Власні назви проток у структурі українського ономастикону
Вантажиться...
Дата
2023-05-28
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Ужгородський національний університет
Анотація
Інтерлувіоніми – це власні назви проток. Актуальність теми
зумовлена відсутністю наукових праць, присвячених характеристиці цього
класу гідронімів.
Мета роботи – виконати комплексний аналіз власних назв проток, які
функціонують в українській мові, що передбачає вирішення таких завдань:
1) укласти реєстр інтерлувіонімів; 2) визначити їхні денотатно-характеристичні
ознаки; 3) з’ясувати етимолого-словотвірні атрибути; 4) описати особливості
функціонування в українській мові; 5) встановити визначальні риси такого типу
пропріальних одиниць.
У процесі дослідження встановлено, що власні назви проток – це
екстрагідроніми, гідроніми, геотопоніми, абіоніми, переважно реалоніми та
індивідуальні макроназви. Переважають складені конструкції, утворені лексико семантичним способом. Найбільш продуктивні моделі –
«прикметник + іменник» та «іменник + іменник», утворені від географічних
термінів, що поєднуються переважно з антропонімами, інсулонімами,
ойконімами або наутонімами. Основні типи мотиваційних відношень –
локативно-, меморіально- та асоціативно-сутнісні. Інтерлувіоніми є давніми або
новими, гібридними, низькочастотними, емоційно нейтральними пропріативами,
утвореними природним або штучним шляхом. Вони мають відому й непрозору
етимологію, побутують у науковому стилі, належать до пасивного словникового
складу, регіонально або локально відомі, позбавлені етнокультурного значення.
Серед таких пропріативів часто фіксуються явища омонімії та синонімії.
Домінують лексичні діахронічні й односистемні варіанти.
Інтерлувіоніми мають багато спільних особливостей із пелагонімами. Для
завершення комплексної характеристики екстрагідронімів детального опису
потребують власні назви заток і течій.
Interluvionym names are the proper names of channels. The relevance of the topic is due to the lack of scientific works devoted to the characteristics of this class of hydronyms. The purpose of the work is to perform a comprehensive analysis of the proper names of canals that function in the Ukrainian language. The purpose of the study involves solving the following tasks: 1) to draw up a register of interluvionym names; 2) determine their denotative and characteristic features; 3) find out etymological and word-forming attributes; 4) describe the peculiarities of functioning in the Ukrainian language; 5) establish the defining features of this type of proprietary units. During the research, it was established that the proper names of the channels are extrahydronyms, hydronyms, geotoponyms, abionyms, mostly realonyms, and individual macronames. Compound constructions formed by the lexical-semantic method prevail. The most productive models are "adjective + noun" and "noun + noun", formed from geographical terms that are combined mainly with anthroponyms, insulonyms, oikonyms, or nautonyms. The main types of motivational relations are locative-, memorial-, and associative-substantial. Interluvonyms are ancient or new, hybrid, low-frequency, emotionally neutral onyms, formed naturally or artificially. They have a known and unclear etymology, are used in a scientific style, belong to the passive vocabulary, and are regionally or locally known. Interluvonyms are devoid of ethnocultural meaning. The phenomena of homonymy and synonymy are often recorded among such propriatives. Lexical diachronic and single-system variants dominate. Interluvionyms have many features in common with pelagonyms. To complete the comprehensive characterization of extrahydronyms, proper names of bays and currents require a detailed description.
Interluvionym names are the proper names of channels. The relevance of the topic is due to the lack of scientific works devoted to the characteristics of this class of hydronyms. The purpose of the work is to perform a comprehensive analysis of the proper names of canals that function in the Ukrainian language. The purpose of the study involves solving the following tasks: 1) to draw up a register of interluvionym names; 2) determine their denotative and characteristic features; 3) find out etymological and word-forming attributes; 4) describe the peculiarities of functioning in the Ukrainian language; 5) establish the defining features of this type of proprietary units. During the research, it was established that the proper names of the channels are extrahydronyms, hydronyms, geotoponyms, abionyms, mostly realonyms, and individual macronames. Compound constructions formed by the lexical-semantic method prevail. The most productive models are "adjective + noun" and "noun + noun", formed from geographical terms that are combined mainly with anthroponyms, insulonyms, oikonyms, or nautonyms. The main types of motivational relations are locative-, memorial-, and associative-substantial. Interluvonyms are ancient or new, hybrid, low-frequency, emotionally neutral onyms, formed naturally or artificially. They have a known and unclear etymology, are used in a scientific style, belong to the passive vocabulary, and are regionally or locally known. Interluvonyms are devoid of ethnocultural meaning. The phenomena of homonymy and synonymy are often recorded among such propriatives. Lexical diachronic and single-system variants dominate. Interluvionyms have many features in common with pelagonyms. To complete the comprehensive characterization of extrahydronyms, proper names of bays and currents require a detailed description.
Опис
Ключові слова
власна назва протоки, гідронім, денотатно характеристичні ознаки, етимолого-словотвірні атрибути, інтерлувіонім, ,функціональна характеристика
Бібліографічний опис
Торчинський М. М., Торчинська Н. М. Власні назви проток у структурі українського ономастикону. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 2 (50). Ужгород, 2023. С. 439–446.