Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості лексико-семантичної характеристики товаронімії відапелятивного походження(Хмельницький національний університет, 2020) Янчишин, А.М.; Yanchyshyn, A.Стаття присвячена дослідженню відапелятивних власних назв машин та апаратів з погляду мотивування семантики. Під час дослідження звернено увагу на продуктивні групи власних назв промислових товарів до яких зараховуємо: антропоцентричні номінації, зоолексеми, флоролексеми, назви явищ та процесів природи, мистецькі поняття, космічну лексику, просторові поняття, назви побутового характеру, технічна лексика, темпоральні лексеми, математичні поняття та спортивні терміни.Документ Лінгвістичний аналіз прізвищ села Божиківці Деражнянського району Хмельницької області: діахронічний аспект(Хмельницький національний університет, 2020) Ющишина, О.М.; Yushchyshyna, O.У статті здійснено аналіз прізвищ села Божиківці. Матеріалом для дослідження послугувало 649 прізвищ. З’ясовано, що більше прізвищ, мотивованих апелятивами, менше – власними назвами. Антропоніми з непрозорою семантикою становлять 2–3 %. На І часовому зрізі домінували лексико-семантичні утворення, на ІІ і ІІІ – морфологічні. Найпродуктивнішими формантами є -ук/-’ук/-чук, -ськ/-цьк.Документ Лексикографічні джерела в період нової Польщі(Хмельницький національний університет, 2020) Торчинська, Н.М.; Torchynska, N.У статті схарактеризовано основні лексикографічні праці новопольської доби, зокрема словники польської мови С. Б. Лінде, Т. Лер-Сплавінського, Віленський і Варшавський словники, етимологічний словник А. Брюкнера, ілюстрований словник М. Аркти, інші діалектологічні та фразеологічні словники, які свідчать про розвиток польської літературної мови та намагання науковців її унормувати й кодифікувати у ХІХ – першій половині ХХ ст.Документ Переклад авторських неологізмів роману А. Сапковського «Ostatnie życzenie»(Хмельницький національний університет, 2020) Станіславова, Л.Л.; Stanislavova, L.Проаналізовано особливості перекладу авторських неологізмів, представлених у романі А.Сапковського «Ostatnie życzenie», на матеріалі трьох українських перекладних текстів мовою. Схарактеризовано способи, використані для перекладу авторських неологізмів, визначено раціональність їх застосування.Документ Стильові домінанти роману Оксани Керч «Наречений»(Хмельницький національний університет, 2020) Приймак, І.В.; Priymak, I.У статті досліджується тяглість неоромантичної традиції, яскраво представленої у творчому доробку О. Кобилянської, у літературній спадщині Оксани Керч. Мистецька діяльність письменниці розглядається в контексті західноукраїнського літературного процесу міжвоєнного періоду, зосереджується увага на неоромантичних мотивах як домінантних у романі «Наречений».Документ Януш-Леон Вишневський – романіст: особливості творчої манери(Хмельницький національний університет, 2020) Олійник, Л.В.; Oliynyk, L.У статті розглянуто творчість польського автора Януша-Леона Вишневського та вказано на особливості його творчої манери. Зокрема зазначено, що творчість письменника у сучасній європейській романістиці є непересічним явищем. Вона характеризується тематичним багатством, зверненням як до традиційних для літератури тем, так і до проблем сучасності. Крім того, відзначено, що Я. Вишневський є знавцем людської психології загалом та жіночої зокрема.Документ Фемінізм в англійській літературі кінця XIX – початку XX ст. та особливості його прояву в українській (порівняльний аналіз на прикладі творчості Вірджинії Вулф та Лесі Українки)(Хмельницький національний університет, 2020) Дубініна, К.А.; Dubinina, K.У статті на основі порівняльно-історичного, історико-культурного, філософського, біографічного методів дослідження розглянуто проблему природи англійського та українського фемінізму в літературі кінця XIX – початку XX ст., визначено особливості цього явища в обох культурних парадигмах. Виявлено та підтверджено, що фемінізм як явище є принципом, що визначає духовний розвиток суспільства, зрілість епохи і це дає змогу побачити історичні традиції, ментальність націй та країн. Тож для найбільш чіткого окреслення питання та виявлення особливостей, проаналізовано творчість Вірджинії Вулф як яскравої представниці феміністичної літератури та Лесі Українки як однієї з найпрогресивніших українських письменниць свого часу. На основі їхньої творчості описано та окреслено природу, ознаки, особливості англійського фемінізму в літературі і проведено паралелі з українською: що поєднує та відрізняє дві культурні парадигми.Документ Особливості розвитку норми літературної німецької мови. Фонетичні аспекти(Хмельницький національний університет, 2020) Левицька, Н.В.; Levitska, N.У статті розглянуто основні підходи до проблеми нормативності та варіативності німецької мови, проаналізовано систему становлення вимови німецької мови, особливостей лексикографічної системи німецької вимовної норми в контексті процесу формування і розвитку німецької літературної мови, визначено основні тенденції розвитку норми літературної німецької мови у фонетичному контексті.Документ Стилістичне значення мовних одиниць(Хмельницький національний університет, 2020) Павлик, О.Б.; Pavlik, O.Стаття висвітлює питання стилістичного значення мовних одиниць на основі аналізу досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, які вивчали цю проблему. Через наявність певних суперечностей та недостатньої вивченості певних аспектів, предмет дослідження не втрачає актуальності та потребує подальшого вивченняДокумент Використання антонімічного перекладу при передачі фразеологічних одиниць з англійської мови на українську(Хмельницький національний університет, 2020) Сєргєєва, О.В.; Sierhieieva, O.У статті розглядається антонімічний переклад як один із ефективних прийомів передачі фразеологічних одиниць з англійської мови на українську. Аналізуються основні види цієї лексико-граматичної трансформації. Значну увагу приділено опису використання антонімічного перекладу. курсив.Документ Конфігурація композиційної схеми: «траєктор – орієнтир» у комунікативній організації речення(Хмельницький національний університет, 2020) Бойко, Ю.П.; Boyko, Yu.У статті йдеться про нові підходи до вивчення комунікативної перспективи речення з використанням операцій профілювання або фокусування. Складнопідрядне речення розглядається у функціональному аспекті як рамкова конструкція, що вибудовується у вигляді так званої «композиційної стежини», де висвітлення найбільш комунікативно значимих блоків призводить до профілювання інформації щодо головної клаузи – траєктору, за допомогою залежних клауз, як фігур мобільних, які при цьому є орієнтирами для траєктора.Документ Координативна композита в американскьому спортивному медіадискурсі.(2020-12-24) Дмитрошкін, Денис Едуардович; Dmytroshkin, D.У статті розглянуто численні підходи до визначення типу композити в смачній англійській мові. Автор звертає увагу на координативний тип поєднання компонентів спортивної композити в американському медіадискурсі. Виділено основні форми та архітектоніку побудови спортивної координативної композити. Розглянуто сема тинку таких лексичних утворень та подано алгоритм визначення координативнизх композит.Документ Особливості консонантизму староукраїнської мови у грамотах XV ст.(Хмельницький національний університет, 2020) Царалунга, Інна Богданівна; Tsaralunga, I.У статті йдеться про мовну варіативність українських грамот XV cт. За допомогою наскрізного аналізу документів досліджено особливості консонантизму староукраїнської мови того часу, визначено територіальну специфіку засвідчених фонетичних явищ. На підставі вивчення мови писемних пам’яток встановлено, що різні наслідки реалізації приголосних фонем призвели до розвитку варіативності в консонантизмі української мови XV ст., зокрема, відображено чимало важливих фонетичних явищ: ствердіння приголосного [р'], притаманне південно-західноукраїнським діалектам; ствердіння шиплячих приголосних, типове для української мовної системи; часті приклади твердого приголосного [ц], характерного північноукраїнським говіркам; уподібнення м’якими передньоязиковими приголосними наступного [j], відображене в сучасній українській мові; уподібнення у сполученнях „дзвінкий + глухий” та „глухий + дзвінкий”; спрощення в групах приголосних, наявне в українській мові сьогодні; різнопланова специфіка рефлексів звукосполучень *dj, *zdj; ознаки переходу [мj] > [мн], притаманного південно-західним говіркам; відображення звуків [г] та [ґ] та ін.Документ Трансформація фразеологізмів у мові масмедіа (на прикладі німецьких астрологічних прогнозів)(Хмельницький національний університет, 2020-12) Коваль, Ірина Володимирівна; Калинюк, Т.В.; Koval, I.; Kalyniuk, T.У статті розглянуто явище фразеологічної трансформації у контексті масмедійного дискурсу. Визначено два види фразеологічної трансформації: проста та аналогічна. Окреслено основні ознаки та семантичні особливості. На прикладі німецькомовних астрологічних прогнозів проаналізовано найпродуктивніші типи та встановлені основні функції.Документ Лексико-стилістичні та фонетичні особливості австралійського варіанту англійської мови у контексті лінгвокраїнознавчих дисциплін(Хмельницький національний університет, 2020) Мартинюк, Олена Володимирівна; Martynyuk, O.У статті розглянуто процес формування та розвитку австралійського варіанту англійської мови, схарактеризовано його лексико-стилістичні та фонетичні особливості на сучасному етапі функціонування. Наведено найбільш поширені способи утворення австралійської сленгової лексики, визначено поняття австралізмів, висвітлено різницю між трьома основними австралійськими акцентами.Документ Німецький інфінітив у системі частин мови(Хмельницький національний університет, 2020-12) Король, Світлана Володимирівна; Korol, S.У статті розглянуто основні ознаки інфінітиву, виявлена специфіка його граматичних та синтаксичних функцій у сучасній німецькій мові. З’ясовано, що інфінітиву частково притаманні властивості як дієслова, так і іменника. Тому інфінітив вважається морфосинтиксично гібридним явищем, що в рамках класифікації частин мови знаходиться між іменником та дієсловом.Документ Textuality standards as a basis for linguistic analysis of english language texts(Хмельницький національний університет, 2020-12) Садовець, Олеся Володимирівна; Орловська, Ольга Володимирівна; Sadovets, Olesia; Orlovska, OlhaThe paper deals with the issue of linguistic analysis of English language texts on the basis of textuality standards which allow to carry out a complete analysis of the text and judge about its communicative value. The appropriateness of linguistic analysis of texts with the consideration of seven standards of textuality have been substantiated. These standards are: coherence (introduction of a new item in the text and subsequent referral to it by means of another item), cohesion (the ways in which components of the sentences in a text are mutually connected grammatically and lexically), intentionality and acceptability (a speaker/author’s intention to produce a sound piece of information and the recipient’s desire to accept the text as a communicative piece of information), informativity (ways and means by which parts of the text acquire communicative value), contextuality (focusing on the context and the role it plays in any form of communication) and intertextuality (understanding and perception of one text on the basis of the structure of another text similar to it). Special attention has been paid to cohesion as semantic relation between elements of the text. Categories of cohesion such as reference, substitution, ellipsis, conjunction and lexical cohesion have been analyzed. It has been defined that the linguistic analysis carried out with consideration of seven standards of textuality requires knowledge of different branches of linguistics – syntax, morphology, phonology, grammar, semantics, lexicology, stylistics, pragmatics, sociolinguistics. Definite examples of every standard application have been presented. It has been substantiated that the appropriateness of a text is the agreement between its setting and the ways in which the standards of textuality are applied. The standards of textuality entail factors of cognition, planning and social environment merely to distinguish what constitutes a text. Keywords: textuality, linguistic analysis, English language text, linguistics, textuality standards, communicative value.