більш ефективним та доступним. Мовна освіта в китайських університетах інтегрує елементи дослідницького навчання та передбачає активне впровадження адаптивних систем навчання, штучного інтелекту, цифрових ресурсів, таких як онлайн-платформи, мобільні застосунки, віртуальні класи, мультимедіа, аудіовізуальні ресурси. Встановлено, що важливим компонентом інформаційно-методичного забезпечення мовної освіти у ЗВО Китаю є освітні платформи, зокрема MOOC China та XuetangX, які стали піонерами у впровадженні масових відкритих онлайн-курсів (MOOC) для вивчення мови і характеризуються інтерактивністю, доступністю, мультимедійністю. Перевагами платформ є академічна підтримка, гнучкість навчання, сертифікація, використання віртуальних класів. Охарактеризовано різні види спеціальних лабораторій (стаціонарних та віртуальних) у ЗВО Китаю, які сприяють більш поглибленому вивченню фонології, синтаксису та дискурсу і дозволяють студентам формувати практичні мовні навички в реальному часі в різних сферах комунікації. Зроблено висновок, що цифрові ресурси стають ключовим інструментом інтеграції новітніх технологій у мовну освіту Китаю, підвищуючи її якість та доступність. Водночас окреслено виклики та ризики в опануванні китайської мови за допомогою інформаційних ресурсів, а саме: нерівний доступ до сучасних інформаційних ресурсів у різних регіонах країни; відсутність достатньої кількості кваліфікованих викладачів для впровадження інноваційних методів навчання; потреба у подальшій адаптації міжнародних освітніх стандартів до китайських реалій; лінгвістичні особливості мовної освіти; необхідність розвитку міжуніверситетського співробітництва для обміну досвідом; інвестиції в розробку новітніх освітніх технологій і мовних ресурсів; активізація співпраці з міжнародними організаціями для вдосконалення мовної освіти.Документ Стратегічні напрями розвитку інституційного академічно-наукового партнерства України та Китаю(Хмельницький національний університет, 2024) Садовець, Олеся; Бідюк, Наталя; Третько, ВіталійУ статті окреслено поняття академічно-наукового партнерства у системі вищої освіти та з’ясовано, що університети є осередками його розвитку в умовах інтернаціоналізації та глобалізації освіти. Визначено основні форми інституційного академічно-наукового партнерства України й Китаю. З’ясовано, що важливу роль при цьому відіграють Інститути Конфуція. Обґрунтовано, що відкрита та конкурентна система міжнародного наукового співробітництва та програм академічного обміну між Україною і Китаєм надає вітчизняним університетам можливості повною мірою використовувати наукові й освітні ресурси як власної країни, так і країни-партнерки; організовувати спільну науково-дослідницьку діяльність вітчизняних та іноземних наукових-педагогічних кадрів; формувати національну стратегію розвитку наукового партнерства в освіті. Визначено аспекти сучасних наукових та освітніх досліджень, які зумовлюють необхідність їх виконання саме у рамках міжнародної співпраці. Наголошено на важливості ініціативи «Один пояс, один шлях» для розвитку партнерства в галузі освіти, спрямованого на використання інноваційних освітніх ресурсів, та його розширення шляхом проведення спільних наукових досліджень, наукового консультування, освітніх форумів, прийому делегацій, стажування вчених, програм академічного обміну, участі в конференціях, створення спільних проєктів, науководослідних і освітніх центрів тощо. Визначено українські університети, які мають найкращі здобутки у налагодженні академічної та наукової співпраці з Китаєм. Окреслено стратегічні напрями розвитку інституційного академічнонаукового партнерства України та Китаю, що включають: розширення потенціалу і можливостей для співпраці; використання послуг посередницьких організацій; застосування мережевих інформаційних технологій для створення ефективної платформи інтернаціоналізації університетів; залучення освітніх партнерів з-за кордону, проведення спільного навчання; підготовка викладацького та керівного складу вітчизняних університетів до реалізації програм інтернаціоналізації; посилення конкурентоспроможності освітніх програм і послуг вітчизняних ЗВО на міжнародній арені; зміцнення культурних відносин між країнами та формування відчуття національної ідентичності; постійне оновлення змісту міжнародних програм обмінів; спільне використання освітніх ресурсів.Документ Розвиток вищої хореографічно-педагогічної освіти в США(Хмельницький національний університет, 2024) Бідюк, ДмитроСтаття присвячена дослідженню історико-соціальних передумов розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти в США. Окреслено теоретичне підґрунтя ретроспективного аналізу становлення та розвитку вищої хореографічнопедагогічної освіти у США у контексті інтеграції знань з філософії, антропології, історії, культурології, мистецтва, педагогіки, психології тощо. На основі аналізу наукових праць американських учених з’ясовано різні аспекти розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти (еволюція розвитку, вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на розвиток хореографічно-педагогічної освіти, соціальнопедагогічні трансформації змісту освіти, цифровізація освітнього процесу). Визначено періоди розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти в США: доінституційний період; період становлення та формування освітніх ініціатив; інституційний період; глобалізаційно-технологічний період. Встановлено, що упродовж цих періодів відбувалися суттєві зміни у становленні та розвитку вищої хореографічно-педагогічної освіти. З’ясовано, що трансформаційні процеси пов’язані із соціокультурними змінами, впливом європейських мистецьких традицій, сучасних тенденцій розвитку танцювального мистецтва, інституалізацією танцювальної педагогіки як самостійної галузі мистецтва та академічної дисципліни. Констатовано, що розвиток вищої хореографічно-педагогічної освіти на сучасному етапі характеризується інноваціями щодо використання цифрових технологій в хореографії та педагогіці, зокрема штучного інтелекту та віртуальної реальності у навчанні танцю; диверсифікацією освітніх програм для підготовки викладачів, хореографів і танцювальних терапевтів; акцентуванням змісту підготовки на культурній інклюзії та соціальній справедливості; формуванням танцювального лідерства; впровадженням зелених ініціатив у хореографічно-педагогічну освіту. Водночас актуалізовано нові виклики глобалізаційно-технологічного періоду (забезпечення доступності та якості освітніх програм; потреба в більшій інтеграції різних культурних традицій та перспектив в танцювальне мистецтво та освіту; маргіналізація танцювальної освіти в школах; недостатнє фінансування професійного розвитку педагогівхореографів; інтеграція танцю з іншими академічними предметами, такими як наука, математика, історія та література; впровадження зелених трансформацій в хореографічно-педагогічну освіту).Документ Структура бакалаврських навчальних планів для підготовки фахівців з програмної інженерії у Великій Британії в контексті сучасних вимог індустрії інформаційних технологій(Хмельницький національний університет, 2024) Бойко, В’ячеславСтаття присвячена аналізу структури бакалаврських програм з інженерії програмного забезпечення у провідних університетах Великої Британії в контексті їх відповідності сучасним вимогам інформаційної індустрії. У сучасному світі, де інформаційні технології стрімко розвиваються, попит на висококваліфікованих фахівців з програмної інженерії зростає, що потребує адаптації освітніх програм до швидко змінюваних потреб ринку. У Великій Британії, як одній із провідних країн у галузі ІТ-освіти, університети пропонують навчальні програми, які поєднують теоретичні знання з практичним досвідом, інтегруючи сучасні технології та співпрацюючи з індустрією. У статті розглянуто основні аспекти організації навчального процесу, зокрема структуру навчальних планів, методи викладання, підходи до оцінювання та роль стажувань. Особливу увагу приділено зв’язку цих програм підготовки з міжнародними освітніми стандартами ACM (Association for Computing Machinery). На основі компаративного аналізу виявлено ключові елементи, що впливають на якість підготовки майбутніх фахівців. Серед них – розвиток комп’ютерного мислення, інтеграція міждисциплінарних підходів, спрямованість курсів на вирішення практичних задач. Підкреслено важливість інноваційних компонентів освітніх програм, таких як командні проєкти, міждисциплінарні інтеграції та залучення представників галузі до викладацького процесу. Виявлено, що програми, які орієнтовані на практичне навчання, підвищують конкурентоспроможність випускників на глобальному ринку праці, забезпечуючи їм можливості для працевлаштування в провідних компаніях. Дослідження також акцентує увагу на важливості балансування теоретичної підготовки з розвитком практичних навичок. Це забезпечує студентам професійну готовність до розв’язання реальних завдань, що є критично важливим у сфері інформаційних технологій. Водночас ідентифіковано деякі прогалини в окремих навчальних планах, зокрема недостатнє охоплення деяких компонентів знань (Knowledge Area Core), які визначені відповідними стандартами. Стаття є внеском у вивчення особливостей сучасної освіти у сфері інженерії програмного забезпечення, підкреслюючи важливість відповідності навчальних програм міжнародним стандартам та актуальним вимогам індустрії. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень у напрямку оптимізації освітніх програм та їхньої адаптації до викликів сучасного ринку праці.Документ AI tools in foreign language teaching: pros and cons of Ukrainian and foreign practices(Хмельницький національний університет, 2024) Martynyuk, Olena; Мартинюк, ОленаThe paper considers the pros and cons of integration of AI tools in foreign language teaching in Ukrainian and foreign higher education institutions. The author analyzes AI algorithms such as Natural Language Processing (NLP), Reinforcement Learning (RL), and Deep Learning (DL) that enhance foreign language learning through techniques like tokenization, lemmatization, speech recognition and machine translation creating personalized lessons, real-time feedback and adaptive difficulty levels, ensuring that learners remain engaged and motivated, whereas platforms like Duolingo apply these algorithms to optimize lesson plans based on user performance. Attention is also paid to Large Language Models (LLMs), such as ChatGPT, that support text generation, translation and immersive language practice facilitating development of lesson materials, simulating dialogues and providing tailored feedback. It is also pointed out that AI-based language learning systems (AIBLS) employ recommendation algorithms and digital footprint tracking to enhance learning, monitor progress and adapt content accordingly; speech processing tools improve pronunciation and engagement; smart tutors offer personalized learning environments adjusting content to individual progress, provide instant feedback, simulate real conversations and support skill development in vocabulary, grammar, and pronunciation. AIBLS apply machine learning, NLP and adaptive algorithms to create dynamic educational experiences. AIBLS also employ metacognitive scaffolding to support learners through feedback, reflection and progress tracking. Apart from the obvious benefits in education, the paper also highlights the limitations of AI tools, since their application raises concerns like data privacy, inequality, and algorithm bias. While helpful for automating basic task performance checks, AI cannot replace teachers in fostering emotional intelligence or cultural interactions. The conclusion has been drawn that effective integration of AI into language teaching is possible through adaptation of traditional methods and creation of AI-based assignments, ensuring a balanced, student-centered approach.Документ Порівняльний аналіз польської та української системи підготовки працівників з питань охорони праці(Хмельницький національний університет, 2024) Нестер, Анатолій Антонович; Мітюк, Людмила Олексіївна; Полукаров, Юрій Олексійович; Нестер, Геннадій АнатолійовичУ статті представлено комплексний порівняльний аналіз української та польської систем охорони праці, розглянуто їх відмінності, систему підготовки спеціалістів та працівників виробничих підрозділів, спрямованої на зменшення травматизму та професійних захворювань. Дослідження розкриває можливості використання окремих особливостей польської системи охорони праці в українських структурах.Документ Референдаріат як ключовий етап професійної підготовки вчителів у Німеччині(Хмельницький національний університет, 2024-12) Король, Світлана ВолодимирівнаУ статті представлено результати аналізу проблеми професійної підготовки вчителів у Німеччині, яка складається з двох основних етапів: університетського навчання, що завершується першим державним іспитом, та післяуніверситетського педагогічного стажування – референдаріату. Особливу увагу в статті приділено процесу педагогічного стажування. Встановлено, що зміст практичної підготовки вчителів охоплює дві великі сфери: однією з яких є відвідування навчальних занять в освітньому закладі педагогічного стажування, іншою є відвідування та проведення уроків у школі під керівництвом менторів. Це стажування є інтенсивним процесом, що триває від 16 до 24 місяців, залежно від федеральної землі, та спрямовано на розвиток професійних компетентностей майбутніх вчителів. Вчителі у своїй професійній діяльності потребують компетентності широкого спектру: вони повинні бути фахівцями зі своїх навчальних предметів (фахові знання), володіти методикою викладання своїх предметів (предметно-методичні знання), а також розумітись у загальних питаннях навчання, викладання та виховання (педагогічні знання). Відмічається, що наприкінці референдаріату проводиться друга державна атестація, яка, як правило, складається з трьох або чотирьох основних частин: висновку про стажування, письмової роботи (якщо вимагається), відкритих уроків та усного іспиту. Виявлено, що попри позитивні аспекти педагогічного стажування, все ж таки останнім часом з’являється все більше критики у бік практичного етапу підготовки вчителів у Німеччині, серед яких виокремлюють надмірний стрес і навантаження, незбалансованість теорії та практики, недостатню підтримку менторів, надмірне акцентування на оцінюванні. Позитивом відзначено те, що дискусійні питання відкрито обговорюються в колі науковців, викладачів, вчителів шкіл та студентів, щоб раціонально оптимізувати процес педагогічного стажування і забезпечити тим самим школи молодими педагогічними кадрами, в яких сьогодні є нагальна потребаДокумент Стратегічні напрями розвитку інституційного академічно-наукового партнерства України та Китаю(Хмельницький національний університет, 2024) Садовець, Олеся Володимирівна; Бідюк, Наталя Михайлівна; Третько, Віталій ВіталійовичУ статті окреслено поняття академічно-наукового партнерства у системі вищої освіти та з’ясовано, що університети є осередками його розвитку в умовах інтернаціоналізації та глобалізації освіти. Визначено основні форми інституційного академічно-наукового партнерства України й Китаю. З’ясовано, що важливу роль при цьому відіграють Інститути Конфуція. Обґрунтовано, що відкрита та конкурентна система міжнародного наукового співробітництва та програм академічного обміну між Україною і Китаєм надає вітчизняним університетам можливості повною мірою використовувати наукові й освітні ресурси як власної країни, так і країни-партнерки; організовувати спільну науково-дослідницьку діяльність вітчизняних та іноземних наукових-педагогічних кадрів; формувати національну стратегію розвитку наукового партнерства в освіті. Визначено аспекти сучасних наукових та освітніх досліджень, які зумовлюють необхідність їх виконання саме у рамках міжнародної співпраці. Наголошено на важливості ініціативи «Один пояс, один шлях» для розвитку партнерства в галузі освіти, спрямованого на використання інноваційних освітніх ресурсів, та його розширення шляхом проведення спільних наукових досліджень, наукового консультування, освітніх форумів, прийому делегацій, стажування вчених, програм академічного обміну, участі в конференціях, створення спільних проєктів, науково-дослідних і освітніх центрів тощо. Визначено українські університети, які мають найкращі здобутки у налагодженні академічної та наукової співпраці з Китаєм. Окреслено стратегічні напрями розвитку інституційного академічно-наукового партнерства України та Китаю, що включають: розширення потенціалу і можливостей для співпраці; використання послуг посередницьких організацій; застосування мережевих інформаційних технологій для створення ефективної платформи інтернаціоналізації університетів; залучення освітніх партнерів з-за кордону, проведення спільного навчання; підготовка викладацького та керівного складу вітчизняних університетів до реалізації програм інтернаціоналізації; посилення конкурентоспроможності освітніх програм і послуг вітчизняних ЗВО на міжнародній арені; зміцнення культурних відносин між країнами та формування відчуття національної ідентичності; постійне оновлення змісту міжнародних програм обмінів; спільне використання освітніх ресурсів.Документ Innovating literary education: a multifaceted approach to teaching foreign literature in scandinavian countries(Хмельницький національний університет, 2024) Lapshyna, O.; Dorofeyeva, O.; Komochkova, O.In the dynamic field of education, the teaching of foreign literature faces challenges. In Scandinavia, known for high-quality education, innovative methods are crucial for instilling a deep appreciation for global literary works. This article explores diverse approaches to enhance engagement, cultural understanding and critical thinking among students. Leveraging audio-visual resources, including videos and interactive presentations, creates a vibrant learning environment in Scandinavian classrooms. This fosters a deeper connection between students and foreign literature, resonating with the tech-savvy younger generation. In embracing the digital age, teachers use online platforms and tools like discussion forums and virtual book clubs to encourage interactive engagement. These digital tools enhance critical thinking and analytical skills by exploring diverse perspectives. Immersive VR literature tours allow students to virtually step into the settings of foreign literary works, providing a unique and memorable learning experience. This stimulates creativity and deepens understanding of cultural and historical contexts. Recognizing language diversity, utilizing high-quality translations broadens access to foreign literature. This inclusive approach allows students to appreciate literary expression across linguistic boundaries. Guiding students in creating digital storytelling projects using podcasts, videos, and blogs enhances creativity and communication skills. This hands-on approach prepares students for the modern digital world. Infusing play into literary education through quizzes and interactive simulations makes the study of foreign literature enjoyable and engaging. In conclusion, innovative methods in Scandinavian countries aim to cultivate globally aware individuals. These multifaceted approaches not only enhance the study of foreign literature but also foster critical thinking, cultural understanding, and a lifelong love for literature. By integrating multimedia, embracing digital tools, and promoting interactive learning, teachers in Scandinavia ensure their students embark on a literary journey that transcends borders, enriching their intellectual and cultural horizons in an evolving educational landscape.Документ Американські підходи до розвитку освітніх програм з педагогічної терапії(Хмельницький національний університет, 2024) Бідюк, Н.Статтю присвячено дослідженню американських підходів до розроблення освітніх програм з педагогічної терапії. Висвітлено погляди науковців щодо обґрунтування сутності поняття «педагогічна терапія» в американському дискурсі. З’ясовано професійні функції педагогічних терапевтів та основні вимоги до їхньої професійної компетентності. Встановлено етапи професійного становлення та розвитку професійної кар’єри педагога-терапевта в США (навчання в коледжі або університеті за освітньою програмою «BA in Educational Therapy»; початкова професійна діяльність в школі на посаді вчителя; продовження професійної освіти за програмою магістра «МA in Educational Therapy» у поєднанні з програмою в галузі консультування або психології (психічне здоров’я); професійна діяльність в закладах освіти на посаді шкільного консультанта, психолога, педагогічного терапевта). Досліджено провідні напрями діяльності американської Асоціації педагогічних терапевтів та її вплив на створення освітніх програм з педагогічної терапії. Проаналізовано освітні програми «Педагогічна терапія» університету Каліфорнія Нортрідж та університету Нотр-Дам-де-Намюр. Встановлено, що зміст освітніх програм ґрунтований на поєднанні системного, міждисциплінарного, компетентнісного, аксіологічного, практико-орієнтованого, партисипативного та випереджувального підходах. Пріоритетом у підготовці є активне залучення здобувачів до міждисциплінарних досліджень та набуття практичного досвіду, що відкриває нові можливості для глибшого розуміння переваг і недоліків педагогічної терапії. З’ясовано, що у США професійна підготовка педагогів-терапевтів здійснюється системно і динамічно в університетах та коледжах на засадах відкритості, демократизації, неперервності, випереджувального підходу з урахуванням потреб суспільства, сучасного шкільництва та особистості. При цьому вона зумовлена соціальними, психологічними, віковими й гендерними чинниками, вивчення яких є необхідною умовою розроблення змісту освітніх програм, вибору форм організації навчання, використання інноваційних освітніх технологій.Документ Content and language integrated learning (CLIL): research into its efficacy and application in education across Europe and beyond(Хмельницький національний університет, 2024) Lysak, H.Content and Language Integrated Learning (CLIL) is an educational approach that simultaneously teaches a non-language subject and a foreign language, enhancing both content knowledge and language skills. Originating in Europe, CLIL focuses on the 4Cs: content, communication, cognition, and culture, ensuring balanced subject matter and language proficiency. CLIL is distinct from bilingual or immersion education by its integrated approach. The Council of Europe supports CLIL to promote multilingualism and improve curricula quality. This study aims to analyze the foreign experience with CLIL, explore its didactic potential, and evaluate its implementation prospects in Ukraine. CLIL is characterized by integrating subject content with language learning, fostering language development through meaningful contexts, and enhancing cognitive skills like critical thinking and problem-solving. It also promotes cultural awareness and can be adapted to various educational contexts and proficiency levels. It has been defined that effective CLIL implementation requires trained teachers and appropriate materials. The methodology has spread across Europe, with various models tailored to different educational contexts. The Adjunct Model integrates language learning with subject teaching, the Embedded Model fully integrates language and content, and the Dual-Focus Model balances content and language objectives. Successful examples include bilingual schools in Hungary and long-standing practices in Bulgaria. The advantages of CLIL’s implementation have been defined. They include increased motivation, contextual language learning, preparation for a globalized world, and enhanced language proficiency. It also promotes content knowledge alongside language skills, offers international opportunities, and bridges language and content classes. However, challenges include the need for trained teachers, balancing content and language instruction, resource limitations, and large class sizes. Overcoming these challenges involves professional development, collaboration, material development, gradual integration, and using technology. The conclusion has been formulated that CLIL enhances language skills and subject knowledge, transforming educational approaches and improving learning outcomes.Документ Ретроспектива розвитку бакалаврської освіти з програмної інженерії у Великій Британії(Хмельницький національний університет, 2024) Бойко, В.Стаття присвячена аналізу ретроспективи розвитку бакалаврської освіти з програмної інженерії у Великій Британії. Охарактеризовано діяльність агентства із забезпечення якості вищої освіти (QAA). Проаналізовано основні нормативноправові документи, що регулюють діяльність університетів у Великій Британії у сфері IT-освіти та освіти програмної інженерії. Встановлено, що комп’ютерні обчислення – це молода галузь знань, тому вперше стандарт вищої освіти у ній був створений QAA у 2000 році, який надавав загальні рекомендації для розробки нових освітніх програм, зберігаючи при цьому гнучкість та можливість введення інновацій в освітній процес. Виявлено, що у період 2000 – 2007 рр. основні зміни включали впровадження поняття «обчислювального мислення», що означає базові аналітичні здібності, важливі для повсякденного життя, а також було змінено визначення деяких навичок та умінь. Підкреслено, що з подальшим стрімким розвитком інформаційних технологій, QAA адекватно реагує на виклики та продовжує оновлення стандарту вищої освіти у галузі комп’ютерних обчислень. Встановлено, що у період з 2007 по 2016 роки відбулися значні зміни у стандартах освіти. У 2015 році QAA оновило стандарт, враховуючи рекомендації Асоціації з обчислювальної техніки (ACM) та комп’ютерного товариства IEEE. Цей стандарт включав нові вимоги до програмного забезпечення, проектування, тестування, обслуговування та підкреслював важливість розвитку навичок вирішення проблем, командної роботи, спілкування і етичної відповідальності. Розглянувши сучасні тенденції розвитку освіти з програмної інженерії у Великій Британії, було з’ясовано, що період 2016 – 2022 рр. характеризується подальшим оновленням стандарту, спрямованого на підвищення гнучкості освітніх програм. Важливим нововведенням стало розширення навичок з кіберзахисту та акцент на розвиток критичного мислення, ініціативності та креативності. Оновлений стандарт також враховує вплив пандемії COVID-19, що спричинила масовий перехід до дистанційного навчання. Крім того, у програмній інженерії застосовуються принципи сталого розвитку. Загалом, висвітлено еволюцію освіти з програмної інженерії у Великій Британії, підкреслено адаптивність і інноваційність освітніх програм, які відповідають сучасним вимогам ринку праці та сприяють розвитку конкурентоспроможних фахівців.Документ Мовна політика США та Китаю(Хмельницький національний університет, 2024) Сова, М.Стаття присвячена розкриттю особливостей мовної політики США та Китаю на сучасному етапі. Встановлено, що США відомі своєю мовною диверсифікованістю, характеризуються як монолінгвальне суспільство з багатими мовними ресурсами у вигляді рідних мов іммігрантів. Констатовано, що основна мета розвитку мови – це об’єднання людей, яке було б неможливе, якби англійська мова отримала статус офіційної мови у США. Доведено, що мультилінгвізм мовної політики США сприяє розвитку багатомовних навичок, які забезпечують міжнародну конкурентоспроможність країни та її національну безпеку. Встановлено, що китайське суспільство має надзвичайну лінгвістичну різноманітність. З метою розвитку мандаринської мови в КНР та за її межами, Китай був змушений зробити значні зусилля щодо реформування мови, спрощення написання та уніфікації ієрогліфів шляхом їхньої стандартизації. Представлено порівняльний аналіз основних напрямів і тенденцій мовної політики, її механізмів та основних інструментів в умовах глобалізації США та Китаю. Встановлено, що одним з важливих результатів мовної політики США та Китаю в умовах глобалізації є зростання багатомовності та мультикультуралізму. США та Китай зосередились на розповсюдженні англійської та китайської мов шляхом «мовної дифузії» та політики «м’якої сили». Розкрито значення терміна «мовна політика» та виокремлено різні рівні її реалізації. Виявлено вплив іммігрантів на сучасну мовну ситуацію та показано, як зміна патернів імміграції призводить до зміни мовної ситуації в країнах в умовах глобалізації. Зроблено висновок, що розвиток мов є унікальною галуззю, в якій співпраця між країнами є взаємовигідною. Мовне розмаїття США та Китаю можна пов’язати зі зростанням багатомовності та мультикультуралізму, що є одним з важливих результатів мовної політики в умовах глобалізації. Незважаючи на подібність проблем, сутність мовної політки та її планування значно варіюється в США та Китаї. Разючою є різниця між заявленою мовною політикою на державному рівні та вибором певної мови на індивідуальному рівні, який здійснюється під впливом прагматичних чинниківДокумент Організаційні засади професійного розвитку педагогів-хореографів у США(Хмельницький національний університет, 2024) Бідюк, Д.Стаття присвячена розкриттю організаційних засад професійного розвитку педагогів-хореографів у досвіді США. З’ясовано вимоги до професійної компетентності педагогів-хореографів та їхні потреби у контексті сучасних тенденцій розвитку хореографії і хореографічної освіти. Ці тенденції (використання цифрових технологій в мистецькій педагогіці; запровадження міждисциплінарних підходів у підготовку педагогів-хореографів; акцент на інклюзивність й культурну диверситивність; удосконалення професійних стандартів та процедури сертифікації; запровадження онлайн освіти) відображають стрімкий розвиток і сучасні виклики у галузі хореографічно-педагогічної освіти в США, спрямовані на підготовку компетентних професіоналів у сфері педагогіки танцю. Проаналізовано діяльність фахових організацій, які популяризують хореографічну освіту та здійснюють підтримку професійного розвитку педагогів-хореографів. Охарактеризовано програми (WeTeachNYC) та форми організації професійного розвитку педагогів-хореографів у досвіді США (майстеркласи і воркшопи, інтенсивні тренінги, стажування, участь у танцювальних проєктах і виставах, самоосвіта, участь у професійних конференціях і семінарах тощо). Особливу увагу приділено сертифікатним програмам: програмі «Certificate in Dance Education» від Національної організації танцювальної освіти; «Certificate Programs» від Танцювального центру Бродвей; «Certificate in Dance» від Школи Juilliard; «Certificate Programs» від Фестивалю американського танцю. Визначено мотиватори і шляхи стимулювання педагогів-хореографів до професійного розвитку. Обґрунтовано, що концепція професійного розвитку педагога-хореографа охоплює комплекс підходів та стратегій, спрямованих на покращення навичок, знань і професійних можливостей в галузі викладання танцю. Зроблено висновок, що американському суспільству потрібні педагоги-хореографи, які не лише мають необхідні високі професійні знання та творчий потенціал, а й психологічно готові до постійного оновлення, удосконалення професіоналізму, здатні оцінити нові тенденції сучасного розвитку хореографічного мистецтва, швидко адаптуватися до них.Документ Практика поєднання мікровикладання та студентського коучингу у підготовці майбутніх учителів англійської мови: аналіз досвіду Індонезії(Хмельницький національний університет, 2024) Садовець, О.У статті проаналізовано практику поєднання мікровикладання з студентським коучингом під час професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови у досвіді Індонезії (на прикладі університету Universitas PGRI (м. Семаранг)). Основна мета аналізу індонезійського досвіду – показати як ця модель професійної підготовки може бути використана для покращення якості майбутньої професійної діяльності вчителів англійської мови та розвитку їх педагогічної компетентності. Якісний аналіз дослідження показав ряд переваг такої моделі професійної підготовки, а також дав змогу окреслити проблеми, які можуть виникнути під час її впровадження, а кількісний аналіз даних забезпечив статистичне підтвердження для якісних висновків. У результаті дослідження було сформульовано рекомендації щодо ефективної організації й здійснення мікровикладання з паралельним коучингом студентів для підвищення їх педагогічної компетентності, а також кращого розуміння переваг цієї моделі навчання. Проаналізований досвід індонезійського університету дає поштовх для розробки інноваційної методики викладання англійської мови на рівні вищої школи. Оцінка ефективності мікровикладання в університеті Universitas PGRI (м. Семаранг) демонструє високий рівень задоволення учасників цією моделлю навчання, а також позитивне сприйняття ними студентського коучингу. Крім того, експериментальне дослідження показало значне підвищення рівня педагогічної компетентності студентів після впровадження досліджуваної моделі професійної підготовки. Зроблено висновок, що поєднання мікровикладання зі студентським коучингом має потенціал для розвитку педагогічної компетентності майбутніх викладачів англійської мови, оскільки воно є практико орієнтованою моделлю навчання, але лише за умови забезпечення належного зворотного зв'язку та чітких критеріїв оцінювання. Вважаємо за доцільне звернути особливу увагу на сформульовані рекомендації щодо впровадження мікровикладання (необхідність підготовчого етапу, належна організація симуляційного класу та оцінка й рефлексія після мікровикладання) та окреслені проблеми його реалізації (зменшення відчуття новизни, відмінність симуляційного уроку від реального; недосконалість менеджменту мікровикладання; відсутність стандарту оцінювання). Вирішення останніх становить перспективи наших подальших наукових пошуків.Документ Using CLIL in professional training of future vocational education teachers in leading European countries(Хмельницький національний університет, 2024) Roskvas, I.The challenges of wartime have prompted Ukrainian researchers to seek the most effective methods for enhancing professional education, particularly professional training of future vocational education teachers. As a result, examining the leading European experience with content and language integrated learning (CLIL) in professional training programmes for future vocational education teachers is scientifically justified and necessary. It is found that the problem of using CLIL in professional training of future specialists is notably significant. In the context of globalization and European integration processes, future professionals must demonstrate high levels of foreign language competence and competitiveness in the international labour market. Leading European countries, including Germany, the Netherlands, Belgium, France and Spain, actively implement CLIL’s conceptual aspects in their training programmes. However, the specific features of these implementations, such as sectorality, strategies and approaches, assessment characteristics and material support, may vary. The main advantages and challenges of using CLIL in professional training of future vocational education teachers are identified. Based on leading European experiences, the most effective methods to enhance professional training through CLIL are substantiated. These methods include the development of integrated educational programmes, effective use of resources, differentiated instruction, systematic assessment and feedback, as well as reflective practice. Accordingly, relevant recommendations are proposed to improve professional training of future vocational education teachers in Ukraine by integrating key aspects of CLIL into curricula. It is defined that, by adopting these practices, future vocational education teachers can effectively employ CLIL to enhance both language and vocational learning, better preparing their students for success in global and multicultural work environments. Further research is aimed at analyzing the content of foreign language training for future vocational education teachers in developed countries