Альтруїзм як педагогічна категорія

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2014
Автори
Рідкодубська, Анна Анатоліївна
Ridkodubska, A.
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Анотація
В статті здійснюється аналіз філософських, соціальних та психолого-педагогічних досліджень із проблеми розвитку ідеї альтруїзму. Встановлено, що поява терміна «альтруїзм» повʼязана з дослідженням егоїзму як соціального явища і була вперше запропонована О. Контом, який пояснював цей принцип ідеєю «Живи для інших». Під час розгляду суті особистої якості альтруїзму автором розкривається її визначення та аналізуються підходи різних вчених, повʼязаних із різноманітними акцентами на когнітивному, мотиваційному та поведінковому компонентах альтруїзму. У філософії альтруїзм розуміють як категорію етики, що протиставляється егоїзму. У психології проблему альтруїзму вивчали в контексті морального розвитку як цілісну особистісну характеристику. На сьогодні термін «альтруїзм» пояснюють як моральний принцип, який передбачає безкорисливе служіння іншим людям та готовність до самозречення в імʼя їх блага. Хоча термін «альтруїзм» має певним чином нестійку змістову характеристику, можна відмітити його розмитість при відсутності чіткої відокремленості суті альтруїзму як особливого явища, науково-обґрунтований підхід до характеристики поняття вже існує в українській та зарубіжній науці ідеями Р.Апресяна, В.Беха, Л.Виготського, І.Зязюна, М.Корфа, С.Рубінштейна, С.Русової, Г.Сагач, В.Сухомлинського та інших дослідників, які розкрили основні положення про культурно-історичні умови становлення та розвитку зарубіжних та українських педагогічних систем. Ми виходимо з того, що альтруїзм – це не короткочасний акт прояву, вираження особистості, її позицій, а постійне вирішення субʼєктом проблем його життєдіяльності, навіть при відсутності виражальних форм дії, поведінки.
В статье осуществляется анализ философских, социальных и психолого-педагогических исследований по проблеме развития идеи альтруизма. Установлено, что появление термина «альтруизм» связано с исследованием эгоизма как социального явления и было впервые предложено О. Контом, который объяснял этот принцип идеей «Живи для других». Во время рассмотрения сути личных характеристик альтруизма автором раскрываются его определения и анализируются подходы различных ученых, связанных с различными акцентами на когнитивном, мотивационном и поведенческом компонентах альтруизма. В философии альтруизм понимают как категорию этики, которая протиставляется эгоизму. В психологии проблему альтруизма изучали в контексте морального развития как целостную личностную характеристику. На сегодня термин альтруизм объясняют как моральный принцип, который предполагает бескорыстное служение другим людям и готовность к самоотречению во имя их блага. Хотя термин «альтруизм» имеет определенным образом неустойчивую содержательную характеристику, можно отметить его размытость при отсутствии четкой обобщенности сути альтруизма как особого явления, научно-обоснованный подход к характеристике понятия уже существует в украинской и зарубежной науке идеями Апресяна Г., Беха В.,Выготского Л., Зязюна И., Корфа М., Рубинштейна С., Русовой С., Сагач Г., Сухомлинского В. и других исследователей, которые раскрыли основные положения о культурно- исторических условиях становления и развития зарубежных и украинских педагогических систем. Мы исходим из того, что альтруизм – это не кратковременный акт проявления, выражения личности, ее позиций, а постоянное решение субъектом проблем его жизнедеятельности, даже при отсутствии выражательных форм действия, поведения.
The article examines the philosophical, social and psychological-pedagogical research on the development the idea of altruism. It is established that the introduction of the term «altruism» is associated with the study of selfishness as a social phenomenon and was first proposed by O. Comt, who explained this principle is the idea of «Live for others». During the consideration of the essence personal characteristics of altruism the author reveals his identify and analyze the approaches of various scientists associated with different emphasis on cognitive, motivational, and behavioral components of altruism. In the philosophy of altruism is understood as a category of ethics that opposed selfishness. In psychology the problem of altruism studied in the context of moral development as a holistic personal characteristic. Today the term explain altruism as a moral principle, which involves selfless service to others and a willingness to surrender their sake. Although the term «altruism» has a certain way unstable meaningful feature, you can mark it blurriness in the absence of a clear generalization of the essence of altruism as a special phenomenon, scientifically grounded approach to the characterization of the concept already exists in the Ukrainian and foreign science ideas of apresjan. Beh,Vygotsky L., Tazun I., Korff, M., Rubinstein, S., S. Rusova, Sagach, Sukhomlinsk and other researchers discovered the basic provisions on cultural-historical conditions of the formation and development of foreign and Ukrainian pedagogical systems. We believe that altruism is not a momentary act of manifestation, expression of personality, its position as a permanent solution subject to the problems of his life, even in the absence of vyrazitelnyh forms of action, behavior
Опис
Ключові слова
історія педагогіки, альтруїзм, виховні системи, історичні етапи становлення ідеї альтруїзму, альтруизм, воспитательные системы, сторические этапы становления идеи альтруизма, altruism, educational system, historical stages of development of the idea of altruism
Бібліографічний опис
Рідкодубська А. А. Альтруїзм як категорія педагогіки / А. А. Рідкодубська // Педагогічний дискус : зб. наук. пр. / гол. ред. М.Шоробура. – Хмельницький : ХГПА, 2014. - Вип. 17. – С. 315-320.