Якщо в усному мовленні комунікативні акти не вимагають певних необхідних складників, то в писемній формі наявні обов’язкові структурні схеми. Об’єктом нашого зацікавлення стали дієслівні маркери, які вводять елементи чужого мовлення в різностильові тексти.