Інтегральна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи фізично активної студентської молоді

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКвасниця, Ірина
dc.contributor.authorКвасниця, Олег
dc.contributor.authorКравчук, Людмила
dc.contributor.authorKvasnytsia, Iryna
dc.contributor.authorKvasnytsya, Oleh
dc.contributor.authorKravchuk, Ludmila
dc.date.accessioned2025-10-07T11:23:50Z
dc.date.available2025-10-07T11:23:50Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractУ статті подано результати дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у здобувачів вищої освіти, які систематично займаються фізичною активністю. Метою роботи було вивчення адаптаційних змін серцево-судинної системи шляхом оцінки базових фізіологічних показників (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску) та інтегрального індексу – коефіцієнта економічності (КЕ). У дослідженні взяли участь 48 студентів першого курсу чоловічої статі віком 17-19 років, які навчаються у Хмельницькому національному університеті та ведуть активний спосіб життя, що поєднує навчальні навантаження з регулярними заняттями спортом. Дослідження проводилося у стані фізіологічного спокою. Методика включала класичне вимірювання ЧСС та артеріального тиску з наступним розрахунком КЕ. Отримані результати були опрацьовані за допомогою методів математичної статистики: розраховано середні значення, стандартні відхилення та виконано класифікацію КЕ за рівнем функціональної ефективності За результатами аналізу встановлено, що середні значення показників перебувають у межах фізіологічної норми: ЧСС – 74,2 ± 9,5 уд./хв, АТсист – 118,2 ± 10,5 мм рт. ст., АТдіаст – 62,1 ± 6,7 мм рт. ст., КЕ – 8,89 ± 1,55 у.о.. Розподіл учасників за категоріями КЕ показав, що 31,3 % студентів мають високий рівень економічності серцевої діяльності (КЕ < 8,0), 45,8 % – значення в межах норми (8,0–10,0), а 22,9 % – підвищене значення КЕ (>10,0), що може свідчити про функціональне, емоційне напруження або індивідуальні особливості адаптації до фізичних навантажень. Сформовано висновок про доцільність використання КЕ як простого, доступного та чутливого показника для моніторингу функціонального стану серцево-судинної системи у фізично активної молоді. Перспективним вбачаються подальші дослідження КЕ у динаміці тренувального процесу та в поєднанні з іншими маркерами функціональної адаптації.
dc.description.abstractThe article presents the results of a study on the functional state of the cardiovascular system in higher education students who regularly engage in physical activity. The aim of the study was to examine adaptive changes in cardiovascular function by assessing basic physiological parameters (heart rate and blood pressure) and an integrated index – the cardiovascular efficiency coefficient (CEC). The study sample included 48 first-year male students aged 17-19 from Khmelnytskyi National University, who combine academic workloads with regular sports training and lead an active lifestyle. The research was conducted under resting conditions using standard techniques for measuring heart rate (HR) and blood pressure (BP), followed by the calculation of CEC. The results were processed using methods of mathematical statistics: mean values and standard deviations were calculated, and CEC values were classified according to functional efficiency levels. The analysis showed that average values remained within physiological norms: HR – 74.2 ± 9.5 bpm, systolic BP – 118,2 ± 10,5 mmHg, diastolic BP – 62,1 ± 6,7 mmHg, and CEC – 8,89 ± 1,55. CEC distribution revealed that 31,3 % of students demonstrated high cardiovascular efficiency (CEC < 8,0), 45.8 % fell within the normal range (8,0–10,0), and 22,9 % showed elevated CEC values (>10,0), which may indicate physical strain, emotional stress, or individual peculiarities in adaptation. The findings confirm the feasibility of using CEC as a simple, accessible, and sensitive indicator for monitoring the functional condition of the cardiovascular system in physically active youth. The results can serve as a foundation for personalized recommendations regarding physical loads in both academic and sports settings. Further research is warranted to monitor CEC dynamics throughout the training cycle and to integrate this index with other physiological markers for a comprehensive assessment of cardiovascular adaptation.
dc.identifier.citationКвасниця І. Інтегральна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи фізично активної студентської молоді / І. Квасниця, О. Квасниця, Л. Кравчук // Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. – 2025. – № 2. – P. 301-307.
dc.identifier.urihttps://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/19605
dc.language.isouk
dc.publisherХмельницький національний університет
dc.subjectсерцево-судинна система
dc.subjectздобувачі вищої освіти
dc.subjectфізична активність
dc.subjectчастота серцевих скорочень
dc.subjectартеріальний тиск
dc.subjectкоефіцієнт економічності
dc.subjectcardiovascular system
dc.subjecthigher education students
dc.subjectphysical activity
dc.subjectheart rate
dc.subjectblood pressure
dc.subjectefficiency coefficient
dc.subjectadaptation
dc.subject.udc371.72:378.4:612
dc.titleІнтегральна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи фізично активної студентської молоді
dc.title.alternativeIntegral assessment of the functional state of the cardiovascular system in physically active university students
dc.typeСтаття
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Назва:
PCS-2025-N2+(13)+301-307.pdf
Розмір:
473.56 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Назва:
license.txt
Розмір:
4.26 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
PCS - 2025 рік