PCS - 2024 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд PCS - 2024 рік за Ключові слова "changes"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Еволюція моделей змагань у європейському професійному футболі(Хмельницький національний університет, 2024) Хіменес, Х.; Бріскін, Ю.; Синиця, А.; Маланюк, Л.; Гнатчук, Я.; Khimenes, K.; Briskin, Y.; Synytsya, A.; Malanyuk, L.; Hnatchuk, Y.Перелік змагань у європейському професійному футболі та їх формат зазнавали певних змін та на сьогодні залишаються актуальними для вивчення соціально-економічного ефекту від ведення спортивно-змагальної діяльності. Розвиток будь якого виду спорту пов'язаний із розвитком змагальної практики. Орієнтуючись на чинник наявності/відсутності виражених компонентів системи змагань на визначених часових етапах можна передбачати подальші перспективи. Мета: на основі вивчення еволюції ключових чинників розвитку визначити моделі змагань у європейському професійному футболі. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення, системний аналіз, історико-логічний, абстрагування, порівняння, формалізація, моделювання. Результати. Під егідою UEFA проводиться низка турнірів, що мають спільну спрямованість. Вона визначається необхідністю популяризації футболу, залучення клубів різних країн та примноження доходу від ведення діяльності з проведення змагань. З’ясування та інтерпретація ключових чинників розвитку європейського професійного футболу дасть змогу визначити еволюцію моделі змагань у цьому виді спорту. На підставі вивчення й узагальнення чинників розвитку професійного футболу в Європі визначено етапи з такими варіантами моделей систем змагань: 1862–1887 роки – хаотично-турнірна модель у межах несистемної групи; 1888–1915, 1920–1938 та 1946–1953 роки – модель національних чемпіонатів у межах дискретно-системної групи; 1954–1978 роки – модель загально-європейських турнірів у межах системної групи; 1979–1990, 1991–2019, 2020–2021 та з 2022 року – турнірно-ієрархічна модель у межах системної, адаптивно-десистемної та ресистемної груп. У 1916–1919 та 1939–1945 рр. змагань з футболу на професійному рівні не відбувалося внаслідок деструктивного впливу на систем змагань подій першої та другої світової війни. Висновки. У професійному футболі, як й в інших ігрових видах професійного спорту виділено стандартизовані групи моделей: несистемні, дискретно-системні, системні, адаптивно-системні, ресистемні. Вони мають визначені часові відтинки, що пов’язані з визначеними чинниками зовнішнього та внутрішнього впливу.Документ Зміни спеціальної фізичної підготовленості спортсменів віком 12-13 років у таеквон-до ІТФ за підсумками диференційованої програми фізичної підготовки(Хмельницький національний університет, 2024) Данищук, С.; Яців, Я.; Гнатчук, Я.; Данищук, А.; Danyshchuk, S.; Yatsiv, Y.; Hnatchuk, Y.; Danyshchuk, A.У процесі узагальнення науково-методичної інформації було визначено актуальність вирішення завдання та з’ясування ефективності диференційованого підходу до фізичної підготовки спортсменів віком 12-13 років у таеквон-до ІТФ. Мета дослідження: встановити ефективність диференційованої програми фізичної підготовки у різному циклі підготовки спортсменів віком 12-13 років у таеквон-до ІТФ за показниками їхньої спеціальної фізичної підготовленості. Матеріал і методи. Було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення даних літератури та мережі Інтернет, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Для контролю фізичної підготовленості ми опиралися на рекомендації програмно-нормативних документів із доповненнями, зробленими фахівцями з таеквон-до ІТФ. Педагогічний експеримент передбачав реалізацію авторської програми диференціації фізичної підготовки спортсменів віком 12-13 у таеквон-до ІТФ. упродовж вересня 2023 року до червня 2024 року із залученням 42 юних таеквондистів (ІТФ) м. Івано-Франківська. Результати. Виявлено тенденції, згідно яких результати контрольних вправ представників експериментальної групи мали певні відмінності приросту показників. Наприклад поодинокі удари руками (в двох варіантах тривалості 10 та 120 с) поступалися загалом за відсотковими значеннями приростів поодиноким ударам ногами такої ж тривалості. Наступне – перші варіанти комбінації з двох ударів та трьох ударів також мали менші відсоткові покращення за другі варіанти контрольних вправ. Серед представників контрольної групи були також виявлені тенденції, згідно яких результати контрольних у варіанті меншої тривалості мали вищі відсоткові показники покращення результату. Це спостерігалося у всіх без винятку випадках. До того ж загалом комбінації з трьох ударів мали дещо вищі значення покращення за інші варіанти контрольних вправ. Висновки. Загалом доведено ефективність диференційованого підходу до фізичної підготовки юних таеквондистів, що виявилася у вищих значеннях покращення порівняно з традиційним підходом у тренуванні спортсменів віком 12-13 років у таеквон-до ІТФ.