У статті проаналізовано оніми як компоненти семантико-синтаксичної структури речення. Встановлено, що власні назви найбільш часто є засобом вираження субстанціальних, суб’єктних, об’єктних, адресатних та локативних синтаксем, вторинних атрибутивних і вокативних синтаксем.