Макроекономічні ефекти експортної сировинної орієнтації в аграрному секторі України
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький національний університет
Анотація
У статті досліджено глибинні макроекономічні наслідки домінування сировинного експорту в структурі аграрного сектора України. Аргументовано, що багаторічна експортна стратегія, орієнтована переважно на вивіз зернових, олійних культур та сировини з мінімальним рівнем переробки, формує стійку залежність національної економіки від глобальної цінової кон’юнктури та спричиняє низку системних ризиків. На основі аналізу проявів ефекту «голландської хвороби» виявлено негативні впливи на курс національної валюти, деградацію переробних галузей, технологічну стагнацію та посилення сировинного характеру торгівлі. Окреслено трансмісійні механізми впливу аграрної сировинної спеціалізації на ключові макропоказники – ВВП, платіжний баланс, інвестиційний клімат, рівень зайнятості в аграрних регіонах та рівень зовнішньоторговельної доданої вартості. Особливу увагу приділено аналізу періоду з 2014 року та впливу повномасштабної війни після 2022 року, яка актуалізувала питання критичної вразливості України до зовнішніх шоків, розривів логістики та експортної інфраструктури. На емпіричних прикладах показано, що країни, які тривалий час покладалися на сировинну модель розвитку, зіткнулися з високою волатильністю доходів, інвестиційною нестабільністю та складністю переходу до індустріальної економіки. Висвітлено потенційні сценарії трансформації агроекспорту: розвиток переробних кластерів, стимулювання експорту продукції з високою доданою вартістю (наприклад, готової продукції харчової промисловості), підтримка органічного виробництва, біоекономіки, сертифікації та інноваційних технологій. Запропоновано шляхи подолання «сировинної пастки» через інституційну реформу агрополітики, розвиток інфраструктури зберігання та транспортування, інвестиції в освіту та науку, посилення координації між Мінагро, Мінекономіки та експортними агентствами. Зроблено висновок, що лише перехід від сировинно-експортної до інноваційно-промислової моделі розвитку дозволить забезпечити довгострокову макроекономічну стабільність, зростання доходів, валютну стійкість та формування конкурентної переваги України на глобальному аграрному ринку.
The article investigates the profound macroeconomic consequences of the predominance of raw-material exports within the structural composition of Ukraine’s agricultural sector. It is argued that the long-standing export strategy, primarily oriented toward the external supply of grains, oilseeds, and minimally processed commodities, has entrenched a persistent dependence of the national economy on global price fluctuations and has generated a spectrum of systemic risks. Based on the analysis of manifestations of the “Dutch disease” effect, the study identifies adverse repercussions for the exchange rate of the national currency, the degradation of processing industries, technological stagnation, and the reinforcement of the extractive nature of trade. The research delineates the transmission mechanisms through which agricultural raw-material specialization affects key macroeconomic indicators—GDP, the balance of payments, the investment climate, employment levels in agrarian regions, and the share of foreign trade-generated value added. Special emphasis is placed on the post-2014 period and the consequences of the fullscale war since 2022, which have underscored Ukraine’s critical vulnerability to external shocks, disruptions in logistics, and the fragility of export infrastructure. Empirical evidence demonstrates that countries long reliant on a resource-based development model have faced heightened income volatility, investment instability, and structural impediments to transitioning toward an industrialized economy. The article outlines potential scenarios for the transformation of Ukraine’s agro-export model: the development of processing clusters, the promotion of exports of high value-added products (e.g., finished food industry products), the support of organic farming, the bioeconomy, certification practices, and the adoption of innovative technologies. Pathways to overcoming the “resource trap” are proposed through institutional reform of agricultural policy, the modernization of storage and transport infrastructure, increased investments in education and research, and enhanced coordination among the Ministry of Agrarian Policy, the Ministry of Economy, and export agencies. The study concludes that only a shift from a raw-material export paradigm to an innovation-driven industrial model of development can ensure long-term macroeconomic stability, income growth, currency resilience, and the consolidation of Ukraine’s competitive advantage in the global agricultural market.
The article investigates the profound macroeconomic consequences of the predominance of raw-material exports within the structural composition of Ukraine’s agricultural sector. It is argued that the long-standing export strategy, primarily oriented toward the external supply of grains, oilseeds, and minimally processed commodities, has entrenched a persistent dependence of the national economy on global price fluctuations and has generated a spectrum of systemic risks. Based on the analysis of manifestations of the “Dutch disease” effect, the study identifies adverse repercussions for the exchange rate of the national currency, the degradation of processing industries, technological stagnation, and the reinforcement of the extractive nature of trade. The research delineates the transmission mechanisms through which agricultural raw-material specialization affects key macroeconomic indicators—GDP, the balance of payments, the investment climate, employment levels in agrarian regions, and the share of foreign trade-generated value added. Special emphasis is placed on the post-2014 period and the consequences of the fullscale war since 2022, which have underscored Ukraine’s critical vulnerability to external shocks, disruptions in logistics, and the fragility of export infrastructure. Empirical evidence demonstrates that countries long reliant on a resource-based development model have faced heightened income volatility, investment instability, and structural impediments to transitioning toward an industrialized economy. The article outlines potential scenarios for the transformation of Ukraine’s agro-export model: the development of processing clusters, the promotion of exports of high value-added products (e.g., finished food industry products), the support of organic farming, the bioeconomy, certification practices, and the adoption of innovative technologies. Pathways to overcoming the “resource trap” are proposed through institutional reform of agricultural policy, the modernization of storage and transport infrastructure, increased investments in education and research, and enhanced coordination among the Ministry of Agrarian Policy, the Ministry of Economy, and export agencies. The study concludes that only a shift from a raw-material export paradigm to an innovation-driven industrial model of development can ensure long-term macroeconomic stability, income growth, currency resilience, and the consolidation of Ukraine’s competitive advantage in the global agricultural market.
Опис
Ключові слова
аграрна сировина, експортна модель, голландська хвороба, макроекономічна стабільність, додана вартість, переробка, аграрна політика, економічна безпека, сировинна вразливість, інституційна трансформація, agricultural raw materials, value added, export model, Dutch disease, macroeconomic stability, processing, agricultural policy, economic security, resource vulnerability, institutional transformation
Бібліографічний опис
Макроекономічні ефекти експортної сировинної орієнтації в аграрному секторі України / І. Свиноус, І. Сало, Л. Білорусець, М. Зелена // Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. – 2025. – Vol. 346, No. 5. – P. 139-145.